Постанова

від 22.12.2016 по справі п/811/913/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року Справа № П/811/913/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого - судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства "Імперія-С" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправним та касувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1 від 08.07.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірними рішеннями відповідач зменшив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 86 665,0 грн. та суму від'ємного значення суми податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17 333,0 грн.. Підставою цьому став Акт перевірки від 24.06.2016 року № 26/11-23-14-04/05513862 та висновки про нереальність господарських операцій з контрагентом СФГ "Любава-1" (код за ЄДРПОУ: 32314088) за лютий 2016 року. Водночас, позивач категорично не погоджується із вищевказаним, оскільки господарські операції з контрагентом фактично відбулися та підтверджуються належним чином складеними первинним документами, а придбаний товар використано товариством у господарській діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Також, представник просив суд подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження (т.2 а.с.136).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача зазначив, що беручи до уваги відсутність фактичного здійснення операцій з постачання товару постачальником, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту взаємовідносинах з СФГ "Любава-1" за лютий 2016 року (т.1 а.с.133). У судовому засіданні представник щодо клопотання про подальший розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував (т.2 а.с.136).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

При цьому, згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в період з 16.06.2016 р. по 22.06.2016 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Імперія-С" (код за ЄДРПОУ: 05513862) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з СФГ "Любава-1" (код за ЄДРПОУ: 32314088) за лютий 2016 року та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року.

За результатами перевірки складено Акт №26/11-23-14-04/05513862 від 24.06.2016 р., згідно до висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2016 року у сумі 86 665 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 декларації з ПДВ) за лютий 2016 р. на суму 17 333 грн. (т.1 а.с.140-169).

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що використавши в ході перевірки позивача податкову інформацію Головного управління ДФС в Одеській області від 25.05.2016 р. №4906/7/15-32-14-02-12 відносно СФГ "Любава-1" (код за ЄДРПОУ - 32314088) з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: липень 2013 року - лютий 2016 року, відповідач вважає, що у зв'язку з не підтвердженням факту здійснення господарських операцій з продажу та відповідно придбання товарів (робіт та послуг) по ланцюгу постачання від СФГ "Любава-1" до ПАТ "Імперія-С" за лютий 2016 року, не було підтверджено формування обсягів придбання та податкового кредиту з ПДВ ПАТ "Імперія-С" за вказаний період, в зв'язку з чим відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість. Враховуючи це, позивачем у лютому 2016 року до податкового кредиту віднесено суми ПДВ на підставні дефектних первинних документів.

При цьому, в податковій інформації від 25.05.2016 р. № 4906/7/15-32-14-02-12 також зазначено, що в ході проведення перевірки, СФГ "Любава-1" повідомлено ГУ ДФС в Одеській області листом від 10.05.2016 р. №б/н (вх. від 10.05.2016 р. №1208/10/15-32), у якому зазначено, що оригінали документів та електронні носії були пошкоджені внаслідок залиття та надано акт про пошкодження оригіналів первинних документів від 20.04.2016. На підставі викладеного, на теперішній час неможливо провести контрольно-перевірочні заходи (т.2 а.с.78-86).

На підставі зазначених висновків винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2016 року (т.1 а.с.172-175):

-№0000411404 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17 333 грн.;

-№0000421404 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86 665 грн..

Надаючи оцінку спірним рішенням суд зазначає наступне.

Згідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, відповідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак, підприємство не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Ст. 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних. Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечувався у судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачем було відображено в податковому обліку і віднесено до складу податкового кредиту придбання у лютому 2016 р. у СФГ "Любава-1" товару на загальну суму 104 000 грн., в тому числі ПДВ - 17 333,33 грн. (т.1 а.с.209-220, 221-235, 240-245).

26.02.2016 року між СФГ "Любава-1" (Постачальник) та ПАТ "Імперія-С" (Покупець) укладено договір поставки №260216, згідно якого СФГ "Любава-1" поставлено позивачу лушпиння соняшника згідно видаткової накладної: №54 від 27.02.2016 р. в кількості 86,90 т. на загальну суму 69 520 грн., в т.ч. ПДВ 11 586,67 грн. (т.1 а.с.179); №55 від 28.02.2016 р. в кількості 22,10 т. на загальну суму 17 680 грн., в т.ч. ПДВ 2 946,67 грн. (т.1 а.с.180); №56 від 29.02.2016 р. в кількості 21,00 т. на загальну суму 16 800 грн., в т.ч. ПДВ 2 800 грн. (т.1 а.с.181).

СФГ "Любава-1" виписано ПАТ "Імперія-С" податкові накладні: №37/2 від 27.02.2016 р. на суму 69 520 грн., в т.ч. ПДВ 11 586,67 грн. (т.1 а.с.182), №38/2 від 28.02.2016 р. на суму 17 680 грн., в т.ч. ПДВ 2 946,67 грн. (т.1 а.с.183) та №39/2 від 29.02.2016 р. на суму 16 800 грн., в т.ч. ПДВ 2 800 грн. (т.1 а.с.184), зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поставка товару здійснена за рахунок ПАТ "Імперія-С", що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.191-196). Перевізником цього товару виступало ТОВ ВКФ "ТСН" на підставі укладеного з позивачем договору на перевезення вантажу №54 від 06.08.2013 (т.1 а.с.187-190, т.2 а.с.67-72).

У судовому засіданні допитаний в якості свідка волій ОСОБА_1 підтвердив поставки (т.2 а.с.87).

Отриманий товар (лушпиння соняшника) використано позивачем для виготовлення агромаси для спалювання гранульована, яка в подальшому реалізована компанії ANWA SP.Z.O.O (Польща) згідно контракту від 22.02.2016 року №22/02/2016. Так, факт поставки засвідчено: вантажно-митними деклараціями від 01.03.2016 р. №901050000/2016/001370; від 04.03.2016 р. №901050000/2016/001507; від 21.03.2016 р. №901050000/2016/001942 (т.1 а.с.197-208), та що зафіксовано в акті перевірки.

Відтак, з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача із СФГ "Любава-1" вбачається, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється саме наявність оформленої податкової накладної, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, судом також враховано, що наявність даних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з ПДВ є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо буде доведено, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в т.ч., коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій із даним суб'єктом господарювання було одержання позивачем податкової вигоди. Також відповідачем не було наведено доказів того, що договір, укладений позивачем з метою, що завідомомо суперечить інтересам держави, в тому числі в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено факт, що дана юридична особа була створена з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання податкового органу на податкову інформацію від 25.05.2016 р. № 4906/7/15-32-14-02-12 відносно СФГ "Любава-1", оскільки фактично перевірка СФГ "Любава-1" не проведена у зв'язку із пошкодженням оригінали документів та електронних носів. При цьому, позивачем надано лист від 05.08.2016 р. №05/08-16, згідно якого СФГ "Любава-1" повідомлено ПАТ "Імперія-С", що лушпиння соняшнику в кількості 130 тон є побічним продуктом від переробки 1500,00 тон насіння соняшнику, вирощеного СФГ на 4322,19 га ріллі. Місцем відвантаження товару було складське приміщення СФГ, розташоване в с. Карнагорове Березівського р-ну Одеської області (т.1 а.с.246).

Відповідачем вищевказані обставини не спростовано.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2016 р. у сумі 86 665 грн., а також завищення від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 17 333 грн., а тому спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірних рішень, а тому суд вважає їх такими, що винесені не на підставі, не в межах повноважень і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1559,98 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 08.07.2016 р. №0000411404.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 08.07.2016 р. №0000421404.

Присудити публічному акціонерному товариству "Імперія-С" (код - 05513862) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір у сумі 1 559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 98 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2