Постанова

від 22.12.2016 по справі 815/3118/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3118/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства В«Одеська залізницяВ» до Головного управління ДФС в Одеській області, Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2016 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства В«Одеська залізницяВ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області, в повному обсязі в сумі сплати 10785,62 гривень з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2696,41 гривень, та податкової вимоги від 24.05.2016 року № 705-17 про сплату 15910,51 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області проведена планова виїзна перевірка відокремленого структурного підрозділу В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року. За результатами перевірки складено акт від 22.04.2016 року № 99/15-32-14-02/01071568. Акт підписано із запереченнями, які, стверджує позивач, у встановлений законом термін було направлено на адресу відповідача. За результатами розгляду акту перевірки та заперечень до нього, ГУ ДФС в Одеській області направлено на адресу Котовська дистанція колії №3 Одеської залізниці податкове повідомлення-рішення від 10.05.2016 року № 000236102, яке було отримано структурним підрозділом залізниці 16.05.2016 року. В зв'язку з тим, що залізниця не погоджувалась із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням було направлено на адресу Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення. 10.06.2016 року відокремленим структурним підрозділом «Котовська дистанція колії № 3» Одеської залізниці отримано рішення про результати розгляду скарг від 06.06.2016 року №12384/6/99-99-11-01-01-25, яким у задоволенні скарги залізниці відмовлено. Враховуючи вищевикладене, залізниця, відповідно до наданих законом прав, звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2016 № НОМЕР_1 та податкової вимоги від 24.05.2016 року № 705-17.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. В акті перевірки від 22.04.2016 року № 99/15-32-14-02/01071568 перевіряючі зазначили, що при проведенні перевірки встановлено, що ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці включено до рядку 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства; - за 2013 рік списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту при реалізації юридичним та фізичним особам на суму 54474,01 грн. Вартість непридатного щебеневого баласту розраховано відповідно до затвердженої калькуляції на 2013 рік, згідно якої до складу витрат по відпрацьованому щебеневому баласту відносяться враховані накладні витрати, які складають 17,3 % за 1 куб., саме в сумі 9424,00 грн.

- за 2014 рік списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту при реалізації його юридичним та фізичним особам на суму 155985,60 грн. Вартість непридатного щебеневого баласту розрахована відповідно до затвердженої калькуляції на 2014 рік, згідно якої до складу витрат по відпрацьованому щебеневому баласту відносяться враховані накладні витрати, які складають 20,7 % за 1 куб. м., а саме в сумі 3228,29 грн.

У своїх поясненнях (т.2 а.с.174-180, 192-198) позивач вказує, що в результаті здійснення відокремленим структурним підрозділом Котовська дистанція колії № 3 Одеської залізниці господарської діяльності з поточного утримання колії, проведення поточних, капітальних ремонтів, модернізації колії виникають відходи виробництва в вигляді непридатного щебеню. Непридатний щебінь по своєму складу складається з відпрацьованого щебеню і забрудненої земляної суміші. Непридатний щебінь не підлягає оприбуткуванню на підставі п. 5 П(С)БО 9 "Запаси", листа ДАЗТУ "Укрзалізниці" від 06.10.2005 року № 13/1381.

Відповідно до листа від 06.10.2005 року № 13/1381 оприбуткуванню підлягають тільки ті зняті старопридатні матеріали, які в подальшому будуть використовуватись у виробничому процесі підприємства. Як непридатний до подальшого використання у виробничому процесі відпрацьований щебінь не підлягає оприбуткуванню відповідно до Технічних вказівок з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України, затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2006 року № 112-Ц (ЦП-0150), та згідно роз'яснення від 25.04.2005 року № ЦФ МБ-47 до листа від 18.03.2005 року № ЦФ-16/193.

Оприбуткування відпрацьованого щебеню, непридатного для подальшого використання, проводиться під час попиту, на виконання вимог п. 12 П(С)БО 16 "Витрати", п.4 П(С)БО 9 "Запаси", затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999 року № 246.

Згідно п. 5 П(С)БО 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Підприємством на підставі п.5 П(С)БО 9 "Запаси", оприбутковується відпрацьований щебінь тільки на той момент, коли існує імовірність отримання економічної вигоди - тобто під час реалізації. До цього моменту відпрацьований баласт не відповідає критерію активу.

Оприбуткування відпрацьованого щебеневого баласту здійснюється кореспонденцією рахунків Д 2013 "Старопридатні матеріали верхньої будови колії" К 23361 "Поточне утримання колії" згідно п. 12 П(С)БО "Витрати", Інструкції № 291 та роз'яснення від 25.04.2005 №ЦФ МБ-47 до листа від 18.03.2005 № ЦФ-16/193, та зменшує витрати виробництва.

В податковому обліку згідно п.п.138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПКУ вартість відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту, отриманого в результаті ремонту, поточного утримання колії зменшує загальну суму податкових витрат з ремонту та поточного утримання колії.

Підприємством оприбуткування щебеню здійснювалось за справедливою вартістю згідно п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", який передбачає, що "у разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю".

Підрозділом справедлива вартість визначається комісійно і оформлюється калькуляціями вартості непридатного щебеню за 1 м. куб. Визначення ціни на відпрацьований щебеневий баласт проводиться в залежності від складу щебеню і земельних домішок (забрудненість) в процентному відношенні та акту на визначення проценту засміченості відпрацьованого баласту.

Так при оприбуткуванні відпрацьованого баласту в присутності матеріально відповідальної особи комісійно оформляється:

- акт обстеження відпрацьовано щебеню на засміченість, в якому вказується з яких дільниць колії вилучено даний відпрацьований баласт та визначається відсоток засміченості баласту;

- прибутковий ордер, в якому визначається кількість вилученого відпрацьованого баласту, на основі якого проводиться оприбуткування по матеріальному звіту матеріально відповідальної особи в кількісному та сумовому виразі. Таким чином відпрацьований баласт, який підлягає реалізації зараховується на баланс Котовської дистанції колії (оприбутковується) по цінам, що також визначені калькуляціями вартості та оформлені належним чином.

В подальшому оприбуткований непридатний щебінь, реалізується покупцям - юридичним або фізичним особам. При реалізації відпрацьованого щебеневого баласту на основі первинних документів (договорів, доручень (при реалізації юридичним особам), накладних на відпуск), при наявності попередньої оплати за відпрацьований баласт, матеріально відповідальна особа відпускає відпрацьований щебінь. При відпуску оформляється накладна на відпуск, в якій вказуються необхідні реквізити первинного документу "здав" - "прийняв". На основі накладної на відпуск матеріально відповідальна особа списує по матеріальному звіту відпрацьований щебінь в кількісному і грошовому виразі. На основі поданих в бухгалтерію первинних документів, які в повному обсязі були надані перевіряючим, робляться бухгалтерські записи на оприбуткування та списання на реалізацію відпрацьованого баласту.

Також у своїх поясненнях позивач зазначає, що на сторінці 22 акту перевірки вказано, що перевірялись показники (суми), зазначені в рядку 06.4 "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 2176465 грн. Ця сума складається із собівартості реалізованих матеріалів за 2013 рік - 512465 грн. та за 2014 рік 1664000 грн..

В підтвердження цих витрат інспекторам державної фіскальної служби були надані всі первинні документи, що підтверджують витрати - списання вартості реалізованих матеріалів: матеріалів верхньої будови колії, палива, щебеню нового та відпрацьованого, спецодягу. Всі витрати підтверджені первинними документами в яких зазначені всі обов'язкові реквізити. А суми витрат створені на основі тільки первинних документів.

Встановлені завищення задекларованих сум у рядку 06.4 всього на суму 57417,32 грн. в тому числі за 2013 рік в сумі 45050,01 грн. та за 2014 рік в сумі 12367,31 грн., стверджує позивач, є необґрунтованими, тому що вони безпідставно розраховані працівниками відповідача. Посилаючись на відсутність первинних документів, хоча на сторінці 23 акту зазначено, що згідно з п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України в ході перевірки за період з 01.01.2013 по 31.2014 була надана службова записка від 14.04.2016 року з проханням надати письмове пояснення та завірені належним чином копії всіх первинних документів . Станом на 15.04.2016 року інспекторам ДФС працівниками бухгалтерії ВСП В«Котовської дистанції колії № 3В» Одеської залізниці були надані копії всіх первинних документів, які визначали інші операційні витрати на списання при реалізації матеріальних цінностей. Також надано пояснення головного бухгалтера від 15.04.2016 року.

При дослідженні калькуляцій вартості непридатного щебеню, на думку інспекторів ДФС, до вартості щебеню непридатного, що оприбутковується і списується на витрати, включаються самовільно тільки накладні витрати 17,3 % в сумі 9424 грн. за 2013 рік, а не в сумі 54474,01 грн., що відповідає первинним документам та даним бухгалтерського обліку.

Щебінь відпрацьований - це відходи процесу виробництва дистанції колії, що виникає при проведені поточного утримання колії проведення капітальних робіт та модернізації. Він має відсоток засміченості, тобто даний відхід маючи 70% засміченості складається із 30% щебеню непридатного і 70 % засміченої земляної суміші.

Показник на 22 сторінці акту 9424,00 грн. як витрати що встановлені перевіркою розраховано по кількості реалізованого щебеню непридатного помноженого на суму накладних витрат 17,3 % не враховуючи жодного показника калькуляції за 2013 рік в тому числі вартості непридатного щебеню та відсотка засміченості.

ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці до складу витрат віднесені суми, що підтверджуються первинними документами і відповідають суті стану та складу реалізованого матеріалу - щебеню відпрацьованого.

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.т.1 а.с.8-9), в який з посиланням на пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.1, п.2 Положення про Документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, ст. 1, п.1 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та обставини, викладені в акту перевірки, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.11.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, залучено до участі у справі у якості другого - Котовську об'єднану державну податкову інспекцю ГУ ДФС в Одеській області.

У судове засідання Котовська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомила.

У зв'язку із вищевикладеним, з урахуванням думки представника позивача та представника відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області, зважаючи, що у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, оскільки відповідач - Котовська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, керуючись положенням ч.6 ст. 128 КАС України прийняв рішення продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, ознайомившись з запереченнями та поясненнями відповідача, з'ясувавши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.3 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 22.03.2016 року №510/14-02 (т.2 а.с.98), 22.03.2016 року №509/14-02 (т.2 а.с.99), від 25.03.2016 року №652/14-02 (т.2 а.с.101), від 25.03.2016 року №652/14-02 (т.2 а.с.100), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС в Одеській області від 14.03.2014 року № 330 (т.2 а.с.96) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Відокремленого структурного підрозділу В«Котовська дистанція колії № 3В» Одеської залізниці, код за ЕДРПОУ 01071568 з питань дотримання видаткового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року

Як зазначено в акті перевірки та не спростовувалось представником позивача, перевірку проведено з відома та у присутності директора ВПС В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської Залізниці, та у присутності головного бухгалтера позивача.

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

14 квітня 2016 року перевіряючими на адресу ВПС В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці направлено лист у якому відповідно до положень п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України просили надати: пояснення щодо завищення задекларованих показників у рядку 06.4 ІВ Декларації В«Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витратиВ» з податку на прибуток та належним чином засвідчені копії: калькуляції вартості непридатного щебеню га 1 куб. м. по Котовській дистанції № 3 за 2013-2015 роки; документи, що надають право на віднесення витрат, пов'язаних з реалізацією вартості непридатного щебеню; видаткові накладені, що підтверджують реалізацією непридатного щебеню покупцям за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року; оборотно-сальдовий баланс за 2013-2015 роки (т.2 а.с.103).

15 квітня 2016 року у відповідь на вищевказаний лист, головним бухгалтером надані пояснення (т.2 а.с.24-29,104-109).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 99/15-32-14-02/01071568 від 22.04.2016 року (т.1 а.с.12-64), в якому встановлено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерські обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту в період, що перевірявся, на загальну суму 10785,62 грн. у т.ч. за 2013 рік на суму 8559,5 грн. та за 2014 рік на суму 2226,12 грн.

Не погодившись з висновками, які викладені в акті № 99/15-32-14-02/01071568 від 22.04.2016 року ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» подав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту планової виїзної перевірки (т.1 а.с.65-74).

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення від 05.05.2016 року №979/10/15-3214-02-03, якою відмовлено у скасуванні висновків, які викладені в акті №№ 99/15-32-14-02/01071568 від 22.04.2016 року (т.1 а.с.75-77).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу за порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерські обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 13482,03 грн., з яких, 10785,62 грн. - за основним платежем та 2696,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.9).

До вказаного податкового повідомлення-рішення, ДПІ складено розрахунок штрафних санкцій (т.2 а.с.102).

Не погодившись винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» подав до Державної фіскальної служби України скаргу від.23.05.2016 року №1271 (т.1 а.с.79-87).

Державна фіскальна служба України Рішенням від 06.06.2016 року № 12384/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін Акт від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.83-91).

24 травня 2016 року Котовською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу форми В«ЮВ» №705-17 про сплату боргу у розмірі 15910,51 грн., з яких: за основним платежем- 10785,57 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 2696,41 грн.; пеня - 2428,53 грн. (а.с.11).

Як встановлено судом з пояснень, які надані представником позивача (т.2 201), Положення про відокремлений структурний підрозділ Котовську дистанцію колії №3 (т.2 а.с.201-203), Довідку АА №802496 (т.2 а.с.204), ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи.

Таким чином, не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, ДП В«Одеська залізницяВ» звернулось до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про те, що позивачем порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерські обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Вказані висновки акту перевірки обґрунтовані наступним.

У розділі 3.1.2.2 В«Витрати, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування від неосновної діяльності залізничного транспортуВ» Акту встановлено, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року відокремленим структурним підрозділом В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 2212119 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування від неосновної діяльності залізничного транспорту за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року встановлено їх завищення всього в сумі 57417,32 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 45050,01 грн., та 2014 рік в сумі 2367,31 грн.

Перевіркою відображених у рядку 06.4 Декларацій В«Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витратиВ» показників за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 2176465 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив собівартість реалізованих матеріалів, спецодягу, ПММ.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 2176465 грн. на підставі таких документів: Декларації з податку на прибуток, оборотно - сальдові відомості, акти виконаних робіт, авізо, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 Декларацій В«Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати всього в сумі 57417,32 грн. в т.ч. за 2013 рік в сумі 45050,01 грн. та 2014 рік сумі 12367,31 грн.

Актом перевірки встановлено, що ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці включило до рядку 06.4 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та 2014 рік витрати, які не підтверджені первинними документами сумі 57417,32 грн., а саме:

- за 2013 рік списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту при реалізації і юридичним та фізичним особам на суму 54474,01 грн. Вартість непридатного щебеневого баласту розраховано відповідно до затвердженої калькуляції на 2013 рік, згідно якої до складу витрат по відпрацьованому щебеневому баласту відносяться враховані накладні витрати, які складають 17,3 % за 1 куб., саме в сумі 9424,00 грн.;

- за 2014 рік списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту при реалізації його юридичним та фізичним особам на суму 155985,60 грн. Вартість непридатного щебеневого баласту розрахована відповідно до затвердженої калькуляції на 2014 рік, згідно якої до складу витрат по відпрацьованому щебеневому баласту відносяться враховані накладні витрати, які складають 20,7 % за 1 куб. м., а саме в сумі 3 228,29 гри.

Таким чином, на порушення п.138.2 ст.138, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерські обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 ВСП В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці безпідставно включило вартість відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого балансу в сумі 574137,32 грн., що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у рядку 06.4 Декларації В«Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витратиВ» на суму 57417,32 грн. в тому числі за 2013 рік на 45050,01 грн. та за 2014 рік в сумі 12367,31 грн.

У розділі 3.1.2.3 В«Податок на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспортуВ» встановлено, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року відокремленим структурним підрозділом В«Котовська дистанція колії №3В» Одеської залізниці задекларовано податок на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту всього на суму 21352 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження всього на суму 10785,62 грн. у тому числі за 2013 рік на суму 8559 грн. та за 2014 рік на суму 226,12 грн., в результаті чого допущено порушень податкового законодавства, які відображено в пп.3.1.2.3 розділу 3 Акту перевірки.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення у п.4 В«ВисновокВ» Акту перевірки зазначається, що перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерські обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту в період, що перевірявся, на загальну суму 10785,62 грн. у т.ч. за 2013 рік на суму 8559,5 грн. та за 2014 рік на суму 2226,12 грн.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0002361402 від 10.05.2016 року, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо віднесення сплачених платниками сум до витрат підприємств з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України, веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .

Відповідно до ст. 44 Податковий кодекс України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Відповідно до п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України В«Про відходиВ» визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення

У листі від 09.10.2012 № 5582/0/71-12/22-1217 Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що відходами по своїй суті є залишки сировини, матеріалів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва робіт (послуг) і втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або використовуються не за прямим призначенням, а також реалізуються на сторону.

Якщо в майбутньому платник податку планує отримати економічні вигоди від операцій з відходами, то відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку такі зворотні відходи відповідають визначенню В«ЗапасівВ» .

Зокрема, згідно з п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 В«ЗапасиВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 В«ВитратиВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 (далі - П(С)БО 16), вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, оцінюється у порядку, викладеному в пункті 11 П(С)БО 16.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві (п. 11 П(С)БО 16).

Як встановлено судом, з пояснень представника позивача (т.2 а.с.174-180, 192-198), в результаті здійснення відокремленим структурним підрозділом Котовська дистанція колії № 3 Одеської залізниці господарської діяльності з поточного утримання колії, проведення поточних, капітальних ремонтів, модернізації колії виникають відходи виробництва в вигляді непридатного щебеню. Непридатний щебінь по своєму складу складається з відпрацьованого щебеню і забрудненої земляної суміші.

Вказана обставина також не заперечувалась ГУ ДФС в Одеській області.

Згідно п. 5 П(С)БО 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

З пояснень представника позивача (т.2 а.с.174-180, 192-198), судом також встановлено, що підприємством на підставі п.5 П(С)БО 9 "Запаси", оприбутковується відпрацьований щебінь тільки на той момент, коли існувала імовірність отримання економічної вигоди - тобто під час реалізації. Оприбуткування відпрацьованого щебеневого баласту здійснювалась кореспонденцією рахунків Д 2013 "Старопридатні матеріали верхньої будови колії" К 23361 "Поточне утримання колії" згідно п. 12 П(С)БО "Витрати", Інструкції № 291 та роз'яснення від 25.04.2005 №ЦФ МБ-47 до листа від 18.03.2005 № ЦФ-16/193.

Відповідно до п.9 П(С)БО "Витрати" у разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості. ( Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 868 ( z1515-05 ) від 14.12.2005 ).

Як встановлено судом ВСП В«Котовська дистанція Колії №3В» Одеської залізниці справедлива вартість визначається комісійно і оформлювала калькуляціями вартості непридатного щебеню за 1 м. куб.

Так на підтвердження правомірності віднесення спірних сум до складу податку на прибуток, позивачем надано до суду первинні документи, які при оприбуткуванні відпрацьованого баласту оформляється: акти про комісійне обстеження відпрацьованого щебеню на засміченість, в яких вказано з яких дільниць колії вилучено даний щебінь та визначено відсоток засміченості баласту, прибуткові ордери, в яких визначалась кількість вилученого відпрацьованого щебеню, матеріальні звіти, подорожній лист, накладні (т.1 а.с.135-229, 233-284).

Суд зазначає, що в акті перевірки не вказано, які саме недоліки даних документів, стали підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток.

Ціна забрудненого щебеневого балансу, зважаючи на відсоток засміченості, визначалась згідно затвердженими калькуляціями (т.1 а.с.125-127, т.2 а.с.149-151, 153-156,199)

На підтвердження того, що відпрацьований щебінь було реалізовано, позивачем надано до суду засвідчені копії договорів про закупівлю товарів, договори купівлі-продажу (т.2 а.с.30-83).

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду Бухгалтерські довідки господарських операцій по рахункам В« 3610В» , В« 2013В» , В« 9430В»за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року,(т.1 а.с.128-134), оборотно-сальдовий баланс, бухгалтерську довідку В«Рух по Дебету рахунка №9430В» (т.2 а.с.125-151).

Суми податку по вищевказаним операціям віднесено позивачем до складу витрат відповідного періоду (т.2 а.с.110-117).

З матеріалів справи судом встановлено що ВСП В« Котовська дистанція колії № 3В» Одеської залізниці затверджено: Розрахунок долі накладних витрат, які склались на 01.01.2014 року, згідно якого до прямих витрат експлуатації відносяться 20,7% (т.2. а.с.152) Розрахунок долі накладних витрат, які склались на 01.01.2013 року, згідно якого до прямих витрат експлуатації відносяться 17,3% (т.2 а.с.153).

У своїх поясненнях представник позивача зазначає, що щебінь відпрацьований - це відходи процесу виробництва дистанції колії, що виникає при проведені поточного утримання колії проведення капітальних робіт та модернізації. Він має відсоток засміченості, тобто даний відхід маючи 70% засміченості складається із 30% щебеню непридатного і 70 % засміченої земляної суміші. При визначені ціни за основу пункт 1 калькуляції береться новий щебінь, потім визначає вартість непридатного щебеню пункт 2 при умові відсутності засміченості. Пунктом 3 калькуляції вказані можливі відсотки засміченості. В пункті 4 визначається забрудненість в грошовому виразі. В пункті 5 визначається вартість непридатного щебеню без врахування забрудненості, тобто пункт 2 мінус пункт 4 і тільки після того отримано вартість щебеню відпрацьованого. Пункт 6 Накладні витрати - це не стала величина для всього щебеню відпрацьованого, а величина, що визначається множенням вартості непридатного щебеню без врахування забрудненості на відсоток накладних витрат. І сума вартості непридатного щебеню і накладних витрат дає нам ціну по якій ми оприбутковуємо і списуємо на витрати при реалізації щебінь відпрацьований.

Перевіряючими в акті перевірки прийшли до висновку, що до вартості щебеню непридатного, що оприбутковується і списується на витрати, включаються накладні витрати 17,3 % в сумі 9424 грн. за 2013 рік. (54474,01*17,3%) та накладні витрати 20,7% в сумі 3228,29 грн. (15595,6*20,7%).

Тобто, в акті перевірки перевіряючими фактично до витрат при реалізації непридатного щебеневого балансу віднесено лише накладні витрати (НВ), які в свою чергу, розраховані шляхом множення відсоткової ставки прямих витрат експлуатації (%) на суму визначену позивачем шляхом додавання вартості щебеневого балансу непридатного щебеню без врахування забрудненості (Щ) до якого додано відсоткову ставку прямих витрат експлуатації (%), що помножена на вартість щебеневого балансу непридатного щебеню без врахування забрудненості (Щ) (НВ=%*(Щ+%*Щ)).

Суд вважає, що тим самим, відповідач - ГУ ДФС в Одеській області, фактично позбавив позивача права на віднесення до складу витрат собівартість реалізованого товару, якою в даному випадку є вартість щебеневого балансу непридатного щебеню без врахування забрудненості.

Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами правомірність включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування від неосновної діяльності залізничного транспорту за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року спірних сум.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки;

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства та завищення податкового кредиту. В акті відсутній взаємозв'язок щодо зазначення які саме порушення податкового законодавства допущені позивачем з посиланням як на доказ на відповідні первинні документи, які підтверджують ці порушення, що не відповідає вимогам Порядку № 727.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення НОМЕР_1 від 10.05.2016 року підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної податкової вимоги форми В«ЮВ» від 24.05.2016 року №705-17 суд виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст .14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 56.1 та 56.2 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Як встановлено судом, 23.05.2016 року позивач скористався правом на оскарження до контролюючого органу вищого рівня прийнятого податкового повідомлення-рішення №0002361402 від 10.05.2016 року, подавши скаргу до Державної фіскальної служби України від 23.05.2016 року. За результатами розгляду вказаної скарги 06.06.2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 10.05.2016 року № НОМЕР_1, а скарги. - без задоволення

29 червня 2016 позивач скористався правом на оскарження вказаного рішення до суду та судом ухвалою від 01.07.2016 року відкрито провадження по справі.

Таким чином, оскільки станом на дату прийняття податкової вимоги форми В«ЮВ» від 24.05.2016 року №705-17 сума грошового зобов'язання не була узгодження, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частин вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області №705-17 від 24.05.2016 року підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, на яких статтею 71 частини 2 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень, не надав до суду беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування обставин, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, адміністративний позов державного підприємства В«Одеська залізницяВ» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства В«Одеська залізницяВ» до Головного управління ДФС в Одеській області, Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області №705-17 від 24.05.2016 року.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой