Постанова

від 22.12.2016 по справі 4409/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2016 р. № 4409/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Абоян І.І.

За участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області в якому просив суд:

- визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м.Харкова по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 02.06.2010 року № 0045511701/0;

- визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м. Харкова по складанню Акту від 20.04.2010 року № 2048/1701/ НОМЕР_1;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 року № 0045511701/0 яким визначено до сплати ОСОБА_1 суму у розмірі 14881951,20 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 0045511701/0 від 02.06.2010 року з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить суд скасувати його в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 2048/1701/НОМЕР_1 від 20 квітня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неправомірним невключенням доходу, отриманого у вигляді неповернутої безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн., до складу загального річного оподатковуваного доходу.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0045511701/0 від 02 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 14 881 951,20 грн. (14 881 951,20 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок кошти за призначенням платежу - зворотня безвідсоткова фінансова допомога у загальному розмірі 99 213 008,00 грн. від ПП "Енергоресурс" (код ЄДРПОУ 35474382), згідно договору №0401-ЕГ від 04.01.2008р. - в розмірі 27 176 000,00 грн.; ПП „ПФ"ВТБ" (код ЄДРПОУ 35699395), згідно договору № 0401-ГСМ від 01.04.2008р. - в розмірі 31 175 000,00 грн.; ПП „ТК'Квота" (код ЄДРПОУ 35970334), згідно договору №08/07-01 від 01.07.2008р. - в розмірі 28 543 000,00 грн.; ПП "ПФ'Т.О.Я." (код ЄДРПОУ 36128965), згідно договору № 10/01-01 від 01.10.2008р. - в розмірі 12 319 008,00 грн.

Крім того перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неправомірним невключенням доходу, отриманого у вигляді неповернутої безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн., до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889-IV доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

За змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку.

В той же час, підпунктом «д» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України при відсутності у договорі строку повернення поворотної безвідсоткової допомоги (позики), позика повинна бути повернута на протязі 30 днів після пред'явлення відповідної вимоги позикодавця.

Суд зазначає, що факт повернення позивачем зворотної безвідсоткової допомоги ПП «ПП «Енергоресурс», ПП «ПФ «ВТБ», ПП «ТК «Квота» та ПП «ПФ «Т.О.Я.», підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів, та довідками, складеними ПП «ПП «Енергоресурс», ПП «ПФ «ВТБ», ПП «ТК «Квота» та ПП «ПФ «Т.О.Я.», відповідно до яких заборгованість за договорами про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги погашена позивачем в повному обсязі.

Також, із матеріалів справи вбачається, що при проведенні судової економічної експертизи, за наслідками якої 26.04.2012 складено висновок № 6627, у розпорядженні експерта ОСОБА_4 перебували нотаріально завірені копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, довідки про відсутність заборгованості, акти звіряння, відповідно до яких ОСОБА_1 повернено фінансову допомогу, а відтак, на думку експерта, вважати вказану зворотну безвідсоткову фінансову допомогу доходом останнього безпідставно та неправомірно, а отже ОСОБА_1 не зобов'язаний відповідно до законодавства здійснити сплату податку з доходів фізичних осіб з суми отриманої ним фінансової допомоги, яку він фактично у подальшому повернув.

Враховуючи наведене, у позивача не виникло обов'язку включення доходу, отриманого у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу, оскільки така допомога була повернута позивачем позичальникам, а тому суд дійшов висновку про те, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 року № 0045511701/0 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 р. № 0045511701/0 ДПІ у Московському районі міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23 грудня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко