Ухвала

від 07.03.2017 по справі 4409/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р.Справа № 4409/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016р. по справі № 4409/11/2070

за позовом ОСОБА_1

до Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області в якому просив суд:

- визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м.Харкова по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 02.06.2010 року № 0045511701/0;

- визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м. Харкова по складанню Акту від 20.04.2010 року № 2048/1701/ НОМЕР_1;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 року № 0045511701/0 яким визначено до сплати ОСОБА_1 суму у розмірі 14881951,20 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 0045511701/0 від 02.06.2010 року з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 р. № 0045511701/0 ДПІ у Московському районі міста Харкова.

Київська ОДПІ м.Харкова , не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те , що судом неповно з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову від 22.12.2016 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції правомірною, просить суд апеляційної інстанції залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 2048/1701/НОМЕР_1 від 20 квітня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неправомірним невключенням доходу, отриманого у вигляді неповернутої безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн., до складу загального річного оподатковуваного доходу.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0045511701/0 від 02 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 14 881 951,20 грн. (14 881 951,20 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд виходив з того , що суди попередніх інстанцій при розгляді справи всупереч правилам оцінки доказів, встановленим приписами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не надали правової оцінки поданим позивачем квитанціям до прибуткових касових ордерів, які, на переконання ОСОБА_1, згідно з главою 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підтверджують повернення ним зворотної безвідсоткової допомоги юридичним особам, довідкам, складеним ПП ПП Енергоресурс , ПП ПФ ВТБ , ПП ТК Квота та ПП ПФ Т.О.Я. , відповідно до яких заборгованість за договорами про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги погашена позивачем в повному обсязі, а також відповідним актам звірок.

Так , відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб № 889-IV (далі Закон № 889-IV )доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

За змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку.

В той же час, підпунктом "д" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України при відсутності у договорі строку повернення поворотної безвідсоткової допомоги (позики), позика повинна бути повернута на протязі 30 днів після пред'явлення відповідної вимоги позикодавця.

Матеріали справи свідчать , що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок кошти за призначенням платежу - зворотня безвідсоткова фінансова допомога у загальному розмірі 99 213 008,00 грн. від ПП "Енергоресурс" (код ЄДРПОУ 35474382), згідно договору №0401-ЕГ від 04.01.2008р. - в розмірі 27 176 000,00 грн.; ПП ПФ"ВТБ (код ЄДРПОУ 35699395), згідно договору № 0401-ГСМ від 01.04.2008р. - в розмірі 31 175 000,00 грн.; ПП ТК Квота (код ЄДРПОУ 35970334), згідно договору №08/07-01 від 01.07.2008р. - в розмірі 28 543 000,00 грн.; ПП "ПФ Т.О.Я." (код ЄДРПОУ 36128965), згідно договору № 10/01-01 від 01.10.2008р. - в розмірі 12 319 008,00 грн.

Перевіркою , крім іншого , встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV) у зв'язку з неправомірним невключенням доходу, отриманого у вигляді неповернутої безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн., до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що факт повернення позивачем зворотної безвідсоткової допомоги ПП "ПП "Енергоресурс", ПП "ПФ "ВТБ", ПП "ТК "Квота" та ПП "ПФ "Т.О.Я.", підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів, та довідками, складеними ПП "ПП "Енергоресурс", ПП "ПФ "ВТБ", ПП "ТК "Квота" та ПП "ПФ "Т.О.Я.", відповідно до яких заборгованість за договорами про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги погашена позивачем в повному обсязі.

Також, із матеріалів справи вбачається, що при проведенні судової економічної експертизи, за наслідками якої 26.04.2012 складено висновок № 6627, у розпорядженні експерта ОСОБА_4 перебували нотаріально завірені копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, довідки про відсутність заборгованості, акти звіряння, відповідно до яких ОСОБА_1 повернено фінансову допомогу, а відтак, на думку експерта, вважати вказану зворотну безвідсоткову фінансову допомогу доходом останнього безпідставно та неправомірно, а отже ОСОБА_1 не зобов'язаний відповідно до законодавства здійснити сплату податку з доходів фізичних осіб з суми отриманої ним фінансової допомоги, яку він фактично у подальшому повернув.

Щодо посилання податкового органу про наявність кримінальної справи по звинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину , передбаченого ч. 3 ст. 212,ч.2,3 ст. 358 КК України колегією суддів встановлено , що постановою Головного управління ДФС у Хаківській області від 29.07.2016р. закрито кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України з посиланням на висновки експертиз, проведених в рамках цього провадження.

Враховуючи вищевикладене , суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що у позивача не виникло обов'язку включення доходу, отриманого у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99 213 008,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу, оскільки така допомога була повернута позивачем позичальникам, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин на яких ґрунтуються їх заперечення на позов та апеляційна скарга.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог .

На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016р. по справі № 4409/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 13.03.2017 р.