ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"21" грудня 2016 р.Справа № 20/17-3379-2011
За заявою: Державної судноплавної компанії "Укртанкер" про видачу дублікатів наказів від 07.02.2012р. та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання у справі №20/17-3379-2011
За позовом: Державної судноплавної компанії "Укртанкер"
до відповідача: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
про стягнення 165 266,04 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача (заявника): ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 02.03.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №Ю-1-10/16 від 16.03.2016р.
СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2011 року у справі №20/17-3379-2011 позов Державної судноплавної компанії "Укртанкер" задоволено частково; стягнуто з Державної судноплавної компанії В«Чорноморське морське пароплавствоВ» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) на користь Державної судноплавної компанії В«УкртанкерВ» (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код 20959963) - 108 389 /сто вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять/ грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 1083 /одну тисячу вісімдесят три/ грн. 90 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрати на ІТЗ судового процессу; в решті позовні вимоги залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії „УкртанкерВ» на рішення господарського суду Одеської області від 07 листопада 2011 року по справі № 20/17-3379-2011 задоволено частково, зазначене судове рішення змінено, п.2 резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції, згідно якої стягнуто з Державної судноплавної компанії В«Чорноморське морське пароплавствоВ» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) на користь Державної судноплавної компанії В«УкртанкерВ» (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код 20959963) - 108 389 (сто вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 52 113 (п'ятдесят дві тисячі сто тринадцять) грн. 08 коп. збитків, 1503 (одну тисячу п'ятсот три) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 20 коп. витрати на ІТЗ судового процесуВ» . Вказаною постановою також стягнуто з Державної судноплавної компанії В«Чорноморське морське пароплавствоВ» на користь Державної судноплавної компанії В«УкртанкерВ» 1605, 06 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
07.02.2012 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. у справі №20/17-3379-2011 видано відповідні накази.
14.11.2016 року до господарського суду Одеської області від Державної судноплавної компанії "Укртанкер" за вх.№2-5980/16 надійшла заява про видачу дублікатів вищезазначених наказів та поновлення строку на їх пред'явлення на примусове виконання.
Ухвалою суду від 17.11.2016р. заяву Державної судноплавної компанії "Укртанкер" про видачу дублікатів наказів від 07.02.2012р. та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання у справі №20/17-3379-2011 прийнято до розгляду в засіданні суду 05.12.2016р.
05.12.2016р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2016р., з огляду на необхідність додаткового витребування та дослідження доказів.
21.12.2016р. в судове засідання з'явились представники сторін, які надали свої пояснення щодо заяви Державної судноплавної компанії "Укртанкер".
Представник позивача викладені в заяві вимоги підтримав, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача проти заяви Державної судноплавної компанії „УкртанкерВ» про видачу дублікатів наказів від 07.02.2012р. та поновлення пропущеного строку для їх пред'явлення до виконання заперечував, просив суд відмовити заявнику в її задоволенні.
Розглянувши заяву Державної судноплавної компанії „УкртанкерВ» , дослідивши наявні в матеріалах справи докази та вислухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, суд дійшов наступних висновків.
Виходячи з аналізу положень ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому суд зазначає, що причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за приписами ст. 43 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявами керівника ДСК "Укртанкер" від 15.02.2012р. вищезазначені накази було направлено до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Згідно постанов Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 20.02.2011р. державним виконавцем Рубан Я.О. відкрито виконавчі провадження ВП №31612469 та ВП №31612468 з примусового виконання наказів, які за постановою державного виконавця від 27.02.2012р. були приєднані до зведеного виконавчого провадження.
Постановами Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 11.09.2012р. матеріали вищезазначених виконавчих проваджень було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, у зв'язку з чим державним виконавцем зазначеного органу ДВС ОСОБА_3 14.09.2012 року винесено постанови про прийняття до виконання цих виконавчих проваджень.
Також, 14.09.2012 року вказаним державним виконавцем було винесено постанови про зупинення виконавчих проваджень за наявності порушеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003р. справи №32/136-03-5080 про банкрутство ДСК "ЧМП".
В подальшому, 26.02.2015р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 було винесено постанови про поновлення виконавчого провадження ВП №31612469 та ВП №31612468, а також, одночасно, за відповідною постановою від 26.02.2015р. зазначені виконавчі провадження виведено зі складу зведеного виконавчого провадження №31330920 щодо стягнення заборгованості з ДСК "ЧМП".
Заявник зазначає, що 27.02.2015р. тим же державним виконавцем винесено постанови за ВП №31612469 та ВП №31612468 про повернення стягувачу виконавчого документу - наказів від 07.02.2012р. у справі №20/17-3379-2011, проте вказаних оригіналів наказів та копій постанов ДСК "Укртанкер" від органу ДВС не отримував, стосовно винесення відповідної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не було відомо.
Відповідну інформацію та сканкопії документів виконавчого провадження представник ДСК "Укртанкер" отримав лише 07.11.2016р., при цьому йому стало відомо, що матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів стосовно підтвердження відправлення таких документів стягувачу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Завник вказує, що згідно довідки бухгалтера ДСК "Укртанкер" від 11.11.2016р. накази господарського суду від 07.02.2012р. у справі №20/17-3379-2011 поштою до підприємства не надходили, у зв'язку із чим він доходить висновку про втрату оригіналів зазначених наказів при пересилці.
Між тим, за ствердженнями заявника, в матеріалах виконавчих проваджень ВП №31612468 та ВП №31612469 відсутні належні докази, що підтверджують факт відправлення виконавчих документів стягувачу замовною кореспонденцією, у відповідності до вимог Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .
Однак, як свідчить наявна в матеріалах заяви копія листа Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.12.2016 р. № 09.1-15277/В-5, постанови про повернення виконавчих документів від 27.02.2015 р. разом з оригіналами наказів були направлені ДСК В«УкртанкерВ» , що підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції від 05.03.2015 р. (номер поштового відправлення 6504509643407).
Також під час розгляду заяви ДСК „УкртанкерВ» судом було з'ясовано, що заявник звернувся із запитами від 09.12.2016 р. № UTR-120 та № UTR-121 до Поштамту-ЦПЗ № 1 Одеської дирекції Укрпошти для отримання інформації щодо поштового відправлення 6504509643407, яким було відправлено на адресу ДСК В«УкртанкерВ» постанови старшого державного виконавця Гортола В.С. ВП №31612468 та ВП №31612469 про повернення виконавчих документів стягувачу із оригіналами наказів господарського суду Одеської області по справі № 20/17-3379-2011 від 07.02.2012р.
У відповідь на вказаний запит, заступником начальника Поштамту-ЦЦПЗ №1 Одеської дирекції Укрпошти надано лист від 12.12.2016 р. №08-04-1257-1258, згідно якого термін зберігання виробних документів на пошті складає 1 рік, тому надання такої інформації не є можливим на даний час.
Також заявник зазначає, що працівники ДСК В«УкртанкерВ» щонайменше двічі на тиждень перевіряють чи є надходження нової кореспонденції, тому ймовірно, що вищевказана постанова про повернення виконавчих документів стягувачу разом з наказом суду було втрачено при пересиланні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що неотримання стягувачем повернутих ВДВС наказів суду по справі №20/17-3379-2011 від 07.02.2012р. та відсутність у стягувача вказаних наказів унеможливило своєчасне повторне пред'явлення заявником їх до виконання у встановлений законодавством строк для повторного пред'явлення виконавчого документа.
Як передбачено ст. 23 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що строк пред'явлення наказів господарського суду Одеської області від 07.02.2012р. у даній справі сплинув, оскільки міг бути пред'явлений позивачем (стягувачем) протягом року з дня його повернення згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , тобто до 28.02.2016 р.
При цьому, вирішуючи питання щодо можливості відновлення заявнику пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили в 2012 році до періоду винесення постанови державного виконавця про повернення вищевказаних виконавчих документів, з урахуванням причин такого повернення, є неприпустимим та порушує права Державної судноплавної компанії "Укртанкер".
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують отримання стягувачем постанови про повернення судових наказів, вважає причини пропуску строку для пред'явлення їх до виконання поважними, у зв`язку з чим пропущений строк підлягає відновленню.
Щодо вимог заявника про видачу дублікатів вищезазначених наказів суду від 07.02.2012 р. суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Як встановлено судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, видані господарським судом Одеської області 07.02.2012 р. накази на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2011р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. було втрачено та до виконання не пред'явлено.
Таким чином, з урахуванням того, що встановлений законодавством строк для пред'явлення вищезазначених наказів до виконання судом поновлено, суд дійшов висновку також про задоволення вимог заявника щодо видачі дублікатів наказів від 07.02.2012р. у справі №20/17-3379-2011.
Керуючись ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1 . Заяву Державної судноплавної компанії "Укртанкер" про видачу дублікатів наказів від 07.02.2012р. у справі №20/17-3379-2011 та поновлення пропущеного строку для їх пред'явлення до виконання - задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_5 судноплавній компанії "Укртанкер" строк для пред'явлення наказів від 07.02.2012р. у справі №20/17-3379-2011 до виконання.
3. ОСОБА_5 судноплавній компанії "Укртанкер" дублікат наказу від 07.02.2016р. у справі №20/17-3379-2011 про стягнення з Державної судноплавної компанії В«Чорноморське морське пароплавствоВ» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) на користь Державної судноплавної компанії В«УкртанкерВ» (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код 20959963) - 108 389 /сто вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять/ грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 52 113/п'ятдесят дві тисячі сто тринадцять/грн. 08 коп. збитків, 1503/одну тисячу п'ятсот три/ грн. 91 коп. витрати по сплаті державного мита та 229 /двісті двадцять дев'ять/ грн. витрати на ІТЗ судового процесу.
4. ОСОБА_5 судноплавній компанії "Укртанкер" дублікат наказу від 07.02.2016р. у справі №20/17-3379-2011 про стягнення з Державної судноплавної компанії В«Чорноморське морське пароплавствоВ» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) на користь Державної судноплавної компанії В«УкртанкерВ» (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код 20959963) - 1605/одну тисячу шістсот п'ять/грн. 06 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2016 |
Оприлюднено | 28.12.2016 |
Номер документу | 63658316 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні