Постанова

від 14.12.2016 по справі 907/937/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 907/937/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Михайлишин С.В.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - керівник, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - довіреність б/н від 12.12.2016р.;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_5, ОСОБА_6 - довіреність б/н від 18.05.2016р.;

за участю судових експертів Київського НДІСЕ МЮУ - ОСОБА_7, ОСОБА_8, та судового експерта НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9;

присутні у засіданні: ОСОБА_10 референт почесного консула Німеччини

розглянувши матеріали апеляційної скарги Daimler AG (Даймлер АГ), м.Штудгард, Німеччина

на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014р. (суддя Йосипчук О.С.)

по справі №907/937/13

за позовом: Приватного підприємства В«ЛаонВ» , м.Ужгород

до відповідача: Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м.Штудгард, Німеччина

про стягнення 62 685,50євро (665 720,00грн.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014р. позов Приватного підприємства В«ЛаонВ» , м. Ужгород до Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62 685,50євро (665 720,00грн.) задоволено.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, відповідач Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014р. та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2014р. апеляційну скаргу Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м.Штудгард, Німеччина по справі №907/937/13 прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 17.07.2014р. провадження у справі №907/937/13 було зупинено у зв'язку з призначенням по справі комплексної пожежно-технічної, авто-технічної (металознавчої) експертизи, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В процесі проведення вказаної судової експертизи, на адресу суду 04.03.2015р. надійшло клопотання експерта Дніпропетровського НДІСЕ про надання судовому експерту додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме, вилучених кусків мідного багатожильного провідника в пакеті №0340440 та інших зразків, які були вилучені після пожежі. На підставі чого, ухвалою суду від 25.03.2015р. Слідчий відділ Мукачівського МВ (по обслуговуванню м. Мукачеве та Мукачівського району УМВС України в Закарпатській області) було зобов'язано надати суду вилучені куски мідного багатожильного провідника в пакеті №0340440 та інших зразків, які були вилучені після пожежі, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи №21034512.

Однак, СВ Мукачівського МВ (по обслуговуванню м. Мукачеве та Мукачівського району УМВС України в Закарпатській області) вимоги ухвали суду від 25.03.2015р. та неодноразово направлених листів з проханням виконати вимоги ухвали суду, не виконав.

Листом №09-04/75/15 від 13.05.2015р., направленим на адресу Дніпропетровського НДІСЕ, головуючим суддею було повідомлено останнього, що клопотання судового експерта було задоволено, однак внаслідок затягування та невчасного виконання СВ Мукачівським МВ (по обслуговуванню м. Мукачеве та Мукачівського району УМВС України в Закарпатській області) вимог ухвали суду, витребувані докази, необхідні для виконання експертизи, будуть невідкладно направлені на адресу судового експерта ОСОБА_11 одразу після їх надходження на адресу суду.

Також ухвалою суду від 27.05.2015р. було задоволено клопотання Daimler AG (Фірма Даймлер АГ), м.Штудгард, Німеччина та зобов'язано Слідчий відділ Мукачівського МВ (по обслуговуванню м.Мукачево та Мукачівського району УМВС України в Закарпатській області) надати суду всі матеріали кримінальної справи №21034512.

Супровідним листом від 09.06.2015р. на клопотання судового експерта ОСОБА_11 №10/2488/894 від 23.02.2015р. на адресу Дніпропетровського НДІСЕ було направлено кримінальну справу №21034512 (оригінал) та полімерні пакети №1005646, №0750587, №0750626.

24.06.2015р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової пожежно-технічної експертизи по справі №907/937/13 судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_11 №2488-14 від 10.06.2015р.

Відповідно до п.2.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.01.1998р., на експерта покладаються обов'язки, зокрема, повідомити в письмовій формі орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані .

Частиною 3 ст.42 ГПК України передбачено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу .

З наданого суду експертного висновку №2488-14 від 10.06.2015р. вбачається, що судовим експертом Дніпропетровського НДІСЕ ОСОБА_11 надано висновок не з комплексної пожежно-технічної, авто-технічної (металознавчої) експертизи, яку було призначено ухвалою суду від 17.07.2014р., а лише з пожежно-технічної експертизи. Висновок зроблено без урахування витребуваних самим експертом додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме, вилучених кусків мідного багатожильного провідника в пакеті №0340440 та інших зразків, які були вилучені після пожежі. Тобто, без дослідження оригінальних деталей з місця пожежі, які у даному випадку є першоджерелом для експертного дослідження . Одночасно, судовий експерт зазначив, що судом не було задоволено його клопотання про надання додаткових доказів, що не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, зокрема листам, які наявні у справі, що надсилались на адресу Дніпропетровського НДІСЕ з метою повідомлення судового експерта про те, що його клопотання задоволено, однак затримка у надсиланні витребуваних експертом додаткових матеріалів не залежить від суду.

Також, висновок судового експерта ОСОБА_11 визнано судом неповним, оскільки судовий експерт має кваліфікацію на проведення будівельно-технічних експертиз (фах 10.6), експертиз щодо безпеки життєдіяльності (фах 10.5) та пожежно-технічних експертиз (фах 10.8), в той час, як судом було призначено не пожежно-технічну експертизу, а комплексну пожежно-технічну, авто-технічну (металознавчу) експертизи, на виконання яких у судового експерта немає відповідної кваліфікації. І, як вбачається з висновку судового експерта №2488-14, ним не було залучено відповідних фахівців у певних галузях знань та не було повідомлено суд, що дослідження та надання відповідей на питання авто-технічної (металознавчої) експертизи виходить за межі його компетенції.

Відтак, враховуючи неповноту висновку судового експерта ОСОБА_11, ухвалою суду від 12.08.2015 року у справі призначено додаткову судову комплексну пожежно-технічну, авто-технічну (металознавчу) та електротехнічну експертизу , проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУМВС України у Львівській області. Перед експертом (експертами) поставлено наступні питання:

1) До якої частини електромережі автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359 чи автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587623, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784343 відносяться фрагменти електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська,5 "а"?;

2) Чи оплавлення на фрагментах електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська,5 "а" утворилися внаслідок В«первинногоВ» короткого замикання чи в процесі температурного впливу пожежі?;

3) Де саме знаходився осередок пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська,5 "а"?;

4) Що саме стало причиною загорання автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359:

а) наявність виробничого недоліку (дефекту) в системі електроживлення автомобіля?;

б) наявність порушень правил експлуатації (зберігання, користування, обслуговування) автомобіля?;

в) коротке замикання?;

г) інші обставини?;

5) Чи можна з технічної точки зору встановити наявність порушення ізоляції на електропровідниках, які вилучені після пожежі на автомобілі марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359.

Провадження у справі зупинено.

04 вересня 2015р. на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.

Ухвалою суду від 30.09.2015 року до проведення додаткової судової комплексної експертизи, а саме, авто-технічної (металознавчої) та електротехнічної експертизи залучено Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, м. Київ . Перед експертом (експертами) КНДІСЕ Міністерства юстиції України, м. Київ поставлено наступні питання:

1) До якої частини електромережі автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359 чи автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587623, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784343 відносяться фрагменти електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул.Пряшівська,5 "а"?;

2) Чи оплавлення на фрагментах електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул.Пряшівська,5 "а" утворилися внаслідок В«первинногоВ» короткого замикання чи в процесі температурного впливу пожежі?;

3) Чи можна з технічної точки зору встановити наявність порушення ізоляції на електропровідниках, які вилучені після пожежі на автомобілі марки Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359? Провадження у справі зупинено.

На клопотання судових експертів, ухвалами суду від 16.03.2016 року, від 06.04.2016 року, від 18.05.2016 року та від 06.06.2016 року сторін та судових експертів Львівського НДЕКЦ МВС України і Київського НДІСЕ МЮУ зобов'язано здійснити огляд місця події по вул. Пряшівській,5А у м. Мукачеве, Закарпатської області.

13 липня 2016 року, за результатами проведення комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи, на адресу суду надійшов висновок експертів КНДІСЕ Міністерства юстиції України № 18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 року. При цьому, у висновку експертів № 18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 року зазначено, що матеріали господарської справи передані до відділу дослідження матеріалів речовин та виробів для проведення металознавчої експертизи (експертне провадження № 18338/15-34).

22 серпня 2016 року на адресу суду надійшов висновок експерта НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області № 2/88Е.

29 вересня 2016 року на адресу суду від КНДІСЕ Міністерства юстиції України поступили матеріали господарської справи, однак без висновку експерта в частині проведення металознавчої експертизи.

Враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі - відпали, ухвалою суду від 10.10.2016 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 26.10.2016 року.

26 жовтня 2016 року представником Позивача на розгляд суду подано заперечення на Висновок експерта № 2/88Е від 15.08.2016 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9, в якому Позивач зазначає, що вказана експертиза була проведена з численними порушеннями вимог процесуального законодавства, Закону України «Про судову експертизу», а також методики проведення відповідного виду експертиз, що призвело до необґрунтованих висновків. Зокрема, посилається на те, що експертом не досліджено обставин події щодо виникнення пожежі транспортного засобу, а також ймовірних причин її виникнення, а фактично зроблено висновки з наданням правової оцінки доказам, які зібрані у справі. Крім того, експертом наведено відомості про те, що ним було проведено експертний огляд 12.12.2012р. та 16.06.2016р. Тобто, експерт базує свої дослідження на інформації, яку він отримав більше чотирьох років тому. При цьому, зазначає, що ОСОБА_9М не призначався експертом в рамках кримінального провадження, а тому не міг бути присутнім при огляді місця події 12.12.2012р. як судовий експерт. Крім того, зазначає про те, що експерт самостійно збирав докази та вихідні дані, які підлягали дослідженню та використовував їх для проведення дослідження, що заборонено п. 2.3.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Таким чином, на переконання Позивача, оскільки експерт не проводив огляду об'єктів, не досліджував сліди термічної дії, термічних уражень, направленість слідів горіння, то висновки, зроблені експертом за наслідками проведення призначеної у справі експертизи, є необґрунтованими та такими, що суперечать попередньо проведеним експертизам, а тому є недопустимими доказами у справі. Просить суд відхилити Висновок експерта № 2/88Е від 15.08.2016 року.

Крім того, представником Позивача на розгляд суду подано заперечення на Висновок експертів Київського НДІСЕ МЮУ №18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 року, в якому Позивач зазначає, що вказана експертиза була проведена з численними порушеннями вимог процесуального законодавства, а також експертами допущено методологічні та фактичні помилки, що є неприйнятним з точки зору належності, допустимості та достовірності таких висновків. Зокрема, посилається на те, що в матеріалах висновку міститься неправдиве твердження, покладене в основу всього висновку, про те, що у автомобілях Mercedes-Benz Actros рама не містить негативного (мінусового) електричного кола, бо система електроживлення у них не є однопровідною. В спростування висновку експерта Позивачем до матеріалів справи долучено акт дослідження ідентичного автомобіля (марка, модель, рік випуску), проведений за участю спеціалістів ТОВ В«Барва-АвтоВ» , яким встановлено, що рама автомобіля Mercedes-Benz Actros у всіх випадках містить негативний потенціал (мінус), тобто є мінусовим провідником та утворює електричне коло з силою струму 0,9 А та напругою 24 В (акт та фотофіксацію долучено до матеріалів справи). Також, зазначає про те, що ухвалою суду від 30.09.2015 року у справі було призначено комплексну пожежно-технічну, авто-технічну (металознавчу) та електротехнічну експертизу. Водночас, експертами КНДІСЕ проведено комплексну електротехнічну та трасологічну , яка судом не призначалась, і є окремим видом експертизи. Відтак, експерти самовільно змінили вид експертизи, яка була призначена судом, а також ухилились від проведення металознавчої експертизи. Також, зазначає про те, що у висновку КНДІСЕ відповіді на електротехнічні питання надав трасолог ОСОБА_8, причому обидва експерти (електротехнік ОСОБА_7 та трасолог ОСОБА_8М) дали відповіді на питання металознавця. Крім того, при оформленні висновку експертизи, експертами не вказано і не використано жодного нормативного акту, на підставі якого проводилось експертне дослідження. Також, експертами використовувались не сертифіковані технічні засоби.

Також, до заперечення на Висновок експертів Київського НДІСЕ МЮУ Позивачем долучено викопіювання з мережі Інтернет-видань про відкликання автомобілів Actros провідними виробниками світу, зокрема, і з причин можливості самозаймання. Просить суд відхилити Висновок експертів Київського НДІСЕ МЮУ №18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 року.

Також, представником Позивача подано клопотання про виклик судових експертів, що проводили експертизу, у судове засідання для надання роз'яснень з приводу наданих висновків.

26 жовтня 2016 року представником Відповідача також подано письмові пояснення щодо результатів проведеної експертизи, в яких останній підтримує висновки експертів. Разом з тим, представник Відповідача зазначає про те, що за результатами пожежно-технічної експертизи експертом встановлено, що осередок пожежі знаходився в автомобілі НОМЕР_3, а найбільш ймовірною причиною загорання автомобіля НОМЕР_4 були теплові прояви від зони горіння автомобіля НОМЕР_3. При цьому, з висновку експертизи слідує, що осередок пожежі встановлювався за ознаками направленості поширення горіння з метою встановлення послідовності розповсюдження пожежі на стоянці від об'єкта до об'єкта (стор. 29-30 висновку).

Враховуючи те, що питання щодо обставин та механізму поширення горіння безпосередньо не входило в перелік питань, поставлених експерту для дослідження, але вказані питання є важливими для розуміння розвитку пожежі, Відповідач просить викликати судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 для надання додаткових пояснень щодо обставин поширення горіння, зокрема, як поширювалось горіння від одного автомобіля до іншого, чи могло горіння поширюватись в іншому напрямку з врахуванням того, що автомобіль НОМЕР_4 найбільше зазнав слідів пошкодження.

Ухвалою суду від 26.10.2016 року розгляд справи відкладено на 23.11.2016 року, у судове засідання викликано судових експертів Київського НДІСЕ МЮУ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_9 з метою надання роз'яснень щодо Висновку додаткової судової комплексної авто-технічної (металознавчої) та електротехнічної експертизи №18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 року та Висновку експерта № 2/88Е від 15.08.2016 року.

Беручи до уваги перебування суддів - членів колегії Зварич О.В. та Юрченка Я.О. у відрядженні та з урахуванням положень абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд вищевказаної справи В« 23В» листопада 2016 року не відбувся.

Ухвалою суду від 28.11.2016 року, розгляд справи призначено на 14.12.2016 року з викликом судових експертів.

13 та 14 грудня 2016 року на розгляд суду Фірмою Даймлер АГ подано Додаткові пояснення до раніше заявлених клопотань.

14 грудня 2016 року на розгляд суду ПП «Лаон» подано клопотання з визначеними питаннями, які слід задати судовим експертам (а.с. 192-195).

У судове засідання, призначене на 14.12.2016 року, з'явились представники обох сторін та судові експерти.

Зокрема, судовими експертами, згідно визначених питань (а.с. 192-195), надано наступні пояснення:

По другому питанню ОСОБА_7Б: «Зважаючи на те, що поставлені на вирішення питання стосуються різних галузей знань, та керуючись п.п. 1.2.2, п. 4.2. «Інструкції про призначення та проведення судових експерти та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, експертиза №18336/15-47/18337/15-33 виконувалась як комплексна судова електротехнічна та трасологічна». ОСОБА_9: «Це питання вирішує керівник експертної установи, який, згідно інструкції №53/5 наділений повноваженнями змінити поставлені питання».

По третьому питанню ОСОБА_7Б: «Достатньо було провести електротехнічне дослідження відповідно до тих питань, які були поставлені на вирішення. Металознавче дослідження мала провести інша особа, яка на той час працювала в інституті, на даний час вона не є його працівником. Разом з тим, металознавча експертиза мала дати відповідь лише на одне питання, а всі інші питання з позиції електротехніки і трасології були виконані повною мірою».

По одинадцятому питанню ОСОБА_7Б: «Автомобіль був однотипний з тим автомобілем який випускається серійно, конструкція цих автомобілів є унікальною, яка практично унеможливлює виникнення короткого замкнення, оскільки в таких автомобілях застосована двопровідна електрична схема живлення. Оскільки, сторона у справі не надала можливості експертам оглянути безпосередньо автомобілі, для обґрунтування суду своєї думки, експертом було розписано все, що стосується моменту зарядки акумулятора, батареї споживання електроенергії і специфіки конструктивного вирішення даної системи електрообладнання автомобіля».

По п'ятому питанню ОСОБА_7Б: «Експерти використовують ті методики які їм для цього необхідні і для того, щоб вирішити поставлені питання, були використані саме ті документи, яких було достатньо для вирішення поставлених питань».

По сьомому питанню ОСОБА_7Б: «ОСОБА_10 автомобіль, який був представлений на огляд, відрізнявся від автомобіля, де був осередок пожежі. У зв'язку з цим в м. Одеса був паралельно оглянутий і другий автомобіль. Різниця була тільки в тому, що в одному автомобілі акумуляторна батарея знаходилась на лівому ланжероні рами, а в тому автомобілі де відбулась пожежа - у боксі, який розташований між ланжеронами рами позаду, силові проводи були подібними, але прокладені в іншому місці. Тому, щоб мати повну картину, оглянули другий автомобіль, а оскільки за своїми структурними особливостями він більш був схожий на той, в якому виник осередок пожежі, то він і був використаний в якості порівняльного матеріалу».

По десятому питанню ОСОБА_7Б: «Провідники контактували з провідником, який мав протилежний потенціал і по них протікав струм, внаслідок чого, в багатьох місцях після торкання їх оголеними від ізоляції поверхнями виникали електричні дуги, розплавлення та розбризкування розплавленого металу, що є характерною ознакою виниклого короткого замикання між цими провідниками після того, як ізоляція на них була пошкоджена (розплавлена або вигоріла) під впливом факторів пожежі. Автомобіль має двопровідну систему електричного живлення бортової електромережі, силові проводи на ньому, що йдуть від акумуляторних батарей до клем втягувального реле стартера прокладені вздовж лівого ланжерону рами та утримуються на затискачах і кронштейнах, які надійно утримують ці проводи і виключають можливість механічного пошкодження на них ізоляції. Крім того, автомобілі перебували на гарантії і вони проходили техобслуговування на станції, тому в разі обриву підвіски цих проводів, це було б обов'язково встановлено і усунуто. Якщо припустити, що проводи якимсь чином перетерли ізоляцію, було б так зване неповне коротке замкнення і нагрів відбувався б повільно, що б призводило до поступового розм'якшення ізоляції і певною мірою її розплавлення, це б обов'язково супроводжувалось димовим виділенням, потім полум'ям (тільки тоді могла зайнятись ізоляція, хоч це неможливо), і це мав би побачити персонал, який охороняв стоянку. Розігріта ізоляція, від нагрітого проводу спливає, можливо вже горить і потрапляє на землю де догорає, її енергії недостатньо щоб запалити гуму коліс, а та ізоляція що залишилась на проводі зверху, має запалити якесь пожежне навантаження, якого немає, бо навколо одне залізо».

По дев'ятому питанню ОСОБА_7Б: «Було достатньо наявних даних».

По восьмому питанню ОСОБА_7Б: «Бо проводилось технічне дослідження, яке стосувалось технічних, а не юридичних моментів».

По шістнадцятому питанню ОСОБА_9: « У 2013 році на договірних засадах працював в Київському НДІСЕ. Була офіційна заява від Львівського представника ОСОБА_12 про проведення дослідження (не експертне дослідження). Тоді і був залучений в якості спеціаліста на огляд місця події, акт огляду є в матеріалах справи».

По третьому питанню ОСОБА_9: «Експерт має право використати ту літературу і ту методологію, яку вважає за потрібне».

По четвертому питанню ОСОБА_9: «Згідно методики експерт має право робити оцінку. На початкових стадіях, коли пожежа розвивається в першому етапі, можна чисто технічно визначити причину пожежі. У даному випадку, коли пожежа продовжувалась більше двох годин, самих технічних розумінь недостатньо, тому експерт використав покази свідків».

По сьомому питанню ОСОБА_9: «Слідів на ґрунті не зазначав, лише пожежне сміття».

По восьмому питанню ОСОБА_9: «Брав дані з огляду місця події за 2013 рік, де не вказано про наявність такого палива».

По одинадцятому питанню ОСОБА_9: «Бачив. Взяв до уваги, що якщо брати хронологію, безпосередньо перед виникненням пожежі приїхали працівники пожежної та поліції, виходить, що вони були учасниками виникнення пожежі, тому порахував, що це помилка в таймері і взяв до уваги місцевий підхід до часу».

По десятому питанню ОСОБА_9: «Не компетентний відповідати на таке питання, використовував висновок хімічного дослідження».

По тринадцятому питанню ОСОБА_9: «Брав до уваги свідчення свідків про констатацію фактів, а не їх особисту думку про причини виникнення пожежі».

По чотирнадцятому питанню ОСОБА_9: «У даному випадку, були некоректні питання, бо немає відповідей в розрізі пожежо-технічної експертизи на такі питання. На головне питання відповів».

По вісімнадцятому питанню ОСОБА_9: «Достатньо доказової бази».

По дев'ятнадцятому питанню ОСОБА_9: «Врахував і зробив висновок».

Питання від апелянта: «Як поширювалась процедура горіння і де виник осередок загоряння?»

Відповідь ОСОБА_9: «Найбільше вигорів 94, бо він стояв в епіцентрі теплової дії, пожежа поширювалась від стіни зліва на право».

Після наданих експертами відповідей на поставлені питання, представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Позивач заперечив доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 13.07.2011р. між ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» (Продавець), ТОВ «Райффайзен ОСОБА_13» (Покупець-Лізингодавець) та ДП «Барва-Авто» ТОВ «Барва» (Лізингоодержувач) було укладено Договір №Р5542-07/11 поставки товару, відповідно до п.1.1. якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити та прийняти транспортні засоби згідно Додатка № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору придбання товару на умовах Договору здійснюється Покупцем для подальшої їх передачі Лізингоодержувачу на підставі Договорів фінансового лізингу.

Предметом Договору були три транспортні засоби, зокрема, сідельний тягач маркисedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, номер кузова (шасі):L587377 (автомобіль), ціною 95 000,00 євро.

Відповідно до Договору лізингу № LC 5544-07/11 від 13.07.2011 р., на підставі ОСОБА_11 приймання-передачі від 26.08.2011р., ТОВ «Райффайзен ОСОБА_13», як Лізингодавець, передав вказаний автомобіль Лізингоодержувачу - ДП «Барва-Авто».

З метою забезпечення збереження майна, 02.09.2011р. між ПАТ «ХДІ Страхування» (Страховик) та ДП «Барва-Авто» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-000199 62, відповідно до умов якого вищевказаний транспортний засіб було застраховано за програмою стандарт та визначено страхові випадки.

Технічне обслуговування автомобіля проводилось офіційним регіональним дилером Diamler AG в Західному регіоні - ТОВ «Західно-Український Автомобільний дім» відповідно до умов договору №Р5542-07/11 від 13.07.2011р.

Вказані обставини підтверджуються Додатком №3 до договору № Р5542-07/11 від 13.07.2011р., рахунком №91003798 від 25.02.2012р. та актом виконаних робіт № 91003798 від 28.02.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту про пожежу від 18.07.2012 р. та довідки Мукачівського районного відділу Держтехногенбезпеки в Закарпатській області від 24.07.2012 р. за № 449, 18.07.2012р. близько 04 год. 00 хв. за місцем стоянки автомобіля (Закарпатська обл., м. Мукачево, вул.Пряшівська, 5 а) виникла пожежа даного автомобіля, в результаті якої транспортний засіб був знищений.

За фактом пожежі 18.07.2012р. слідчим слідчого відділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області було порушено кримінальну справу за №21034512, в ході розслідування якої було допитано свідків, вчинено інші слідчі дії та проведено низку експертних досліджень.

Так, висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 19.07.2012 №24-8 встановлено, що осередком пожежі була задня частина автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884".

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 24.09.2012 №31 причиною пожежі в автомобілі "Mercedes-Benz Actros 1884" є коротке замикання електричних провідників, яке проходило в умовах хорошого доступну кисню, за відсутністю дії на провідник продуктів розкладу горючих речовин.

Також, в ході розслідування зазначеної кримінальної справи допитано свідків, в ході допиту які повідомили, що сторонніх осіб на території ВАТ «Мукачівська Автобаза» та на орендованій території ТзОВ «Барва-Авто», де знаходились автомобілі, пошкоджені внаслідок пожежі, останні не бачили.

З вищенаведеного вбачається, що при досудовому розслідуванні кримінальної справи виключено можливість займання автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884" шляхом підпалу та встановлено, що причиною займання зазначеного автомобіля було коротке замикання, тобто займання сталося внаслідок дефекту останнього.

На підставі зазначених висновків винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі страхового акту №785-06/12-62 та платіжного доручення № 7056 від 08.11.2012р., Страховиком - ПАТ «ХДІ страхування» відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199 62 від 02.09.2011р., пожежу автомобіля визнано страховим випадком та виплачено на користь Страхувальника - ДП «Барва-Авто», відповідно до висновку НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області від 29.07.2012 р. №271, складеного за наслідками автотоварознавчої експертизи в рамках розслідування кримінальної справи №21034512, страхове відшкодування в розмірі 665 720 грн.

22 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування» (первісний кредитор) та Приватним підприємством «Лаон» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 22-08-6694 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв та набув всіх без винятку наявних у первісного кредитора прав вимоги (суброгація) до особи, продавця та/або виробника транспортного засобу, чи будь-якої третьої особи (далі - боржник, а в множині - боржники), у яких згідно чинного законодавства України, інших країн або норм міжнародного права, укладених договорів та правочинів виникли відповідні зобов'язання з правовідносин по виробництву транспортного засобу, його гарантійному обслуговуванню, забезпеченню належної якості, комплектності транспортного засобу впродовж гарантійного строку та строку придатності, обміну транспортного засобу неналежної якості на аналогічний транспортний засіб належної якості, реалізації транспортного засобу (поставки, продажу, передачі в фінансовий лізинг, відчуження в інший спосіб, а також будь-яких інших правочинів, але не виключно), ввезення його на митну територію України, всіх видів відповідальності боржника/боржників за невиконання або неналежне виконанням ними своїх зобов'язань в усіх вказаних вище, а також будь-яких існуючих, але не виключно, правовідносинах (зобов'язаннях) перед будь-якими особами, в тому числі але не виключно перед Дочірнім підприємством «Барва Авто» Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва» (код 22093841, далі - лізингоодержувач/ страхувальник) як лізингоодержувачем транспортного засобу за договором фінансового лізингу № LC5544-07/11 від 13.07.2011, договором поставки товару № Р5542-07/11 від 13.07.2011, зокрема п. 1.3 такого договору, та страхувальником за договором страхування, первісним кредитором, новим кредитором, іншими третіми особами, в тому числі, але не виключно за шкоду/збитки заподіяних внаслідок неналежної якості та скритих недоліків транспортних засобів, з будь-яких інших причин, а також настання страхового випадку, страхове відшкодування за якими було виплачене первісним кредитором на користь лізингоодержувача згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199-62 від 02.09.2011 та страхового акту № 785-06/12-62 від 08.11.2012 за пошкодження автомобіля Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, - в розмірі фактично виплаченої суми 665 720 гривень.

Цього ж дня між Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування» та Приватним підприємством «Лаон» складено акт приймання-передачі права вимоги та документів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилався на те, зокрема, що з урахуванням норм ст.ст.678, 679, 711, 1166 ЦК України Відповідач, як виробник товару неналежної якості, відповідає за недоліки проданого (виробленого) товару, які виникли до його передачі Покупцеві/Лізингоодержувачу і не внаслідок порушення Покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, а тому просив суд, в порядку ст.22 ЦК України та з урахуванням отриманого від страховика права вимоги, стягнути з Відповідача на його користь завдані збитки.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судова колегія погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.806 ЦК України до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 808 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі передання постачальником товару неналежної якості в лізингоодержувача виникають права визначені ст.678 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, у ДП «Барва-Авто», як лізингоодержувача, виникли права покупця щодо постачальника товару за порушення останнім зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, яким кореспондують відповідні обов'язки постачальника. При цьому, позивач на свій вибір має право пред'явити відповідні вимоги щодо якості поставленого товару або до постачальника, або до виготовлювача товару, яким є відповідач у даній справі.

За наслідками розгляду справи та за результатами оцінки доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах ДП «Барва-Авто» було передано товар неналежної якості, який самозайнявся. Зазначений висновок суду обґрунтовано наявними у справі та дослідженими судом у їх сукупності 4 експертними висновками і дослідженнями.

Так, за результатом проведення пожежно-технічної експертизи в межах кримінальної справи № 21034512 було складено висновок №24-8 від 19.07.2012 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, яким встановлено, що осередок пожежі знаходився в задній частині автомобіля ОСОБА_12 д.н. НОМЕР_6; пожежа розповсюджувалася від осередку пожежі по всіх напрямках, переважно за вітром, більше в сторону задньої частини автомобіля НОМЕР_7; причиною пожежі стали теплові прояви аварійних режимів в електромережі (короткого замикання) в автомобілі ОСОБА_12 д.н. НОМЕР_6.

За результатом проведення металографічної експертизи в межах кримінальної справи № 21034512 (висновок від 24.09.2012 №31 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області) встановлено, що на наданих на дослідження фрагментах електричних провідників, які були вилучені 18 липня 2012 року з автомобіля ОСОБА_12 д.н. НОМЕР_6 є оплавлення, яке утворилося внаслідок тривалого перебування електричного провідника в зоні високих температур, близьких до температури плавлення матеріалу провідника. На одному кінці електричного провідника виявлено оплавлення, характерні для короткого замикання. Встановлено, що оплавлення виникли при короткому замиканні, яке проходило в умовах хорошого доступу кисню, за відсутності дії на провідник продукту розкладу горючих речовин.

За результатом проведення автотоварознавчої експертизи в межах кримінальної справи № 21034512 (висновок судового експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Мукачівського МВ Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України в Закарпатській області № 271 від 29.07.2012р.) матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_8 2011 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 складає 665720 гривень, враховуючи ПДВ.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_14 за ініціативою ДП «Барва-Авто» було проведено комплексне експертне пожежно-технічне та електротехнічне дослідження, за результатами якого було складено висновок № 575/4448 від 31.05.2013. Відповідно до вказаного висновку технічною причиною виникнення пожежі є займання ізоляції електричного дроту в автомобілі НОМЕР_9 VIN: WDB9340331L587377 під впливом електричної дуги, яка утворилася в результаті короткого замикання. Коротке замикання утворилося внаслідок ушкодження ізоляційного матеріалу електричного дроту, що знаходився під напругою в районі поперечної балки рами автомобіля, яка мала негативний потенціал, внаслідок чого утворилася електрична дуга, що спричинила займання горючих матеріалів автомобіля з подальшим розвитком полум'я на поруч розташовані транспортні засоби.

Як було зазначено вище, при досудовому розслідуванні кримінальної справи виключено можливість займання автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884" шляхом підпалу та встановлено, що причиною займання зазначеного автомобіля було коротке замикання, тобто займання сталося внаслідок дефекту останнього.

На підставі вищезазначених висновків винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз ч. 4 ст. 35 ГПК України свідчить про те, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 ГПК України стосовно преюдиційності фактів.

Не мають преюдиціального значення факти, викладені в матеріалах органів досудового розслідування.

Крім того, відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" встановлені у постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи факти - на відміну від органів, про які йдеться в частинах другій - четвертій статті 35 ГПК України , - не є преюдиціальними.

Згідно з п. 4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 р. №04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.09.1994 р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди", відповідно до статті 35 ГПК України , преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Таким чином, з вищезазначених висновків вбачається, що причиною виникнення пожежі були не зовнішні фактори, а саме недостатність ізоляційних властивостей електричного дроту, тобто дефект автомобіля "Mercedes-Benz Actros 1884".

При цьому, судом враховано, що експерти, які складали вказані висновки, були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків за результатами проведення експертизи. Суду не подано доказів того, що особи, які проводили експертні дослідженні в ході кримінальної справи, були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого статтею 384 Кримінального кодексу України, та що щодо них було винесено вирок.

Водночас, з метою сприяння сторонам у реалізації наданих їм прав та всебічного дослідження обставин справи, апеляційним судом було призначено проведення низки судових експертиз.

За результатами проведення додаткової судової комплексної пожежно-технічної, авто-технічної (металознавчої) та електротехнічної експертизи, призначеної відповідно до ухвал суду від 12.08.2015р. та від 30.09.2015р., Київським НДІСЕ Міністерства юстиції України складено Висновок експерта за результатами проведення додаткової судової комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи від 05.07.2016 р. № 18336/15-47/18337/15-33; Львівським НДЕКЦ МВС України складено Висновок експерта від 15.08.2016р. №2/88Е.

З Висновку експерта Київського НДІСЕ від 05.07.2016 р. № 18336/15-47/18337/15-33 вбачається, що експертам не вдалось встановити, з якого автомобіля були вилучені фрагменти електропровідників при первинному огляді з місця пожежі у зв'язку з ненаданням можливості експертам оглянути автомобіль марки Merсedes Benz Actros 1844, VIN: WDB9340331L587377. Водночас, експертами було досліджено подібний, за їх твердженням, автомобіль у м. Одесі та за наслідками його огляду зроблено висновок, що наявні оплавлення на провідниках утворились внаслідок виниклого короткого замкнення, після того, коли на них впливом факторів пожежі (високої температури) була пошкоджена ізоляція. При цьому, посилаючись на надані апелянтом стандарти DIN 52551 та ISO6722, експерти дійшли висновку, що в автомобілях Merсedes Benz Actros є неможливим замкнення силових проводів у відповідній частині автомобіля через те, що у автомобілях Merсedes Benz Actros система електроживлення є двопровідною, тобто такою, у якої негативний потенціал міститься лише у ізольованому та закріпленому проводі, що, у свою чергу, унеможливлює коротке замкнення.

У Висновку експерта Львівського НДЕКЦ від 15.08.2016р. №2/88Е експертом зроблено висновок про те, що осередок пожежі (місце первинного виникнення пожежі) знаходився в іншому автомобілі, а саме - автомобілі марки Merсedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_10, в місці розташування переднього лівого колеса. Найбільш імовірною причиною виникнення займання цього іншого автомобіля експерт зазначив внесення стороннього джерела запалювання - відкритого вогню у вигляді полум'я сірника, свічки, факела, спеціально виготовлених пристроїв та пристосувань (запальнички, запалювального пристрою) в спеціально створене горюче середовище з використанням інтенсифікаторів горіння, світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо). Причиною займання досліджуваного у цій справі автомобіля експерт назвав займання від полум'я автомобіля Merсedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_10, що горів поруч та, як зазначено експертом, зайнявся внаслідок підпалу. Експертом заперечено факт первинного короткого замкнення у досліджуваному у даній справі автомобілі Merсedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_6, що суперечить іншим експертним висновкам: висновку металографічної експертизи НДКЦ УМВС України у Волинській області №31 від 24.09.2012р., висновку пожежно-технічної експертизи №24-8 від 19.07.2012р. НДКЦ УМВС України у Закарпатській області, висновку комплексного експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження Харківського НДІСЕ імені засл. Проф..ОСОБА_14 Міністерства юстиції України №575/4448 від 31.05.2013 р. При цьому, експертом не досліджено та не надано відповідь на питання щодо можливості виникнення пожежі від наявності виробничого недоліку (дефекту) в системі електроживлення автомобіля або виникнення пожежі з інших причин з підстав, які містяться у дослідницькій частині висновку.

Відповідно до ст. 42, 43 ГПК України та п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 3, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оцінюючи наявні у справі висновки судових експертів та інші докази у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступного.

Експертні висновки щодо визначеності поділяються на категоричні і ймовірні (можливі).

Категоричний висновок - це достовірний висновок про факт незалежно від умов його існування. Якщо експерт не знаходить підстав для категоричного висновку, висновки носять ймовірний, тобто гаданий характер. Ймовірний висновок не являє собою обґрунтоване припущення (гіпотезу) експерта про встановлення факту і зазвичай відображає неповну внутрішню психологічну впевненість у достовірності аргументів, середньостатистичну доведеність факту, неможливість досягнення повного знання. Ймовірні висновки допускають можливість існування факту, але й не виключають абсолютно іншого (протилежного) виведення. Причинами ймовірних висновків можуть бути неправильне або неповне збирання об'єктів, що підлягають дослідженню, втрата або відсутність найбільш істотних, значущих ознак слідів, недостатня кількість порівняльних матеріалів, нерозробленість методики експертного дослідження та ін.

Як вбачається з Висновку експертів від 05.07.2016 р. № 18336/15-47/18337/15-33, експертами Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України була проведена комплексна електротехнічна та трасологічна експертиза, що не відповідає ухвалі суду від 30.09.2015 року, якою Київському НДІСЕ доручено проведення досліджень в частині авто-технічної (металознавчої), а не трасологічної експертизи. Суд констатує, що металознавча судова експертиза Київським НДІСЕ у справі не була виконана, при цьому судові експерти, які проводили судову експертизу, не мають кваліфікації за спеціальністю « 8.9 Дослідження металів і сплавів», а тому не мали відповідної компетенції щодо вирішення питань, які стосуються металографії і входили у предмет дослідження, визначений ухвалою суду.

За таких обставин, суд бере до уваги висновки металографічної експертизи (висновок від 24.09.2012 №31 експерта НДЕКЦ УМВСУ у Волинській області), оскільки її результати не спростовані наявними у справі висновками експертів. Суд вважає доведеним факт наявності первинного (тобто не під дією полум'я) короткого замкнення, яке виникло в автомобілі Merсedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_6.

При цьому, колегією суддів встановлено, що судовими експертами в межах справи №907/937/13 не було досліджено безпосередній об'єкт експертизи - автомобіль Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_5, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, знищений внаслідок пожежі. Ухвалою суду від 06.04.2016 р. зобов'язано експертів провести огляд аналогічного автомобіля номер кузова НОМЕР_11. Натомість, як вбачається з ОСОБА_11 огляду від 21.04.2016 року експертами, всупереч ухвалі суду від 06.04.2016р., оглянуто наданий відповідачем інший автомобіль з іншим номером кузова WDB9340321К873852, іншої моделі 1841 та іншого року випуску (2003), який знаходиться у м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 27-а ПАТ «Одеса-Авто» і який, у зв'язку з цим не можна вважати аналогічним до того автомобіля, що є предметом розгляду у справі №907/937/

13, і право на проведення огляду цього автомобіля експертами судом не надавалося. Викладені обставини не дають можливості зробити висновок про достовірність виконаних у такий спосіб експертами досліджень та їх висновків, оскільки такі ґрунтуються на невірних вихідних даних і не спростовують результати інших 5 висновків судових експертів. У відповідача було достатньо часу (майже рік) для надання ідентичного автомобіля для експертного огляду, однак цього зроблено не було.

При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження, яке міститься у підсумковому висновку експертів Київського НДІСЕ про те, що застосована двохпровідна електрична схема живлення на автомобілях Merсedes Benz Actros 1844 практично виключає можливість виникнення короткого замкнення між силовими провідниками, на відміну від автомобілів, де використовується однопровідна схема, і в якості другого провідника, як правило мінусового, використовується маса автомобіля, оскільки воно містить припущення загального характеру, яке на вирішення експертам не ставилось. У матеріалах справи міститься акт огляду ідентичного транспортного засобу Merсedes Benz Actros 1844, д.н. НОМЕР_12, 2011 року випуску, що був проведений 01.09.2016 р., яким встановлено протилежні факти, а саме: рама тотожного автомобіля Mercedes-Benz Actros у всіх випадках та режимах містить негативний потенціал (мінус 24 ОСОБА_15, 0,9 ОСОБА_11). У матеріалах справи також міститься лист ТОВ «Авто-сервіс», що є спеціалізованою лабораторією, від 19.10.2016р. №13 про те, що між позитивною клемою акумулятора та рамою автомобіля утворюється електричне коло у всіх режимах. Вказані обставини також відповідають висновкам експертного дослідження, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_14. Дані докази, не спростовані відповідачем, заперечують висновки експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, покладені в основу припущення про неможливість короткого замикання, що ґрунтуються на відсутності негативного потенціалу постійного електричного струму на рамі автомобіля.

Враховуючи те, що огляд автомобіля, знищеного внаслідок пожежі, експертами не проводився, оглянутий автомобіль у м.Одеса не є тотожним (аналогічним), а також враховуючи висновки металографічної експертизи, два висновки пожежно-технічних експертиз, висновок пожежно-технічного експертного дослідження, Висновок експертів Київського НДІСЕ від 05.07.2016 р. № 18336/15-47/18337/15-33 суд розцінює як такий, що ґрунтується на припущеннях, спростованих твердженнях, суперечить відповідним іншим матеріалам справи, а тому відхиляє його в силу положень ст.42 ГПК України як неналежний доказ в розумінні вимог ст.34 ГПК України.

Також колегія суддів не може взяти до уваги та відхиляє Висновок експерта Львівського НДЕКЦ від 15.08.2016р. №2/88Е з наступних підстав.

Зі змісту вказаного Висновку вбачається, що під час проведення дослідження щодо встановлення причин пожежі та її осередку, експертом не проводився огляд об'єктів - транспортних засобів, не досліджувались технічні параметри, ознаки та сліди пожеж, не здійснювались заміри, вимірювання тощо. Висновки експерта є виключно наслідком юридичної оцінки матеріалів, що містяться у господарській та кримінальній справах, висновків експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що не відповідає меті проведення експертизи та повноваженням судового експерта. Так, при дослідженні питання, де саме знаходився осередок пожежі, експертом використовуються лише свідчення охоронців ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Інші наявні у справі пояснення свідків, в тому числі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про те, що охорона виключає підпал, проігноровані. Натомість у матеріалах справи наявні додаткові письмові пояснення громадян ОСОБА_17 та ОСОБА_18 від 05.08.2016р., ОСОБА_16 та ОСОБА_15, які спростовують однозначність та достовірність пояснень охоронців, покладених в основу Висновку експерта від 15.08.2016р. №2/88Е.

Пояснення ОСОБА_15, які містять орієнтовну годину початку пожежі 3.30 годин, одразу після того, як з території виїхав автомобіль марки Volvo, д.н.з АО 3919 АС. (с.36 Висновку) суперечать в цій частині довідці о/у СКР ОСОБА_19 у кримінальній справі (аркуш кримінальної справи 58-60) щодо опису відеозапису з камери ПП «Дешко» по вул.Пряшівська, 5 в м.Мукачево у день пожежі. З вказаної довідки вбачається, що такий автомобіль виїхав з території 02.13 год., що спростовує висновки експерта про раптовість виникнення пожежі і швидкий її розвиток, як основну ознаку підпалу автомобіля Mercedes Benz Actros 1844.

Висновок експерта про те, що найбільш імовірною причиною виникнення пожежі є внесення стороннього джерела запалювання в інший автомобіль (підпал) колегія суддів не може взяти як достовірний і єдиноможливий, оскільки всі інші імовірні причини пожежі експертом не були спростовані та не досліджувались взагалі - або через відсутність повноважень (с.31 Висновку), або через посилання на Висновок експерта Київського НДІСЕ від 05.07.2016 р. № 18336/15-47/18337/15-33 (с.35 Висновку), який, як зазначалося, ґрунтується на помилках, припущеннях та відхилено судом.

Висновки експерта щодо підпалу іншого автомобіля, як причини пожежі, зроблені через більш як чотири роки після пожежі та без дослідження об'єкта експертизи, суперечать іншим матеріалам справи, які не спростовані експертом, зокрема постанові про закриття кримінальної справи від 29.09.2012р. та експертним висновкам дев'яти судових експертів, якими виключено можливість підпалу іншого автомобіля як імовірної причини пожежі.

Експертним дослідженням №575/4448 від 31.05.2013р., проведеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_14, встановлено (стор. 12-13 висновку), при дослідженні слідів термічної дії не виявлено осередків, які б вказували на розповсюдження полум'я по пароповітряній суміші легкозаймистих речовин. Технічних засобів (приладів) та їх залишків в осередковій зоні пожежі не виявлено. В осередковій зоні пожежі не передбачені штатні джерела відкритого вогню. Ці висновки не спростовані матеріалами справи та експертним дослідженням Львівського НДЕКЦ від 15.08.2016р. №2/88Е.

Отже, викладені в дослідницькій частині Висновку експерта Львівського НДЕКЦ від 15.08.2016р. №2/88Е твердження щодо підпалу як причини пожежі не відповідають іншим матеріалам справи та суперечать їм, базуються на вибірковій оцінці неоднозначних поясненнях двох осіб, помилкових вихідних даних, а тому такий експертний висновок судом відхиляється.

Колегія суддів відхиляє критичні доводи апелянта щодо протиріч та неточностей у експертних висновках, які покладені в основу оскаржуваного рішення суду, оскільки такі зводяться до незгоди з результатами проведених досліджень, документально не підтверджені та не спростовані жодними належними і допустимими доказами. Не є таким доказом і лист відповідача до пані Карел від 19.03.2014р., на оцінці якого наполягав апелянт, оскільки такий містить не категоричні припущення, твердження та застереження щодо необхідності проведення додаткових експертиз. Висновки, складені за результатами проведеної пожежно-технічної та металографічної експертизи в ході розслідування кримінальної справи № 21034512 та Експертним дослідженням №575/4448 від 31.05.2013р., проведеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_14 містять докладний опис проведених досліджень, відповіді на поставлені перед експертами питання та проведені експертами, що мають відповідну кваліфікацію. Всі ці Висновки не є суперечливими та не є взаємовиключними, не суперечать іншим матеріалам справи, а тому суд визнає такі докази належними і допустимими.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи експертні дослідження та додатково проведені судові експертизи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що причиною виникнення пожежі були не зовнішні фактори, а саме недостатність ізоляційних властивостей електричного дроту та неякісність систем автомобіля Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377. Доказів протилежного суду не подано, а апелянтом не виконано покладений на нього обов'язок відповідно до ст.33 ГПК України щодо доведення тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апелянта в частині відсутності чітко визначених недоліків (конструктивного виробничого дефекту) товару з посиланням на ч. 3 ст. 678, ч. 2 ст. 679, ст. 711 ЦК України місцевим судом правомірно відхилено, оскільки вказані норми встановлюють презумпцію вини виробника у разі, якщо він не доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушень покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб або непереборної сили, чого доведено апелянтом не було.

За таких обставин, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах всього складу господарського правопорушення, що дає підстави для задоволення вимог про відшкодування завданої шкоди (збитків) у загальному порядку в розумінні вимог ст.22 ЦК України.

Щодо посилання апелянта на Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», то такі судом відхиляються, оскільки позовні вимоги у справі були заявлені з інших підстав.

Стосовно доводів апелянта про неправомірність виплаченого страхового відшкодування колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідно до п.8.3 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-000199 62 від 02.09.2011р., укладеного між ДП «Барва-Авто» та ПАТ «ХДІ страхування», до страхових ризиків було віднесено, зокрема, пожежу.

Згідно з п.3.1 та пп.3.1.20 Умов добровільного страхування наземного транспорту, який є додатком до договору №06-000199 62, до страхових випадків не відносяться знищення транспортного засобу, які безпосередньо або побічно спричинені заводським браком. Водночас, згідно з п.3.1.23 Умов до таких виключень віднесено коротке замикання електропроводки та електрообладнання, якщо воно не потягло за собою пожежі в транспортному засобі. Отже, пожежа, в т.ч. яка мала місце внаслідок короткого замикання, не підпадає під випадки, які виключають настання страхового випадку, та визначають, як наслідок, виплату страхового відшкодування. Більш того, п. 10.1.13 Додатку № 1 до Договору страхування передбачено можливість самозаймання транспортного засобу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вказані умови в сукупності свідчать про те, що знищення автомобіля внаслідок пожежі автомобіля незалежно від причин її виникнення є страховим випадком, а страховою подією у спірних правовідносинах є саме пожежа, що виникла внаслідок короткого замикання. Виплата страхового відшкодування була здійснена у зв'язку з подією та у повній відповідності до умов Договору страхування від 02.09.2011 р., а тому доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Факт виплати страховиком страхового відшкодування зумовив виникнення в нього відповідних прав в порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування згідно положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Суд відхиляє доводи апелянта в частині недійсності Договору відступлення права вимоги №22-08-6694 від 22.08.2013р. через те, що позивач у справі не є фінансовою установою та не має ліцензії на здійснення діяльності по страхуванню, тому право на регресну вимогу по відшкодуванню суми страхової виплати у позивача виникнути не може, з огляду на ст.35 ГПК України, оскільки зазначені апелянтом обставини недійсності укладеного Договору досліджувались судами під час розгляду справи №910/4375/14 за позовом апелянта до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» та Приватного підприємства «Лаон» про визнання договору недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року у справі №910/4375/14, у задоволенні позову було відмовлено, оскільки встановлено, що відсутні передбачені законом правові підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013.

З урахуванням викладеного, Приватне підприємство «Лаон» є належним позивачем у справі відповідно до договору відступлення права вимоги №22-08-6694 від 22.08.2013р. і має право вимагати відшкодування завданих збитків (шкоди).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не було пропущено строку позовної давності, перебіг якої слід обчислювати з моменту, коли позивачу стало відомо про те, що причиною пожежі є неякісність систем автомобіля Merсedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, що не забезпечили належного та достатнього захисту від самозаймання (з Висновку комплексного експертного дослідження Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_14 № 575/4448 від 31.05.2013).

Щодо підвідомчості справи господарським судам України, колегія суддів керується наступним.

Закон України «Про міжнародне приватне право» не містить положень про те, що поняття «шкода» у розумінні п.3 ст. 76 Закону стосується виключно деліктної (позадоговірної) шкоди. Закон також не містить будь-яких норм щодо неможливості розгляду судами України справ з іноземним елементом про стягнення шкоди (збитків) у випадку, коли між позивачем і відповідачем у справі відсутні прямі договірні зобов'язання. Подія, що стала підставою для подання позову (пожежа, яка є страховим випадком), мала місце на території України (п.7 ст.76 Закону), а тому така справа підвідомча господарським судам України.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність висновків суду першої інстанції. Інші доводи апелянта не доводять помилковість висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.03.2014р. у справі №907/937/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, покласти на Відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Суддя О.В. Зварич

Суддя Я.О. Юрченко