Постанова

від 13.12.2016 по справі 927/858/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 927/858/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Солошин С.В. (дов. від 07.06.2016 р.);

від прокуратури: Чумаченко А.А. (посв. № 035414 від 01.09.2015 р.);

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "САНТА - ОДА"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016р.

у справі № 927/858/15 (Суддя: Мурашко І.Г.)

за позовом прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Козелецької районної ради

до приватного підприємства фірми "САНТА - ОДА"

про стягнення 76743,94 грн. та зобов'язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 76 743,94 грн. та зобов'язання повернути нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 р. у справі № 927/858/15 позовні вимоги задоволенні частково, зобов'язано приватне підприємство фірма "САНТА - ОДА" протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду чинності, повернути Козелецькій районній раді з оформленням акту приймання-передачі майна: нежитлову будівлю кінотеатру "Ювілейний", загальною площею 1086,1 кв.м., розташованого за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. І. Франка, буд. 1; нежитлову будівлю гаражу літера "А", загальною площею 127,4 кв.м. та нежитлову будівлю гаражу літера "Б", загальною площею 39,2 кв.м., розташованих за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, буд. 2а; стягнуто з приватного підприємства фірма "САНТА - ОДА" на користь Козелецької районної ради - 50 698,56 грн. неустойки.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено спірний договір оренди та наявності заперечень орендодавця відносно продовження дії зазначеного договору, договір № 4 від 29.02.2012 р. оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є таким, що припинився станом на 26.02.2015 р., як наслідок, обов'язок орендаря щодо повернення з оренди нерухомого майна є таким, що настав. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що є правомірним стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, однак, враховуючи проведений судом перерахунок розміру орендної плати, виходячи з базового місяця оренди (березень 2012 року), проіндексованого у відповідності до п. 3.5 договору до закінчення строку дії договору оренди 25.02.2015р., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, в сумі 50 698,56 грн. за період з 26.02.2015 р. по 31.05.2015 р. включно.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, приватне підприємство фірма "САНТА - ОДА" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що рішення прийнято з частковим істотним порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував дійсні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд частково невірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору. Апелянт зазначив, що в матеріалах справи не має будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні 34 ГПК України, які б вказували на те, що Козелецька районна рада в порядку ст.764 ЦК України, як наймодавець, надавала упродовж місяця будь-які заперечення (а не претензії) щодо продовження терміну дії договору оренди, а орендодавець отримав такі заперечення, а тому він вважається продовженим на 3 роки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 р. апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "САНТА - ОДА" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 927/858/15.

14.11.2016 р. через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В подальшому розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 06.12.2016 року прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Положенням про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в оренду, затвердженим рішенням від 22.07.2011 р. Козелецької районної ради (четверта сесія шостого скликання), встановлено, що орендодавцем майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є Козелецька районна рада щодо майна, яким безпосередньо управляє, а також щодо цілісних майнових комплексів підприємств (їх структурних підрозділів) та майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств (том 1, а.с.54-56).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради 05.11.2008 р. на підставі рішення від 21.10.2008 р. № 74, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради 21.05.2012 р. на підставі рішення від 20.04.2012 р. № 44, власником нежитлової будівлі, кінотеатру за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Франка, буд. 1, та нежитлових будівель гаражів за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, 2а, - є територіальна громада сіл, селищ, міста Козелецького району в особі Козелецької районної ради (Том 1, а.с.35-38).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на передачу в оренду вищезазначеного нерухомого майна.

29 лютого 2012 року між Козелецькою районною радою (надалі - позивач, орендодавець) та приватним підприємством фірма "Санта - ОДА" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір № 4 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району (а.с.14-17), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування будівлю кінотеатру "Ювілейний", по вул. І. Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівлі гаражу літер А по вул. Урицького, 2, загальною площею 127,4 кв.м. та будівлі гаражу літер Б загальною площею 39,2 кв.м. Всього передано майна ринковою вартістю - 596 563,00 грн. (п.п. 1.1 договору) (том 1, а.с. 14-17).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі, який є його невід'ємною частиною (додаток №1).

На виконання умов договору, згідно акту приймання - передачі орендованого майна від 29.02.2012 р. (Том 1, а.с.18) позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначені об'єкти оренди.

Розділом 3 договору "Орендна плата" сторонами погоджено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до районного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання - передачі в оренду та акту приймання - передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22 липня 2011 року (четверта сесія шостого скликання).

Згідно п.3.4 договору, розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього договору (том 1, а.с.18), що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць розрахунку - 4981,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2012 року) визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Отже, сторонами в п.3.4 договору погоджено визначену орендодавцем базову орендну плату (березень 2012 року) в розмірі 4 981,30 грн. та порядок її індексації з урахуванням індексу інфляції, яка згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ", і є істотною умовою даного договору.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 договору, він діє до 25.02.2015р., умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача - Козелецької районної ради звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 5 035,24 грн. за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, 584,23 грн. пені за період з 01.10.2014 р. по 25.02.2015 р. включно, неустойки в сумі 71 124,47 грн. за період з 26.02.2015 року по 31.05.2015 року, включно, на підставі ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, та про зобов'язання відповідача повернути Козелецькій районній раді на підставі акту прийому - передачі об'єкти оренди: кінотеатр "Ювілейний" по вул. І. Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівлі гаражу літера "А" по вул. Урицького, 2, загальною площею 127,4 кв.м. та гаражу літера "Б" загальною площею 39,2 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено спірний договір оренди та наявності заперечень орендодавця відносно продовження дії зазначеного договору, договір № 4 від 29.02.2012 р. оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є таким, що припинився станом на 26.02.2015 р., як наслідок, обов'язок орендаря щодо повернення з оренди нерухомого майна є таким, що настав. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що є правомірним стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, однак, враховуючи проведений судом перерахунок розміру орендної плати, виходячи з базового місяця оренди (березень 2012 року), проіндексованого у відповідності до п. 3.5 договору до закінчення строку дії договору оренди 25.02.2015р., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, в сумі 50 698,56 грн. за період з 26.02.2015 р. по 31.05.2015 р. включно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як передбачено, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 3 cт. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною 3 ст. 19 зазначеного Закону встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Згідно cт. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Обов'язок орендаря своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату передбачено п. 5.1.4 договору оренди.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендну плату орендар зобов'язаний перерахувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 70% - до районного бюджету, 30% - орендодавцю, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рахунки на оплату послуг з оренди нерухомого майна № 18/10 (за жовтень 2014 року), № 18/11 (за листопад 2014 року), № 18/12 (за грудень 2014 року), № 18/1 (за січень 2015 року) були направлені позивачем відповідачу лише 14.02.2015 р. та отримані останнім 18.02.2015 р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції за № 17000 0193447 9 (том 1, а.с.124).

Доказів направлення та вручення відповідачу рахунку № 18/2 на суму 8682,69 грн. (за лютий 2015 року) матеріали справи не містять.

Таким чином, виходячи з умов договору, а саме п. 3.6 договору, кінцевий строк з оплати рахунків № 18/10 (за жовтень 2014 року), № 18/11 (за листопад 2014 року), № 18/12 (за грудень 2014 року), № 18/1 (за січень 2015 року) настав лише 18.02.2015 р.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок орендної плати виходячи із базового місяця оренди, проіндексованої у відповідності до п. 3.4-3.5 договору, а також те, що прострочка зі сплати орендної плати за жовтень 2014 року - січень 2015 року настала лише з 19.02.2015 року та прострочка із сплати орендної плати за 25 днів лютого 2015 року - 26.02.2015 року, що знаходиться поза межами періоду, заявленого позивачем до стягнення пені, погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем пені за період з 01.10.2014 по 25.02.2015 в розмірі 28,84 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у спірному періоді з 14 жовтня 2014 року по 25 лютого 2015 року включно, відповідачем було сплачено 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: 14.10.2014 року - 5 000,00 грн., 11.11.2014 р. - 5 000,00 грн., 26.01.2015 р. - 5 000,00 грн., 02.02.2015 р. - 5 000,00 грн. (а.с.28-30 т.1/2). Таким чином, станом на 26.02.2015 р. у відповідача була прострочена заборгованість зі сплати орендної плати у спірному періоді в розмірі 10 503,36 грн. (30 503,36 грн. - 20 000,00 грн.).

Однак, після 25.02.2015р., згідно матеріалів справи, відповідачем до порушення провадження у справі було сплачено позивачу 20 000,00 грн. наступними платежами: 19.03.2015 р. - 5000,00 грн., 24.04.2015 р. - 5000,00 грн., 29.04.2015 р. - 5000,00 грн., 22.05.2015 року. - 5000,00 грн., та 22.08.2016р. ще 5035,24 грн. (а.с.26, 27,125 т.1/2, а.с.3 т.2/2) ). Враховуючи те, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язання, при цьому, в п. 3.7 договору сторони погодили, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги орендодавця в певній черговості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до порушення провадження по справі (до 18.06.2015 р.) відповідач сплатив заборгованість, що є предметом даного позову, в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5035,24 грн. за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, 584,23 грн. пені за період з 01.10.2014 р. по 25.02.2015 р. включно, право позивача не було порушено неправомірними діями відповідача, а тому таке право позивача, у відповідності до приписів ст.1 ГПК України, не підлягає захисту, що має наслідком відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог прокурора про повернення Козелецькій районній раді на підставі акту прийому - передачі об'єкти оренди: кінотеатр "Ювілейний" по вул. І. Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівлі гаражу літера "А" по вул. Урицького, 2, загальною площею 127,4 кв.м. та гаражу літера "Б" загальною площею 39,2 кв.м., то колегія суддів зазначає про наступне.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 10.9 договору оренди № 4 від 29.02.2012 р. передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За приписами п. 10.1 спірного договору, даний договір діє по 25 лютого 2015 року включно.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання - передачі. При цьому, у відповідності до п. 10.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

З вищенаведеного слідує, що дія договору продовжується у разі відсутності заперечень сторін проти такої пролонгації протягом місяця після закінчення терміну договору. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору позивач звертався до відповідача листом - повідомленням від 11.12.2014 р. за № 04-22/522, згідно якого, зокрема, поставив відповідача до відома, що не має наміру продовжувати з ним термін дії договору № 4 від 29.02.2012 р. оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району. Зазначений лист був отриманий відповідачем 19.12.2014 року (а.с.32 т. 1).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач повторно звернувся до відповідача з претензією від 03.03.2015 р. за № 04-22/85, згідно якої, зокрема, вимагав повернути орендоване майно за актом приймання - передачі до 13 березня 2015 року. Зазначена претензія була отримана відповідачем 05.03.2015 р. та залишена останнім без відповіді та виконання (а.с.90-91 т.1).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що як до закінчення стоку дії договору, так і після, позивач, як орендодавець, повідомив орендаря (відповідача) про свої заперечення щодо продовження строку дії договору, про припинення дії договору та необхідність повернути об'єкт оренди за відповідним актом приймання - передачі до 13 березня 2015 року.

Зазначені дії позивача вчинені ним в рамках закону та положень договору оренди, а тому колегія суддів вважає, що договір оренди № 4 від 29.02.2012 р. є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу на підставі акту приймання - передачі нежитлову будівлю кінотеатру "Ювілейний", загальною площею 1086,1 кв.м., розташованого за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. І. Франка, буд. 1, нежитлову будівлю гаражу літера "А", загальною площею 127,4 кв.м., та нежитлову будівлю гаражу літера "Б", загальною площею 39,2 кв.м., розташованих за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, буд. 2а, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Водночас, колегія суддів вважає не обґрунтованим посилання представника відповідача на те, що оскільки він продовжує сплачувати оренду плату за користування майном, то договір оренди є продовженим, оскільки відповідно до п.3.12 договору оренди у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно, а закінчення строку дії договору оренди не звіляє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції , до районного бюджету та орендодавцю.

Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення з відповідача неустойки в сумі 71 124,47 грн. за період з 26.02.2015 року по 31.05.2015 року включно на підставі ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає про наступне.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За приписами п.п. 2.3-2.4 договору оренди, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Тобто, обов'язок по складанню акта приймання - передачі орендованого майна з оренди по закінченню строку дії договору покладається саме на відповідача.

Відповідач орендоване нерухоме майно позивачу не повернув, акт приймання - передачі орендованого майна з оренди не склав. Крім того, згідно акта від 25.02.2015 року, складеного позивачем в односторонньому порядку у присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідач відмовився від підпису акта прийому - передачі орендованого майна за спірним договором.

Пунктом 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" передбачено, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а ні видом забезпечення зобов'язання згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, як вважає відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був неодноразово належним чином повідомлений про припинення дії договору та про свій обов'язок негайно повернути позивачу орендоване нерухоме майно, однак жодних дій щодо повернення орендованого майна не вчинив, обов'язок по складанню акта прийому - передачі майна з орендного користування, згідно вимог п. 2.4 договору, не виконав.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, однак, враховуючи перерахунок розміру орендної плати виходячи з базового місяця оренди (березень 2012 року), проіндексованого у відповідності до п. 3.5 договору до закінчення строку дії договору оренди 25.02.2015р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 50 698,56 грн. за період з 26.02.2015 р. по 31.05.2015 р. включно.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 року у справі № 927/858/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "САНТА - ОДА" на рішення господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 року у справі № 927/858/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 року у справі № 927/858/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/858/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко