Постанова

від 13.12.2016 по справі 910/13114/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/13114/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Гепард» не з'явився;

від ТОВ «Гепард Ойл»: Єгоров С.Ю., Зудінов О.С.;

від КП «Київпастранс»: Козачук Н.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/13114/13 (суддя Літвінова М.Є.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 809 572,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" про заміну сторони, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у заміні сторони мотивована тим, що проаналізувавши зміст укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги на предмет достатності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, судом першої інстанції встановлено, що між вказаними сторонами у спірній частині укладено договір не про відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, а про перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості, що не допускається і узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 3-56гс14 від 19.08.2014.

Крім того, відмовляючи заявнику у задоволенні заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа суд першої інстанції з посиланням на припис ч. 1 ст. 116, ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» вказав, що із заявою про видачу дубліката наказу та відновлення строку для пред'явлення його до виконання може звернутися особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а оскільки заявник такого статусу не має,виконавче провадження на виконанні в органі виконання судових рішень з примусового виконання наказу - не перебуває, відповідно, обумовлені законом підстави для вчинення судом наведений дій по відношенню до заявника - відсутні.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Гепард Ойл" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" про заміну сторони, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, зроблені судом в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, оскаржувана апелянтом ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що на момент відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги від 18.02.2016 між позивачем (як первісним кредитором) та ТОВ «Гепард Ойл» (як новим кредитором), ні позивач, ні заявник не були обізнані про ту обставину, що виконавче провадження № 40104588 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/14 завершено, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал наказу суду були втрачені при відправленні, що підтверджується довідкою виконавчої служби. Таким чином, апелянт вважає, що строк на повторну подачу виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, які не залежали від волі заявника. Крім того укладаючи договір відступлення права вимоги від 18.02.2016, сторони замінили саме кредитора у зобов'язанні, яке виникло з Договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012, у зв'язку з чим заявник наголошував на помилковості висновку суду першої інстанції про те, що сторони по справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні фактично змінили стягувача на стадії виконання судового рішення. Крім того, апелянт вказував і на помилковість висновку суд першої інстанції стосовно необхідності саме відкритого виконавчого провадження для здійснення заміни сторони його правонаступником.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, для розгляду справи №910/13114/13 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 поновлено ТОВ "Гепард Ойл" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13, апеляційну скаргу прийнято до провадження, порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.11.2016.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016, у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. (яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем)) у відпустці, було призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, для розгляду справи №910/13114/13 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 справу №910/13114/13 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 прийнято до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Сулім В.В., Власов Ю.Л., розгляд справи вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 08.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 розгляд справи №910/13114/13 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 відкладено на 16.11.2016.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, у зв'язку з участю судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на тренінгу, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/13114/13.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.11.2016, для розгляду справи №910/13114/13 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 прийнято справу №№910/13114/13 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г., розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 16.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 розгляд справи відкладено до 29.11.2016.

29.11.2016 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від КП «Київпастранс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін як таку, що відповідач приписам матеріального та процесуального права. Зокрема, КП «Київпастранс» наголошувало на тому, що предметом укладеного між позивачем та заявником Договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012 є уступка право вимоги до боржника коштів за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13, тобто відступлено право вимоги до боржника щодо належного виконання рішення суду. Також, у наведеному договорі міститься перелік переданих документів, зокрема як вищенаведене рішення, так і матеріали виконавчого провадження. Також, КП «Київпастранс» вказувало, що річний строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 сплив, що також є підставою для відмови у видачі дублікату такого та відновленні строку на його пред'явлення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 29.11.2016 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.12.2016.

В судове засідання 13.12.2016 з'явились представники апелянта, які підтримали подану апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач в судове засідання 13.11.2016 - не з'явився, причин неявки суду апеляційної інстанції не повідомив, своїх представників в судове засідання також не направив. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про призначені судові засідання повідомлявся належним чином.

В свою чергу, згідно з загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" (нова назва - ТОВ «Кушугум-Ойл») є припиненим, про що 10.08.2016 внесено відповідний запис 11031170030039325. Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, не може бути підставою для відмови заявнику у розгляді відповідної заяви.

Представник КП "Київпастранс" в судовому засіданні 13.12.2016 підтримав пояснення, подані раніше через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 - без змін.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача за наявними матеріалами.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" (03058, м. Київ, Солом'янський район, вул. Вадима Гетьмана, 30, код 31455586) заборгованість у розмірі 797 939,57 грн. (сімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 57 коп.), пеню - 9 684,28 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 28 коп.), 3% річних - 1 949,06 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять гривень 06 коп.), судовий збір - 16 191,44 грн. (шістнадцять тисяч сто дев'яносто одна гривня 44 коп.).

20.09.2013 Господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

12.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕПАРД ОЙЛ" було подано заяву, відповідно до якої він просить суд:

- замінити сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕПАРД ОЙЛ";

- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13;

- видати дублікат наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13.

Заява мотивована тим, що 18.02.2016 між ТОВ «КУШУГУМ-ОІЛ», яке змінило свою назву на ТОВ «Гепард», як первісним кредитором, та ТОВ «Гепард Ойл»,як новим кредитором, укладено Договір відступлення права вимоги від 18.02.2016, за умовами якого заявник отримав право вимоги до боржника (КП «Київпастранс») (боржник) заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належне первісному кредитору на підставі Договору закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ «Гепард» до КП "Київпастранс" про стягнення 809 572,91 грн. У зв'язку з набуттям прав нового кредитора, заявник вказував на те, що у нього на даний час наявні правові підстави для заміни сторони - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕПАРД ОЙЛ". Крім того, посилаючись на те, що ні позивач, ні заявник не були обізнані про ту обставину, що виконавче провадження № 40104588 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/14 завершено, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал наказу суду були втрачені при відправленні, що підтверджується довідкою виконавчої служби, а тому в силу приписів ст. 119, 120 Господарського процесуального кодексу України наявні обумовлені законом підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а також видачі дублікату наказу у справі № 910/13114/13.

Відповідач проти заяви заперечував, вказуючи на те, що предметом укладеного між позивачем та заявником Договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012 є уступка права вимоги до боржника коштів за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13, тобто відступлено право вимоги до боржника щодо належного виконання рішення суду. Також, у наведеному договорі міститься перелік переданих документів, зокрема як вищенаведене рішення, так і матеріали виконавчого провадження. Також, КП «Київпастранс» вказувало, що річний строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 сплив, що також є підставою для відмови у видачі дублікату такого та відновленні строку на його пред'явлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" про заміну сторони, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у заміні сторони мотивована тим, що проаналізувавши зміст укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги на предмет достатності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та заявником укладено договір не про відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, а про перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості, що не допускається і узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 3-56гс14 від 19.08.2014.

Крім того, відмовляючи заявнику у задоволенні заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа суд першої інстанції з посиланням на припис ч. 1 ст. 116, ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» вказав, що із заявою про видачу дубліката наказу та відновлення строку для пред'явлення його до виконання може звернутися особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а оскільки заявник такого статусу не має, виконавче провадження на виконанні в органі виконання судових рішень з примусового виконання наказу - не перебуває, відповідно, обумовлені законом підстави для вчинення судом наведений дій по відношенню до заявника - відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальний кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

У рішенні Конституційного суду України № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що виконавчими документами є виконавчі листи, які видаються судами за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, та ухвали судів у цивільних та інших справах. Відповідно до цих положень як на виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи, так і на виконання ухвали суду про забезпечення позову відкривається виконавче провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (частини перша, друга статті 8 Закону України „Про виконавче провадження"). Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як у разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і у разі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Отже, з наведених приписів вбачається, що необхідною умовою для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є наявність відкритого виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, та розпочинається з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2015 р. у справі № 5011-54/14342-2012.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, наявні матеріали справи свідчать про те, що наказ господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, і державним виконавцем не вчиняються дії, які б були спрямовані на примусове виконання рішення у справі.

Крім того, частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р. визначено, що чинним законодавством не передбачена уступка права стягувача за рішенням суду саме шляхом укладення цивільно-правової угоди, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Тобто, не допускається визначення сторонами при укладенні договору про відступлення права вимоги його предмету, як перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням суду, проте як відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення допускається.

З аналогічних підстав не допускається й уступка прав за зобов'язаннями, підставою виникнення яких безпосередньо є рішення суду, в тому числі в зобов'язаннях з відшкодування судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дослідивши зміст укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги на предмет достатності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між вказаними сторонами у спірній частині укладено договір не про відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, а про перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості, що з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду України - не допускається.

Так, пунктом 1 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31725604; в тексті цього договору згадується як "Боржник") заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належне Первісному кредитору на підставі Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012 р., рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ "Гепард"" до КП "Київпастранс" про стягнення 809 572,91 грн.

При цьому, згідно з п. 2 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016, за цим Договором, Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 825 764,35 грн., а саме:

2.1. заборгованості в розмірі 797 939,57 грн.;

2.2. пені в розмірі 9 684,28 грн.;

2.3. 3% річних в розмірі 1 949,06 грн.;

2.4. судового збору в розмірі 16 191,44 грн.

згідно рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

До нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

На дату відступлення права вимоги у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває на виконанні наказ господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення від 20.09.2013 № 910/13114/13 з приводу стягнення з Боржника на користь Первісного кредитора суми в розмірі 825 764,35 грн., виконавче провадження №40104588 (пункт 4 Договору).

Крім того, пунктом 8 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016 сторонами було погоджено, що новий кредитор повідомлений про всі процесуальні дії, вчинені первісним кредитором у виконавчому провадженні № 40104588.

Також, згідно Акту приймання - передачі документів від18.02.2016 первісним кредитором було передано, а новим кредитором прийнято документи згідно з п. 5 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016, зокрема і копія судового рішення у справі № 910/13114/13, копія наказу, копії документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження № 40104588.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виходячи з умов укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги від 18.01.2016, між сторонами було здійснено саме відступлення права вимоги стягувача за рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

За таких обставин, при укладенні Договору про відступлення права вимоги сторони по справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, проте, уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі №6-122цс13 мотивовано відхилені місцевим господарським судом з огляду на те, що правові позиції, що наведені в зазначеній постанові та в зазначеній вище постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №923/945/13, не суперечать одна одній та передбачають можливість здійснення судом заміни сторони у виконавчому провадженні з наданням їй статусу сторони виконавчого провадження при належно оформленому договорі уступки права вимоги.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду відсутність правових підстав для заміни сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПАРД" у справі №910/13114/13 та наказі господарського суду міста Києва від 20.09.2013, виданого на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 у зв'язку з заміною сторони у зобов'язанні.

Доводи апелянта про те, що за аналогічних обставин судом першої інстанції задовольнялись відповідні заяви - судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті та відхиляються, оскільки суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд на підставі наявних матеріалів справи та досліджує певні правовідносини сторін в межах відповідної справи, з урахуванням наявних у справі належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з обставинами справи.

Також, розглянувши вимоги заявника про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату такого наказу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні таких вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви (частина 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм законодавства із заявою про видачу дубліката наказу та відновлення строку для пред'явлення його до виконання може звернутися особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що викладені в заяві вимоги в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату останнього з тих підстав, що заявник не набув статусу учасника виконавчого провадження (стягувача) - задоволенню не підлягають.

Крім того, посилання апелянта на те, що строк на повторну подачу виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, які не залежали від волі заявника - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний і необґрунтований, а також спростовується наявними матеріалами справи, зокрема умовами Договору сторонами було погоджено, що Новий кредитор повідомлений про всі процесуальні дії, вчинені Первісним кредитором у виконавчому провадженні № 40104588 (пункт 8), а згідно Акту приймання - передачі документів від 18.02.2016 первісним кредитором було передано, а новим кредитором прийнято документи згідно з п. 5 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016, зокрема і копія судового рішення у справі № 910/13114/13, копія наказу, копії документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження № 40104588.

Зокрема, матеріали справи містять наступні документи, які підтверджують вчинення певних дій у виконавчому провадженні (і які, відповідно наявні в довідці щодо Інформації про виконавче провадження, ідентифікатор доступу до якого наведено у постанові про відкриття виконавчого провадження):

- 08.10.2013 головним державним виконавцем відділу ДВС Подільського РУЮ у м.Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 20.09.2013;

- 29.12.2014 державним виконавцем відділу ДВС Подільського РУЮ у м.Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а також зазначено, що стягував може повторно пред'явити до виконання виконавчий документ у строк до 26.12.2015

Крім того, в матеріалах справи наявні довідка відділу ДВС Подільського РУЮ у м.Києві від 29.06.2016, в якій йдеться про те, що в ході надіслання документів виконавчого провадження, наказ було втрачено.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно приписами частини 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (в редакції, чинній на момент винесення постанова від 29.12.2014) визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 2 наведеної статті визначено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 згаданої статті встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином річний строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 до виконання розпочався повторно з моменту повернення його стягувачу постановою державного виконавця відділу ДВС Подільського РУЮ у м.Києві від 29.12.2014, тобто з 29.12.2014 і, відповідно, на дату укладення Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016 - річний строк пред'явлення наказу до виконання сплив у розумінні вимог як процесуального закону, так і вимог спеціального закону, який регулює виконання судових рішень. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, що пунктом 8 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016 сторонами було погоджено, що новий кредитор повідомлений про всі процесуальні дії, вчинені первісним кредитором у виконавчому провадженні № 40104588, а згідно Акту приймання - передачі документів від 18.02.2016 первісним кредитором було передано, а новим кредитором прийнято документи згідно з п. 5 Договору відступлення права вимоги від 18.02.2016, зокрема і копія судового рішення у справі № 910/13114/13, копія наказу, копії документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження № 40104588. Таким чином, відомості стосовно дати видачі наказу, стану виконавчого провадження і перебіг строку пред'явлення наказу до виконання були відомі заявнику, зокрема і щодо його перебігу.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПАРД ОЙЛ" про заміну сторони, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та відмову у видачі дублікату виконавчого документа.

За наведених вище обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому згідно з приписами ст. 104 Господарського процесуального кодекус України відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/13114/13.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/13114/13 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/13114/13 - залишити без змін.

3. Справу № 910/13114/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич