Постанова

від 07.12.2016 по справі 910/32975/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа№ 910/32975/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Палій Ю.В. - дов. №91/2016/10/17-20 від 17.10.2016р.

від відповідача: Селютін К.С. договір №25/01-16 від 25.01.2016р.

Киценко О.П. - дов. б/н від 01.12.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016р.

у справі № 910/32975/15 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта"

про стягнення грошових коштів

В судовому засіданні 07.12.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" (відповідач) про стягнення 187 601,66 грн. вартості самовільно спожитої теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням п.п. 1, 11, 45 Правил користування тепловою енергією.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі № 910/32975/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Еліта" на користь ПАТ "Київенерго" грошові кошти у сумі 187 601,66 грн. вартості самовільно спожитої теплової енергії.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Зокрема, апелянт зазначив, що акт про порушення № 3336 від 19.01.2015 року складено за відсутності представників останнього, опалення будівлі здійснюється від електричного котла, крім того, система теплопостачання будівлі відповідача знаходиться в стадії реконструкції та не приєднана до тепломереж позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 28.10.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016р. колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 07.12.2016р.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2016р. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2015 року уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" зафіксовано самовільне підключення (без оформлення наряду) системи опалення Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта" за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 17а, про що був складений відповідний акт №3336 про порушення споживачем ПКТЕ (далі - Акт).

Виявлене порушення було усунуто та опломбовано систему опалення, про що свідчить копія корінця-наряду на відключення №2-13 від 19.01.2015р. та копія акту про опломбування від 19.01.2015р.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

23.01.2015 року відбулось засідання комісії позивача по розгляду акта про порушення № 3336 від 19.01.2015 року, оформлене Протоколом № 1 (далі - Протокол).

Відповідно до Протоколу комісією було прийнято рішення про нарахування за Актом № 3336 згідно з приєднаним проектним тепловим навантаженням за тарифом для споживачів відповідної тарифної групи за період з 01.11.2014 року по 19.01.2015 року.

До Протоколу додано Розрахунок обсягів спожитої теплової енергії на опалення та рахунок-фактуру (надалі - Розрахунок та Рахунок), відповідно до яких відповідачу було нараховано до сплати 187 601,66 грн. (156 334,72 грн. (вартість спожитої теплоенергії) + 31 266,94 грн. (ПДВ)).

Протокол, Розрахунок, Рахунок, Акт та вимога про сплату заборгованості направлені відповідачу та отримані останнім, що підтверджується витягом відстеження пересилання поштових відправлень з сайту УДППЗ "Укрпошта" за штрих-кодовим ідентифікатором 0405019726452.

Позивач стверджував, що уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" було зафіксовано порушення відповідачем п.п. 1, 11, 45 Правил користування тепловою енергією з боку відповідача, а саме - самовільне підключення струмоприймачів (електропроводки) до електричної мережі ПАТ "Київенерго" з метою без облікового споживання теплової енергії, що є підставою для стягнення 187 601,66 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з наявності доказів самовільного підключення відповідачем системи опалення, при відсутності договору, що зафіксовано складеним та підписаним уповноваженими представниками позивача Актом за результатами чого проведено засідання відповідної комісії та складено Протокол про додаткові нарахування за використану теплову енергію.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно п. 11 Правил користування тепловою енергією самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 Правил користування тепловою енергією).

Відповідно до п. 45 Правил користування тепловою енергією відмова споживача від підписання акта про порушення умов договору не звільняє його від плати та вирішується в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини фіксування самовільного підключення, складання Акту та його розгляду на засіданні комісії позивача, оформленої Протоколом, докази надсилання відповідачу Протоколу, Розрахунку, Рахунку, Акту, вимоги про сплату заборгованості та докази отримання цих документів останнім, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем було здійснено самовільне підключення системи опалення, позивачем було належним чином оформлено таке підключення, а саме було складено та підписано уповноваженими представниками позивача Акт та проведено засідання відповідної комісії, за результатами якої складено Протокол, вказані документи було направлено відповідачу.

Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на суму 187 601,66 грн. за самовільно спожиту електроенергію, який отриманий відповідачем, а строк його оплати на момент звернення з позовом до суду, настав.

Рішення позивача, оформлене протоколом №1 від 23.01.2015р. про додаткове нарахування в січні 2015р. за використану теплову енергію в кількості 147, 645 Гкал на суму 156 334, 72 грн. (без ПДВ) відповідачем не оскаржувалось, є чинним і підлягає виконанню.

Доводи відповідача про відсутність його представника при складанні акту 19.01.2015р. та протоколу №1 від 23.01.2015р. спростовуються матеріалами справи, оскільки з акту вбачається відмова представника відповідача від підпису акту, а протокол №1 від 23.01.2015р. містить запис про ознайомлення представника позивача з актом та його підпис.

Крім того, вказані документи, разом з розрахунком, вимогою, надсилались відповідачеві, ним отримані, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на лист №155 від 17.11.2014р., в якому підрядна фірма ТОВ «НАІ «Україна» виконувала комплекс будівельно-монтажних робіт по влаштуванню зовнішньої теплової мережі, повідомила відповідача про те, що теплова мережа не функціонує, у зв'язку з технологічним розривом трубопроводу, як на факт, що спростовує самовільне підключення до теплової мережі, не приймається судом як належний доказ, оскільки представник відповідача ОСОБА_9 паралельно є засновником підрядної організації ТОВ «НАІ «Україна», що підтверджується витягом з інформ-ресурсного центру МЮУ (а.с. 120-126), отже вказані документи мають односторонній характер.

Судом першої інстанції також вірно відхилені посилання відповідача на те, що система теплопостачання торговельно-офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 17а знаходиться в стадії реконструкції за технічним рішенням №43/9/5510, виданим 03.02.2015 року, та не приєднана до теплових мереж ПАТ "Київенерго" (лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії № 01/19-1184 від 02.03.2015 року), оскільки початок реконструкції системи теплопостачання будівлі 03.02.2015 року не спростовує самовільне підключення системи опалення відповідачем, зафіксоване позивачем 19.01.2015р.

Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів встановлення електричного котла станом на день фіксування самовільного підключення системи опалення - 19.01.2015 року.

Напроти, актом №08/12-04-50 від 19.02.2015р. та листом №01/19-1184 від 02.03.2015р. Інспекції Держенергонагляду, складеними через місяць після складання Акту про порушення, підтверджується, що у відповідача було достатньо часу для вчинення дій щодо встановлення електрокотла та, на думку позивача, і пошкодження трубопроводу.

Таким чином, зважаючи на те, що рішення позивача про донарахування за самовільно використану теплову енергію є чинним, відповідачем не оскаржувалось, доказів оплати самовільно спожитої теплової енергії станом на день розгляду справи відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача вартості такої енергії в розмірі 187 601,66 грн.

Решта доводів апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі №910/32975/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі № 910/32975/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/32975/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська