Постанова

від 20.12.2016 по справі 916/2452/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 916/2452/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів : Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність серії НВТ538789 від 21.06.2016;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2016

у справі №916/2452/14

за позовом: ОСОБА_2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014р. ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2.) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік" (далі - ТОВ "Геонік"), товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік+" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік", оформленого протоколом №2 від 12.11.2008, рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік" від 11.02.2014 про затвердження змін до статуту ТОВ „Геонік", рішень загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік" та товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік+" від 11.02.2014 про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік+".

За вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі №916/2452/14.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2014 припинено провадження у справі №916/2452/14 в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Геонік» від 11.02.2014 про затвердження змін до статуту ТОВ «Геонік», про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Геонік» від 11.02.2014 про створення ТОВ «Геонік+», про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Геонік+» від 11.02.2014 про створення ТОВ «Геонік+».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2016 виключено товариство з обмеженою відповідальністю „Геонік+" від участі у даній справі, як неналежного відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2016 залучено до участі у справі №916/2452/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2016 у справі №916/2452/14 (суддя Д.О. Бездоля) позовні вимоги задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Геонік" від 12.11.2008, оформлене протоколом № 2.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Геонік" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2016 у справі №916/2452/14 скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 20.12.2016 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення; представник третьої особи участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його розгляду, що підтверджується матеріалами справи (том V а.с. 172); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловив.

Не брав участі в судовому засіданні і представник скаржника, хоча був повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том V а.с. 172), проте подав за 45 хвилин до початку засідання суду через канцелярію клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів, пояснень та неможливістю забезпечити явку повноважного представника відповідача в судове засідання, оскільки адвокат ОСОБА_4, що є представником ТОВ „Геонік", у цей день буде знаходитись на допиті, який проводитиметься 20.02.2016 о 12 год. в Малиновському ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не доведено наявності обставин, вичерпний перелік яких наведений у статті 77 Господарського процесуального кодексу України, з якими процесуальний закон пов'язує можливість відкладення розгляду апеляційної скарги. Заявником не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, зокрема копій повістки про виклик, договору з особою, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_4 у кримінальному провадженні. Відповідачем не зазначено які саме додаткові докази він має намір подати суду апеляційної інстанції та що перешкоджало подати їх суду першої інстанції. Крім того, колегією суддів враховується той факт, що явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, додаткові докази не витребовувались, правова позиція ТОВ „Геонік" щодо обставин справи викладена в його апеляційній скарзі і з моменту отримання ухвали про прийняття вказаної скарги до розгляду він мав достатньо часу для того, щоб надати додаткові письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктами 1.1, 4.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік", затвердженого рішенням зборів засновників від 22.07.2003 (протокол №1) та зареєстрованого Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради за №20303264100010774 від 22.08.2003, в редакції змін до статуту, затверджених рішенням загальних зборів 10.08.2005 (протокол №1) та зареєстрованих вказаним реєстратором за №15561050002006013 від 08.09.2005 (далі- статут ТОВ "Геонік") товариство відповідача створено шляхом перетворення повного товариства «Кулага, Мельник, Синявський, Карпунчев «Компанія «КАРАТ»; для здійснення діяльності товариства за рахунок внесків його учасників створюється статутний капітал, розмір якого складає 18500 грн; учасниками товариства є: ОСОБА_3 - 9250 грн, внесок якого в статутному капіталі товариства складає 50%; ОСОБА_2 - 9250 грн, внесок якого в статутному капіталі товариства складає 50%.

Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік", оформленим протоколом №2 від 12.11.2008, вирішено: звільнити з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік" ОСОБА_5 за власним бажанням з 12.11.2008; обрати на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік" з 12.11.2008 ОСОБА_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік", оформленого протоколом №2 від 12.11.2008.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з підстав недотримання відповідачем процедури скликання та проведення загальних зборів, а також недоведеності останнім факту пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Господарського суду Одеської області з огляду на наступне.

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що була чинною станом на день прийняття оспореного рішення загальних зборів товариства відповідача (далі - Закон України "Про господарські товариства") вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників; вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з приписами статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Порядок скликання та процедура проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначено статею 61 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік" не містить порядку повідомлення учасників про час та місце проведення зборів.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача будь-яким способом про проведення 12.11.2008 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік".

Між тим оспорене рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом №2 від 12.11.2008, підписано головою зборів - ОСОБА_3 та секретарем - ОСОБА_2

За твердженням позивача він не був присутнім на загальних зборах ТОВ "Геонік", які відбулися 12.11.2008, та не підписував вказаний протокол.

В матеріалах справи наявні два оригінали протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Геонік" №2 від 12.11.2008, один з яких був наданий звільненим спірним рішенням директором ТОВ "Геонік" ОСОБА_5, а другий -безпосередньо самим товариством відповідача.

Під час розгляду місцевим господарським судом спору по суті призначались судові почеркознавчі експертизи, проведення яких було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, щодо дослідження підписів ОСОБА_2 на обох протоколах.

Відповідно до висновків судових почеркознавчих експертиз №248-п від 09.09.2014 та №457-П від 11.12.2015 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз підписи від імені ОСОБА_2 в протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Геонік" від 12.11.2008 в редакції наданій ТОВ "Геонік" та в редакції наданій ОСОБА_5 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису позивача.

Згідно з частиною п'ятою статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, якими би спростовувалась достовірність висновків судової експертизи, а також інших обставин, з якими закон пов'язує можливість відхилення висновку судового експерта як доказу по справі, судова колегія вважає доведеним факт підроблення підпису ОСОБА_2 у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Геонік" №2 від 12.11.2008.

З огляду на викладене, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_2 про час та місце проведення загальних зборів учасників, на яких було прийнято оспорене рішення, Одеський апеляційний господарський суд вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не брав участі у цих зборах та не повідомлявся про їх проведення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18, 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів; при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції станом на день прийняття оспореного рішення загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

За відсутності ОСОБА_2, частка якого у статутному капіталі товариства відповідача становить 50%, з урахуванням положень частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції станом на 12.11.2008, загальні збори ТОВ "Геонік" не можна вважати повноважними, оскільки на них не були присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

Оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень, а також з огляду на те, що під час скликання та проведення зборів не було дотримано вимог закону, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Правильним є також висновок місцевого господарського суду щодо необгрунтованості тверджень ТОВ "Геонік" стосовно пропуску позивачем строку позовної давності враховуючи таке.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до положень статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

16.07.2014 до винесення місцевим господарським судом рішення ТОВ "Геонік" було подано заяву про застосування строків позовної давності. Позивач факт пропуску ним строку позовної давності заперечує, посилаючись на те, що про про наявність оспореного рішення він дізнався з телефонної розмови з колишнім директором ТОВ "Геонік" ОСОБА_5 у 2014 р.

Частинами четвертою та п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відтак, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14, від 27.05.2014 у справі №5011-32/13806-2012).

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду враховується, що наказом Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.08.2011, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.08.2011, який набрав чинності з 09.09.2011, було впроваджено доступ фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців через веб-сайт Єдиного державного реєстру.

Враховуючи те, що з 09.09.2011 на веб-сайті Єдиного державного реєстру відображалась інформація в тому числі і стосовно товариства відповідача, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що саме з цієї дати позивач мав можливість отримати на веб-сайті Єдиного державного реєстру необхідну інформацію про всі проведені реєстраційні дії ТОВ "Геонік", в тому числі пов'язані зі зміною керівника на підставі оспореного рішення.

З огляду на те, що з даним позовом позивач звернувся до суду 23.06.2014, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо недоведеності відповідачем пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про витребування реєстраційної справи ТОВ "Геонік" до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реєстраційна справа товариства відповідача витребовувалась та досліджувалась Господарським судом Одеської області; під час її огляду було встановлено відсутність в ній оригіналу протоколу загальних зборів учасників №2 від 12.11.2008.

Не можуть бути визнані обгрунтованими і посилання апелянта на неврахування місцевим господарським судом ще одного оригіналу протоколу зборів №2 від 12.11.2008 як належного доказу по справі, так як до матеріалів справи вже долучений оригінал протоколу, наданий саме скаржником, а тому до появи більш ніж через два роки після порушення провадження у даній справі ще одного протоколу господарський суд першої інстанції підставно поставився критично.

Перевіривши відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 08.11.2016 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геонік" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2016 у справі №916/2452/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2016.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна