Рішення

від 21.12.2016 по справі 394/716/16-ц

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

21.12.2016 394/716/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І.П.

при секретарі: Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ЛТД», третя особа - Ганнівська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області про стягнення заборгованості з орендної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі посилаючись на те, що 09.05.2005 року помер її батько ОСОБА_2, якому на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району, кадастровий номер 3523680400:02:000:0093.

Позивач, як спадкоємець майна покійного, прийняла спадщину, однак внаслідок відсутності коштів значний час не могла здійснити оформлення спадщини і тільки 28.04.2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

До отримання позивачем правовстановлюючого документу на успадковану земельну ділянку до АФ ТОВ «Авангард ЛТД» з приводу повернення їй земельної ділянки, а також з приводу сплати на її користь орендної плати за вказаним договором чи коштів за користування успадкованою нею земельною ділянкою після спливу строку дії договору оренди не зверталась.

Вперше до відповідача з претензією звернулась 30.06.2016 року, на що 16.07.2016 року отримала відповідь про те, що договір оренди втратив чинність в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, АФ ТОВ «Авангард ЛТД» припинила використання вказаної земельної ділянки та відповідно і сплату орендної плати.

Позивач не погоджується із такою позицією відповідача, так як після закінчення строку дії договору від 25.08.2002 року відповідач, знаючи про смерть попереднього власника ділянки ОСОБА_2, не передав ділянку ні спадкоємцю ОСОБА_1, ні органу місцевого самоврядування для охорони спадкового майна.

АФ ТОВ «Авангард ЛТД» протягом 2007-2015 років без достатньої правової підстави використовувало належну позивачу земельну ділянку, а тому у відповідності до вимог статтей 1212,1214 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу отримані доходи, які позивач міг отримати від свого майна.

У травні 2015 року позивач уклав договір оренди земельної ділянки із відповідачем, однак в порушення умов договору орендну плату за 2015 рік не виплатив позивачу.

За всіх вищеперелічених підстав, позивач просила стягнути на її користь із відповідача 24050,16 грн. заборгованості по орендній платі; 721,51 грн. трьох відсотків річних; інфляційні втрати в розмірі 3906,16 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги з підстав зазначених у позові підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Усно позивач додала, що вона дійсно не зверталась до відповідача з приводу повідомлення про вступ у спадщину, підтвердила, що отримала поштові перекази від відповідача у сумі 5100 грн у серпні 2016 року та на суму 10560 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що попередній орендодавець уклав договір оренди 25.08.2002 року на термін 5 років і після смерті орендодавця у 2005 році позивач не зверталась до агрофірми з повідомленням того, що вона є спадкоємцем майна покійного і фірмі не було відомо хто прийняв спадщину.

Агрофірма з часу закінчення строку дії договору у 2007 році не використовувала земельну ділянку, оскільки це було б порушенням чинного законодавства і лише восени 2015 року відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки відповідно до договору оренди, який був укладений із позивачем.

Враховуючи агрономічний цикл вирощування продукції, відповідач не зміг вчасно виплатити орендну плату і виплатив їй за 2015 рік влітку 2016 року, про що позивачу був надісланий поштовий переказ у більшому розмірі покриваючи всі втрати позивача.

Представник третьої особи-Ганнівської сільської ради заперечила проти позиції позивача, пояснивши, що після смерті ОСОБА_2 його син повідомляв, що спадкову земельну ділянку буде використовувати самостійно. Ділянка значний час ніким не використовувалась, заростала бур'янами, оскільки було декілька спадкоємців, які також не оформляли спадщину і ділянка до часу укладення договору оренди між сторонами ніким не використовувалась.

Заслушавши пояснення учасників розгляду, та дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та визнано сторонами, між ОСОБА_2 та АФ ТОВ «Авангард ЛТД» 25.08.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,24 га , належної орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-КР № 026062, який був зареєстрований у Новоархангельському відділі земельних ресурсів, з терміном дії по 30.08.2007 року.

ОСОБА_2 помер 09 травня 2005 року і після його смерті спадщину за законом прийняла ОСОБА_1 та провела державну реєстрацію права власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 5,2386 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району, кадастровий номер 3523680400:02:000:0093, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.04.2015 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Виходячи з положень статей 6,626-631,526 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Кредитор в зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва (ч.1 ст.512 ЦК України).

До нового кредитора, згідно ст. 514 ЦК України, переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач зазначає у позові, що відповідач протягом 2007-2015 років без достатньої правової підстави використовував належну позивачу земельну ділянку і тому отримані доходи, які позивач міг одержати від цього майна належить стягнути з відповідача та зазначила розрахунок неотриманої орендної плати за вказаний період та суму трьох відсотків річних від простроченої суми і суму інфляційних втрат.

Однак дана обставина жодним належним та допустимим доказом не підтверджена і позивачем не доведена.

Крім того, позивач у розрахунку зазначила розмір орендної плати у розмірі 3%, однак доказів обрахунку саме такого розміру до суду не надала, оскільки до суду не надано договору оренди укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем.

Довідкою виданою Ганнівською сільською радою Новоархангельського району засвідчено, що земельна ділянка кадастровий номер 3523680400:02:000:0093 площею 5,24 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області і раніше належала ОСОБА_2 за період з 2007 року по 2015 рік включно АФ ТОВ «Авангард ЛТД» не використовувалось.

Порядок заміни кредитора у зобов'язані визначений ст.516 ЦК України, згідно частини 1 якої, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України боржнику надано право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка до отримання правовстановлюючого документа на успадковану земельну ділянку з приводу повернення їй земельної ділянки, сплати орендної плати за вказаним договором чи коштів за користування земельною ділянкою після спливу строку дії договору оренди не зверталась до відповідача.

Також позивач, у належному порядку не повідомляла відповідача про перехід прав до нового кредитора у зобов'язанні до часу закінчення строку дії договору оренди.

Тому за вказаних обставин на орендаря не може бути покладена відповідальність за невиплату орендної плати по договору, укладеному між ОСОБА_2 та відповідачем.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та АФ ТОВ «Авангард ЛТД» 27 травня 2015 року був укладений договір оренди належної позивачу внаслідок спадкування земельної ділянки площею 5,24 га кадастровий номер 3523680400:02:000:0093 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки 02.09.2015 року.

Вказаний договір було укладено терміном на 20 років.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня щороку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» та ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування, земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Нормами статтей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та вимагати своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Одним із основних обов'язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» є своєчасне внесення орендної плати. Цьому положенню кореспондуються і умови п.11 договору щодо внесення орендної плати не пізніше 31 грудня щороку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що по договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 27.05.2015 року, орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки, що становить 4417,05 грн ( 147235 х 3 %), термін сплати -до 31 грудня щороку.

Відповідач поштовим переказом від 23.08.2016 року надіслав позивачу 5100 грн. в рахунок оплати орендної плати за використання земельної ділянки кадастровий номер 3523680400:02:000:0093 за 2015 рік, а поштовим переказом від 03.11.2016 року надіслав позивачу 10560 грн. (5280 грн.+ 5280 грн.) в рахунок оплати орендної плати за використання земельних ділянок кадастровий номер 3523680400:02:000:0093 та 3523680400:02:000:0095 за 2016 рік, про що підтвердила позивач про отримання вказаних сум.

Відповідач прострочив виплату орендної плати на термін 244 дні ( з 01.01.2016 року по 01.09.2016 року).

При обрахунку суми трьох відсотків річних від простроченої суми і суми інфляційних втрат суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 170.1.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку- орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до підпункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ( в редакції Закону № 71 від 28.12.2014 року станом на 01.01.2015 року) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Таким чином, орендна плата позивачу за орендовану відповідачем земельну ділянку за

2015 рік повинна складати: 147235 грн ( нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3 % (розмір орендної плати) = 4417 грн.05 коп.- 662 грн55 коп. (15 % податку з доходів фізичних осіб) - 66 грн.25 коп.( 1,5 % військовий збір) =3688 грн.25 коп.

Відповідно розрахунок трьох процентів річних становить:3688 грн 25 коп. х 3% х 244 дні : 365 = 73 грн.96 коп.

Враховуючи, що право вимоги стягнення боргу у позивача виникло з 01.01.2016 року, при розрахунку інфляційних витрат підлягає врахуванню визначений у встановленому порядку індекс інфляції за період з січня 2016 року по серпень 2016 року включно:

100,9 х 99,6 х 101,0 х 103,5 х 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7=1,05

Відповідно сума боргу відповідача з урахуванням індексу інфляції становить-3688 грн.25 коп х 1,05 =3872 грн.66 коп.- 3688 грн.25 коп = 184 грн.41 коп.

Загальна сума боргу на час виплати становить 3688 грн.25 коп. + 3688 грн.25 коп + 184 грн.41 коп. = 3946 грн 62 коп.

Оскільки позивачу 23.08.2016 року сплачена сума 5100 грн, яка є значно більшою від суми боргу 3946 грн. 62 коп. станом на час виплати, тому правові підстави до задоволення позовних вимог в цій частині також відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги і тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.93 Земельного Кодексу України, ст.ст.6,512,514,517,526,536,611,625-631ЦК України, ст.ст.1,24,25 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард ЛТД» про стягнення заборгованості з орендної плати відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або у разі, якщо особи, які брали участь у справі, не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: