Рішення

від 21.12.2016 по справі 910/17339/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016Справа №910/17339/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» стягнення 994 879 грн. 97 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Коваль Д.В. (представник за Довіреністю);

Корнієнко Л.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 994 879 грн. 97 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №500-161211, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 700 000 доларів США строком по 12.12.2012 року зі сплатою 15% річних. Як зазначає Позивач, на виконання умов вказаного Договору Позичальнику були надані кредитні кошти, проте Позичальник в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 19.08.2016 року у Позичальника наявна заборгованість за відсотками за Договором у розмірі 39 524,99 доларів США, що еквівалентно 994 879 грн. 97 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» заборгованість у розмірі 39 524,99 доларів США, що еквівалентно 994 879 грн. 97 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 р. (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі №910/17339/16 та призначено судове засідання на 19.10.2016 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/17339/16, у зв'язку із звільненням судді Прокопенко Л.В.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №910/17339/16 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року справу №910/17339/16 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 02.11.2016 року.

01.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.11.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за процентами у розмірі 994 879,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року відкладено розгляд справи на 16.11.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

15.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

16.11.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представники відповідача в судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору, якими заперечили проти задоволення позовних вимог.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням усних пояснень представників відповідача в судовому засіданні.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 року відкладено розгляд справи на 07.12.2016 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

07.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву, клопотання про зупинення провадження по справі та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_6.

07.12.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та, керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, відмовити в клопотання про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав.

Клопотання Відповідача про зупинення провадження по справі вмотивовано тим, що в Оболонському районному суді міста Києва розглядається справа, предметом спору якої є зобов'язання ПАТ "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" здійснити перерахування депозитного вкладу ОСОБА_6 в сумі 300 000,00 доларів США, розміщеного на підставі Договору банківського вкладу №274872 від 13.12.2011 року, в рахунок погашення заборгованості станом на 13 травня 2014 року за основним боргом ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ" за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року та встановлення відсутності заборгованості ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ" станом на 13.05.2014 року за Кредитним договором.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" про зупинення провадження у справі №910/17339/16 до вирішення справи №756/14917/16-ц в Оболонському районному суді м. Києва та набранням рішення законної сили, оскільки Заявником не наведено належних обґрунтувань неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/17339/14 Господарського суду міста Києва.

Щодо клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_6, Суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотання сторін, прокурора.

Відповідно до п. 1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст. 27 ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали та обставини справи, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_6, оскільки рішення по справі №910/17339/16 не вплине на його права та обов'язки.

Крім того, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 року відмовлено в задоволенні усного клопотання Відповідача про призначення колегіального розгляду справи.

В судовому засіданні представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті спору, а також, подали документи для долучення до матеріалів справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву та усних пояснень представників Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 року відкладено розгляд справи на 21.12.2016 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 21 грудня 2016 року представники Відповідача надали усні пояснення, якими заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 07.12.2016 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Позивача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21 грудня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

16.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №500-161211, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 700 000 доларів США строком по 12.12.2012 року зі сплатою 15% річних.

За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних. (п.1.4.2 Договору)

У п.1.4.3 Договору встановлено, що розрахунок процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (за методом «факт/факт» 0 якщо кредит надається в національній валюті та за методом «факт/360» - якщо кредит надається в іноземній валюті). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості, яка обліковується на позичковому рахунку, починаючи з дня надання кредиту (його частини), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом нараховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Відповідно до п.1.4.4 Договору строк сплати процентів з 1 по 5 число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.3 Договору, в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання Договору.

Пунктом 3.3.3 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.1.4.2 Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Договорами про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року Сторони вносили зміни до строку повернення кредиту, зокрема, Договором про внесення змін від 11.12.2013 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року Сторони узгодили, що кредит надається на строк з 16.12.2011 р. по 16.12.2014 р.

Договором про внесення змін від 31.03.2014 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року викладено п.1.4.1 в наступній редакції: «За користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5%» та п.1.4.2 викладено в наступній редакції: «За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного Договору Позичальнику були надані кредитні кошти, проте Позичальник в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 19.08.2016 року у Позичальника наявна заборгованість за відсотками за Договором у розмірі 39 524,99 доларів США, що еквівалентно 994 879 грн. 97 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» заборгованість у розмірі 39 524,99 доларів США, що еквівалентно 994 879 грн. 97 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №500-161211, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 700 000 доларів США строком по 12.12.2012 року зі сплатою 15% річних.

На виконання умов Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року Позивачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» кредитні кошти у розмірі 700 000 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника, а також не заперечувалось представниками Сторін у судовому засіданні.

За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних. (п.1.4.2 Договору)

У п.1.4.3 Договору встановлено, що розрахунок процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (за методом «факт/факт» 0 якщо кредит надається в національній валюті та за методом «факт/360» - якщо кредит надається в іноземній валюті). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості, яка обліковується на позичковому рахунку, починаючи з дня надання кредиту (його частини), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом нараховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Відповідно до п.1.4.4 Договору строк сплати процентів з 1 по 5 число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.3 Договору, в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання Договору.

Договорами про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року Сторони вносили зміни до строку повернення кредиту, зокрема, Договором про внесення змін від 11.12.2013 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року Сторони узгодили, що кредит надається на строк з 16.12.2011 р. по 16.12.2014 р.

Договором про внесення змін від 31.03.2014 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року викладено п.1.4.1 в наступній редакції: «За користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5%» та п.1.4.2 викладено в наступній редакції: «За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних».

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року №424 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК". Тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 року по 17.10.2014 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.10.2014 року №111 продовжено строк тимчасової адміністрації у АТ "ЄВРОГАЗБАНК" до 17.11.2014 року включно.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 №121 "Про початок ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 строком на 1 рік з 18.11.2014 року по 17.11.2015 року включно.

Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у мережі інтернет (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, а тому відповідно до норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частинами 1, 2, 4, 5 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.3 статті статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» повідомлення №121.1-51-20 від 30.01.2015 року про нікчемність згідно з абзацом 3 п.1.1.8 глави 1 розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 року та п. 1 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Договору від 31.03.2014 року про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року.

Таким чином, Суд зазначає, що Договір про внесення змін від 31.03.2014 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року, яким викладено п.1.4.1 в наступній редакції: «За користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5%» та п.1.4.2 викладено в наступній редакції: «За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних», було визнано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемним на підставі п. 1 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За таких підстав, відповідно до п.1.4 Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року за користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3 строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 15% річних, а згідно з п.1.4.2 за користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

При цьому, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності у Позивача законних підстав для стягнення заборгованості за валютним зобов'язанням, в тому числі отримання коштів в валюті від Відповідача виходячи з наступного.

За змістом ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 №121 "Про початок ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 строком на 1 рік з 18.11.2014 року по 17.11.2015 року включно.

Згідно з п.5 ч. 1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

У відповідності до п.9 ч. 1 ст.48 та п.5 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що неплатоспроможні комерційні банки, ліквідацію яких здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, мають право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України з дотриманням законодавства України про систему валютного регулювання і валютного контролю з метою здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку .

Таким чином, оскільки на даний час Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» як неплатоспроможного банку, а тому Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» має право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач зазначав, що за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року перед Позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» утворилась заборгованість за процентами у розмірі 39 524,99 доларів США, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 19.08.2016 р., що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 994 879 грн. 97 коп., наданим Позивачем.

Проте, Суд, здійснивши перерахунок процентів за користування кредитними коштами із розрахунку 30% річних на підставі п.1.4.2 Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 року, дійшов висновку, що загальна сума заборгованості за процентами у Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» перед Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» становить 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 року 855 810 грн. 60 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що виконання зобов'язань за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року забезпечуються Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та ОСОБА_6, за яким Заставодавець передав в заставу Заставодержателю (Банку) належні йому права на депозитний внесок у сумі 730 000 доларів США, які виникли на підставі Договору банківського вкладу №274872 від 13.12.2011 року. ОСОБА_6 13.05.2014 року направив Банку повідомлення про дострокове зняття вкладу (депозиту), що переданий в заставу Банку, та запропонував перерахувати всю суму вкладу (депозиту) на балансовий рахунок в ПАТ «Європейський газовий банк» на покриття зобов'язань за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ», а тому до Позивача перейшли всі права на депозит (вклад) ОСОБА_6, що призвело до поєднання боржника і кредитора в одній особі та припинення зобов'язань за кредитним договором в межах вартості предмету застави.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача про наявність підстав для застосування до даних правовідносин ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки поєднання боржника і кредитора за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року в одній особі в розумінні зазначеної норми права не відбулось, а відтак не відбулось і припинення спірних зобов'язань за таких підстав.

Статтею 606 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, що кореспондується зі ст. 204 Господарського кодексу України, де зазначено про припинення господарського зобов'язання у разі поєднання управненої та зобов»язаної сторін в одній особі.

Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов'язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.

Основною умовою припинення зобов'язання за даною підставою є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання, не може бути припиненим.

Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь - якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один із цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідношення.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що стаття 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.

Отже, у випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який придбав згідно з договором право вимоги до банку, не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України, оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-29171св13, від 16 вересня 2015 року у справі 6-43цс15, у постановах Вищого господарського суду України від 18 березня 2015 року у справі №916/2438/14, від 19 січня 2015 року у справі №922/3316/14.

Водночас правове регулювання ст. 606 Цивільного кодексу України не охоплює випадки, коли у сторін є зустрічні вимоги одна до одної, тобто кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим. Зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав (не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги), є окремою підставою для припинення зобов'язань відповідно до ст. 601 ЦК України.

Суд зазначає, що в даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ», а Товариство з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» в свою чергу є боржником Банку за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року, в той час, як у разі набуття права на депозитний вклад Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» є боржником ОСОБА_6, а останній є кредитором Банку за Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та ОСОБА_6

Таким чином, у випадку набуття права на депозитний вклад за Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» та ОСОБА_6, боржником та кредитором Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» є різні особи - ОСОБА_6 та Товариство з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ», а також поєднання боржника і кредитора в одній особі в тому самому зобов'язанні не відбувається.

При цьому, необхідно враховувати, що згідно зі ст. 602 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, зарахування зустрічних вимог не допускається. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог поєднанням боржника і кредитора в одній особі, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом. Крім того, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»», спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, оскільки визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, а припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» є боржником, а ПАТ "Європейський газовий банк" є кредитором, а Відповідачем в свою чергу не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження переходу прав кредитора у зазначеному зобов'язанні до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» й обставин припинення спірних у справі зобов'язань з певних, передбачених законом підстав.

За таких підстав, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Публічному акціонерному товариству «Європейський газовий банк» заборгованості за процентами за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року у розмірі 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 року 855 810 грн. 60 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року не сплатив проценти за користування кредитними коштами у розмірі 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 року 855 810 грн. 60 коп., тобто не виконав свої зобов'язання належним чином. При цьому, Суд зазначає, що несплата Відповідачем заборгованості за кредитним договором порушує інтереси кредиторів Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та негативно впливає на банківсько-кредитну систему України.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» підлягають частковому задоволенню та підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» заборгованість за процентами за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року у розмірі 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 року 855 810 грн. 60 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» (03058, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 204-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 36407043) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 34693790) заборгованість за процентами у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) долари США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 855 810 грн. 60 коп., та судовий збір у розмірі 12 837 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 16 (шістнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 грудня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин