Постанова

від 14.02.2017 по справі 910/17339/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа№ 910/17339/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Коваль Д.І. - представник;

Від відповідача:Корнієнко Л.В. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016

у справі № 910/17339/16 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ"

про стягнення 994 879 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" про стягнення 994 879,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" в порушення умов Кредитного договору № 500-161211 допустив прострочення виконання договірних зобов'язань та станом на 19.08.2016 у Позичальника наявна заборгованість за відсотками за Договором у розмірі 39 524,99 доларів США, що еквівалентно 994 879,97 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17339/16 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" заборгованість за процентами у розмірі 34 000 долари США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 855 810,60 грн., та судовий збір у розмірі 12 837,16 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" у справі № 910/17339/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 14.02.2017.

13.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії" надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії" в судовому засіданні 14.02.2017, надав пояснення та підтримав клопотання про заміну позивача та просив здійснити заміну Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії".

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2017 надала пояснення по справі, підтримала клопотання про заміну позивача його правонаступником.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі судового розгляду справи в суді першої інстанції за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 2451 від 17.11.2016 про проведення відкритих електронних торгів (аукціон) з продажу права вимоги за кредитним договором № 500-161211 від 16.12.2011 укладеним між ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ" та ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК".

За наслідками проведеного аукціону, переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СТРАТЕГ".

26.12.2016 ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фону гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СТРАТЕГ" було укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 Договору про відступлення прав вимоги, разом із відступленням прав по основному (кредитному) договору, новий кредитор набуває права вимоги Банку до поручителя згідно з договором поруки № 66-121211/П від 16.12.2011 та до заставодавця згідно з договором застави майнових прав № 1274-270314/МП під 27.03.2014.

Пунктом 1-2 Договору про відступлення прав вимоги новий кредитор одержує право (замість Банку) вимагати від Боржника належного і повного виконання всіх зобов'язань за кредитним договором № 500-161211 від 16.12.2011.

Згідно із пунктом 2 договору про відступлення права вимоги від 26.12.2016 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СТРАТЕГ" набуло всі права кредитора за Основними договорами, включаючи права вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірі вказаних в Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до договору №ДВ- 26/16 від 05.01.2017 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СТРАТЕГ" відступило ТОВ "Український Центр Томотерапії" право вимоги до ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ" за кредитним договором № 500- 161211 від 16.12.2011, договором поруки №66-121211/П від 16.12.2011 який був укладений між Банком та ОСОБА_7, договором застави майнових прав №1274-270314/МП від 27.03.2014 укладеним між Банком та ОСОБА_7

Пунктом 2 Договору № ДВ-26/16 про відступлення прав вимоги від 05.01.2017 визначено, що наступний кредитор з моменту підписання сторонами Акту прийому передачі права вимоги, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржником зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору.

05.01.2017 було підписано акт прийому-передачі права вимоги відповідно до договору №ДВ- 26/16 про відступлення прав вимоги від 05.01.2017, за яким ТОВ "Український Центр Томотерапії" набуває усі права кредитора у повному обсязі до Боржника ТОВ "МДЦ ЕКСПЕРТ".

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктом 1.4. постанови Пленуму Вищий господарський суд України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва - заміни позивача Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 було задоволено клопотання про заміну позивача його правонаступником, та здійснено заміну на Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії".

В судовому засіданні 14.02.2017 представник відповідача надала свої пояснення по суті спору, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

14.02.2017 представник позивача у судовому засіданні надав свої пояснення по суті спору та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" було укладено Кредитний договір №500-161211, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 700 000 доларів США строком по 12.12.2012 зі сплатою 15% річних.

Відповідно до пункту 1.4.2 Договору за користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

Згідно із пунктом 1.4.3 Договору розрахунок процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (за методом "факт/факт" 0 якщо кредит надається в національній валюті та за методом "факт/360" - якщо кредит надається в іноземній валюті). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості, яка обліковується на позичковому рахунку, починаючи з дня надання кредиту (його частини), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом нараховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Пунктом 1.4.4 Договору, визначено, що строк сплати процентів з 1 по 5 число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.3 Договору, в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання Договору.

Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.1.4.2 Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом (п. 3.3.3 Договору).

Договорами про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 сторони вносили зміни до строку повернення кредиту, зокрема, Договором про внесення змін від 11.12.2013 до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 сторони узгодили, що кредит надається на строк з 16.12.2011 по 16.12.2014.

31.03.2014 Договором про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 викладено п.1.4.1 в наступній редакції: "За користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5%" та п.1.4.2 викладено в наступній редакції: "За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних".

Згідно із абзацом 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 №424 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК". Тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням №111 від 13.10.2014 продовжено строк тимчасової адміністрації у АТ "ЄВРОГАЗБАНК" до 17.11.2014 включно.

Згідно із Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 №121 "Про початок ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Вказана інформація є загальновідомою, а тому відповідно до норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно із ч. 1, 2, 4, 5 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемко Р.А. надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" повідомлення №121.1-51-20 від 30.01.2015 про нікчемність згідно з абзацом 3 п.1.1.8 глави 1 розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 та п. 1 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Договору від 31.03.2014 про внесення змін до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011.

Таким чином, Договір про внесення змін від 31.03.2014 року до Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011, яким викладено п.1.4.1 в наступній редакції: "За користування кредитними коштами у межах встановленого п.1.3 Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5%" та п.1.4.2 викладено в наступній редакції: "За користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 31% річних", було визнано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемним на підставі п. 1 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За таких підстав, згідно із пунктом 1.4 Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011 за користування кредитними коштами у межах встановленого в п.1.3 строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 15% річних, а згідно з п.1.4.2 за користування кредитними коштами понад строк, визначений п.1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

При цьому, заперечення Відповідача, щодо відсутності у Позивача законних підстав для стягнення заборгованості за валютним зобов'язанням, в тому числі отримання коштів в валюті від Відповідача, не приймаються виходячи з наступного.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Пунктом 9 частини 1 статті 48 та пунктом 5 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Згідно із п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" неплатоспроможні комерційні банки, ліквідацію яких здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, мають право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України з дотриманням законодавства України про систему валютного регулювання і валютного контролю з метою здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Тобто, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" як неплатоспроможного банку, то Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" мало право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 перед Позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" утворилась заборгованість за процентами у розмірі 39 524,99 доларів США, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 19.08.2016, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 994 879,97 грн., наданим Позивачем.

Колегія суддів погоджується з розрахунком процентів за користування кредитними коштами із розрахунку 30% річних на підставі п.1.4.2 Кредитного договору №500-161211 від 16.12.2011, яку здійснив суд першої інстанції та вважає його арифметично вірним, таким чином загальна сума заборгованості за процентами у Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" становить 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 855 810,60 грн.

Апелянт в своїх запереченнях зазначав, що виконання зобов'язань за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 забезпечуються Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та ОСОБА_7, за яким Заставодавець передав в заставу Заставодержателю (Банку) належні йому права на депозитний внесок у сумі 730 000 доларів США, які виникли на підставі Договору банківського вкладу №274872 від 13.12.2011. ОСОБА_7 13.05.2014 направив Банку повідомлення про дострокове зняття вкладу (депозиту), що переданий в заставу Банку, та запропонував перерахувати всю суму вкладу (депозиту) на балансовий рахунок в ПАТ "Європейський газовий банк" на покриття зобов'язань за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ", а тому до Позивача перейшли всі права на депозит (вклад) ОСОБА_7, що призвело до поєднання боржника і кредитора в одній особі та припинення зобов'язань за кредитним договором в межах вартості предмету застави.

Проте з даними твердженнями погодитися неможливо, оскільки застосування до даних правовідносин статті 606 Цивільного кодексу України поєднання боржника і кредитора за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 року в одній особі в розумінні зазначеної норми права не відбулось, а відтак не відбулось і припинення спірних зобов'язань за таких підстав.

Відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання шляхом поєднанням боржника і кредитора в одній особі, що в свою чергу кореспондується зі ст. 204 Господарського кодексу України, де зазначено про припинення господарського зобов'язання у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.

Основною умовою припинення зобов'язання за даною підставою є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання, не може бути припиненим.

Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь - якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один із цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідношення.

Тобто, стаття 606 ЦК України має застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.

Коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України, оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 6-29171св13, від 16.09.2015 у справі 6-43цс15, у постановах Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі №916/2438/14, від 19.01.2015 у справі №922/3316/14.

Проте правове регулювання статті 606 Цивільного кодексу України не охоплює випадки, коли у сторін є зустрічні вимоги одна до одної, тобто кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим. Зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав (не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги), є окремою підставою для припинення зобов'язань відповідно до статті 601 ЦК України.

В даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень статті 606 Цивільного кодексу України, оскільки Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ", а Товариство з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" в свою чергу є боржником Банку за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011, в той час, як у разі набуття права на депозитний вклад Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" є боржником ОСОБА_7, а останній є кредитором Банку за Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та ОСОБА_7

Тобто, у випадку набуття права на депозитний вклад за Договором застави майнових прав №875-161211/МП від 16.12.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та ОСОБА_7, боржником та кредитором Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" є різні особи - ОСОБА_7 та Товариство з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ", а також поєднання боржника і кредитора в одній особі в тому самому зобов'язанні не відбувається.

Згідно із статтею 602 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, зарахування зустрічних вимог не допускається. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог поєднанням боржника і кредитора в одній особі, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом. Крім того, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, оскільки визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, а припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" підлягають частковому задоволенню та підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" заборгованість за процентами за Кредитним договором №500-161211 від 16.12.2011 у розмірі 34 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.08.2016 855 810,60 грн.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 910/17339/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ ЕКСПЕРТ" (03058, м.Київ, вул. БОРЩАГІВСЬКА, будинок 204-В, код ЄДРПОУ 36407043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Центр Томотерапії" (25011, м. Кіровоград, вул. Ялтинська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39085516) заборгованість за процентами у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) долари США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 855 810 грн. 60 коп., та судовий збір у розмірі 12 837 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 16 (шістнадцять) коп. Видати наказ.

Видачу виконавчого документа доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/17339/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська