Рішення

від 21.12.2016 по справі 922/3921/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 922/3921/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємтсва "Харківське охоронне підприємство", м. Харків до Акціонерного товариства "А.М.Б.", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 102 601,00 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 04.11.2016;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Харківське охоронне підприємство" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "А.М.Б." (відповідач) про стягнення 102 601,00 грн., з яких: 91 284,04 грн. - інфляційне збільшення суми основного боргу та 11 316,96 грн. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором № 23/0611 про надання охоронних послуг, укладеним між сторонами 23 червня 2011 року, а також невиконання відповідачем рішення Господарського суду Харківської області по справі № 5023/4733/12 від 13.11.2012 року.

Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати по веденню даної справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3921/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2016 року.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року розгляд справи було відкладено на 21 грудня 2016 року.

21 грудня 2016 року позивач надав до суду клопотання (вх. № 43845) про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення № 386 від 21.12.2016 року), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 21.12.2016 року, підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, витребуваних ухвалою суду документів не надав. До суду повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.11.2016 року, яка була направлена на адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.11.2016 року, із довідкою пошти "за закінченням строку зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що Акціонерне товариство "А.М.Б." належним чином було повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

23 червня 2011 року між Приватним підприємством "Харківське охоронне підприємство" (Позивач) та Акціонерним товариством "А.М.Б." (Відповідач) було укладено договір про надання охоронних послуг № 23/0611 (надалі - договір). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін.

Відповідно до умов договору, Позивач зобов'язувався здійснювати спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах Боржника, а у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації об'єкта, забезпечувати реагування ГЗ ДСО для встановлення причин його надходження, а Боржник, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно сплачувати за отримані послуги.

Відповідно до п. 2.2. договору, перший платіж за перший місяць спостереження за сигналізацією об'єкту здійснюється Боржником не пізніше 25-го числа поточного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Відповідача на банківський рахунок Позивача.

В ході виконання зазначеного договору Акціонерне товариство "А.М.Б." порушило прийняті на себе зобов'язання в частині оплати отриманих послуг, в зв'язку з чим Приватне підприємство "Харківське охоронне підприємство" у 2012 році звернулося з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі № 5023/4733/12, яке набрало законної сили 30.11.2012 року позовні вимоги ПП "Харківське охоронне підприємство" було задоволено частково, вирішено стягнути з Акціонерного товариства "А.М.Б." на користь Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство" 94 179,00 гривень - суму основного боргу, пеню у розмірі 5 598,64 гривень, 3% річних у розмірі 1674,41 гривень та 2 085,99 гривень судового збору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності також до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. № 18 передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, в даному випадку рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року по справі № 5023/4733/12, яке набрало законної сили, вже були досліджені та встановлені обставини укладення договору про надання охоронних послуг № 23/0611 між Приватним підприємством "Харківське охоронне підприємство" та Акціонерним товариством "А.М.Б.", та встановлено, що станом на 13.11.2012 року відповідач має заборгованість перед ПП позивачем в розмірі 94 179,00 грн. (сума основного боргу). Зазначені обставини не підлягають доказуванню, відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

30 листопада 2012 року господарським судом Харківської області було видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення, який на даний час перебуває на примусовому виконання у Ленінському відділі Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Разом з тим, позивач вказує на те, що до цього часу на рахунок ПП "Харківське охоронне підприємство" грошові кошти, що були присуджені рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4733/12 не надходили а ні у добровільному порядку від АТ "А.М.Б.", а ні під час примусового виконання рішення відповідною виконавчою службою.

Той факт, що сума основного боргу до цього часу не погашена відповідачем, підтверджується довідкою від 09.11.2016 року вих.№20988/20-30 наданою Начальником Ленінського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області, де на примусовому виконання знаходиться наказ Господарського суду Харківської області від 30.11.2012 року у справі № 5023/4733/12 (том 1, арк. с. 20).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/4733/12, позивачем на суму основного боргу Акціонерного товариства "А.М.Б." було нараховано інфляційні втрати в розмірі 91 284,04 грн. грн. та 3% річних в розмірі 11 316,96 грн. за період з 14.11.2012 року по 14.11.2016 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, доказів належного виконання умов Договору № 23/0611 про надання охоронних послуг від 23 червня 2011 року та рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року по справі № 5023/4733/12 до суду надано не було.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, пунктом 7.1 Постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що він відповідає нормам чинного законодавства, а тому вимоги Приватного підприємтсва "Харківське охоронне підприємство" про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 91 284,04 грн. та 3% річних у розмірі 11 316,69 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "А.М.Б." (місцезнаходження: 61177, місто Харків, вул. Іжевська, буд. 22-А; код ЄДРПОУ 22723288) на користь Приватного підприємтсва "Харківське охоронне підприємство" (місцезнаходження: 62300, Харківська область, Дергачівський район, місто Дергачі, вул. Золочівський шлях, буд. 7; код ЄДРПОУ 32938655) інфляційні втрати в розмірі 91 284,04 гривень, 3% річних в розмірі 11 316,96 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 539,02 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/3921/16