Ухвала

від 21.12.2016 по справі 915/16/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"21" грудня 2016 р. Справа № 915/16/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 21.12.2016:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014

по справі № 915/16/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал банк"

до відповідача: Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "Віланік"

про звернення стягнення на нерухоме майно, -

Встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014 по справі № 915/16/14 (суддя Дубова Т.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" (далі також - позивач, ПАТ "Універсал банк", Банк) до Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС" (далі також - відповідач, ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "Віланік" (далі також - третя особа, ПНВП "Віланік") задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: пр. Леніна, б. 16/4, м. Миколаїв, які належать приватному підприємству "ВІЛАНІК-СЕРВІС" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.12.2006 на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 2709 від 20.12.2006, що зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної ради № 2709 від 27.12.2006, внесено у реєстрову книгу № 25 за реєстровим № 2850, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , початкову ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та задоволено вимоги позивача на загальну суму заборгованості за кредитним договором № BL10807 від 04.11.2009 у розмірі 685099,67 грн., з яких: 299899,39 грн. - основний борг, 104404,91 грн. - відсотки, 280795,37 грн. - підвищені відсотки.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2, яка не приймала участі при розгляді справи, звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка була повернута останній без розгляду ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.09.2016 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Усунувши зазначений у вказаній ухвалі суду апеляційної інстанції недолік, ОСОБА_2 вдруге звернулась з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 09.04.2014, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_2 послалась на порушення оскаржуваним рішенням суду її прав, виходячи з того, що з 05.07.1979 по 26.04.2000 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі. 26.11.1996 ОСОБА_3 зареєстрував Приватне підприємство "ВІЛАНІК-СЕРВІС". Станом на 06.11.2009 єдиним учасником відповідача був ОСОБА_3 27.12.2006 зареєстровано право власності ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС" на нерухоме майно: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна, будинок №16/4. Скаржник вважає, що відповідно до приписів ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 61 СК України статутний капітал та майно названого приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Скаржник - ОСОБА_2 жодних рішень щодо права розпорядження майном відповідачу не надавала, більш того, передача нерухомого майна в іпотеку здійснена без її згоди. Влітку 2015 року ОСОБА_2 стало відомо про те, що вказане нерухоме майно було передано ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС" в іпотеку ПАТ "Універсал банк" на підставі договору іпотеки від 06.11.2009. Враховуючи положення ст.ст. 65, 68 СК України, ст.ст. 369, 578 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_3, будучи директором ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС", не мав достатніх підстав для укладення від імені даного підприємства згаданого вище договору іпотеки від 06.11.2009 без згоди ОСОБА_2 Відтак, на думку скаржника, фактично договір іпотеки є недійсним, враховуючи приписи ст.ст. 203, 215, 369 ЦК України, а вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними, що підтверджується рішенням (заочним) Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.03.2016 по цивільній справі № 487/142/16-ц.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.11.2016 відновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначенням розгляду апеляційної скарги на 21.12.2016, а також зобов'язано ОСОБА_2 надати докази порушення оскаржуваним рішенням її прав та законних інтересів.

Витребувані ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2016 докази ОСОБА_2 не надані, натомість 20.12.2016 до суду апеляційної інстанції електронною поштою надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду апеляційної скарги через хворобу скаржника.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_2 Представники відповідача та третьої особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями, не з'явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Судова колегія відхилила вказане клопотання ОСОБА_2, виходячи з того, що, по-перше, ОСОБА_2 не надано доказів наявності у скаржника хвороби, що перешкоджає прийняти участь у судовому засіданні, по-друге, дана особа не позбавлена права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника. При цьому, судова колегія зауважує, що неможливість забезпечення участі представника скаржника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Однак, відповідних доказів ОСОБА_2 не надано, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання скаржника.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Зі змісту даної норми вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як вбачається із матеріалів справи, резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків ОСОБА_2. В мотивувальній частині рішення суд надав відповідну правову оцінку доказам, наданим сторонами, та правовідносинам виключно між Публічним акціонерним товариством "Універсал банк", Приватним підприємством "ВІЛАНІК-СЕРВІС" та Приватним науково-виробничим підприємством "Віланік". При цьому, жодних суджень про права і обов'язки ОСОБА_2 у відповідних правовідносинах мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду також не містить.

Сам по собі факт перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час державної реєстрації Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС" не свідчить про наявність у ОСОБА_2 права на оскарження судових рішень у даній справі.

У пункті 5 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, тобто чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватися апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що в оскарженому рішенні суду питання про права і обов'язки ОСОБА_2, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались, а відтак остання, не будучи учасником процесу у даній справі, не набула права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014.

Отже, враховуючи вищевикладене, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає припиненню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 91, 99 ГПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014 по справі № 915/16/14 припинити.

Матеріали справи № 915/16/14 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Т.Я. Гладишева

Суддя В.М. Головей

Суддя Я.Ф. Савицький