Ухвала

від 10.06.2019 по справі 915/16/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

10 червня 2019 року Справа № 915/16/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД на дії державного виконавця

при виконанні наказу від 25.04.2014 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства Універсал банк (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; адреса для листування: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 21, а/с 4-1)

до відповідача: Приватного підприємства ВІЛАНІК-СЕРВІС (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 122-А, кв. 4)

третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне науково-виробниче підприємство Віланік (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 17)

про: звернення стягнення на предмет іпотеки

особа, дії якої оскаржуються: Інгульський відділ ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61),

В С Т А Н О В И В:

07.06.2019 до Господарського суду Миколаївської області від товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД надійшла скарга б/н від 06.06.2019 (вх. № 9526/19) на дії державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2014 у справі № 915/16/14, у якій заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо опису та арешту майна та передачі майна на примусову реалізацію, а саме: нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9 в АДРЕСА_1 . Миколаїв, пр. Леніна, б. 16/4, загальною площею 128,80 кв.м.;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення, скасувати акт опису та арешту майна, зупинити (скасувати) примусову реалізацію майна з прилюдних торгів.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до її розгляду, виходячи з такого.

Верховний Суд України у п.п.1, 3 постанови Пленуму №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження роз`яснив, що звернення розглядаються за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, ЦПК України, ГПК України, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.

Скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону № 606-XIV.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Господарський процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту, форми та переліку додатків до скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, у зв`язку із чим розгляд таких заяв здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, із застосуванням за аналогією положень Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання щодо змісту та форми позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви, та які зазначені в ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Так, ч. 3 ст. 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені в ст. 170 ГПК України.

Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст. 164 ГПК, вимогам до форми і змісту письмової заяви (клопотання), встановленим в ст. 170 ГПК цього ж Кодексу, а також містити відомості, перелічені в ч. 4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, ст. 175 ГПК України.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2014 у справі № 915/16/14 стягувачем є публічне акціонерне товариство Універсал банк , боржником є приватне підприємство ВІЛАНІК-СЕРВІС .

Дослідивши надані документи в сукупності з матеріалами судової справи та вищенаведеними нормами суд з`ясував, що, по-перше, скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД не є стороною виконавчого провадження , відкритого з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2014 у справі № 915/16/14; по-друге, товариством заявлено фактично позовні вимоги, що загалом виключає можливість подачі скарги до господарського суду в порядку ст. 339 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, вимоги скаржника не підлягають розгляду судом у порядку ст. 339 ГПК України, а тому суд відмовляє у прийнятті до розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД б/н від 06.06.2019 (вх. № 9526/19).

На виконання приписів ч. 6 ст. 175 ГПК України суд роз`яснює, скаржнику таке.

Судом встановлено, що у скарзі товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД б/н від 06.06.2019 (вх. № 9526/19) заявлено вимоги, які є предметом розгляду окремого нового позову, а саме: вимоги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо опису та арешту майна (нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9 в АДРЕСА_2 , загальною площею 128,80 кв.м.), щодо якого скаржник зазначає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові.

Слід зазначити, що такі вимоги мають вирішуватись в рамках окремого позовного провадження.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), яке полягає у сукупності дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до п. 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, яка регулюється Законом України Про виконавче провадження та іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, і якими встановлений окремий порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, що полягає у поданні відповідної скарги в рамках господарської справи, на виконання рішення у якій відкрито виконавче провадження.

Разом з тим, у відповідності до положень ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України та у контексті заявлених вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо опису та арешту майна, до переліку справ, що підвідомчі господарським судам, відносяться справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

За таких обставин вимоги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо опису та арешту майна (нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9 в АДРЕСА_2 , загальною площею 128,80 кв.м.), щодо якого скаржник зазначає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, мають бути заявлені у окремому позовному провадженні за встановленою законом підсудністю , оскільки підставою цих вимог є нові матеріально-правові обставини, що складають окремий предмет спору, який стосується не правомірності дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби, а встановлення права власності на спірне майно.

Таким чином, керуючись ст. ст. 169, 175, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД б/н від 06.06.2019 (вх. № 9526/19) на дії державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2014 у справі № 915/16/14.

2. Скаргу б/н від 06.06.2019 (вх. № 9526/19) на дії державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2014 у справі № 915/16/14 повернути скаржнику - товариству з обмеженою відповідальністю СТАРЛІМІТЕД .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова