Ухвала

від 21.12.2016 по справі 915/16/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" грудня 2016 р.Справа № 915/16/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Максіміхіна Ю.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 21.12.2016:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014

по справі № 915/16/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал банк"

до відповідача: Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "Віланік"

про звернення стягнення на нерухоме майно, -

Встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014 по справі № 915/16/14 (суддя Дубова Т.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" (далі також - позивач, ПАТ "Універсал банк", Банк) до Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС" (далі також - відповідач, ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "Віланік" (далі також - третя особа, ПНВП "Віланік") задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: пр. Леніна, б. 16/4, м. Миколаїв, які належать приватному підприємству "ВІЛАНІК-СЕРВІС" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.12.2006 на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 2709 від 20.12.2006, що зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної ради № 2709 від 27.12.2006, внесено у реєстрову книгу № 25 за реєстровим № 2850, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , початкову ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та задоволено вимоги позивача на загальну суму заборгованості за кредитним договором № BL10807 від 04.11.2009 у розмірі 685099,67 грн., з яких: 299899,39 грн. - основний борг, 104404,91 грн. - відсотки, 280795,37 грн. - підвищені відсотки.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому, ОСОБА_2 послалась на те, що оскаржуваним рішенням порушено її права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.11.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначенням розгляду апеляційної скарги на 21.12.2016.

19.12.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову, в якому Банк просив винести ухвалу, якою накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, буд.16/4 та належать на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27 грудня 2006 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 20.12.2006 № 2709 Приватному підприємству "ВІЛАНІК-СЕРВІС", що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач послався на те, що 04.11.2009 між ПАТ "Універсал банк" та Приватним науково-виробничим підприємством "Віланік" (Позичальник) укладено кредитний договір №ВL10807, за умовами якого Банк зобов'язався встановити Позичальнику ліміт кредитної лінії: з 04.11.2009 до 31.01.2010 - в межах суми 300000,00 грн., з 01.02.2010 і до кінця дії договору - в межах суми 200000,00 грн., а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти, надані в межах ліміту кредитної лінії, та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі. Сторони домовилися, що Банк надає кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі, зазначеному в цьому пункті договору, а позичальник має поновлюване право на отримання кредитних коштів (траншів), в межах вказаного ліміту кредитної лінії та протягом строку кредитування, визначених цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ПНВП "Віланік" за вказаним кредитним договором 06.11.2009 між ПАТ "Універсал банк" (Іпотекодержатель) та ПП "ВІЛАНІК-СЕРВІС" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м. цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: місто Миколаїв, проспект Леніна, будинок №16/4, які належать Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.12.2006 на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 2709 від 20.12.2006. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 27.12.2006, внесено у реєстрову книгу № 25 за реєстровим № 2850 і не має жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

Вказаний іпотечний договір посвідчений нотаріусом 06.11.2009, зареєстрований в реєстрі за № 3217, а також - в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон за № 25239425 станом на 06.11.2009.

Рішенням (заочним) Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.03.2016 по цивільній справі № 487/142/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного підприємства "ВІЛАНІК-СЕРВІС", Публічного акціонерного товариства "Універсал банк", приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 визнано недійсним вищезгаданий договір іпотеки, зобов'язано приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу зняти заборону, що ним зареєстрована в реєстрі за № 3218/14, яку ним накладено 06.11.2009 на зазначені вище нежитлові приміщення.

02.12.2016 названий суд виніс ухвалу по справі № 487/142/16-ц, якою задоволено заяву ПАТ "Універсал банк" про перегляд заочного рішення. Вказане заочне рішення суду від 24.03.2016 скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку на 14.12.2016.

Як зазначив Банк, станом на 16.12.2016 провадження по справі № 487/142/16-ц триває, відбувається розгляд цієї справи.

Позивач у клопотанні звернув увагу на те, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.12.2016 відомості про державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень предмета іпотеки відсутні.

Враховуючи вищенаведене, ПАТ "Універсал банк" вважає, що ОСОБА_2 здійснила незаконні дії з метою зняття іпотеки та запису про обтяження з предмета іпотеки. Отже, є підстави вважати, що в подальшому остання буде намагатися відчужити предмет іпотеки. На думку Банку, викладене свідчить про очевидну загрозу порушення прав позивача у разі невжиття судом заходів до забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити клопотання про забезпечення позову. Скаржник, представники відповідача та третьої особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями, не з'явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Розглядаючи вказане клопотання Банку, судова колегія виходить з наступного.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 67 названого Кодексу позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз'яснено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 3 вказаної постанови передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вище зазначалось, позивач у своєму клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на згадане вище нерухоме майно послався на те, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень предмета іпотеки відсутні.

За таких обставин, ПАТ "Універсал банк" вважає, що ОСОБА_2 здійснила незаконні дії з метою зняття іпотеки та запису про обтяження з предмета іпотеки. Отже, є підстави вважати, що в подальшому остання буде намагатися відчужити предмет іпотеки. На думку Банку, викладене свідчить про очевидну загрозу порушення прав позивача у разі невжиття судом заходів до забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши дане клопотання Банку та оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, колегія суддів дійшла висновку, що станом на дату розгляду цього клопотання позивача відсутні докази вчинення ОСОБА_2 підготовчих дій до реалізації предмета іпотеки.

Саме лише посилання позивача в клопотанні на потенційну можливість відчуження вказаного нерухомого майна без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення даного клопотання.

Посилання Банку на вищезгадану Інформаційну довідку суд апеляційної інстанції не вважає належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_2 вчиняє підготовчі дії до реалізації предмета іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для вжиття у даному випадку заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128,80 кв.м цокольного поверху в літері А-9, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, буд.16/4 та належать на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27 грудня 2006 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської радив від 20.12.2006 № 2709 Приватному підприємству "ВІЛАНІК-СЕРВІС", що зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Головуючий суддя Т.Я. Гладишева

Суддя В.М. Головей

Суддя Я.Ф. Савицький