Ухвала

від 26.12.2016 по справі 910/18302/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.12.2016Справа № 910/18302/15 Колегія суддів у складі головуючого судді Отрош І.М., судді Мандриченка О.В. та Морозова С.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку на дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/18302/15

за позовом: Комунального підприємства Київський метрополітен

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку

про : виселення та вчинення дій

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/18302/15 позов Комунального підприємства Київський метрополітен задоволено повністю; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Баку з нерухомого майна (частини переходу) за адресою: станція метро Видубичі (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., визначену відповідно до проектної документації, тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ; демонтовано тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Новий Баку та розташована за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ.

14.03.2016 на виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/18302/15 видано відповідні накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 у справі № 910/18302/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Баку з нерухомого майна (частини переходу) за адресою: станція метро Видубичі (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., визначену відповідно до проектної документації, тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Баку демонтувати тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий Баку" та розташована за адресою: станція метро "Видубичі" (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ.

01.07.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 видано накази, відповідно до яких наказано виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Баку (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 17-А, кв. 98; ідентифікаційний код: 38050084) з нерухомого майна (частини переходу) за адресою: станція метро Видубичі (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., визначену відповідно до проектної документації, тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Баку демонтувати тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Новий Баку та розташована за адресою: станція метро Видубичі (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ.

22.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку на дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/18302/15, в якій скаржник просить суд визнати дії головного державного виконавця незаконними у виконавчому проваджені № 51969265.

Розглянувши вказану скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку , суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3 , 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 6 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Звертаючись з даною скаргу до суду, скаржник зазначає, що у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.07.2016, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку демонтувати тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю Новий Баку та розташована за адресою: станція метро Видубичі (вестибюль № 1), загальною площею 59,5 кв.м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ.

Скаржник зазначає, що головним державним виконавцем перевищено службові повноваження та грубо порушено права скаржника (боржника) з огляду на те, що перед застосуванням заходів примусового виконання рішення суду, державний виконавець (відповідно до ст.. 75 Закону України Про виконавче провадження ) повинен був з'ясувати, чи були об'єктивні причини, з яких боржник не виконав рішення суду у добровільному порядку у строк, встановлений для самостійного виконання рішення, а вже потім (у випадку відсутності поважних причин) державний виконавець повинен був винести постанову про накладення штрафу у порядку, передбаченому ст. 75 Закону України Про виконавче провадження .

Втім, як стверджує скаржник, державним виконавцем не було з'ясовано наявність поважних причин не вчинення боржником дій, встановлених наказом Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 у справі № 910/18302/15, та не виносились постанови про накладення на боржника штрафу, а відповідні матеріали не надсилались до органів досудового розслідування.

При цьому, скаржник зазначає, що державний виконавець, перевищуючи свої повноваження, самостійно замість боржника висловлює свій намір вчинити дії, які не передбачені наказом Господарського суду міста Києва від 01.07.2016, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016. Зокрема, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП№51969265, як зазначає скаржник у скарзі, державний виконавець заявив про намір особисто демонтувати майно скаржника під час проведення виконавчих дій 23.12.2016 та вручив скаржнику відповідне повідомлення (копія повідомлення долучена скаржником до скарги).

Крім того, у скарзі скаржник (боржник) зазначає, що положеннями Закону України Про виконавче провадження передбачено, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом із повідомленням про вручення, в той час як копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№51969265 боржник не отримував.

З огляду на викладене, скаржник просить суд визнати дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП№51969265 незаконними.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів.

Суд зазначає, що предмет скарги повинен бути чітко визначений скаржником у прохальній частині скарги, оскільки резолютивна частина ухвали суду, винесеної за результатом розгляду скарги, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Таким чином, скаржник повинен обґрунтувати вимоги не лише шляхом зазначення підстав скарги (обставин, на яких скарга ґрунтується, суті порушеного права), а й шляхом зазначення чітких вимог, з якими він звертається до суду та шляхом застосування якого способу захисту суд повинен здійснити захист порушених прав скаржника - тобто, зазначити, які саме дії державного виконавця скаржник вважає незаконними та в якій формі виразились такі дії (у формі певних актів, рішення, тощо).

Разом з тим, з прохальної частини поданої скаржником до суду скарги не вбачається, які конкретно дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП№51969265 скаржник просить суд визнати незаконними, з огляду на що суд дійшов висновку, що скаржником не вказано чіткого предмету скарги, щодо якого суд повинен прийняти рішення, у зв'язку з чим подана скаржником (боржником) скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, скаржник (боржник), після усунення недоліків, про які зазначено у даній ухвалі, не позбавлений права на повторне звернення до суду із даною скаргою.

Крім того, у прохальній частині скарги скаржником (боржником) було заявлено клопотання про зупинення виконавчого провадження № 51969265.

Однак, суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено право зупиняти виконання рішення суду виключно судом касаційної інстанції.

Зокрема, у ч. 1 ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Баку на дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/18302/15 повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.М. Отрош

Судді О.В. Мандриченко

С.М. Морозов