Рішення

від 22.12.2016 по справі 912/3613/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 рокуСправа № 912/3613/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3613/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверт", м. Полтава

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 104 532,84 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № б/н від 14.01.14 ;

від відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № 327 від 07.12.15 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверт" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимогу стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" суму основного боргу у розмірі 96 464,22 грн., пеню у розмірі 7 347,12 грн., 3% річних у розмірі 721,50 грн. з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача. Вимоги позивача обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг вантажовідправника № 02/02 від 02.02.2015 в частині оплати фактичних витрат, платежів і зборів, які не були враховані сторонами при узгодженні ставок, необхідність яких виникла при виконанні доручень довірителя.

Ухвалою від 03.10.16 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.10.16 об 11:00 год.

Враховуючи перебування судді Глушкова М.С., у провадженні якого знаходиться справа № 912/3613/16, у день її розгляду у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 26.10.2016 по 07.09.2019, відповідно до наказу голови суду від 25.10.2016 № 320 та закінчення строку вирішення спору у даній справі 30.11.2016 розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду № 392 від 26.10.16 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/3613/16, за результатами якого автоматизованою системою призначено суддею по справі ОСОБА_3

Ухвалою від 26.10.16 справу №912/3613/16 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В.

В порядку норм ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви 26.10.2016 року до 10.11.16. та 07.12.16 р. до 22.122016року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.132-135,т.1) та додаткових поясненнях від 06.12.16 (а.с. 27-31, т.2) вимоги позивача заперечує повністю. В обгрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Між ТОВ "Сідвелс" (довіритель) та ТОВ "Інверт" (Повірений) 02.02.2015 року укладений договір № 02/02 на надання послуг вантажовідправника.

ОСОБА_4 про надання послуг було укладено з метою виконання договору поставки № 3-К від 20.11.2014 року укладеного між ТОВ "Сідвелс" та ТОВ "ІЛ", оскільки в договорі поставки (п.11.9) передбачена умова, що вантажовідправником товару повинно бути ТОВ "Інверт".

Відповідно до розділу 1 Договору, предметом цього договору є:

1.1. Надання Повіреним послуг відповідно з дорученням Довірителя пов'язаних з виконанням функцій вантажовідправника (або вантажоотримувача) без переходу на Повіреного права власності та вантаж.

1.2. Доручення надається у вигляді Заявки.

У відповідності з умовами Договору, ТОВ "СІДВЕЛС" подано ТОВ "ІНВЕРТ" заявку №4 від 17.03.2016 року про надання послуг (сума послуг 59 374,75 гри.) та заявку № 5 від 31.03.2016 року (сума послуг 1 753,00 грн.).

На підставі даних заявок, ТОВ "ІНВЕРТ" виставлено рахунки-фактури № IН-0000081 від 18.03.2016 року на суму 59 374,75 грн. та № ІН-ОООО11 від 31.03.2016 року на суму 1 753,00 грн.

Вище вказані рахунки ТОВ "СІДВЕЛС" було оплачено згідно платіжного доручення №596 від 18.03.2016 року на суму 59 374,75 грн. та платіжного доручення №763 від 05.04.2016 року на суму 1 753,00 грн.

Після цього ТОВ "СІДВЕЛС" інших послуг по Договору у ТОВ "ІНВНРТ" не замовляло та відповідно заявок не подавало.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Повірений і Довіритель узгоджують вартість послуг виконання функцій вантажовідправника (вантажоотримувача) і фіксують її у Додатках до Договору, котрі після підписання Сторонами стають невід'ємною частиною дійсного Договору. Вартість послуг, узгоджена Сторонами, враховує суму станційних зборів, провізних платежів по території України, додаткових зборів, перерахованих Повіреним залізницям, і вартість послуг Повіреного.

Згідно п. 3.2 Договору, послуги по виконанню функцій вантажовідправника (вантажоодержувача) надаються тільки після попередньої оплати Довірителем 100% вартості послуг на підставі рахунків, які виставляє Повірений, якщо не передбачений інший порядок розрахунків.

Після отримання платежів, Повірений повідомляє Довірителя про готовність до виконання Доручення, і подає вагони (контейнери) під навантаження (вивантаження), (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору, протягом двох робочих днів після закінчення навантаження (отримання) вантажів Сторони уточнюють проплати провізних платежів за Фактичним відвантаженням.

Відвантаження товару було здійснено 21.03.2016 року (накладна СМГС № 44432813 від 21.03.2016 року копія якої додана до позовної заяви ТОВ "ІНВЕРТ").

Згідно п. 3.9 Договору, Повірений залишає за собою право на зміну вартості послуг, у разі введення нових ставок і розцінок до тарифної політики залізницями держав СНД, якщо зміни сталися до початку робіт та письмово про це повідомляє Довірителя.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів витрати у ТОВ "Інверт" в розмірі 96 464,22 грн. виникли 16.05.2016 року (рахунок ТОВ "КСТ Груп Україна" № 1144 від 16.05.2016 року), тобто в період, коли ТОВ "СІДВЕЛС" не подавало заявок на надання послуг.

Отже, у відповідності до умов Договору Повірений надає послуги по Договору, лише на підставі заявки Довірителя (п. 1.2 Договору) і тільки після 100% оплати вартості послуг (п. З.2.). Уточнення розміру платежів можливе лише протягом двох робочих днів після відвантаження товарів (п. 3.4) та являється єдиною підставою для зміни розміру оплати, передбаченої в Договорі, є введення нових ставок і розцінок до тарифної політики держав СНД (п. 3.9. Договору). Інших підстав для зміни розміру оплати, Договором не передбачено.

Щодо зазначення позивачем, що укладений між ТОВ "СІДВЕЛС" та ТОВ "ІНВЕРТ" договір № 02/02 від 02.02.2015 року на надання послуг вантажовідправника по суті є договором комісії, то даний факт не відповідає дійсності, оскільки виходячи з умов Договору № 02/02 від 02.02.2015 року - це є договір про надання послуг, а саме послуг вантажовідправника.

Тобто, всі витрати, що здійснювалися позивачем не у відповідності до умов Договору № 02/02 від 02.02.2015 року, здійснювалися ним на власний розсуд і ризик. І відповідно у ТОВ "Сідвелс " не виникло обов'язку відшкодовувати дані витрати.

Крім того, враховуючи, шо ТОВ "СІДВЕЛС" повністю оплатило замовленні послуги і у ТОВ "ІНВЕРТ" не виникло право на зміну розміру вартості послуг, оскільки відсутні підстави передбаченні п. 3.9 Договору (введення нових ставок і розцінок до тарифної політики держав СНД), то заявлені в позовній заяві вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню. Навіть, якщо позивач і поніс додаткові витрати на виконання Договору, то їх відшкодування ТОВ "СІДВЕЛС" не передбачено Договором. І враховуючи, що господарська діяльність здійснюється на власний ризик, то всі додаткові витрати неузгоджені сторонами та не передбачені Договором повинна нести особа, яка їх здійснила на власний розсуд.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному орбсязі з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, представник відповідача не визнав з підстав, наведених у відзвиві та додаткових поясненнях.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ Інверт (Позивач, Повірений)) та ТОВ Сідвелс (Відповідач, Довіритель) 02.02.2015 року укладено договір на надання послуг вантажовідправника № 02/02 (надалі за текстом ОСОБА_4 або ОСОБА_4 про надання послуг вантажовідправника).

Предметом вказаного Договору є надання Повіреним послуг відповідно з дорученням Довірителя, пов'язаних із виконанням функції вантажовідправника (або вантажоотримувача) без переходу на Повіреного права власності на вантаж.

Доручення надається у вигляді Заявки (п. 1.2 Договору).

У розділі 1 Договору сторони узгодили зобов'язання сторін за договором. Зокрема, підпунктом п.2.1.3. визначено, що Повірений (ТОВ Інверт ) здійснює розрахунки із залізницею за надання додаткових послуг по діючим тарифам; підпунктом 2.1.5. визначено, що після отримання 100% попередньої оплати узгодженої вртості послуг, здійснює відправлення вантажів у строки і обсягах, узгоджених з Довірителем; п.2.1.6. здавати приймати вантажі до (після) перевезення Залізницею після митного оформлення і надавати Довірителю копію залізничної накладної зі штампом станції відправлення (отримання)..

Пунктом 2.2. Договору визначаються зобов'язання довірителя, а саме:

п.2.2.3. за 2 робочі доби до дня відправлення (прийому) вантажу видавати Повіреному Інструкцію із зазначенням всієї необхідної інформації для здійснення відправлення (прийому) вантажу. Своєчасно подавати у розпорядження Повіреного всі необхідні для виконання Доручення документи (рахунки-фактури, сертифікати, ВМД та інші).;

п. 2.2.4. Здійснювати 100% передоплату вартості послуг повіреного по ставках, узгоджених протоколами, які є невід'ємною частиною цього Договору;

п. 2.2.5. проплачувати іреному, при наявності підтверджуючих документів, фактичні витрати, платежі і збори, які не були зараховані при узгодженні ставок, необхідність яких виникла при виконанні доручень довірителя.

Порядок розрахунків сторонами узгоджено у розділі 3 Договору.

Так, відповідно до п. 3.1 Договору Повірений і Довіритель узгоджують вартість послуг виконання функцій вантажовідправника (вантажоотримувача) і фіксують її у Додатках до Договору, котрі після підписання Сторонами стають невід'ємною частиною дійсного Договору. Вартість послуг, узгоджена Сторонами, враховує суму станційних зборів, провізних платежів по території України, додаткових зборів, перерахованих Повіреним залізницям, і вартість послуг Повіреного.

Згідно п. 3.2. Послуги по виконанню функцій вантажовідправника

(вантажоотримувача) надаються тільки після передоплати Довірителем 100% вартості

послуг на підставі рахунків, які виставляє Повірений, якщо не передбачений інший порядок розрахунків.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що протягом двох робочих днів після закінчення відвантаження (отримання) вантажів Сторони уточнюють проплати провізних платежів за фактичним відвантаженням. При встановленні заборгованості (переплати) в порівнянні з авансовим платежем Довіритель (Повірений , на підставі виставлених рахунків, протягом трьох банківських діб з дня виставлення Повіреним (Довірителем) рахунку перераховує різницю в сумі перевізних платежів за фактичне відвантаження вантажів.

Відповідно до п. 3.5 Договору по закінченню перевезення і проведення взаєморозрахунків за кожним додатком до Договору Сторонами складається ОСОБА_1 прийому-здачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.9. Повірений залишає за собою право на зміну вартості послуг, у разі введення нових ставок і розцінок до тарифної політики залізницями держав СНД, якщо зміни сталися до початку робіт та письмово про це повідомляє ДОВІРИТЕЛЯ.

Відповідно до п. 3.10 Договору Оплата вартості робіт проводиться Довірителем в гривнях на рахунок Повіреного за реквізитами вказаними у розділі 7 цього Договору.

Відповідальність сторін передбачена розділом 4 Договору, а строк дії Договору, доповнення і зміни до Договору сторони узгодили у розділі 6 Договору. Так відповідно до п. 6.1 Договору дійсний ОСОБА_4 вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року.

ОСОБА_4 підписано представниками сторін та скріплено печатками позивача та відповідача.

01.01.2016 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору на надання послуг вантажовідправника № 02/02 від 02.02.2015р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Сторони Договору дійшли згоди внести зміни в п. 6.1 договору та викласти його в наступній редакції:

"Цей договір набирає чинності з моменту підписання (дата вказана в правому верхньому куті і діє до 31 грудня 2016 року.

У випадку, якщо жодна із сторін на заявить наміру щодо розірвання договору за 30 (тридцять) днів до дати його закінчення, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік".

Усі інші умови вищевказаного Договору, не змінені цієюУгодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе (п.2 Додаткової угоди).

Сторони в судовому засіданні пояснили суду, що укладення вказаного Договору № 02/02 від 02.02.2015 року зумовлено існуванням між ТОВ Інверт , як експортером печива цукрового, борошна пшеничного та крупи манної і нерезидентом ТОВ ИЛ , м. Баку, Азербайджан зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № А-02-16 від 04.01.2016 р. , згідно яким ТОВ Інверт мав поставити покупцю товар на умовах DАР - Самур (надалі мовою оригіналу) - експорт граница Россия-Азербайджан. А також існуванням Контракту № 3-К , за умовами якого ТОВ Сідвелс , як експортер халви зобов'язвся поставити товар халву у власність Покупцю - нерезиденту ТОВ ИЛ . Згідно п. 5.1. Контракту поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах DАР - ж/д станція Самур. Згідно п.11.9. контакту між ТОВ Сідвелс та ООО ИЛ , вантажовідправником товару є ТОВ Інверт . Згідно Специфікації №5 від 16.02.16 р. , укладеної між ТОВ Сідвелс та ООО ИЛ умови поставки - DАР - ж/д станція Самур.

Отже, ТОВ Інверт виступав вантажовідправником товару, що постачався ТОВ "Сідвелс в Республіку Азербайджан для покупця ТОВ ИЛ , а також виступав вантажовідправником власного товару для цього ж покупця. За поясненнями позивача, вказане обумовлено тим, що для оформлення електронного перевізного документа (накладної СМГС) на підставі якого залізницею здійснюється перевезення вантажу, необхідним реквізитом є електронний цимфровий підпис, який на момент здійснення і позивачем і відповідачем поставки товару був наявний тільки у ТОВ Інверт . Окрім того, у зв'язку із загальною масою та об'ємом вантажу: печива цукрового, халви соняшникової, крупи манної та борошна пшеничного доцільним було формування збірного вантажу та завантаження його спільно у один вагон.

Оскільки, ні позивач ні Відповідач вагонів у власності не мали, та транспортно-експедиторське обслуговування залізничних перевезень не здійснюють, транспортно-експедиторські послуги надавалися ТОВ КСТ Груп Україна .

Позивач, як власник власного вантажу та його вантажовідправник та як вантажовідправник вантажу відповідача. уклав ОСОБА_4 на транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів № 227-ЗТЕ від 16.10.2015 р., за яким ТОВ Інверт виступило замовником транспортно-експедиторських послуг (а.с. 63-68, т.1).

Згідно п.2.1.2. даного договору, до обов'язків експедитора (ТОВ КСТ Груп Україна ) зокрема включається виступати платником залізничного тарифу, додаткових зборів, інших платежів при перевезенні вантажів по території України, країн СНД та інших держав. Згідно п. 3.1. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів № 227-ЗТЕ від 16.110. 2015 р. Замовник здійснює 100% попередню оплату у розмірі заявленого об'єму перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі виставлених рахунків... Згідно п. 3.5. Договору вартість транспортно-експедиторського обслуговування згідно цього договору складається з:

- вартості транспортування (послуги перевізників),

- винагороди за експедиційні послуги Експедитора плата Експедитора).

10.03.2016 р. ТОВ Інверт подало на виконання ТОВ КСТ Груп Україна Заявку на перевезення №2 на вантаж збірний: халва, крупа манна, борошно, кондитерські вироби, яка була прийнята експедитором до виконання 10.03.16 р. Експедитор надав начальнику станції Полтава-Київська про гарантії оплати перевізного тарифу по території України та Росії для збірного вантажу, а також окремий лист про використання для зазначеного вантажу критого вагону та гарантію оплати за подобове його використання. 10.03.16р. експедитор, ТОВ КСТ Груп Україна надало вантажовідправнику збірного антажу, тобто позивачу, інструкцію із заповнення накладної СМГС. ТОВ Інверт 15.03.2016 р. надало залізниці інформаційний лист із підтвердженням щодо типу, складу та ваги збірного вантажу, що буде перевозитися у вагоні № 91865352.

Згідно умов договору транспортного експедирування на транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів № 227-ЗТЕ від 16.10.2015 р., ТОВ КСТ Груп Україна здійснило залучення експедитора для організації транзиту вантажу через територію РФ, компанію ТОВ Глобалинк Лоджистик (за даними накладної СМГС).

17.03.16 р. та 31.03.16 р. між ТОВ Інверт та ТОВ Сідвелс було підписано заявки №4, та №5 про надання транспортних послуг на загальну суму 61 127, 75 грн.

З твердженням позивача послуги, що надавалися позивачем в рамках Договору №02/02 від 02.02.2015 р. про надання послуг вантажовідправника по факту не були транспортними, не мали характеру експедиторських послуг або послуг із перевезення, а складалися із виконання функцій вантажовідправника та інших комісійних послуг.

Дані рахунки - фактури (від 18.03 та від 31.03) були в свою чергу сформовані на підставі рахунків виставлених експедитором, ТОВ КСТ Груп Україна , № 519 від 16.03.2016 р. та № 665 від 29.03.2016 року

Між позивачем та відповідачем дані транспортні витрати розподілялись пропорційно до ваги вантажу, належної кожній із сторін.

Рахунку - фактури №0000081 від 18.03.16 р. та рахунку-фактури № 0000113 від 31.03.16р. відповідачем, ТОВ Сідвелс оплачені в повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджуються поданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 763 від 31.03.2016 р та № 596 від 18.03.16.

ТОВ Сідвелс , оплачуючи виставлені ТОВ Інверт на виконання Договору на надання послуг вантажовідправника рахунки №0000081 від 18.03.16 р. та № 0000113 від 31.03.16 р. повністю погодилось із їх вартістю, та підтвердило свою згоду на виконання Договору в цілому.

Вказане спростовує доводи відповідача, що ОСОБА_4 № 02/02 від 02.02.2015 не містить жодного доручення ТОВ "Інверт" на укладення іншого договору та не містить вказівки на вчинення таких дій, а тому позивач не має права на відшкодування витрат як комісіонера.

В свою чергу ТОВ Інверт послуги вантажовідправника виконало належним чином, здійснило оформлення залізнодорожньої накладної СМГС від 21.03.2016 року №44432813 та фактичну відправку збірного вантажу, що відображено в графі 1 накладної, де зазначено , що позивач виступив вантажовідправником збірного вантажу (графа № 15 накладної СМГС ).

Попередньо, як відповідачем так і позивачем (кожним окремо) було здійснено митне оформлення власних товарів для вивезення товару для експорту, що підтверджується поданими до матеріалів справи імпортними деклараціями форми МД-2 № 806020002/2016/002537 від 21.03.16 р. (щодо товарів, належних ТОВ Сідвелс ) та № 806020002/2016/002527 від 18.03.16 р.(щодо товарів, належних ТОВ Інверт ).

Згідно Наказу Міністерства фінансів України № 651 от 30.05.12 "Про затвердження порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа", Графа 2 "Відправник/Експортер" - Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника. Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" - Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший умент, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Враховуючи положення зазначеного Наказу, вбачається, шо ТОВ Інверт за МД-2 № - І806020002/2016/002527 від 28.03.16 р. виступає як власник, експортер, і як Вантажовідправник власного вантажу, а за МД - 2 № 806020002/2016/002537 від 18.04.16 р. лише як вантажовідправник вантажу.

Згідно зазначених МД-2, вага брутто вантажу ТОВ Сідвелс складає 21525 кг (графи 35 експортної декларації), а вага брутто вантажу ТОВ Інверт 20 626, 35 ) кг.

Загальна маса збірного вантажу у вагоні складала 42151,35 кг. У процентному співвідношенні вага кожного із експортерів до загальної ваги збірного вантажу пропорційно складає: ТОВ Сідвелс 51,06% , ТОВ "Інвер " 48,94%.

Аналізуючи правову природу Договору №02/02 від 02.02.2015 р. про надання послуг Вантажовідправника та тих юридично значимих дій, які були фактично здійсненні сторонами, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборіконтрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цільного законодавства.

За ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному Договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що саме лише найменування сторін як Довіритель та Повірений не може визначати правову природу договору як договору Доручення. Так, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 про надання послуг вантажовідправника має змішаний характер та містить елементи власне договору про надання послуг, в частині послуг вантажовідправника та договору комісії в частині укладення договору транспортного експедирування з ТОВ КСТ Груп Україна та оплати вартості їх послуг, оплати вартості виставлених ними рахунків щодо станційних зборів, перевізної плати, та інших додаткових платежів, пов'язаних із транспортуванням збірного вантажу ТОВ Сідвелс та ТОВ Інверт залізнчним транспортом , однак дані дві послуги, як послуга комісіонера так загальна послуга вантажовідправника нерозривно пов'язані між собою.

Так, згідно п. 6 Розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, вантажовідправник (відправник вантажу, власник вантажу) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення. Вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) зазначена у документі на перевезення вантажу -(накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Згідно п.1.2. Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 Про затвердження Правил перевезень вантажів , накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних обів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Фактична послуга вантажовідправника - вантажоодержувача , що надавалась озивачем за Договором надання послуг вантажовідправника 02/02 зводилась до оформлення транспортних документів від імені позивача та його фактичне відправлення.

Укладення ж позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування із еспедитором ТОВ КСТ Груп Україна , перерахування усіх необхідних за перевезення спільного (належного ТОВ Інверт та ТОВ Сідвелс ) збірного вантажу грошових коштів експедитору, з урахуванням зборів, перевізних, додаткових та інших платежів, безпосереднє здавання вантажу залізниці для його перевезення тощо відноситься до комісійних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, за договором №02/02 від 02.02.16 р. про надання послуг вантажовідправника ТОВ "Інверт" фактично виступало виконавцем послуги, а ТОВ Сідвелс - замовником, а не довірителем та повіреним. Обидві сторони при укладені договору на надання послуг вантажовідправника мали спільний намір, в частині безпосередньо послуг: поіменувати ТОВ вантажовідправника (як власного вантажу так і вантажу ТОВ Сідвелс ) у ГМГС, а також зобов'язати ТОВ Інверт виконати фізичне (фактичне) вантажу із залізничної станції.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, ТОВ Інверт послуги вантажовідправника виконало належним чином, здійснило оформлення залізничної накладної СМГС від 21.03.2016 року №44432813 та фактичну відправку збірного вантажу, а отже надало послугу вантажовідправника.

Позивач стверджує, що самі послуги, які надавалися безпосередньо позивачем являлися безоплатними, так як всі платежі, що були здійснені відповідачем на підставі виставлених на виконання Договору рахунків були направлені на фактичне покриття витрат ТОВ Інверт , зроблених останнім для відправлення вантажу ТОВ Сідвелс та для можливості його руху залізно дорожніми шляхами. Вказане підтверджується розрахунковими документами експедитора ТОВ КСТ Груп Україна , наданими до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 904 ЦК України, за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Фактично всі інші дії, що додатково здійснювались ТОВ Інверт мають характер комісії, однак який нерозривно пов'язаний із безпосередньо послугою вантажовідправника. Обидві сторони при укладені договору на надання послуг вантажовідправника мали спільний намір управомочити ТОВ Інверт виступити Замовником за договором на транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів таких послуг від імені позивача, за рахунок відповідача.

Вказані послуги, надані позивачем, мають характер комісії, були частково оплачені відповідачем, про що надані відповідні докази до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Окрім безпосередньо відправлення та найменування вантажовідправником у перевізних документах, ТОВ Інверт здійснювало укладення договору на транспортно-експедиторське обслуговування експортно - імпортних і транзитних перевезень вантажів із ТОВ КСТ Груп Україна , що спрямоване на отримання можливості здійснення поставки вантажу, належного ТОВ Сідвелс , до Республіки Азербайджан на адресу ТОВ ИЛ .

ТОВ Інверт у даному випадку діяло від власного імені та за власний рахунок в частині укладення та виконання договору на транспортно-експедиторське обслуговування експортно - імпортних і транзитних перевезень вантажів щодо власних вантажів, проте одночасно ТОВ Інверт діяло від власного імені однак в інтересах та за рахунок ТОВ в частині укладення та виконання цього ж договору на транспортно-експедиторське обслуговування експортно - імпортних і транзитних перевезень вантажів, щодо вантажів ТОВ Сідвелс - халви соняшникової, вантажовідправником якої виступав позивач.

Отже, вказаний правочин окрім загального характеру послуги відповідає за своєю правовою природою також договору комісії.

Як вбачається з матеріалів справи вагон із збірним вантажем слідував транзитом через територію Російської Федерації.

19.04.2016 року на станцію Полтава-Київська (Україна) із станції Дербент (Російська Федерація) внутрішніми телеграфними засобами залізної дороги надійшла телеграма, згідно якої після завершення митних процедур на території РФ вагон № 91865352 повернуто на станцію завантаження, тобто вантажовідправнику, який автоматично стає вантажоодержувачем. Вказана телеграма не містить будь-яких пояснень стосовно причин повернення вагону із транзитної території Російської Федерації на митну територію України, так само як і причин не допущення вагону до подальшого слідування до вантажоодержувача в Республіку Азербайджан.

Згідно ст. 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, що набрала чинності для України з 05.06.1992 року, (надалі за текстом - мовою оригіналу) -"по указанию соответствующих правительственых органов железная дорога временно прекращает движение полностью или частично. Железнам дорога, на которой введеньы такие меры, обязана немедленно по телеграфу или по факсу уведомить об зтом заинтересованные железные дороги".

Згідно §2 ст. 21 зазначеної Угоди на оснований полученной телеграммы о препятствиях к перевозке или выдачи груза станция отправителя незамедлительно извещает

об этом отправителя".

19.04.16 г. залізнична станція Полтава-Київська викликала ТОВ Інверт , як вантажовідправника, для отримання телеграми про повернення вагону на станцію завантаження.

21.04.16 р. із повідомлень отриманих електронною поштою від експедитора ТОВ КСТ Груп Україна ТОВ Інверт стало додатково відомо, що є заборона на ввіз на територію РФ усіх кондитерських виробів, що надходять із митної території України, і що вагон повернувся в Україну та знаходиться на станції Куп'янськ - сортувальний.

Згідно ч. 3 ст. 1016 ЦК України, Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особо договору, укладеного з нею за рахунок комітента.

Вказана інформація попередньо, ще до остаточного рішення Федеральної митної служби Росії повідомлялась представнику ТОВ Сідвелс ОСОБА_5, що підтверджується листом з електронної пошти від 07.04.16 р. та Висновком експертного дослідження № 2 від 21.12.2016 року відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичого центру МВС України, поданого позивачем до матеріалів справи (а.с. 136-198, т.2).

Сканкопія телеграми, разом із сканкопією відповідної сторінки накладної СМГС, де відображено перенаправлення вагону на станцію вантажовідправника також направлялась представнику ТОВ Сідвелс ОСОБА_5 листом електронною поштою 21.04.2016 р.

Вказане підтверджується належним чином завіреним скріншотом листа з електронної пошти від 21.04.16 р. від позивача та вищезазначеним Висновком Експертного дослідження № 2 від 21.12.2016р.

Посилання відповідача на звільнення її працівника ОСОБА_5 та знищення електронної кореспонденції, що унеможливлює, за доводами відповідача, встановлення факту надсилання листів позивачем, не приймається судом до уваги, оскільки вказані доводи відповідача спростовуються Висновком експертного дослідження № 2 від 21.12.2016 року відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичого центру МВС України, поданого позивачем до матеріалів справи.

Рішення про повернення вантажу на станцію вантажовідправника та автоматичне перетворення вантажовідправника на вантажоодержувача в результаті такого повернення вагону було прийняте Федеральною митною службою Російської Федерації, ТОВ Інверт , як вантажовідправник, не мав можливості вплинути на даний процес, оскільки залізниця автоматично в силу закону виконує приписи митних органів.

Так, згідно п. 5.4. спільного Наказу Державного митного комітету Російської Федерації від 20.04.1995 р. та Міністерства шляхів сполучення РФ, по затвердженню (надалі мовою оригіналу) Временной технологии взаимодействия таможенных органов и железных дорог при таможенном оформлений грузов, перевозимых железнодорожным транспортом , -

" транзитные грузы, таможенное оформление которых не может быть завершено ... подлежат возврату за границу в срок, предусмотренный технологическим процессом работы пограничной передаточной станции .

Отже, вагон із збірним вантажем ТОВ Інверт та ТОВ Сідвелс повернувся з транзитної території РФ, не досягши території Республіки Азербайджан, на митну територію України, на залізничну станцію Куп'янськ - сортувальний для його попереднього митного декларування.

За твердженням позивача по станції Куп'янськ - сортувальний був значний простій повернутого вагону ( з 01.05.2016 р. по 15.05.2016 р.), частина з якого а саме: з 13.05.2016 р. по 25.05.16 року відбулася із вини ТОВ "Сідвелс , так як ТОВ Сідвелс затягувало повернення вантажу, не здійснюючи попереднє декларування власного вантажу у даний період часу, в той час як ТОВ Інверт подало попередню декларацію 11.05.2016 р. (належним чином завірена копія попередньої митної декларації ТОВ Інверт № 806020002/2016/004173 від 11.05.16 р., та належним чином завірена копія попередньої митної декларації ТОВ Сідвелс від 24.05.2016 р. №80 6020002/2016/004575 додана позивачем до матеріалів справи. Платежі по станції Купянськ - сортувальний позивач підтверджує ОСОБА_1 загальної форми №А1091, складеним 24.05.2016 р.

Загальна вартість послуг експедитора ТОВ КСТ Груп Україна , з урахуванням усіх платежів та зборів, додаткових платежів, платежів за простій , охорону, маневрові роботи та ін. як по території України, так і по території Російської Федерації на зворотному шляху слідування із РФ в Україну складає 160 897, 88 грн. та підтверджується рахунком експедитора №1144 від 16.05.2016 р. , який виставленим за збірний вантаж, як ТОВ "Інверт так і ТОВ Сідвелс . Вказана вартість транспортно-експедиційних послуг оплачена позивачем повністю 30.06.2016 р., згідно платіжного доручення № 854.

Згідно ч. 1 ст. 1016 ЦК України, Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

Реімпорт вантажів був здійснений та оформлений 31.05.2016 р., як позивачем так і відповідачем за митними деклараціями № 806020002/2016/004837 та №10002/2016/004836 .

Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Сідвелс прийняло усі надані послуги, в тому числі й ті, що залишились не оплаченими зокрема шляхом конклюдентних дій. Так, ТОВ Сідвелс не здійснило перевантаження на інший тип транспорту власного вантажу під час його перебування у РФ, окрім того ТОВ Сідвелс 24.05.16 р. здійснила подання попередньої митної декларації для реімпорту товару, а також остаточно оформило реімпорт товару 31.05.16 р. шляхом оформлення МД-2. 08.06.16 р. ТОВ Сідвелс прибуло до ТОВ Інверт для отримання власного товару із місця його зберігання у ТОВ Інверт , вказані конклюдентні дії свідчать про отримання та прийняття комплексу послуг, в тому числі комісії, що надавалися ТОВ "Інверт" та залишаються не оплаченими ТОВ Сідвелс .

Більше того, ТОВ Сідвелс відшкодувало (частково) витрати здійсненні комісіонером ТОВ Інверт у частині оплати станційних зборів, зборів за маневрові роботи, охорону вантажу, за додаткові та інші послуги, за користування вагоном за час прямування вантажу до Республіки Азербайджан через територію України та Російської Федерації, що свідчить про однаковість у розумінні сторонами суті та характеру правовідносин, що склалися між позивачем і відповідачем, а також про конклюдентні дії щодо погодження ТОВ Сідвелс вартості послуг та умов їх надання ТОВ Інверт без претензій та заперечень.

ТОВ Сідвелс власний вантаж після здійснення декларування, із складів, що орендувалися ТОВ Інверт забрало 08.06.2016 р. , про що наявний ОСОБА_1 прийому - передачі та довіреність №329 від 08.06.16 р. на отримання товарно -матерільних цінностей.

Згідно ч. 1 ст. 1024 ЦК України, Комісіонер має право на відшкодування витрат, гроблених ним у зв'язку із виконанням своїх обов'язків за договором комісії.

Господарським судом перевірено розрахунок, поданий позивачем та не спростований відповідачем і погоджується, що загальна сума заборгованості ТОВ Сідвелс перед ТОВ Інверт станом на 19.09.2016 р. складає 96 464,22 грн.

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що позивачем 10.06.16р. здійснено надсилання ОСОБА_1 № ІН-0000200 від 10.06.16 здачі надання послуг на суму 96 464,22 грн. разом із рахунком на оплату цих послуг № ІН-0000192 від 10.06.16 та копією рахунку 1144 від 16.05.16р (як додаткова підстава розрахунку витрат), який виставлявся КСТ "Груп"., і що вказані документи ж належним документальним підтвердженням додаткових витрат та звітом комісіонера в порядку норм ч. 1 ст. 1022 ЦК України та виконанням умов п. 2.2.2.5 Договору, оскільки нормами ч. 1 ст. 1022 ЦК України не передбачено спеціальної форми щодо звіту комісіонера.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів вивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового ороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні не встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 ГК України, суб'єкти господарюванню та інші учасники господарських иосин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ Сідвелс порушило взяті на себе зобов'язання з оплат та відшкодувань вартості слених ТОВ Інверт витрат, не здійснило оплату 96 464, 22 грн.

Згідно п.4.2. Договору на надання послуг вантажовідправника, при затримці Довірителем (ТОВ Сідвелс ), на строк більше 10 діб, проплати вартості фактичного перевезення вантажів згідно виставлени по кінцевим розрахункам рахунків, Довіритель сплачує пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми вартості перевезення вантажів за кожну добу прострочення проплати вартості перевезення.

Так, остаточний розрахунок був виставлений позивачем 10.06.2016 р., у термін до 20.06.2016 року оплачений не був. Враховуючи викладене, 11 календарний день-, з якого настала просрочка оплати, яка надає підстави нарахувати пеню є дата - 21.06.2016 року.

Згідно статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком позивача пеня за весь період існування прострочення оплати з 21.06.2016 по 16.09.2016р складає 7 347,12 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідачем вказаний розрахунок не заперечено, доказів сплати заборгованості до суду не подано.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 721,50 грн. за період з 21.06.2016р. по 19.09.2016р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від строченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок 3% річних та визнано його обгрунтованим.

Господарський суд враховує, що позивачем в порядку норм ст. 530 ЦК України надсилались відповідачу вимоги про сплату заборгованості як засобами елетронного зв'язку, так і цінними листами з описами вкладень, про що свідчать подані позивачем до матеріалів справи копії претензій № 86 та № 89 та повідомлення про вручення вказаних відправлень.

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що виходячи із положень п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податковго кодексу України, відповідач скористався у відповідному звітному періоді податковим кредитом з ПДВ по накладній ТОВ "Інверт", зменшив свої податкові зобов'язання за червень 2016, а потім вже після звернення суду з ухвалою до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС про надання документів, зняв цей податковий кредит, проте безпосередньо за червень місяць податковий кредит відповідачем використовувався.

Вказане, на думку суду, свідчить про намагання відповідача уникнути відповідальності за договором від 02.02.2015 року.

Посилання відповідача на те, що позивачем не перевірено існування заборон транзиту через Територію Російської Федерації кондитерських виробів виробництва України та на лист Роспотребнагляду від 03.09.2014 року № 01/10299-14-23 "Про заборону ввозу української кондитерської продукції", який розміщений на сайті вищевказаного органу, відповідно до якого заборона на ввезення кондитерської продукції встановлена ще з 05.09.2014р. судом не приймається як належний доказ для звільнення від зобов'язань за договором, оскільки відповідач самостійно здійснив митне оформлення вказаного вантажу та передав його вантажовідправнику, не пересвідчившись про існування вказаної заборони.

Отже, доводи позивача є правомірними, обгрунтованими належними докази, не спростованими відповідачем належними та допустими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до норм ст. 44,49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК Україн, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Павлика Морозова,3, код ЄДРПОУ 38572311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверт" (36022, м.Полтава, вул.Вузька,19, код ЄДРПОУ 30668247) суму основного боргу у розмірі 96 464,22 грн., пеню у розмірі 7 347,12 грн., 3% річних у розмірі 721,50 грн, а також судовий збір в сумі 1 567,99 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.12.16

Суддя Т. В. Макаренко