Ухвала

від 11.04.2017 по справі 912/3613/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 квітня 2017 року Справа № 912/3613/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Коробенка Г.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі№ 912/3613/16 Господарського судуКіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інверт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" простягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до п.4 частини першої ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 частини першої статті 111 3 цього кодексу встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно статті 111 7 вказаного кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, у поданій касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, при цьому наводить такі норми, але не зазначає суті їх порушення або неправильного застосування, а доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються питань, пов'язаних з встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, а сама касаційна скарга за своєю суттю фактично дублює апеляційну скаргу, яка була предметом розгляду у апеляційному господарському суді.

Проте повноваження суду касаційної інстанції відрізняються від повноважень суду апеляційної інстанції, і повноваження повторного розгляду справи процесуальним законом визначено лише для суду апеляційної інстанції, та відповідно до вимог статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений таким правом.

При цьому слід зазначити, що, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, а відтак з урахуванням наведеного, та положень п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктом 6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі Господарського суду Кіровоградської області №912/3613/16 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко