Рішення

від 28.12.2016 по справі 229/2591/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/2591/15-ц Номер провадження 22-ц/775/2207/2016

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції : Панова Т.Л.

Доповідач: Новікова Г.В.

РІШЕННЯ

І М ЕН Е М У К РА Ї Н И

28 грудня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

при секретарі: Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду від 08 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

Рішенням Дружківського міського суду від 08 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. З державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей на користь ОСОБА_1 стягнуто оплату за додаткові лекції з дисциплін Електротехніка та Матеріалознавство за період з жовтня 2014 року до лютого 2015 року в сумі 1411,20грн. за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зазначав крім іншого обґрунтування і те, що в порушення вимог ст.ст. 47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, суд стягнувши на його користь з відповідача несплачену суму заробітної плати за додаткові лекції з дисципліни Електротехніка та Матеріалознавство за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 1411,20грн. відмовив в стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття рішення у справі судом з розрахунку середньоденного розміру заробітної плати 196,40 грн..

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання наказу №57 к/тр від 22 червня 2015 року про звільнення позивача з роботи за згодою сторін незаконним та відмови у стягненні моральної шкоди скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним наказ № 57 к/тр від 22 червня 2015 року про звільнення позивача з роботи за згодою сторін. Стягнуто з державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 травня 2015 року до 25 лютого 2016 року у розмірі 32 182,95 грн. за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів, а також грошову компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 200 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 травня 2015 року по 25 лютого 2016 року скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року залишено без змін.

В судове засідання з'явився представник державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей за дорученням-Цимбалюк В.Г.; ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, отриманою представником ОСОБА_1-ОСОБА_2А.(а.с.131).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,суд першої інстанції виходив з того, що хоча і мала місце невиплата ОСОБА_1 при звільненні всіх сум, що належали йому від підприємства, однак сам ОСОБА_1 був керівником установи і невиплата сталася саме з його вини, так як він кошти спецфонду державного бюджету витратив на інші цілі.

Разом з тим, такий висновок суперечить нормам матеріального права.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади майстра виробничого навчання у зв'язку із закінченням терміну строкового трудового договору, з підстав передбачених п. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено наказом № 57к/тр від 22 червня 2015 року. При звільненні йому не було виплачено заборгованість по оплаті за додаткові лекції в сумі 1411,20 грн..

Зазначена сума була стягнута рішенням Дружківського міського суду від 08 грудня 2015 року , яке залишено без змін рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016 року.

Оскільки судом першої інстанції було встановлено,що державний навчальний закладу Дружківський професійний ліцей при звільненні ОСОБА_1 не провів з ним повного розрахунку згідно положень ст.116 КЗпП України, то установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01 квітня 2015 року (справа № 6-41цс15), у разі виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення належних позивачеві сум при звільненні задоволено частково, то і при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід врахувати частку заборгованості у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із розміром середнього заробітку, та застосувати принцип співмірності.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено в сумі 1411,20 грн., що складає 8,86% від заявлених вимог. Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 7.05.2015 року по 25.02.2016 року з врахуванням співмірності складає 2851,40 грн..

За встановлених обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 2851,40 грн..

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 08 грудня 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з державного навчального закладу Дружківський професійний ліцей на користь

ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 2851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 40 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Судді: