Постанова

від 20.12.2016 по справі 808/1897/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року ( 16 год. 35 хв. )Справа № 808/1897/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя (далі - позивач, ТОВ Цукор Запоріжжя ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2016 №0000421402, №0000411402, №0000401402.

Ухвалою суду від 16.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1897/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.07.2016.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотанням представників сторін для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 20.12.2016 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою «Камертон» .

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві та письмових поясненнях. Зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 12.02.2016 №16/08-01-22-1/3819/1515, є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства. Прийняті податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки суперечать закону, порушують законні права позивача та підлягають скасуванню. В свою чергу, акт перевірки, на думку позивача, не містить жодного посилання на встановлення порушень позивачем норм законодавства. Неправомірність донарахування податкових зобов'язань за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно з нормами податкового законодавства. З вищезазначених підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.03.2016 №0000421402, №0000411402, №0000401402.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали планової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014. В ході перевірки встановлено порушення, за результатами яких позивачем занижено податок на прибуток за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 у розмірі 1 370 768 грн.; податок на додану вартість на загальну суму 1 357 472 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 125 153 грн. Висновки перевірки базуються на невідповідностях у наданих до перевірки первинних документах, а також у зв'язку з відсутністю деяких з них на підтвердження дійсності здійснення господарських операцій з контрагентами. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та неправомірне формування податкового кредиту, та як наслідок заниження податкових зобов'язань. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ Цукор Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38191515 зареєстровано рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.04.2012 як юридична особа за адресою : м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, будинок 8 (а.с.154-155, т.1).

У період з 18.01.2016 по 05.02.2016 відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області №86 від 28.01.2016 фахівцями контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 12.02.2016 №16/08-01-22-1/3819/1515 (а.с. 15-71, т.1).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ Цукор Запоріжжя :

1) п. 44.1 ст. 44. п. 135.2 ст. 135, п.п. 138.1.1, п.138.2, п.138.4. п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 1213 від 28.09.2011, підприємством: занижено податок на прибуток за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 у розмірі 1 390 298 грн., в тому числі по періодам:

за 4 квартал 2012 року на суму 19 530 грн.;

за 2013 рік на суму 529 326 грн.;

за 2014 рік на суму 841 442 грн.

2) п.п 14.1.181 и. 14.1 ст. 14. п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, п.п. 198.3, п 198.4, 198.5 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1. п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704; Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення , в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 357 472 грн., в тому числі за: березень 2013 у сумі 182 351 грн., квітень 2013 у сумі 80390 грн.; жовтень 2013 у сумі 212 044 грн.; лютий 2014 у сумі 304 296 грн.; травень 2014 у сумі 193 921 грн.; червень 2014 у сумі 133 900 грн.; липень 2014 у сумі 17 168 грн.; серпень 2014 у сумі 227 559 грн.; жовтень 2014 у сумі 5 843 грн.

та завищення від'ємного значення з ПДВ (у р. 19 податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 142 245 грн., у т ч. по періодах: березень 2013 на суму 21 676 грн.; січень 2014 на суму 18 630 грн.; травень 2014 на суму 10 081 грн.; липень 2014 на суму 70 599 грн.; листопад 2014 на суму 4 167 грн.; грудень 2014 на суму 18 092 грн.

ТОВ Цукор Запоріжжя до Головного управління ДФС у Запорізькій області надано заперечення від 18.03.2016 № 180 на акт перевірки (а.с.102-107, т.1).

За розглядом поданих заперечень Головне управління ДФС у Запорізькій області листом від 25.03.2016 № 972/10/08-14-01-08 платнику надало відповідь, відповідно до якої заперечення залишені без задоволення (а.с. 108-116, т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2016: №0000421402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 713 460 грн. 00 коп., у тому числі: за податковим зобов'язанням у сумі 1 370 768 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 342 692 грн. 00 коп. (а.с.97, т.1); №0000411402, яким сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду склала 125 153 грн. 00 коп. (а.с.99, т.1); №0000401402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 696 840 грн. 00 коп., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 1 357 472 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 339 368 грн. 00 коп. (а.с.101, т.1)

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до ДФС України із скаргою вих. №142 від 14.04.2016 про перегляд податкових повідомлень-рішень від 28.03.2016 №0000421402, №0000411402, №0000401402, прийнятих на підставі акту №16/08-01-22-1/38191515 від 12.02.2016 (а.с.117-124, т.1).

Листом за вих.№17/04 від 27.04.2016 позивачем направлено ДФС України Доповнення до скарги (а.с.128-132, т.1), а листом за вих.№07/05 від 10.05.2016 - Доповнення №2 до скарги (а.с.125-127, т.1).

Рішенням ДФС України від 02.06.2016 №12055/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000421402, №0000411402, №0000401402 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.133-138,т.1).

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

1. Щодо висновків контролюючого органу про заниження доходу за період 2014 року на суму 140458грн., податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 7304грн. за період жовтень, листопад, грудень 2014 року за операціями передачі дизельного палива ТОВ Продовольча база Запоріжжя .

Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 встановлено його заниження за 2014 рік у сумі 140 458 грн., ПДВ у сумі 28102грн. за жовтень, листопад, грудень 2014 року по операціям передачі дизельного пального на ТОВ Продовольча база Запоріжжя в рамках договору складського зберігання з наданням послуг. Дизельне пальне придбано позивачем у постачальників палива ТОВ РН-КАРТ Україна та ТОВ ВТФ Авіас .

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 встановлено їх заниження на загальну суму 28 102 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2014 року на суму 5 843 грн.; листопад 2014 року на суму 4 167 грн.; грудень 2014 року на суму 18 092 грн.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем було здійснено придбання паливно-мастильних матеріалів в жовтні, листопаді, грудні 2014 року на загальну суму 168 605 грн., у тому числі: у ТОВ РН-КАРТ Україна на суму 60 055 грн.; у ТОВ ВТФ Авіас на суму 108 550 грн.

Вказане пальне відповідно до наданих до перевірки актів передачі було передане ТОВ Продовольча база Запоріжжя . Проведеним аналізом наданих документів під час проведення перевірки встановлено невідповідність дат передачі дизпалива ТОВ Продовольча база Запоріжжя (згідно наданих до перевірки документів встановлено, що дизпаливо було використано раніше ніж його придбано у постачальника), а також невідповідність кількості переданого та використаного дизпалива (до актів щодо надання послуг не надано звітів щодо фактичного використання переданого дизпалива). За результатом аналізу актів надання послуг та даних бухгалтерського обліку контролюючим органом зроблено висновок, що дизельне паливо передане без висування вимоги щодо компенсації його вартості.

Судом досліджено договір складського зберігання з наданням послуг №2 від 01.10.2012, додаткову угоду №1 від 01.10.2012, укладений між ТОВ Цукор Запоріжжя та ТОВ Продовольча база Запоріжжя (а.с.44-46, т.2).

У відповідності до укладеного договору, ТОВ Продовольча база Запоріжжя зобов'язується зберігати товари замовника та надавати комплекс супутніх послуг (облік товарів, що знаходяться на збереженні, складська обробка, фасування, відвантаження і доставка споживачам).

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано акти:

від 30.10.2014, яким підтверджено, що на виконання зобов'язань по договору від 01.10.2012, виконавець прийняв, а замовник передав 2191,5 л. дизельного палива в жовтні 2014 року на загальну суму 35000 грн. Акт виготовлений в двох примірниках та підписаний сторонами без зауважень (а.с.55, т.2);

від 31.11.2014, яким підтверджено, що на виконання зобов'язань по договору від 01.10.2012, виконавець прийняв, а замовник передав 1526 л. дизельного палива в листопаді 2014 року на загальну суму 25000 грн. Акт виготовлений в двох примірниках та підписаний сторонами без зауважень (а.с.56, т.2);

від 31.12.2014, яким підтверджено, що на виконання зобов'язань по договору від 01.10.2012, виконавець прийняв, а замовник передав 6700 л. дизельного палива в грудні 2014 року на загальну суму 108550 грн. Акт виготовлений в двох примірниках та підписаний сторонами без зауважень (а.с.57, т.2).

Окрім того актами про надання послуг:

від 30.10.2014 підтверджено надані послуги з вантажного перевезення на загальну суму 8000 грн. (крім того зазначено використане паливо у розмірі 1100 л.). Акт виготовлений в двох примірника та підписаний сторонами без зауважень. Вказане засвідчено товарно-транспортними накладними за №2-25, 326-339 за жовтень 2016 року (а.с.170-207, т.2);

від 30.11.2014 підтверджено надані послуги з вантажного перевезення на загальну суму 8000 грн. (крім того зазначено використане паливо у розмірі 1100 л.). Акт виготовлений в двох примірника та підписаний сторонами без зауважень. Вказане засвідчено товарно-транспортними накладними за №1-45 за листопад 2016 року (а.с.125-168, т.2);

від 30.12.2014 підтверджено надані послуги з вантажного перевезення на загальну суму 8000 грн. (крім того зазначено використане паливо у розмірі 1600 л.). Акт виготовлений в двох примірника та підписаний сторонами без зауважень. Вказане засвідчено товарно-транспортними накладними за №1-64 за грудень 2016 року (а.с.59-123, т.2).

Дослідивши вказані первинні документи суд приходить до висновку, що ТОВ Продовольча база Запоріжжя надавалось дизельне паливо, раніше придбане у постачальників ТОВ РН-КАРТ Україна та ТОВ ВТФ Авіас в кількості 10417,5 л.

На підтвердження придбання позивачем палива у ТОВ РН-КАРТ Україна для виконання договору з ТОВ Продовольча база Запоріжжя , суду надано: договір поставки №00752-К від 03.10.2014 (а.с.1-9,т.2); акт прийому-передачі товаро-матеріальних цінностей №20689 від 08.10.2014 (а.с.11, т.2); накладна №20689 від 08.10.2014 на суму 55 грн. (а.с.10,т.2); накладна №22870 від 31.10.2014 на суму 29 481,50 грн. (а.с.12, т.2); накладна №23197 від 30.11.2014 на суму 28 119,20 грн. (а.с.13, т.2); накладна №25165 від 31.12.2014 на суму 2505,15 грн. (а.с.14,т.2); податкова накладна №7534 від 07.10.2014 на суму 55 грн. (а.с.15, т.2); податкова накладна №3440 від 09.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.16, т.2); податкова накладна №7164 від 15.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.17, т.2); податкова накладна №7165 від 17.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.18,т.2); податкова накладна №7166 від 22.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.19, т.2); податкова накладна №7167 від 27.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.20, т.2); податкова накладна №9377 від 29.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.21, т.2); податкова накладна №9378 від 31.10.2014 на суму 5000 грн. (а.с.22, т.2); податкова накладна №3263 від 07.11.2014 на суму 5000 грн. (а.с.23,т.2); податкова накладна №3264 від 14.11.2014 на суму 5000 грн. (а.с.24, т.2); податкова накладна №6171 від 18.11.2014 на суму 5000 грн. (а.с.25, т.2); податкова накладна №6172 від 24.11.2014 на суму 5000 грн. (а.с.26, т.2); податкова накладна №8132 від 27.11.2014 на суму 5000 грн. (а.с.27,т.2); картка-рахунок №631 розрахунку з вітчизняними постачальниками за 4 квартал 2014 з початку року по ТОВ РН-КАРТ Україна на суму 60055 грн. (а.с.28, т.2).

На підтвердження придбання позивачем палива у ТОВ ВТФ Авіас для виконання договору з ТОВ Продовольча база Запоріжжя , суду надано: договір поставки №51-1129 від 28.11.2014 (а.с.29-31,т.2); видаткова накладна №51-00000000000000608 від 02.12.2014 на суму 24 грн. (а.с.32, т.2); видаткова накладна №51-00000000000000704 від 31.12.2014 на суму 105244,86 грн. (а.с.33,т.2); податкова накладна №1000117/-/51 від 28.11.2014 на суму 24 грн. (а.с.34,т.2); податкова накладна №100019/-/51 від 03.12.2014 на суму 8000 грн. (а.с.35, т.2); податкова накладна №1000026/-/51 від 04.12.2014 на суму 8000 грн. (а.с.36,т.2); податкова накладна №1000036/-/51 від 05.12.2014 на суму 11200 грн. (а.с.37, т.2); податкова накладна №1000049/-/51 від 09.12.2014 на суму 16000 грн. (а.с.38, т.2); податкова накладна №1000075/-/51 від 12.12.2014 на суму 15950 грн. (а.с.39, т.2); податкова накладна №1000105/-/51 від 17.12.2014 на суму 15950 грн. (а.с.40, т.2); податкова накладна №1000135/-/51 від 22.12.2014 на суму 17000 грн. (а.с.41, т.2); податкова накладна №1000162/-/51 від 25.12.2014 на суму 16450 грн. (а.с.42, т.2); картка-рахунок №631 розрахунку з вітчизняними постачальниками за 4 квартал 2014 з початку року по ТОВ ВТФ Авіас на суму 108574 грн. (а.с.43)

Контролюючим органом, в свою чергу було зауважено, що відповідно до актів надання послуг від 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014 не зазначено інформації здійсненого маршруту фактичного вантажоперевезення, а відтак вони не відповідають вимогам ст.1 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон України №996-ХІV). Окрім того зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, як первинних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст.9 Закону України №996-ХІV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувачем, передаються Перевізнику.

Відтак, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

В ході судового розгляду справи встановлено, що за домовленістю сторін, пальне використовувалось ТОВ Продовольча база Запоріжжя згідно з умовами договору для перевезення вантажів замовника ТОВ Цукор Запоріжжя , кількість використаного палива зазначалось виконавцем в кожному акті на виконання послуг, вартість пального не компенсувалась виконавцем послуг. Переходу права власності або права розпорядження на вказане пальне не відбувалось, тому в бухгалтерському обліку позивача операції дизельного палива виконавцю не відображалось.

Таким чином, висновки відповідача про встановлене заниження позивачем доходу та податкових зобов'язань з ПДВ суперечать дійсним обставинам справи з огляду на відсутність підтвердження отримання позивачем доходу від передачі дизельного пального ТОВ Продовольча база Запоріжжя , а також підтвердження отримання такого доходу контрагентами позивача ТОВ ВТФ Авіас то ТОВ РН-КАРТ Україна відповідно до укладених договорів поставок.

Матеріалами справи підтверджується, що акти про надання послуг містять зазначення маршрутів перевезення вантажів, кількість товару, державні номери вантажних автомобілів, якими здійснювались перевезення, інформацію про водіїв, найменування підприємств - відправників вантажів.

Враховуючи надані позивачем акти про надання послуг, а також товарно-транспортні накладні, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, які також надавались перевіряючим в ході перевірки, суд не погоджується з позицією контролюючого органу про відсутність у позивача первинної документації на підтвердження послуг вантажоперевезень.

Позивач підтвердив документально, що передача палива від ТОВ Цукор Запоріжжя до ТОВ Продовольча база Запоріжжя відбувалась на виконання умов договору складського зберігання з наданням послуг № 2 від 01.10.2012, тому ця операція не може розглядатися як операція з постачання.

Щодо невідповідності дат по придбанню палива позивачем у ТОВ РН-КАРТ Україна та передачі палива на ТОВ Продовольча база Запоріжжя слід зазначити наступне.

Як встановлено матеріалами справи згідно з договором поставки №00752К від 03.10.2014 ТОВ РН-КАРТ Україна постачає , а ТОВ Цукор Запоріжжя приймає паливо за місцезнаходженням АЗС. Передача палива здійснюється виключно з використанням смарт-карток.

Дизпаливо, придбане у ТОВ РН-КАРТ Україна у відповідності зі зведеною накладною за звітний період-жовтень 2014 року № 22870 від 31.10.2014 на 1850л. на загальну суму 29426грн., в т.ч. ПДВ 4904,33грн., отримувалося позивачем на протязі жовтня 2014 року за смарт-карткою Pay Falex № 133196217 у постачальника палива.

Отже, накладна № 22870 від 31.10.2014 на передачу дизпалива в кількості 1850л. на суму 29426грн. є зведеним обліковим документом, який складено та підписано на підставі первинних документів - чеків АЗС за жовтень 2014 року.

Таким чином, інформація відповідача щодо невідповідності дат по придбанню та передачі палива, використання палива раніше ніж відбулося його придбання у постачальника є некоректною та не відповідає фактичним обставинам та даним первинних документів.

Щодо невідповідності кількості переданого та використаного дизпалива слід зазначити, що вищезазначений договір з ТОВ Продовольча база Запоріжжя діє і після 31.12.2014 (дати закінчення періоду перевірки) та використання палива було здійснено в наступних періодах

Відтак, всі надані позивачем документи за перевіряємий період відповідають вимогам законодавства та не підтверджують висновку відповідача щодо встановлених порушень з заниження доходу у розмірі 140 458,33 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 28 102 грн. за фактом передачі дизельного палива ТОВ Продовольча база Запоріжжя для виконання послуг за договором надання послуг.

З урахуванням наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням у розрізі порушень є безпідставними: збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 31604грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000421402, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7304грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000401402 та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4167грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1.

2. Щодо висновків контролюючого органу про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 6319310грн. у зв'язку з визначенням собівартості реалізованої продукції (цукру) без фактичної її наявності на балансі підприємства та неправомірності віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми 1263862грн. за такими операціями.

В ході перевірки встановлено факт здійснення реалізації та відвантаження цукру без фактичного наявності його на балансі підприємства на момент здійснення такого відвантаження (створення від'ємного значення залишків товару - цукру (рахунок 28), що призвело до завищення витрат, задекларованих у рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) Декларацій на суму 6 319 310 грн., в т.ч. по періодах: за 2013 рік у сумі 2 373 926 грн.; за 2014 рік у сумі 3 945 384 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 встановлено його завищення на загальну суму 1 351 629 грн., у т.ч. по періодах: березень 2013 на 204 027 грн.; квітень 2013 на 58 714 грн.; жовтень 2013 на 212 044 грн.; січень 2014 на 18 630 грн.; лютий 2014 на 285 666 грн.; травень 2014 на 204 002 грн.; червень 2014 на 123 819 грн.; липень 2014 на 87 767 грн.; серпень 2014 на 156 960 грн.

Проведеним аналізом бухгалтерського обліку підприємства визначено, що собівартість реалізованої продукції формується наступними бухгалтерськими проводками (Дт 791 Фінансовий результат - Кт 281 Товари ). Дана бухгалтерська проводка сформувала від'ємне значення залишку товарів на балансі підприємства у зв'язку з визначенням собівартості реалізованої продукції без фактичної її наявності на балансі підприємства. Виходячи з вищевикладеного, перевіркою встановлено формування підприємством показника декларації по податку на прибуток без підтвердження його первинними документами.

Оприбуткування цукру в бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт 281 Товар - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Різниця оприбуткування цукру за даними підприємства та даними перевірки відбулося за рахунок того, що підприємством ТОВ Цукор Запоріжжя останньою датою місяця оприбутковувався цукор за накладними наступного місяця. Так 30.03.2013 оприбутковано 101 000 кг цукру на суму 412 416,66 грн. За накладними від 02.04.2013 - 40 000 кг цукру на суму 163 333,33 грн. та 03.04.2013 - 61 000 кг цукру на суму 249 083,33 грн.; 31.01.2014 оприбутковано 154 000 кг цукру на суму 885 500 грн. за накладними від 04.02.2014 - 22000 кг цукру на суму 126 500 грн., від 05.02.2014 - 44 000 кг цукру на суму 253000 грн., від 06.02.2014 - 22000 кг цукру на суму 126500 грн., від 07.02.2014 - 22000 кг цукру на суму 126500 грн., від 10.02.2014 - 44000 кг цукру на суму 253000 грн.

В ході перевірки встановлено факт здійснення реалізації та відвантаження цукру без фактичної наявності його на балансі підприємства на момент здійснення такого відвантаження. Що спричинило створення від'ємного значення залишків товару - цукру (по рахунку 28).

Обсяг придбаного цукру на суму 6 319 311 грн., ПДВ - 1 263 862 грн., яким зменшено від'ємне значення по рахунку 28, на думку контролюючого органу, є таким що не використаний у господарській діяльності підприємства, оскільки фактично його реалізація не відбулася. Неможливо використати в господарській діяльності той товар якого немає на балансі підприємства.

На підставі вищевикладеного, операції по зменшенню від'ємного значення по рахунку 28 визнані як негосподарські, та перевіркою не підтверджено право на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ - 1 263 862 грн., в т.ч. по періодах: березень 2013 року на 204 027 грн.; квітень 2013 року на 58 714 грн.; жовтень 2013 року на 212 044 грн.; січень 2014 року на 18 630 грн.; лютий 2014 року на 285 666 грн.; травень 2014 року на 204 002 грн.; червень 2014 року на 123 819 грн.; серпень 2014 року на 156 960 грн.

З приводу викладеного суд зазначає, що на підтвердження операцій з реалізації цукру, позивачем надано первинні документи - видаткові накладні, перелік яких наведено у Додатку 5 Співставлений аналіз балансу цукру ТОВ Цукор Запоріжжя до акту перевірки (а.с.93-96,т.1), що в свою чергу доводить факт наявності цукру на балансі підприємства на момент здійснення відвантаження покупцям.

Факт реалізації цукру покупцям, відображення доходу від таких операцій та податкових зобов'язань з ПДВ в податковій звітності контролюючим органом не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою охоплювався період з березня 2013 року по серпень 2014 року включно. Перевіркою встановлено, що станом на 28.02.2013 залишок цукру на підприємстві складав 58 405 кг.

Неточність наданих перевіряючим даних було встановлено в ході перевірки, проте позивачем були надані первинні документи на підтвердження наявності цукру на підприємстві станом на 28.02.2013 у розмірі 330 405 кг.

В свою чергу витрати сформовані підприємством за період 2013-2014 роки також підтверджені документально, в тому числі і за 2013 рік у сумі 2373926 грн. та за 2014 рік у сумі 3945384 грн. фактів продажу цукру без фактичної його наявності не здійснювалось.

Як зазначено позивачем в ході судових засідань, помилка в даних про товарні залишки на початок перевіряємого періоду відбувся через збій в електронній базі підприємства (ІС). У результаті збою програми ІС облік поновлювався на підставі первинних документів. При цьому була допущена механічна помилка відображена 03.08.2015 замість 03.08.2012. Через це перевіряючим були передані помилково занижені на 272 000 кг. товарні залишки.

Матеріали справи містять документацію на підтвердження руху товару цукор за період з 20.04.2012 по 28.02.2013 (рахунок 281.8) (а.с.190-197,т.1), відповідно до якої залишок цукру на кінець періоду склав 330405 кг.

Як досліджено судом, в ході проведення перевірки відповідачем було відмовлено у прийняті до розгляду первинних документів щодо підтвердження залишків цукру, аргументуючи їх невідповідністю періоду перевірки.

Для підтвердження своєї позиції, позивач звернувся для проведення експертного дослідження до судового експерта.

За результатами проведеного експертного економічного дослідження на підставі первинних документів підприємства по придбанню і реалізації цукру за період з початку діяльності підприємства (20.04.2012) до дати початку перевіряємого періоду - 28.02.2013, експертом встановлено, що залишок цукру станом на кінець дня 28.02.2013 склав 330405 кг (висновок №1/06-16 від 29.06.2016, а.с.175-189).

Крім того, розрахунок суми завищення витрат, задекларованих підприємством здійснений відповідачем не на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку по формуванню собівартості реалізованого товару позивача, а на підставі математичного складання показників на дату збільшення від'ємного залишку наростаючим підсумком починаючи з 28.02.2013. Така методика розрахунку податкових зобов'язань не обгрунтована відповідачем та не передбачена нормативними актами.

Враховуючи наявність документів, що підтверджують товарні залишки цукру на підприємстві позивача, суд не приймає висновки контролюючого органу про порушення останнім п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України щодо формування витрат, а саме собівартості реалізованого товару за період 2013-2014 роки.

Щодо порушення пп.г)п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України за неправомірністю віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1263862грн. за операціями, що не є господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи донарахування ПДВ здійснено у розмірі 20% від суми 6319310 грн. завищених витрат, встановлених перевіркою.

В акті перевірки відповідач зазначає, що відповідно до даних бухгалтерського обліку цукор відсутній на балансі підприємства та не був реалізований, тобто використаний не у господарській діяльності.

Відповідно до п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Позивач зазначає, що весь придбаний у постачальників цукор за вказані періоди своєчасно оприбуткований на рахунку 281 товари та використаний у господарській діяльності підприємства, а саме в операціях постачання покупцям, що підтверджується актом перевірки.

В акті перевірки зазначено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1263862грн., при цьому відповідач не посилається на первинні документи з придбання цукру та на податкові накладні, за якими, за версією відповідача, неправомірно сформовано податковий кредит.

Контролюючий орган при встановленні завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ ні в акті перевірки, ні в наданому до акту додатку №5 не посилається на жодний первинний документ з податкового обліку ПДВ, регістрів бухгалтерського обліку з ПДВ чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою ПДВ.

Таким чином, висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 1263862 грн. є безпідставними та не підтверджені первинними документами податкового обліку.

З урахуванням наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням у розрізі порушень є безпідставними: збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1451519грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000421402, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1668076грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000401402 та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50387грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1.

3. Щодо завищення витрат у сумі 438 833 грн., завищення податкового кредиту у сумі 78989,94 грн. по операціям з придбання цукру у ТОВ Бетта .

В ході перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлено їх завищення за 2014 рік на загальну суму 438 833 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п 201.10 ст. 201, пп. 198.1, пп. 198.3,п 198.4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "Цукор Запоріжжя" завищено суму податкового кредиту за липень 2014 року на 87 767 грн.

Відповідач наполягає, що операції з ТОВ Бетта проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Контролюючим органом досліджено надані до перевірки позивачем первинні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ Бетта .

Перевіркою встановлено, що дата відвантаження товару не співпадає з датою його транспортування, а саме: згідно видаткових накладних дата відвантаження 09.07.2014 та 18.07.2014, а за даними товарно-транспортних накладних цукор відвантажено 19.07.2014.

Під час перевірки досліджено Сертифікат відповідності Серії ВВ зареєстрований в реєстрі за № UA1.038.Х010423-12, термін дії з 03.10.2012 до 02.08.2014, виданий на продукцію: цукор білий кристалічний з цукрових буряків 3 категорії. Відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006 МБТ 5061-89, ГН 6.6.1.1-130-2006.

Виробником продукції згідно цього сертифікату відповідності є ПАТ Горіхівський цукровий завод , Україна, Волинська область, Горіхівський район, смт. Марьянівка, вул. Незалежності 13, код ЄДРПОУ 00372641.

Сертифікат відповідності завірено печаткою лише ТОВ Бетта (код за ЄДРПОУ 32184130). Крім того, за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що у періоді з 01.10.2012 по 31.07.2014 відсутня реєстрація податкових накладних ПАТ Горіхівський цукровий завод в адресу ТОВ Бетта .

За даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено жодного постачальника цукру у підприємства ТОВ Бетта .

Згідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Бетта" у липні 2014 року здійснювало придбання одних видів товарів, а реалізовувало інші. Таким чином, простежено, що фактично по ТОВ "Бетта" наявні факти, коли товар/послуга, що були придбані не реалізується, а відбувається лише документальне оформлення операції з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців. Тобто фактично відбувається розрив ланцюга постачання, з чого зроблено висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, або і штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо). У зв'язку з зазначеним контролюючий орган не зміг відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі - продажу у просторі і часі.

Відтак перевіркою встановлено, що взаємовідносини між підприємствами ТОВ Цукор Запоріжжя" та ТОВ "Бетта" у липні 2014 базуються на можливості отримання податкової вигоди у вигляді первинних документів без настання реальних господарських операцій, пов'язаних з придбанням цукру, по яким неправомірно формується податковий кредит, та як наслідок суми ПДВ безпідставно віднесені до складу податкового кредиту ТОВ "Цукор Запоріжжя" у липні 2014 на 87 767 грн.

Позивачем надано до суду договір поставки №59/0714 від 08.07.2014, укладеним між ТОВ Бетта та ТОВ Цукор Запоріжжя , відповідно до якого постачальник постачає (продає) у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує на умовах і протягом дії цього договору цукор білий кристалічний згідно ДСТУ 4623:2006 у поліпропіленових мішках по 50 кг. Товар поставлявся партіями у кількості та по ціні, зазначених у видаткових накладних (а.с.198-200, т.1).

Як свідчать матеріали справи, у липні 2014 року позивачем було придбано у ТОВ Бетта цукор у кількості 61 тн на загальну суму 526600 (438833,33 грн. - без ПДВ, ПДВ - 87766,67 грн.) згідно накладних: РН-0244 від 18.07.2014 в кількості 20 тн. на суму 174000 грн. з ПДВ; РН-0197 від 09.07.2014 в кількості 41 тн. на суму 352600 грн. з ПДВ (а.с.202-203, т.1).

Оплата за товар проведена безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку від 08.07.2014 у сумі 281000 грн.; від 08.07.2014 у сумі 71600 грн.; від 15.07.2014 у сумі 42000 грн.; від 15.07.2014 у сумі 45000 грн.; від 16.07.2014 у сумі 87000 грн. та платіжними дорученнями від 08.07.2014 у сумі 71600грн., від 15.07.2014 в сумі 45000грн. (а.с.204-210,т.1).

Документами, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій також є:

акт наданих послуг від 21.07.2014 між ТОВ Цукор Запоріжжя та ФОП ОСОБА_6 на виконання автотранспортних послуг по маршруту м. Котовськ Одеської області - м. Запоріжжя зі строком надання послуг з 18.07.2014 по 21.07.2014 ( а.с.211,т.1); товарно-транспортна накладна №27 від 19.07.2011 на цукор-пісок у кількості 22 тн (а.с.212, т.1);

акт виконаних робіт (наданих послуг) №59 від 21.07.2014 між ТОВ Цукор Запоріжжя та ФОП ОСОБА_7 про виконання послуг з перевезення автотранспортом цукру на замовлення ТОВ Цукор Запоріжжя по маршруту Котовськ-Запоріжжя, підписаний та скріплений печатками перевізника та замовника; товарно-транспортна накладна №29 від 19.07.2014 на цукор-пісок у кількості 22 тн. (а.с.213-214, т.1);

акт про надання послуг від 31.07.2014 відповідно до договору складського зберігання №2 від 01.10.2012 між ТОВ Цукор Запоріжжя та ТОВ Продовольча база Запоріжжя на підтвердження надання виконавцем та прийняття замовником послуг вантажоперевезення, а саме цукру у кількості 17 тн. від відправника ТОВ Бетта 19.07.2014; товарно-транспортна накладна №28 від 19.07.2014 на цукор-пісок у кількості 17 тн (а.с.215-216,т.1).

сертифікат відповідності №UA1.038.Х010423-12 терміном дії з 03.10.2012 по 02.08.2014 виробника продукції ПАТ Горіховський цукровий завод на продукцію цукор білий кристалічний з цукрових буряків 3 категорії кількістю 3000 тн, виготовлений з 21 по 27.09.2012, фасований в проліпропіленові мішки по 50 кг, термін придатності 4 роки (а.с.201, т.1).

Суд зазначає, що наявні первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України №996-XIV.

Окрім того подані документи в повній мірі підтверджують реальність факту здійснення поставки ТОВ Бетта для ТОВ Цукор Запоріжжя .

Посилання контролюючого органу на невідповідність дат транспортування та відвантаження товару пояснюється тим, що видаткові накладні виписувалися на дату передачі власності, а товарно-транспортні накладні - на дату відвантаження.

В свою чергу, посилання контролюючого органу на те, що ТОВ Бетта було надано сертифікат відповідності ПАТ Горіховський цукровий завод , який припинив свою діяльність та з квітня 2014 року звітує за нульовими показниками, не спростовує факт реальних договірних взаємовідносин між позивачем та ТОВ Бетта на поставку цукру у 2014 році. Відповідно до вказаного сертифіката цукор був виготовлений у вересні 2012 року та мав строк придатності 4 роки, тобто до вересня 2016 року.

За операціями з придбання товару від ТОВ Бетта отримано наступні податкові накладні: №92 від 08.07.2014 на загальну суму 352600 грн., в т.ч. ПДВ - 58766,67 грн.; №187 від 16.07.2014 на загальну сум 87000 грн., в т.ч. ПДВ - 14500 грн.; №179 від 15.07.2014 на загальну суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ - 7500 грн.; №180 від 15.07.2014 на загальну суму 42000 грн., в т.ч. ПДВ - 7000 грн. (а.с.217-220, т.1).

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ Бетта для документального оформлення виконання умов договору, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. За таких обставин, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Надані позивачем документи підтверджують реальність факту здійснення поставки ТОВ Бетта для ТОВ Цукор Запоріжжя цукру у кількості 61 тн. Первинні документи оформлені належним чином та відповідають вимогам ст.9 Закону України №996-ХІV.

Враховуючи наявні пояснення з приводу виявлених контролюючим органом розбіжностей у первинній документації позивача, а також сам факт наявності та відповідності такої документації вимогам чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність висновків про порушення позивачем завищення витрат у сумі 438 833 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 78989,94 грн. по операціям з придбання цукру у ТОВ Бетта .

З урахуванням наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням у розрізі порушень є безпідставними: збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 98738грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000421402, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21460грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000401402 та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70599грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1.

4. Щодо висновків контролюючого органу про завищення ТОВ Цукор Запоріжжя витрат по взаємовідносинам з ТОВ Екометал Запоріжжя у 4 кварталі 2012 та 2013 роках на суму 505000грн. без ПДВ та ТОВ ЗОТС у 2014 році на суму 150000грн. без ПДВ.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 138.4 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлено їх завищення на загальну суму 655 000 грн., у тому числі по періодах: за IV квартал 2012 року на суму 93 000 грн., за 2013 рік на суму 412 000 грн., за 2014 рік на суму 150 000 грн.

ТОВ Цукор Запоріжжя укладено договір № 01-12 оренди обладнання від 01.10.2012 з ТОВ Екометал Запоріжжя щодо надання в оренду електронавантажувачів у кількості 5 одиниць (а.с.234-235, т.1). Послуги оренди надавалися у періоді з 01.10.2012 по 31.12.2013. Вартість послуг за цей період складає 505 000 грн. Розрахунки за надані послуги ТОВ Цукор Запоріжжя не проводились. Згідно рахунку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками кредиторська заборгованість станом на 31.12.2014 становить 505 000 грн. Строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

ТОВ Цукор Запоріжжя укладено договір № 01-07 оренди обладнання від 01.07.2014 з ТОВ ЗОТС щодо надання в оренду електронавантажувачів у кількості 4 одиниці (а.с.222-223, т.1). Послуги оренди надавалися у періоді з 01.07.2014 по 31.12.2014. Вартість послуг за цей період складає 150 000 грн. Розрахунки за надані послуги ТОВ Цукор Запоріжжя не проводились. Згідно рахунку 63.1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками кредиторська заборгованість станом на 31.12.2014 становить 150 000грн. Строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відтак проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ Цукор Запоріжжя сформовано витрати по взаємовідносинам з ТОВ Екометал Запоріжжя у 4 кварталі 2012 року та 2013 році на суму без ПДВ 505 000 грн. та ТОВ ЗОТС у 2014 році на суму без ПДВ 150 000 грн. за документами, які відповідно до умов договору не визначають правові наслідки цього виконання.

Матеріалами справи встановлено, що отримання послуг від ТОВ Екометал Запоріжжя підтверджується актами приймання-передачі послуг з оренди електровантажувачів за жовтень, листопад, грудень 2012 року на загальну суму 93000 грн. (а.с.237-242, т.1); січень-грудень 2013 року на загальну суму 381000 грн. (а.с.243-253,т.1).

Також встановлено, що отримання послуг від ТОВ ЗОТС підтверджується актами приймання-передачі послуг з оренди електронавантажувачів за липень-грудень 2014 року на загальну суму 150000 грн. (а.с.225-232,т.1).

Крім того підприємством ТОВ Цукор Запоріжжя укладений договір зі складського збереження обробки товарів з ТОВ Продовольча база Запоріжжя №2 від 01.10.2012. Умовами договору визначено, що виконавець (ТОВ Продовольча база Запоріжжя ) надає послуги з розвантаження (навантаження), яке здійснюється силами та за допомогою складської техніки виконавця або замовника.

Перевіркою встановлено відсутність первинних документів з передачі електронавантажувачів у користування підприємству ТОВ Продовольча база Запоріжжя , а в податковому обліку відсутнє відображення наслідків надання обладнання в безоплатне користування.

В ході судового розгляду справи, позивачем надано пояснення, відповідно до яких ТОВ Цукор Запоріжжя в рамках укладеного договору з ТОВ Продовольча база Запоріжжя , надає виконавцю орендовану у третіх осіб (ТОВ Екометал Запоріжжя та ТОВ ЗОТС ) техніку - електронавантажувачі, на яких працює персонал виконавця послуг - ТОВ Продовольча база Запоріжжя . Таким чином, позивач для здійснення складської логістики використовує двох підрядників: один надає складську техніку, інший - персонал, який на ній працює, а також послуги зі зберігання товару.

Крім того, відповідно до договору від 01.10.2012 №01-12 оренди обладнання з ТОВ Екометал Запоріжжя та Договору від 01.07.2014 №0107 з ТОВ ЗОТС для позивача передбачені умови, що дають можливість відстрочки щодо оплати за оренду електронавантажувачів.

Відповідач не надав доказів на підтвердження висновків акту перевірки щодо визначення господарських операцій з оренди електронавантажувачів як операцій з безоплатного користування.

Позивачем до перевірки були надані усі первинні документи, що підтверджують факт проведення господарських операцій з ТОВ Екометал Запоріжжя та ТОВ ЗОТС : договори, акти приймання-передачі обладнання, акти приймання-передачі послуг оренди електронавантажувачів, які оформлені належним чином.

Усі первинні документи стосовно зазначених господарських операцій, складені за фактом проведення господарських операцій та підтверджують здійснення господарських операцій та їх реальний характер. Документи оформлені належним чином та відповідають вимогам ст.9 Закону України №996-ХІV.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, недійсність яких може бути визнана на підставах, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання вільно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, коли сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача про неправомірність висновків контролюючого органу стосовно завищення витрат позивачем по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

З урахуванням наданого відповідачем розрахунку основного платежу та штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням у розрізі порушень є безпідставним збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 131600грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 №0000421402.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Цукор Запоріжжя та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2016 №0000421402, №0000411402, №0000401402.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.03.2016 №0000421402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1713460грн., у тому числі 1370768,00грн. - за податковим зобов'язанням та 342692,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.03.2016 №0000401402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1696840грн., у тому числі 1357472грн. - за податковим зобов'язанням та 339368грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.03.2016 №0000411402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 125153грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний,166, ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя (69091, м. Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська,8, ЄДРПОУ 38191515) судовий збір у розмірі 53031 (п'ятдесят три тисячі тридцять одна) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий