Рішення

від 22.12.2016 по справі 920/497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016 Справа № 920/497/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-реклама , м. Суми,

до відповідача: Комунального підприємства Шляхрембуд Сумської міської ради, м. Суми

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Виконавчий комітет Сумської міської ради, м. Суми,

2) Управління архітектури і містобудування Сумської міської ради, м. Суми,

3) Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, м. Суми,

про відшкодування збитків

Головуючий суддя Джепа Ю.А.

Суддя Є.А.Жерьобкіна

Суддя В.В.Яковенко

За участю представників сторін:

позивача - Нємцев В.А.

відповідача - Маківський О.В.

від третіх осіб: 1) не прибув

2) не прибув

3) не прибув,

при секретарі судового засідання Галашан І.В.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд: 1) зобов'язати відповідача відновити п'ятнадцять протиправно демонтованих належних позивачу рекламних засобів типу трол , світловий трол , банерий перетяг у місцях їх попереднього розміщення на території м. Суми, а саме: вул. Харківська (пішохідний перехід СКД , опора 77), вул. Харківська ( проти ринку СКД , опори 83, 86), вул. Харківська (зупинка Фабрика Червоний текстильник , опори 27,30), вул. Харківська (проти готелю Хімік , опори 69, 70), вул. Харківська (опори 23,34), вул. Харківська 31, 34), пр-т М. Лушпи (опори 47,48), пр-т М. Лушпи (опори 49,50), вул. Іллінська - вул. Пролетарська (опори 48,49), вул. Іллінська (проти БТІ , опори 69,70), пр-т Шевченка (опори 39,40), пр-т Курський (за мостом , опори 10,27), вул. Баумана (р-н Автовокзалу, опори 151.151), вул. Петропавлівська (ТЦ Лабіринт ), вул. Черепіна - пр-т М. Лушпи (опори 115,116); 2) стягнути з відповідача на користь позивача, у якості відшкодування збитків, завданих протиправним демонтажем належних позивачу рекламних засобів грошові кошти у сумі 18 753 грн. 22 коп., у тому числі 1 798 грн. 22 коп. прямих збитків та 16 955 грн. 00 коп. непрямих збитків; 3) стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди, яка полягає у приниженні ділової репутації та підриві довіри до позивача грошові кошти у сумі 6 890 грн. 00 коп., 4) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

07.07.2016 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь у якості відшкодування збитків, завданих протиправним демонтажем належних ТОВ Суми-реклама рекламних засобів, грошові кошти у сумі 75012,88 грн., у тому числі: 7192,88 грн. прямих збитків та 67820,00 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

09.09.2016 представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 91000,00 грн., у тому числі 8991,10 грн. сплачених за користування місцями для розміщення реклами, 6890,00 грн. моральної шкоди та 75118,90 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зави про збільшення позовних вимог у повному обсязі та просив суд задовольнити позовну заяву. Враховуючи, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, колегія суддів приймає до розгляду вищезазначену заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог позивача заперечує та зазначає, що демонтаж рекламних засобів відбувався у порядку, визначеному виконавчим комітетом Сумської міської ради.

Від третьої особи - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, проти вимоги позивача третя особа заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Від виконавчого комітету Сумської міської рази надійшов відзив на позов, вимоги позивача даний учасник судового процесу вважає безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Протягом розгляду справи учасниками судового процесу надавались додаткові документи, пояснення та інші матеріали на підтвердження їх позицій з предмета спору.

У судове засідання 22.12.2016 представники третіх осіб не прибули.

Враховуючи, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив :

На підставі рішень виконавчого комітету Сумської міської ради позивачеві у 2011-2013 роках були видані Дозволи на розміщення рекламних засобів у місцях, визначених у цих дозволах. Вказані дозволи були погоджені органом ДАІ, КП Електроавтотранс , Управлінням містобудування та архітектури Сумської міської ради.

20.09.2012 між позивачем та Управлінням містобудування та земельних відносин Сумської міської ради був укладений договір № 104 тимчасового користування місцями, що знаходяться у комунальній власності, для розташування рекламних засобів.

22.04.2014 представниками Сумської міської ради, ВДАІ м. Суми УМВС України у Сумській області, КП Шляхрембуд Сумської міської ради проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства про рекламу та дорожній рух, умов експлуатації рекламних засобів типу перетяг , трол , світловий трол , що розміщені на опорах контактної мережі електротранспорту на території м. Суми.

29.04.2014 виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 203 Про організацію невідкладних заходів щодо звільнення опор електропередач на контактній сітці міського електротранспорту у місті Суми від рекламних засобів типу перетяг , трол , світловий трол , що розміщені з порушенням законодавства України щодо безпеки дорожнього руху, згідно якого зобов'язано КП Шляхрембуд Сумської міської ради у термін до 15.05.2014 здійснити демонтаж рекламних засобів (пункт 1 цього рішення), а також доручено Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради у термін до 20.05.2014 надати виконавчому комітету Сумської міської ради пропозиції щодо можливості перенесення рекламних засобів типу перетяг , трол , світловий трол на місця, що відповідають вимогам законодавства України щодо безпеки дорожнього руху, з реклами та охорони культурної спадщини та технічним умовам експлуатуючих організацій (пункт 2 даного рішення).

Позивач вважає, що вищезазначені дії відповідача з демонтажу рекламних засобів є незаконними та такими, що вчинені без належних правових підстав, оскільки вони були вчинені у період з 26.02.2016 по 04.03.2016 (майже через два роки після строку, визначеного у рішенні № 203).

Судом дійсно встановлено, а також присутній у судових засіданнях представник відповідача підтвердив, що у 2016 році КП Шляхрембуд Сумської міської ради були вчинені дії по демонтажу рекламних засобів, належних позивачу, на виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 203 від 29.04.2014, і хоча строк, визначений для вчинення зазначених дій у вказаному рішенні, сплив, демонтажні роботи виконувались відповідачем на підставі усних вказівок посадових осіб Сумської міської ради.

Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що вищезазначений строк був продовжений компетентним органом, тим більше, що виконавчий комітет Сумської міської ради листом № 2956/03.02.02-17 від 21.11.2016 повідомив суд про те, що жодних рішень щодо внесення змін чи доповнень до пункту 1 рішення № 203 від 29.04.2014 не вносилось.

Крім того, посилання відповідача на те, що демонтажні роботи виконувались ним відповідно до Порядку демонтажу, обліку, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами у м. Суми (надалі - Порядок), затвердженого рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 25 від 17.01.2012 в редакції рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 39 від 20.01.2015, суд не може прийняти до уваги, оскільки демонтажні роботи хоча і були проведені відповідачем у 2016 році, однак вчинялись вони на виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 203 від 29.04.2014 та повинні були вчинятись відповідно до Порядку, чинного на той час.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач вчинив неправомірні дії, які призвели до спричинення збитків позивачу.

Суд зазначає, що основні засади рекламної діяльності в Україні, правові відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання реклами, регулюються Законом України Про рекламу ; а відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах - Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, як затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003.

Питання розміщення зовнішньої реклами на території м. Суми та спірні правовідносини також врегульовані Правилами розміщення зовнішньої реклами на території м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №650 від 17.12.2013, Порядком демонтажу, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами у м. Суми, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №25 від 17.01.2012, які у відповідності з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 повинні відповідати Типовим правилам.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

За змістом ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Як встановлено у п. 16 Типових правил (в редакції, чинній на момент отримання дозволів), дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з:

• Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування;

• відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного;

• утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Погодження дійсне протягом дії дозволу.

Згідно з п.п. 23, 24 Типових правил дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві; виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Матеріалами справи підтверджений факт отримання позивачем дозволів на розміщення рекламних засобів (дозвіл № 299/11 від 20.10.2011, дозвіл № 332/11 від 20.10.2011, дозвіл № 328/11 від 20.10.2011, дозвіл № 297/11 від 20.10.2011, дозвіл № 471/12 від 11.03.2013, дозвіл № 303/12 від 27.12.2012, дозвіл № 455/12 від 11.03.2013, дозвіл № 456/12 від 11.03.2013, дозвіл № 333/11 від 20.10.20113, дозвіл № 387/11 від 20.10.2011, дозвіл № 294/12 від 27.12.2012, дозвіл № 329/11 від 20.10.2011, дозвіл № 374/11 від 20.10.2011, дозвіл № 179/11 від 15.08.2011, дозвіл № 331/11 від 20.10.2011).

Вказані дозволи отримані позивачем з дотримання встановленого порядку, відповідні рекламні засоби встановлені у визначених цими дозволами місцях.

Однак, як встановлено судом, відповідач на виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 203 від 29.04.2014 провів у 2016 році демонтаж вищезазначених рекламних засобів, хоча вказаним рішенням строк для вчинення зазначених дій становив до 15.05.2014.

Факт проведення відповідачем вищезазначених дій саме у 2016 році підтверджений матеріалами справи та не спростований представником відповідача протягом розгляду справи.

Як встановлено у ч. 6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою районної у місті ради.

Порядок та строки виконання рішень виконавчого комітету Сумської міської ради встановлені у 9 Організація роботи та контролю за виконанням розпорядчих документів органів державної влади та місцевого самоврядування, рішень виконавчого комітету, розпоряджень та доручень міського голови Регламенту роботи виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 166 від 15.04.2014 (надалі - Регламент).

Згідно з пп. 1 п. 9.3 Регламенту, документи виконуються у строки, встановлені актами законодавства, якщо інше не зазначено у самому документі. Якщо строк виконання не визначено, документи виконуються не пізніше 30 календарних днів, а документи з позначкою терміново - протягом 7 робочих днів від дати підписання документа, невідкладно - 3 робочі дні.

З огляду на викладене суд наголошує, що вимоги пункту 1 рішення виконкому №203 від 29.04.2014 мали бути відповідачем у термін до 15.05.2014.

За таких підстав вимога позивача про зобов'язання відповідача відновити демонтовані рекламні засоби, належні позивачу, є правомірною та підлягає задоволенню.

Разом з тим, у ході судового розгляду колегією суддів було встановлено, що станом на 28.11.2016 закінчився строк дії десяти дозволів на розміщення рекламних засобів - дозволу № 299/11, № 332/11, № 328/11, № 297/11, № 333/11, № 387/11, № 329/11, № 374/11, № 179/11, № 331/11, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача поновити рекламні засоби, розміщені позивачем відповідно до вищевказаних дозволів.

За таких підстав, задоволенню підлягає вимога позивача щодо зобов'язання відповідача відновити демонтовані рекламні засоби типу трол , світловий трол , банерний перетяг у місцях їх попереднього розміщення на території м. Суми, а саме: вул. Харківська (опори 23,34), вул. Харківська (опори 31, 34), пр-т М. Лушпи (опори 47,48), пр-т М. Лушпи (опори 49,50), пр-т Шевченка (опори 39,40).

Також суд встановив, що за весь період, коли рекламні засоби позивача були демонтовані відповідачем, та до теперішнього часу позивач продовжує сплачувати за користування місцями для розміщення реклами відповідно до отриманих рахунків, у тому числі за місця, якими не користувався.

Вказане підтверджується, зокрема, копіями рахунків-фактур № 304 від 12.05.2016 за квітень 2016 року, № 51 від 04.07.2016 за травень 2016 року, № 52 від 04.07.2016 за червень 2016 року, № 110 від 05.08.2016 за липень 2016 року.

Таким чином, загальна сума коштів, сплачених позивачем за користування місцями для розміщення рекламних засобів (також і тих, які були демонтовані відповідачем) становить 8991,10 грн.

Відповідно до пункту 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до частини 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 ст. 1166 вищевказаного Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи, що витрати позивача по оплаті за користування місцями для розміщення рекламних засобів підтверджуються наявними у справі документами (відповідними платіжними дорученнями), суд вважає вимоги позивача про відшкодування йому цих витрат за рахунок відповідача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача на його користь 6890,00 грн. моральної шкоди та 75 118,90 грн. збитків у формі упущеної вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватись заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання (ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 04.07.2011 у справі № 3-59гс11.

Позивачем же у даному випадку достеменно не доведено, що саме здійсненням демонтажних робіт відповідачем позивачу були спричинені збитки у формі упущеної вигоди і саме у заявленому ним розмірі 75118,90 грн.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Позивачем не доведено, яким чином неправомірні дії відповідача по демонтажу рекламних засобів породили сумніви у контрагентів позивача щодо можливості останнього здійснювати господарські зобов'язання з розповсюдження реклами.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Комунальне підприємство Шляхрембуд Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Лебединська, 3; код ЄДРПОУ 05433057) відновити п'ять протиправно демонтованих належних Товариству з обмеженою відповідальністю Суми-реклама (40004, м. Суми, вул. Горького, 25; код ЄДРПОУ 36066747) рекламних засобів типу трол , світловий трол , банерний перетяг у місцях їх попереднього розміщення на території м. Суми, а саме: вул. Харківська (опори 23,34), вул. Харківська (опори 31, 34), пр-т М. Лушпи (опори 47,48), пр-т М. Лушпи (опори 49,50), пр-т Шевченка (опори 39,40).

3. Стягнути з Комунального підприємства Шляхрембуд Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Лебединська, 3; код ЄДРПОУ 05433057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-реклама (40004, м. Суми, вул. Горького, 25; код ЄДРПОУ 36066747) збитки у розмірі 8991 грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 грн. 16 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2016.

Головуючий суддя Ю.А.Джепа

Суддя Є.А.Жерьобкіна

Суддя В.В.Яковенко