Постанова

від 19.12.2016 по справі 805/4289/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 р. Справа №805/4289/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - не з'явився

відповідач 1 - не з'явилася

представник відповідача 3 - не з'явився

третя особа - не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк до Державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистової Г.О., Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування повідомлення, -

встановив:

09 листопада 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк (далі - позивач або ПАТ Брокбізнесбанк ) до державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистової Г.О. (далі - відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому позивач просив:

- визнати незаконними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистової Г.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. від 06 липня 2013 року про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 7, загальною площею 382,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4;

- скасувати повідомлення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистової Г.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. від 06 липня 2013 року про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 7, загальною площею 382,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04 жовтня 2016 року ПАТ Брокбізнесбанк надіслало на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяву про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. від 06 липня 2013 року.

24 жовтня 2016 року на адресу ПАТ Брокбізнесбанк надійшло повідомлення державного виконавця Чистової Г.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття на виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Позивач вважав дії державного виконавця Чистової Г.О. незаконними та такими, що порушують його права як стягувача.

Позивач наголошував, що відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі № 1-7/99, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

На цих підставах позивач стверджував, що до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), чинний на день подання ПАТ Брокбізнесбанк заяви про примусове виконання, який не передбачав сплати авансового внеску при поданні виконавчого документа на примусове виконання.

З урахування наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 3-7).

Відповідач 1 - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистова Г.О. свого ставлення до заявлених вимог не висловила.

Ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Система органів примусового виконання рішень визначена ст. 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403), згідно з якою її становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 181 КАС України, п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1403, належним відповідачем у справі має бути Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

У зв'язку з тим, що на стадії підготовчого провадження згода позивача на заміну первинного відповідача на належного була відсутня, на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 52 КАС України ухвалою від 12 грудня 2016 року до участі у справі у якості другого відповідача залучений Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач 2) (а.с. 29).

Відповідач 2 - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області свого ставлення до заявлених вимог не висловив.

Враховуючи скорочені строки розгляду справ цієї категорії, визначені ч. 5 ст. 181 КАС України, про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином в порядку ст. 38 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк (ідентифікаційний код 19357489) зареєстроване як юридична особа 07 жовтня 1991 року, про що 21 вересня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 073 120 0000 000818 (а.с. 32-34).

ПАТ Брокбізнесбанк перебуває на стадії ліквідації, що підтверджено постановою Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року № 339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк (а.с. 14), рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2015 року № 103 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Брокбізнесбанк (а.с. 15), рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 червня 2016 року № 896 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Брокбізнесбанк та делегування повноважень ліквідатора (а.с. 16).

На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення ПАТ Брокбізнесбанк як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.

Відповідач 2 - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34908779) зареєстрований як юридична особа 29 березня 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 102 0000 005686 (а.с. 35).

04 жовтня 2016 року ПАТ Брокбізнесбанк як стягувач звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про примусове виконання рішення № 7280.

В цій заяві ПАТ Брокбізнесбанк зазначило, що 26 липня 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 446, про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 7, загальною площею 382,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Брокбізнесбанк на суму 360 271,37 грн. та 6 000,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису.

Посилаючись на ст.ст. 4, 6, 8, 11, 12, 17-19, 20, 25 Закону України Про виконавче провадження , Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, ПАТ Брокбізнесбанк просило:

1. відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., вчиненого 26 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 446, про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 7, загальною площею 382,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Брокбізнесбанк на суму 360 271,37 грн. та 6 000,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису;

2. з метою забезпечення виконання рішення відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника та внести відповідні обтяження до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна;

3. залучити представника стягувача до проведення виконавчих дій;

4. копії всіх постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження надсилати на адресу АТ Брокбізнесбанк (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41);

5. стягнуті кошти в процесі примусового виконання рішення перерахувати за наступними реквізитами: назва банку - НБУ, МФО - 300001, р/р - 32071102201026, отримувач - ліквідатор АТ Брокбізнесбанк , ЄДРПОУ - 19357489.

До заяви були додані оригінал виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., вчиненого 26 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 446, та копія довіреності представника АТ Брокбізнесбанк (а.с. 8-9).

Як свідчать реєстр рекомендованих листів та фіскальний чек, заява про примусове виконання від 04 жовтня 2016 року № 7280 надіслана на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області рекомендованою поштовою кореспонденцією 04 жовтня 2016 року (а.с. 10-11).

На підставі відомостей он-лайн сервісу Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта Відстеження пересилання поштових відправлень встановлено, що поштове відправлення, яке ПАТ Брокбізнесбанк надіслало на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області отримане адресатом 10 жовтня 2016 року (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=0305708573260), штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 030578573260.

12 жовтня 2016 року державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецької області Чистової Г.О. розглянула заяву про примусове виконання виконавчого напису № 446, виданого 26 липня 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 7, загальною площею 382,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, яка є майновим поручителем за зобов'язаннями приватного підприємства Т.Р.К.-Сервіс .

Нежитлова будівля на підставі іпотечного договору № 175, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В. 25 липня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3709, передана у іпотеку ПАТ Брокбізнесбанк в особі Донецького головного регіонального відділення ПАТ Брокбізнесбанк . Строк платежу за вказаним договором настав 10 липня 2013 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної нежитлової будівлі, належало задовольнити вимоги ПАТ Брокбізнесбанк в особі Донецького головного регіонального відділення ПАТ Брокбізнесбанк на суму 360 271,37 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 317 800,00 грн.; прострочених відсотків 42 471,37 грн., а також відшкодувати витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 6 000,00 грн.

12 жовтня 2016 року за результатами розгляду заяви ПАТ Брокбізнесбанк від 04 жовтня 2016 року, керуючись п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецької області Чистова Г.О. склала повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (ВП № 52639699) (а.с. 12).

Як свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання надіслане на адресу ПАТ Брокбізнесбанк рекомендованою поштовою кореспонденцією 19 жовтня 2016 року (а.с. 13).

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року ВП № 52639699 отримане ПАТ Брокбізнесбанк 24 жовтня 2016 року та зареєстроване за вхідним № 10119, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції позивача (а.с. 12).

З цим позовом ПАТ Брокбізнесбанк звернулося до суду 02 листопада 2016 року, що підтверджено штампом підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 18), а також відомостями он-лайн сервісу Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта Відстеження пересилання поштових відправлень (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=0305708382553), штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 0305708382553.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку звернення до адміністративного суду з цим позовом розпочався 25 жовтня 2016 року і сплинув 03 листопада 2016 року.

Таким чином, ПАТ Брокбізнесбанк реалізувало право на оскарження дій та рішень державного виконавця в межах строку, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 181 КАС України.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606).

02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404 цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і інших органів , крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403) цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон № 1403 офіційно оприлюднений в Голосі України від 05 липня 2016 року № 122-123 і набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Як наслідок, в силу положень п. 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404 цей Закон набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404 Закон № 606 визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1404, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, Закон № 606, крім ст. 4 цього Закону, втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Проблемою даного спору є питання застосування у часі правової норми, яка регламентує прийняття до виконання виконавчого документа.

Так, на час звернення ПАТ Брокбізнесбанк з заявою про прийняття до виконання виконавчого документа, тобто станом на 04 жовтня 2016 року, діяв Закон № 606.

На час отримання Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяви ПАТ Брокбізнесбанк про прийняття до виконання виконавчого документа, тобто станом на 10 жовтня 2016 року, а також на час складання державним виконавцем Чистовою Г.О. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, тобто станом на 12 жовтня 2016 року, діяв Закон № 1404.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд відзначає, що законодавець врегулював питання переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404.

Так, згідно з п. 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, при прийнятті поданого ПАТ Брокбізнесбанк виконавчого документа державний виконавець Чистова Г.О. мала керуватися відповідними положеннями Закону № 1404, оскільки ці виконавчі дії здійснювалися після 05 жовтня 2016 року, тобто після набрання чинності Законом № 1404.

Положення Закону № 606 не підлягали застосуванню до спірних правовідносин в силу прямої вказівки на це п. 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1404 до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

ПАТ Брокбізнесбанк звернулося з заявою про примусове виконання рішення, яке не передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону № 1404.

ПАТ Брокбізнесбанк не належить до категорії стягувачів, зазначених в абз. 3 ч. 2 ст. 26 Закону № 1404.

Ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 визначені підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Так, згідно з п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Зважаючи на те, що до заяви ПАТ Брокбізнесбанк про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса не був доданий документ на підтвердження сплати авансового внеску, державний виконавець Чистова Г.О., діючи у строки та в порядку, що визначені Законом № 1404, який був чинний на час здійснення виконавчої дії, правомірно повернула без виконання виконавчий документ стягувачеві без виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч. 1 ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Такий висновок ґрунтується на тому, що вимоги до відповідача 1, який є неналежним відповідачем, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.

Позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню, оскільки у спірних правовідносинах державний виконавець Чистова Г.О. діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 1404, з дотриманням критеріїв, наведених у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд не приймає доводи позивача про порушення його прав та інтересів оспорюваними діями та рішенням державного виконавця з огляду на наступне.

Закони № 1403 та № 1404 були офіційно оприлюднені у липні 2016 року, набрання чинності цими Законами було відтерміновано на три місяці.

Таким чином, ПАТ Брокбізнесбанк мав об'єктивну можливість передбачити зміни в правовому регулюванні правовідносин, пов'язаних з примусовим виконанням рішень, та їх правові наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідачами, на користь яких ухвалене рішення, не понесені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, а тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк до Державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чистової Г.О., Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування повідомлення - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

3. Повний текст постанови виготовлений 23 грудня 2016 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.