Постанова

від 26.12.2016 по справі 802/1435/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2016 р. Справа № 802/1435/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка О.Л.,

представника позивача: Навитанюк С. В.,

представників відповідача: Бабія Р.В., Шаталюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ШИК і БЛИСК"

до: Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ШИК і БЛИСК (далі - ТОВ ШИК і БЛИСК , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС України у Вінницькій області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 № 0002931401.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки акта перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.08.2016 №129/1401/34455064 щодо порушення ТОВ ШИК і БЛИС податкового законодавства є такими, що зроблені без викладення всіх суттєвих обставин діяльності ТОВ ШИК і БЛИС , необ'єктивно, без посилань та зазначення первинних документів або інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення 07.09.2016 № 0002931401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу з посиланням на порушення п. 2.3 Наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 № 37 Про затвердження Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами (Правила № 37) щодо заниження податку на прибуток за І квартал 2016 року на суму 3707025 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат витрати на послуги комісійної винагороди по реалізації виробів медичного призначення та товарів побутової хімії, оскільки, на переконання позивача, зазначений наказ містить заборону на приймання товарів на комісію, в той час як товариство доручало комісіонерам продавати товари шляхом укладання правочинів, тобто передавало товари.

Крім того, позивач зауважує, що Правила № 37 не містять визначень понять товари побутової хімії , вироби медичного призначення та не містять методології визначення, що саме розуміється під цими поняттями, а відповідно до декларацій та Сертифікатів відповідності на товари жоден із них не підпадає під ці поняття.

Також позивач не погоджується з висновками відповідача про заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 6023 грн. у зв'язку з віднесенням до Інших операційних витрат витрат витрати на отриману електроенергію відповідно до договору постачання електроенергії, укладеного із підприємством Вінницяобленерго в сумі 33459 грн., вказуючи, що зазначені витрати є обґрунтованими та підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку, стосовно яких ревізори-інспектори не зробили жодних зауважень.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення згідно із наведеними у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях обґрунтуваннями та просила суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти адміністративного позову заперечили і наполягали на тому, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Зазначили, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі обґрунтованих висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що зафіксовані в акті перевірки. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області № 422 від 07.07.2016 на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області: №604 від 20.07.2016, №605 від 20.07.2016, №606 від 20.07.2016, №607 від 20.07.2016, №608 від 20.07.2016, №609 від 20.07.2016 у період з 20.07.2016 по 02.08.2016 ГУ ДФС у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ШИК і БЛИСК з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016. Термін проведення перевірки був продовжений з 03.08.2016 по 09.08.2016 на підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області №473 від 02.08.2016.

За результатами перевірки складений акт за №129/1401/34455065 від 16.08.2016 (далі - Акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ ШИК і БЛИСК пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134 1 ст. 134 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 на загальну суму 3713048 грн., в тому числі: за 2015 рік на загальну суму 6023 грн., 1 кв. 2016 року на загальну суму 3707 025 грн.

Акт перевірки отриманий ТОВ ШИК і БЛИСК п рекомендованим листом із повідомленням про вручення 25.08.2016.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач подав письмові заперечення на нього від 29.08.2016 вих. № 251/16.

За результатами розгляду заперечень TOB ШИК і БЛИСК ГУ ДФС України у Вінницькій області Акт перевірки залишило без змін, а заперечення - без задоволення, про що позивача повідомило листом за вих. №1536/10/02-32-14-01 від 05.09.2016, який TOB ШИК і БЛИСК отримало 08.09.2016.

07.09.2016 відповідачем прийнято та направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу TOB ШИК і БЛИСК податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 №0002931401, яким за порушення пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що зафіксовані в Акті перевірки, збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на прибуток приватних підприємств , код платежу 11021000, в загальній сумі 4639 804,00 грн. (чотири мільйона шістсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 копійок), в тому числі за податковими зобов'язаннями 3713 048 грн., за штрафними санкціями 926756 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення TOB ШИК і БЛИСК отримало 13.08.2016.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, висновками, що викладені в Акті перевірки, TOB ШИК і БЛИСК звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Підставою для прийняття зазначеного рішення став, зокрема, висновок відповідача про заниження позивачем доходу за 1 квартал 2016 року на загальну суму 20594584 грн.

На думку відповідача, позивач, укладаючи договори доручення (комісії) з реалізацію товарів порушив п. 2.3 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 року №37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.1995 за №79/615 (далі - Правила №37). Оскільки, Правилами №37 передбачено, що до товарів, які не можуть бути прийняті на комісію належать лікувальні засоби і вироби медичного призначення та товари побутової хімії.

Так, в Акті перевірки зазначено, що на порушення п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ТОВ ШИК і БЛИСК занизило Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) по рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року на загальну суму 20594584 грн. за рахунок порушення нормативно-правового регулювання торговельної діяльності (п. 2.3 Правил № 37) та як наслідок не віднесло до складу доходів рядка 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва та ряд. 1 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за І квартал 2016 року, вартість товарів медичного призначення та товарів побутової хімії на загальну суму 20594584 грн., в тому числі: вартість товарів медичного призначення (підгузники, пелюшки медичний пластир, презервативи) в сумі 6613098 грн.; товарів побутової хімії (пральні засоби, підбілювачі, засоби для миття, засоби для чищення, освіжувачі, мило, інше) в сумі 13981486 грн., які в порушення п. 2.3 Правил № 37 неправомірно були передані на комісію в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 відповідно до актів прийому передачі таким комісіонерам: ТОВ БЛИСК ТСАЙ ; ТОВ БЛИСК І ; ТОВ БЛИСК А ; ТОВ БЛИСК В ; ТОВ БЛИСК Е ; ТОВ БЛИСК К ; ТОВ БЛИСК Р ; ТОВ ТМ ГУДМАРКЕТ ; ТОВ БЛИСК 1 ; ТОВ БЛИСК 2 ; ТОВ БЛИСК 3 .

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків ГУ ДФС України у Вінницькій області, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦК України).

Встановлено, що ТОВ ШИК і БЛИСК укладало договори комісії щодо продажу товарів у період з 07.04.2014 по 31.03.2016 з такими комісіонерами:

ТОВ ВІТУМ , код ЄДРПОУ 39155787 (договір комісії № ШБ/К-1 від 07.04.2014; сума оплаченої комісійної винагороди - 193800 грн.);

ТОВ БЛИСК ТСАЙ, код ЄДРПОУ 39694851 (договір комісії № БТ-0522001/ком від 22.05.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 10600 грн.);

ТОВ БЛИСК І , код ЄДРПОУ 396836332 (договір комісії № БІ-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 10300 грн.);

ТОВ БЛИСК А , код ЄДРПОУ 39836877 (договір комісії № БА-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 9800 грн.);

ТОВ БЛИСК В , код ЄДРПОУ 39837912 (договір комісії № БВ-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 9300 грн.);

ТОВ БЛИСК Е , код ЄДРПОУ 39836290 (договір комісії № БЕ04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 8900 грн.);

ТОВ БЛИСК К , код ЄДРПОУ 39836222 (договір комісії № БК-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 9300 грн.);

ТОВ БЛИСК Р , код ЄДРПОУ 39837954 (договір комісії № БР-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 9500 грн.);

ТОВ ТМ ГУДМАРКЕТ , код ЄДРПОУ 40022559 (договір комісії № ГМ-04/К від 01.10.2015; сума оплаченої комісійної винагороди - 6000 грн.);

ТОВ БЛИСК 1 , код ЄДРПОУ 40233908 (договір комісії № ШБ-Б1/К від 31.03.2016; сума оплаченої комісійної винагороди - 0 грн.);

ТОВ БЛИСК 2 , код ЄДРПОУ 40233543 (договір комісії № ШБ-Б2/К від 31.03.2016; сума оплаченої комісійної винагороди - 0 грн.);

ТОВ БЛИСК 3 , код ЄДРПОУ 40231965 (договір комісії № ШБ-Б3/К від 31.03.2016; сума оплаченої комісійної винагороди - 0 грн.).

Відповідно до вказаних договорів (з урахуванням додаткових угод) комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчиняти від свого імені та за рахунок комітента цивільно-правові правочини щодо продажу товару протягом строку дії договору, за ціною і в порядку, передбачені ним.

Умови вчинення правочинів комісіонером, в т.ч. ціна продажу товару комітента визначаються в актах прийому-передачі товару на комісію, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 1.2 договорів).

Таким чином, згідно з вказаними вище договорами комісії ТОВ ШИК і БЛИСК (комітент) доручало (комісіонерам) вчиняти від свого імені та за рахунок комітента цивільно-правові правочини щодо продажу товару.

Судом з'ясовано, що вищенаведені договори комісії є загальними і не містять вичерпного переліку товарів, які передаються згідно договору комітентом комісіонерам, проте містять істотні умови, передбачені главою 69 ЦК України (порядок поставки та розрахунки, розмір комісійної плати, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та розгляд спорів тощо).

Суд не погоджується із висновками податкових інспекторів щодо порушення позивачем вимог пункту 2.3 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, враховуючи наступне.

Так, у п. 2.7 Правил №37 наведено вичерпний перелік товарів, які не приймаються для комісійного продажу, зокрема: лікувальні засоби і вироби медичного призначення; товари побутової хімії.

Вказаною нормою Правил №37 встановлено перелік товарів, які не можуть бути прийняті на комісію, тоді коли фактично ТОВ "Шик і Блиск" не приймало на комісію товари побутової хімії та вироби медичного призначення , а передавало їх відповідно до договорів комісії комісіонерам.

Крім того, суд зауважує, що TOB ШИК і БЛИСК передавало на комісію медичні вироби, а не вироби медичного призначення, як вказано у Правилах № 37.

Правила комісійної торгівлі не містять визначень поняття вироби медичного призначення .

Класифікація кожного виробу чи є він медичний здійснюється в кожному окремому випадку на підставі критеріїв, визначених чинним законодавством України. Визначення поняттю медичний виріб надано в Постанові Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів .

У законодавстві відсутнє поняття товарів побутової хімії , в той час як саме такий термін вживається у Правилах № 37.

Встановлено, що TOB ШИК і БЛИСК здійснює оптову торгівлю товарами широкого асортименту та товарами господарського призначення. Поряд із цим, TOB ШИК і БЛИСК не передавало на комісію товари побутової хімії . На всі товари, які TOB ШИК і БЛИСК передавало на комісію є Сертифікати відповідності, однак в жодному з них відсутнє таке визначення як товар побутової хімії .

Крім того, суд звертає увагу, що на час затвердження Правил № 37 не існувало самого поняття договір комісії у тому розумінні, в якому це поняття використовується в Цивільному кодексі України. Наказ про затвердження Правил № 37 був виданий 13.03.1995 ще задовго до прийняття Цивільного кодексу України (ЦК України прийнятий 16.01.2003) та регулює відносини здійснення комісійної торгівлі, а не здійснення господарської діяльності в цілому.

З урахуванням принципу законності, що визначений ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, закон має вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів та джерел юридичного, тобто державою встановленого права. Ця специфічна властивість закону виявляється у ряді рис, зокрема, в тому, що всі інші нормативно-правові акти, а також ненормативні юридичні акти мають відповідати закону як першоджерелу, не можуть йому суперечити, через що їх називають підзаконними актами.

У свою чергу Правила - це звід правових норм, що регламентують діяльність певної галузі виробництва чи окремий вид діяльності.

Статтею 1028 ЦК України зазначено, що законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна.

Поряд із цим ні Цивільним кодексом України так і іншими законами не встановлено обмежень щодо укладення договорів комісії стосовно лікувальних засобів і виробів медичного призначення.

Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили, що визнають чинність укладених договорів комісії як правочинів.

Щодо визначеної відповідачем суми податку на прибуток суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що за основу для визначення бази оподаткування податком на прибуток були взяті дані з бази ЄРПН (Архів електронної звітності) за період з 01.01.2016 по 31.03.2016, тобто податок на прибуток ТОВ ШИК і БЛИСК донараховано не на різницю вартості реалізації та вартості придбання товарів, а на суму, що була взята з бази ЄРПН.

В судовому засіданні представники ГУ ДФС України у Вінницькій області зазначили, що порахувати суму порушення згідно первинної бухгалтерської документації відповідач не міг, оскільки ТОВ ШИК і БЛИСК не надало копій звітів комісіонерів, копій актів прийманя-передачі товарів на комісію та оборотно-сальльдових відомостей.

Відтак, представники відповідача підтвердили, що під час перевірки на огляд було надано оригінали всіх вищезазначених документів, а також видаткових накладних, за якими всі товари, що передавались на комісію, були придбані TOB ШИК і БЛИСК як покупцем у постачальників, а отже відповідач мав змогу на підставі оригіналів первинних бухгалтерських документів порахувати собівартість товарів та визначити базу оподаткування, з якої мав би справлятись податок на прибуток у тому випадку, якби ці товари були відчуджені за договорами поставки чи купівлі-продажу, а не договорами комісії.

Донарахування податку на прибуток на суму, що була взята з бази ЄРПН, обумовило ситуацію подвійного оподаткування, оскільки ТОВ ШИК і БЛИСК сплатило податок на прибуток із різниці вартості реалізації товару за договорами комісії та вартості придбання цих товарів у своїх постачальників, а відповідач, не зважаючи на це, донараховуючи податок, не зменшив його на розмір уже сплаченої суми цього податку з реалізації товарів за договорами комісії.

Відтак, висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2016 року на суму 3707025 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат витрати на послуги комісійної винагороди по реалізації товарів, переданих комісіонерам не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про завищення позивачем витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік на загальну суму 33459 грн. внаслідок того, що ТОВ ШИК і БЛИСК здійснювало оприбуткування електроенергії від ПАТ СО Вінницькі міські електричні мережі та здійснювало її оплату для забезпечення потреб електроустановок, які відсутні на балансі підприємства та не орендуються.

Так, в акті перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області зазначає, що на порушення пп. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 ПК України ТОВ ШИК і БЛИСК занижено Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) по рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 33459 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу рядка 2180 Інші операційні витрати Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва отриману електроенергію згідно з договором постачання електроенергії від 01.09.2010 № ВІ 661500, укладеного із підприємством Вінницяобленерго (СО Вінницькі електричні мережі ) в сумі 33459 грн. (бухгалтерська проводка Д-т рах 949 К-т рах 631), яка фактично підприємством не використовувалась внаслідок відсутності оренди приміщень за адресами, зазначеними в додатках до договору.

З указаними висновками ГУ ДФС у Вінницькій області суд не погоджується з огляду на наступне.

Встановлено, що в період з січня 2013 року по листопад 2014 ТОВ ШИК і БЛИСК орендувало ряд нежитлових приміщень відповідно до договорів суборенди.

На підставі договору постачання електричної енергії №1490 від 01.09.2010, укладеного між ВАТ АК Вінницяобленерго та TOB ШИК і БЛИСК , здійснювалось постачання електричної енергії.

В подальшому номер договору був змінений додатковою угодою від 01.09.2010 на №ВІ-661500. Договір діяв до 19.08.2015 (розірвано додатковою угодою від 19.08.2015).

Згідно з умовами вказаного договору підприємство Вінницяобленерго (СО Вінницькі міські електричні мережі ) продає електроенергію споживачу - TOB ШИК і БЛИСК для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю 117 кВт.

За 2015 рік відповідно до актів виконаних робіт вартість електроенергії становить 33459 грн. з ПДВ. ТОВ ШИК і БЛИСК перерахувало за період з 01.01.2015 по 13.10.2015 на адресу ПАТ СО Вінницькі міські електричні мережі кошти на суму 28175 грн.

Витрати на оплату електроенергії, отриману за договором постачання для задоволення господарських потреб товариства, класифіковані підприємством як інші операційні витрати відповідно до пунктів 17, 20 Положення (Стандарту) №16 Витрати , затвердженого Наказом №318 від 31.12.1999 Міністерства фінансів та зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, є обґрунтованими та підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно з пунктом 6 цього ж Положення витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу в результаті його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Вказані витрати достовірно оцінені і визначені в документах первинного бухгалтерського обліку, щодо який ревізори-інспектори зауваження до Акту перевірки не вносили.

Стосовно самих первинних бухгалтерських документів ревізори-інспектори не зробили жодних зауважень, а отже визнали факт наявності та відповідності чинному законодавству всіх первинних документів, що засвідчують реальність здійснення господарської операції по отриманню електроенергії згідно з зазначеним вище договором постачання електроенергії.

Відповідно до абзацу 2 п. 7 цього ж Положення (стандарту) витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом №290 Міністерства фінансів України від 29.11.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування зазначених витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду.

Відповідно до п.п. 134.1. 1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, зі змінами внесеними Законом від 28.12.2014 з 01.01.2015 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

У ПК України не передбачено коригувань фінансового результату, а як наслідку оподаткованого прибутку на витрати, пов'язані з використанням товарів, робіт, послуг у господарській діяльності платника, що також під сумнів в Акті перевірки не ставилось.

З огляду на викладене суд вважає хибними висновки контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу рядка 2180 Інші операційні витрати Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва отриману електроенергію згідно з договором постачання електроенергії від 01.09.2010 № ВІ 661500, укладеного із підприємством Вінницяобленерго (СО Вінницькі електричні мережі ), в сумі 33459 грн.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вєстберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів в обґрунтування висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства та у зав'язку з цим наявність підстав для збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на прибуток приватних підприємств . Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить також безпідставність застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення від 07.09.2016 №0002931401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані ними докази, суд дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини першої статті 94 КАС України, відповідно до якої суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 0002931401 від 07.09.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" (код ЄДРПОУ 34455065) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 69597 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 06 (шість) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна