Ухвала

від 04.01.2017 по справі 144/674/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/674/15-ц Провадження № 22-ц/772/181/2017Головуючий в суді першої інстанції Герман О. С. Категорія 23Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Шемети Т. М.,

суддів: Зайцева А. Ю., Панасюка О. С.,

за участі: секретаря судового засідання Топольської В. О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17.11.2016 року, -

встановила:

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ Теплик-Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Вказав, що він є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом. 05 липня 2011 року він уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки на строк 3 роки. У зв'язку з закінченням строку дії договору, маючи на меті самостійно обробляти свою земельну ділянку, він звернувся до ТОВ Теплик-Агро з заявою про відмову у продовженні договору оренди. 13 лютого 2015 року він отримав від відповідача листа, в якому було вказано, що в травні 2014 року на його адресу було направлено лист-повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди, а оскільки відповіді не було отримано, то ТОВ Теплик-Агро буде користуватись земельною ділянкою до 05 липня 2017 року. Після цього він замовив та отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, в якому було вказано, що Реєстраційна служба Теплицького районного управління юстиції 27 грудня 2014 року здійснила реєстрацію речового права (договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ Теплик-Агро , строк дії речового права 10 років. Враховуючи, що вказаний договір він не підписував, нікого не уповноважував це зробити, позивач, уточнивши позовні вимоги після ознайомлення з справою про реєстрацію речового права, просив визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди землі від 19.12.2014 року, зареєстрований 27.12.2014 року та зобов'язати відповідача повернути йому належну на праві власності земельну ділянку.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 17.11.2016 року визнано недійсною угоду від 19 грудня 2014 року між ТОВ Теплик-Агро та ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі від 05 липня 2011 року, речове право за якою зареєстроване Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції 27 грудня 2014 року, індексний номер 18406766; зобов'язано ТОВ Теплик-Агро повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,1772 га, яка розташована на території Комарівської сільської ради Теплицького району, належну позивачу на підставі Держаного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2; стягнуто з ТОВ Теплик-Агро на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1 896 грн. 453 коп..

В апеляційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким в позові відмовити у повному обсязі, оскільки вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим. Апеляційну скаргу обґрунтовує наступним: 1) позивач не довів, що в нього було відсутнє волевиявлення на укладення оспорюваного договору; 2) вже після дослідження судом доказів представник позивача змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19.12.2014 року, зареєстровану 27.12.2014 року, тоді як позов заявлено про визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2014 року, зареєстрованого 27.12.2014 року; 3) суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення того чи дійсно ОСОБА_4 підписано договорі про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_4 проживає в РФ і на території України в 2015 році не був, а відтак не міг укласти угоду з адвокатом.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав. Представник позивача адвокат ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,1772 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.8).

Між позивачем та ТОВ Теплик-Агро 05 липня 2011 року укладено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки (а.с.16-17), який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 10 лютого 2012 року за № 052370004003942.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502726422015 (а.с.9-14) вбачається, що 27.12.2014 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції зареєстровано за належною позивачеві земельною ділянкою речове право оренди на 10 (десять) років на підставі Угоди про внесення змін до договору оренди землі від 19.12.2014 року (а.с.143).

Відповідно висновку експерта №18 від 12.04.2016 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в угоді про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, яку було укладено між ОСОБА_4 та ТОВ Теплик-Агро виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с.139 - 145).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, встановивши що угода про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року підписана від імені позивача іншою особою, дійшов вірного висновку про те, що така угода була укладена за відсутності волевиявлення ОСОБА_4: він її не підписував, повноважень на її підписання іншій особі не надавав. Окрім того суд вірно взяв до уваги той факт, що позивач проживає в Російській Федерації та відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, впродовж 2014 року не перетинав кордон з Україною (а.с.127, 150). Тому доводи апеляційної скарги про те, що по справі не було доведено відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення оспорюваної Угоди, - є надуманими.

Стосовно аргументу апеляційної скарги про те, що суд порушив норми процесуального закону, розглянувши позовні вимоги, які представник позивача змінив вже після дослідження судом доказів, слід зазначити наступне: оскільки позивач не підписував оспорювану угоду, то в нього не було і не могло бути її примірника, про зареєстроване речове право оренди він дізнався з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502726422015 (а.с.9-14), в якому не зазначено на підставі якої саме угоди було зареєстровано це речове право. Тому не можна розцінювати як зміну предмета позову уточнення реквізитів оспорюваної угоди після того як сторона змогла ознайомитися з нею в ході судового розгляду(а.с.155).

Стосовно аргументу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення того чи дійсно ОСОБА_4 підписано договір про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2, слід зазначити наступне: апеляційний суд, вирішуючи клопотання ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи, вказав, що підстав ставити під сумнів повноваження представника позивача лише через те, що позивач проживає в РФ та в 2015 році не приїздив в Україну, немає, оскільки пояснення, надане ОСОБА_2 стосовно способу підписання доручення є логічним, ОСОБА_4,, будучи допитаним в порядку, визначеному Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року в редакції Протоколу до неї 1997 року , будь-яких заперечень стосовно представництва його інтересів ОСОБА_2 не висловив, підтримав поданий позов повністю.

Таким чином, висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам по справі, судом надано належний правовий аналіз виниклим правовідносинам, що обґрунтовано відображено в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, - немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/ Т. М. Шемета

Судді: /підпис/ А. Ю. Зайцев

/підпис/ О.С. Панасюк

З оригіналом вірно Т. М. Шемета