Постанова

від 30.10.2019 по справі 144/674/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 144/674/15-ц

провадження № 61-15978св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Мельник Олег Федорович ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро ,

представник відповідача - Парпальос Вікторія Василівна,

третя особа - відділ реєстраційної служби Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року у складі судді Германа О. С. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 04 січня 2017 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Зайцева А. Ю., Панасюка О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро (далі - ТОВ Теплик-Агро ) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки, яка розташована на території Комарівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 15 вересня 2004 року. 05 липня 2011 року між ним та ТОВ Теплик-Агро було укладено договір оренди земельної ділянки на строк три роки.

У зв`язку із закінченням строку дії договору, маючи на меті самостійно обробляти свою земельну ділянку, він звернувся до ТОВ Теплик-Агро із заявою про відмову у продовженні договору оренди. 13 лютого 2015 року він отримав від відповідача лист, у якому було вказано про те, що у травні 2014 року на його адресу було направлено лист-повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди, а оскільки відповіді не було отримано, тому ТОВ Теплик-Агро продовжив користуватись земельною ділянкою до 05 липня 2017 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0523783000:01:000:0011 вказано, що реєстраційна служба Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 27 грудня 2014 року здійснила реєстрацію речового права (договору оренди земельної ділянки між ним та ТОВ Теплик-Агро ), строк дії речового права - 10 років.

Ураховуючи, що указаний договір він не підписував, нікого не уповноважував на підписання від його імені спірного договору, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати договір про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, зареєстрований 27 грудня 2014 року, недійсним та зобов`язати ТОВ Теплик-Агро повернути йому належну на праві власності земельну ділянку.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано угоду про внесення змін до договору оренди землі, укладену 19 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Теплик-Агро , зареєстрованою реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 27 грудня 2014 року за № 18406766, недійсним. Зобов`язано ТОВ Теплик-Агро повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3,1772 га, яка знаходиться на території Комарівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 103512. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції встановлено відсутність волевиявлення позивача ОСОБА_1 на продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у власності останнього, на умовах, що були визначені в угоді про внесення змін до договору оренди землі, оскільки позивач не підписував угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року та не надавав відповідних повноважень іншій особі на її підписання.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04 січня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Теплик-Агро відхилено. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що угода про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року підписана іншою особою, тому така угода була укладена за відсутності волевиявлення ОСОБА_1 , оскільки останній її не підписував, повноважень на її підписання іншій особі не надавав. Крім того, суд вірно взяв до уваги той факт, що позивач проживає в Російській Федерації та відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, впродовж 2014 року не перетинав кордон з Україною (а. с. 127, 150).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Теплик-Агро , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Зазначало про те, що позивач не довів, що у нього було відсутнє волевиявлення на укладення оспорюваного договору. Після дослідження судом доказів представник позивача змінив позовні вимоги та просив визнати недійсною угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, зареєстровану 27 грудня 2014 року, тоді як позов заявлено про визнання недійсним договору оренди землі від 27 грудня 2014 року, зареєстрованого 27 грудня 2014 року. Крім того, суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення того, чи дійсно ОСОБА_1 підписано договір про надання правової допомоги адвокатом Мельником О. Ф., оскільки ОСОБА_1 проживає у Російській Федерації і на території України у 2015 році не був, а, відтак, не міг укласти угоду з адвокатом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано з Теплицького районного суду Вінницької області зазначену цивільну справу. Зупинено виконання рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04 січня 2017 року, до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Теплик-Агро , третя особа - відділ реєстраційної служби Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області, про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - Мельника О. Ф. , у якому він посилався на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга ТОВ Теплик-Агро є безпідставною, тому задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1772 га, яка розташована на території Комарівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 103512 , кадастровий номер 0523783000:01:000:0011 (а. с. 8).

05 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ Теплик-Агро було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на три роки, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області 10 лютого 2012 року за № 052370004003942 (а. с. 16-17).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502726422015 встановлено, що 27 грудня 2014 року реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано за належною позивачеві земельною ділянкою речове право оренди на десять років на підставі угоди про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року (а. с. 9-14, 143).

Згідно з висновком експерта від 12 квітня 2016 року № 18, проведеного державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в угоді про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, яку було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ Теплик-Агро , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 139 - 145).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ТОВ Теплик-Агро задоволенню не підлягає.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину відповідно до частини першої статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням приписів статті 202 ЦК України правочином є поєднання внутрішньої волі та волевиявлення сторін і воля учасників правочину полягає в їх обопільній, добровільній, усвідомленій згоді спільно досягти певної законної мети (набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки) шляхом прийняття на себе певних прав і обов`язків. Таким чином, підставою для визнання недійсним договору за частиною першою статті 215 ЦК України може бути встановлений судом дефект такого елемента правочину, як воля його учасника (учасників) - відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення учасника (учасників) в момент вчинення правочину.

Виключне право на підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року підписано іншою особою, тому така угода була укладена за відсутності волевиявлення ОСОБА_1 , оскільки останній її не підписував, повноважень на її підписання іншій особі не надавав. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що судами було порушено норми процесуального закону, розглянувши позовні вимоги, які представник ОСОБА_1 змінив вже після дослідження судом доказів, є безпідставними, оскільки позивач не підписував оспорювану угоду, тому в останнього не було і не могло бути її примірника, про зареєстроване речове право оренди позивач дізнався із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502726422015, у якому не зазначено на підставі якої саме угоди було зареєстровано це речове право. Тому не можна вважати як зміну предмета позову уточнення реквізитів оспорюваної угоди, після того, як сторона змогла ознайомитися з нею у ході судового розгляду.

Посилання касаційної скарги на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення того, чи дійсно ОСОБА_1 підписано договір про надання правової допомоги адвокатом Мельником О. Ф . , є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, вирішуючи клопотання ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої експертизи, вказав, що підстав ставити під сумнів повноваження представника позивача лише через те, що позивач проживає в Російській Федерації та у 2015 році не приїздив в Україну, немає, так як пояснення, надане Мельником О. Ф. стосовно способу підписання доручення є логічним, ОСОБА_1 , будучи допитаним у порядку, визначеному Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року у редакції Протоколу до неї 1997 року, будь-яких заперечень стосовно представництва його інтересів Мельником О. Ф. не висловив, підтримав указаний позов повністю.

Доводи касаційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права при їх ухваленні не знайшли свого підтвердження і спростовуються належними та допустимими доказами у справі.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо поновлення виконання судових рішень

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін, суд касаційної інстанції поновлює їх виконання.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Теплик-Агро залишити без задоволення.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 04 січня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04 січня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович