Рішення

від 24.11.2016 по справі 755/13034/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/13034/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Інжиніринг про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар,-

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд: розірвати договір поставки №5015-298 від 28.12.2015 року лінії з виробництва сухих будівельних сумішей, який позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ТОВ НВП Інжиніринг ; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені позивачем за договором кошти в сумі 428400,00грн., суму пені в розмірі 127859,00грн. нараховану відповідно до договору, 1064000,00грн. суми упущеної вигоди, 79500,00грн. збитків, які позивач зазнав у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2015 року між сторонами укладено договір поставки №5015-298 лінії з виробництва сухих будівельних сумішей вартістю 1141585,00грн. Згідно п. 5 Сертифікації№1 до Договору відповідач зобов'язався поставити товар за 25-30 робочих днів від дня першої передоплати. Згідно п. 6.1. Сертифікації №1 передоплата 20% від вартості товару сплачується покупцем на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору. Позивачем 30.23.2015р. сплачено 20% вартості товару в сумі 228400,00грн., тобто з цієї дати розпочався перебіг строку, в який відповідач повинен був поставити товар - тобто до 19.02.2016р. Станом на 29.06.2015 року товар не поставлений відповідачем. Згідно п. 1 Сертифікації №1 відповідач гарантував поставку товару по кількості і якості, достатньої для належної роботи товару, та забезпечення робочої продуктивності з виробництва сухих будівельних сумішей в обсязі 10 тон за годину, а згідно п. 4 Сертифікації відповідач зобов'язався здійснити повний монтаж товару. В ході виконання договору з'ясувалось, що відповідач проводить виробництво такого товару в перший раз та не має чіткого розуміння як змонтувати лінію, постійно припускається порушення строків. Згідно п.6.2. Специфікації №1 позивач мав сплатити ще 30% від вартості товару після отримання письмового або фото повідомлення про готовність товару на 25% та підписання сторонами відповідного акту огляду готовності товару. Однак, станом на 25.02.2016 року відповідачем було виготовлено лише 5 позицій із загальної кількості 25, передбаченій у Специфікації 31, що становило менше 25% від загальної кількості і знаходилось у неробочому стані та було недоукомплектоване. Позивач 09.03.2016 року перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 200000,00грн. Товар вироблявся дуже повільно і станом на 23.05.2016 року договір не виготовлений. Згідно п.4 Спеціфікації №1, для встановлення лінії, позивач мав виконати підготовку підлоги та сполучних вузлів, на що позивачем було витрачено 79500,00грн. Приміщення, в якому були виконані дані роботи, позивачеві не належить, доступу до даного приміщення на даний час позивач не має. В результаті неналежного виконання відповідачем укладеного договору, позивач також зазнав збитків у вигляді втрати доходу, які за розрахунками позивача складають 1064000,00грн. Крім того, умовами договору (п.8.3.) передбачена пеня в розмірі 1% від вартості непоставленого в строк товару, за кожний банківський день прострочення, яка з 19 лютого 2016 року за 112 банківських днів становить 127859,00грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про правовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, частин першої та другої статті 509 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).

Згідно положень статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено положеннями ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що 28.12.2015року між ТОВ НВП-Інжиніринг та ОСОБА_1 укладено Договір поставки №5015-298 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого ТОВ НВП-Інжиніринг зобов'язався виготовити, поставити, провести монтаж і налагодження та передати ОСОБА_1 у власність, а останній зобов'язався прийняти та оплатити лінію для виробництва сухих будівельних сумішей та їх фасування, в тому числі фасуванню цементу, в обсязі не меншому 10 тон за годину при умові, що кількість сухого піску, а це 4-7 (чотири - сім) тонн на годину, відповідно до Специфікації, буде достатньо для виробництва 10 (десяти) тонн сумішей. Продуктивність фасувальної машини в мішки складає від 2500кг до 5000кг на годину. Тому ТОВ НВП-Інжиніринг гарантував, що на вказаних у специфікації 2 (двох) фасувальних машинах продуктивність фасування буде складати від 5000 кг/годину до 10000 кг/годину. В термін та розуміння товару за даним договором також включається програмне забезпечення, необхідне для належної роботи товару, включаючи електронні кабелі, щитки керування, інші витратні матеріали та обладнання, що забезпечують роботу автоматичної системи управління виробництвом та фасуванням (а.с.7-13).

Кількість, асортимент та вартість обладнання і автоматичної системи управління (включаючи програмне забезпечення), яким комплектується товар, вказуються у Спеціфікації до Договору, яка підписується сторонами та вважається невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору, у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1%, обчислену від вартості непоставленого у строк товару, за кожний банківський день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016р., а в частині зобов'язання за договором, які є невиконаними на зазначену дату - до повного виконання сторонами цих зобов'язань за договором.

Відповідно до п.2 Специфікації №1 до Договору, загальна вартість товару складає 1141585,00грн.

Відповідно до п. 5 Специфікації №1 до Договору, строк поставки товару: протягом 25-35 робочих днів від дня першої передоплати при виконанні свої зобов'язань, відповідно пунктам 6.1; 6.2; 6.3; 6.4; 6.5.

Відповідно до п. 6.1. Специфікації №1 до Договору, передоплата 20% від вартості товару на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору.

Позивачем 30.12.2015 року на рахунок ТОВ НВП -Інжиніринг сплачено суму в розмірі 228400,00грн., що підтверджується квитанцією №943\з26 від 30.12.15р. (а.с.15)

Відповідно до п. 6.2. Специфікації №1 до Договору, інші 30% від вартості товару після отримання покупцем письмового або фото повідомлення про готовність товару на 25% та підписання сторонами відповідного акту огляду готовності товару. Покупець зобов'язується сплатити 30% на протязі 3-х банківських днів після підписання відповідного акту.

Докази підписання сторонами вищезазначеного акту в матеріалах справи відсутні, разом з тим, позивачем 09.03.2016 року на рахунок ТОВ НВП -Інжиніринг сплачено суму в розмірі 200000,00грн., що підтверджується квитанцією №942\з88 від 09.03.2016р. (а.с.16)

Виходячи з вказаних вище умов договору, поставка товару мала відбутися протягом 25-35 робочих днів, що відраховуються від 30.12.2015р. Тобто, кінцевим терміном поставки товару є 19.02.2016р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем в повному обсязі або частково виконані умови укладеного між сторонами договору, ці обставини не спростовано відповідачем ТОВ НВП Інжиніринг , який не скористався процесуальним правом подати свої письмові пояснення (заперечення) та докази на спростування заявлених позовних вимог та підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних справ та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір - це домовленість щодо встановлення, зміни або припинення зобов'язання як правовідношення. Предметом договору є зобов'язання, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має справо вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Отже, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ НВП Інжиніринг виникли відносини на підставі Договору поставки №5015-298, предметом договірних зобов'язань за цими договорами є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів, виготовлення, поставки, проведення монтажу і налагодження та передачі позивачеві у власність лінії для виробництва сухих будівельних сумішей та їх фасування. Матеріальними об'єктами договірних зобов'язань є наприкінці майно і гроші, які сторони мають передати одна одній, саме вони є предметом виконання за договором, з урахуванням інтересу кожної із сторін та відповідної мети договору.

Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 правомірно пред'явлено вимогу до ТОВ НВП Інжиніринг про розірвання Договору поставки №5015-298 від 28.12.2015р., оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов'язань в частині термінів виготовлення, поставки, монтажу та налагодження лінії для виробництва сухих будівельних сумішей та їх фасування, ці обставини не спростовано відповідачем ТОВ НВП Інжиніринг , який не скористався процесуальним правом подати свої письмові пояснення (заперечення) та докази на спростування заявлених позовних вимог та підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов'язань.

Виходячи з наведеного суд убачає передбачені ст. 611, 651 ЦК України підстави для розірвання Договору поставки №5015-298 від 28.12.2015р., стягнення з відповідача сплачених позивачем за договором коштів у сумі 428400,00грн., а також передбаченої умовами договору (п.8.3.) пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожний банківський день прострочення - з 20.02.2016р. (наступного дня за граничним строком) за 112 днів прострочення, як про це заявлено у позові, виходячи з вартості товару, визначеної умовами договору - 1141585,00грн., що становить суму в розмірі 127858,08грн. (112 х 1141,59). Тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною третьою статті 10 ЦПК України, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.

Що стосується вимоги позову про стягнення 79500,00грн. збитків, які згідно позовної заяви складаються з витрат по сплаті винагороди за договором підряду в сумі 37500,00грн., компенсації палива підрядника на суму 3000,00грн. та вартості матеріалів для проведення робіт на суму 39000,00грн., суд приходить до наступного.

Дійсно, умовами Договору, викладеними в п.4 Спеціфікації №1 до Договору, передбачено, що підготовку підлоги виконує покупець, при монтажі товару на наявне у покупця обладнання, покупець повинен самостійно, за власний рахунок, підготувати сполучні вузли по вказаним продавцем параметрам.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Частинами 2 та 3 ст. 624 ЦК України визначена можливість договірного встановлення обов'язку по відшкодуванню збитків.

При цьому, збитками закон визначає: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст.22 ЦК України).

Умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено відшкодування витрат ОСОБА_1 на підготовку підлоги та сполучених вузлів.

Більше того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження виконання ним, або іншою особою на його замовлення таких робіт, придбання необхідних для цього матеріалів, сплату позивачем винагороди за договором підряду в сумі 37500,00грн., компенсації палива підрядника на суму 3000,00грн., вартості матеріалів для проведення робіт на суму 39000,00грн., або інших сум, витрачених позивачем, як і доказів укладання договору підряду на виконання відповідних робіт.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині з підстав недоведеності даної вимоги позовної заяви.

Що стосується вимоги позову про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 1064000,00грн., вона також не підлягає задоволенню виходячи як з наступного.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Разом з тим, позивачем суду не надано жодного доказу в розумінні ст. 57-59 ЦПК України на підтвердження завдання відповідачем позивачу збитків в розумінні ст. 22 ЦК України (упущеної вигоди).

Так, позивачем не надано підтвердження укладення ним з будь-якими особами договорів поставки сухих будівельних сумішей, укладення відповідних попередніх договорів у розумінні ч.1 ст.635 ЦК України, або вчинення позивачем дій по складанню, направленню чи розміщенню пропозицій на укладання таких договорів (ст.ст.640, 641 ЦК України), а долучені до позову Інтернет оголошення (а.с.20-22) містить пропозиції виробників товару, якими не є позивач та можуть бути підтвердженням лише вірогідної вартості товару кожного окремого виробника.

Отже в даній частині позовних вимог позов також не підлягає задоволенню з підстав недоведеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - за вимогою немайнового характеру - в сумі 551,20грн. та за вимогою майнового характеру - в сумі 5562,58грн., а всього - 6113,78грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 22, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 623, 624, 627, 628, 638, 651, 655, 662, 712, 837 ЦК України, ст. 10, 11, 57-60, 74-77, 88, 169, 179, 197, 208, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Інжиніринг про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар -задовольнити частково.

Розірвати Договір поставки №5015-298 від 28.12.2015 року лінії з виробництва сухих будівельних сумішей, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП Інжиніринг та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Інжиніринг (ЄДРПОУ 39813163) на користь ОСОБА_1 сплачені за договором кошти в сумі 428400,00грн., пеню в розмірі 127858,08грн., судовий збір в сумі 6113,78грн., а всього суму в розмірі 562371,86грн. (п'ятсот шістдесят дві тисячі триста сімдесят одну гривню вісімдесят шість копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: