Ухвала

від 16.01.2017 по справі 927/100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" січня 2017 р. Справа № 927/100/17

Суддя Лавриненко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 14-69вих.17 від 11.01.17

Військовий прокурор Чернігівського гарнізону, вул.Шевченка, 57, м. Чернігів, 14030

в інтересах держави

В особі: Державного концерну "Укроборонпром",

вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця",

АДРЕСА_1, 16600

Третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Північінвестбуд", вул. О.Кошового,1, м. Чернігів, 14029,

Предмет спору: про витребування майна з чужого незаконного володіння, ціна позову 172113 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Військовим прокурором Чернігівського гарнізону подано позов в інтересах держави в особі: Державного Концерну "Укроборонпром" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця", третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд", відповідно до якого прокурор просить суд: витребувати на користь позивача з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця" (код ЄДРПОУ 39585405; 16600, АДРЕСА_2) нежитлову будівлю складу літ.Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101), що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.О.Кошового, буд.1.

Також у поданому позові прокурор просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця" (код ЄДРПОУ 39585405; 16600, АДРЕСА_2) вчиняти будь-які юридично-значущі дії (продаж, обмін, оренда, дарування, застава тощо) щодо нерухомого майна) нежитлової будівлі складу літ.Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101), що розташована за адресою: м.Чернігів, вул.О.Кошового, буд.1, до вирішення спору по суті.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» .

Відповідно до ч.1,2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду, судовий збір сплачується в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Як вбачається із тексту позовної заяви, прокурором заявлено вимогу майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 172113,00 грн, тобто ціна позову становить 172113 грн.

Відповідно, судовий збір сплачується із ціни позову 172113,00 грн за витребування майна з чужого незаконного володіння та повинен становити 2581,70 грн (172113,00 х 1,5%).

Згідно з платіжними дорученнями №1184 та №1185 від 23.12.2016 прокурором сплачено лише 2581,00 грн судового збору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором не подано доказів сплати судового збору в установленому розмірі.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, ч.3,4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

У ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України також передбачений обов'язок щодо зазначення в позовній заяві вищезазначених обставин.

Таким чином, нормами чинного законодавства (ч.3,4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.2, 29, 54 Господарського процесуального кодексу України) прямо передбачений імперативний обов'язок прокурора при поданні позову обґрунтувати як наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави, так і неможливість здійснення або фактичне нездійснення захисту цих інтересів в даному випадку державним господарським об'єднанням - Державним концерном «Укроборонпром» .

У поданій позовній заяві прокурором зазначено, що підставою, яка обумовила необхідність звернення прокурора до суду за захистом майнових інтересів держави є те, що Державним концерном «Укроборонпром» не вжито заходів захисту інтересів держави, що в розумінні ст.2, 29, п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", не є підставою, за якої прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державний концерн «Укроборонпром» самостійно звернувся до Військової прокуратури Чернігівського гарнізону з проханням вжити заходів представницького характеру із захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом без належного обґрунтування неможливості самостійного звернення за захистом порушених прав та інтересів.

У відповідності до п. 1 та 5 статуту Державного концерну «Укроборонпром» , який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 зі змінами та доповненнями, Державний концерн «Укроборонпром» є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» . Концерн набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Концерн має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знак для товарів і послуг, логотип, печатки та штампи із своїм найменуванням і зображенням логотипу та бланки. Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань. Концерн відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення.

Отже, Державний концерн «Укроборонпром» є самостійною юридичною особою, яка має змогу без залучення інших осіб або органів захищати порушені права та не відноситься до органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, представництво інтересів яких прокурор має право здійснювати в суді, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 87 рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005, Європейський суд з прав людини повторює, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993). Більше того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996).

У рішенні по справі "Надточій проти України" (Заява N 7460/03) від 15.05.2008, суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції" № 39594/98, "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992 та "Кайя проти Австрії" рішення від 08.06.2006). Така ж правова позиція Суду висловлена в рішенні у справі "Гурепка проти України (№ 2)" від 08.04.2010.

Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Менчінська проти Росії" (рішення від 15.01.2009), суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст. 6 § Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини підтверджує неможливість участі прокурора в судовому процесі без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін у справі.

Із зазначеного вбачається, що прокурором подано позов в інтересах Державного концерну «Укроборонпром» без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.

При цьому, наведені прокурором обставини звернення з даним позовом до суду не є достатніми підставами за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів у суді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2016 по справі №910/23324/15.

Абзацом 6 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" передбачено, що якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів або у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду відповідно на підставі пункту 1 або 3 частини першої статті 63 ГПК.

У відповідності до п.1,3,4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Отже, подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1,3,4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення зазначених порушень, Ви вправі повторно звернутись з даною позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п. 1,3,4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути прокурору.

Додаток на 68 арк.

Суддя Л.М. Лавриненко