Постанова

від 27.02.2017 по справі 927/100/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа№ 927/100/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Жук Г.А.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Косенко М.А. - представник за довіреністю б/н від 27.02.2017р.,

від позивача: Сокур С.О. - представник за довіреністю №Д-3507/2016 від 22.12.2016р.,

від відповідача: Підгорний К.Є. - представник за довіреністю № 4 від 21.02.2017р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Чернігівського гарнізону

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2017р.

у справі №927/100/17 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону в особі Державного концерну "Укроборонпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця"

третя особа, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд"

про витребування майна з чужого незаконного володіння, ціна позову 172113 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2017р. у справі №927/100/17 позовні матеріали повернуто прокурору без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що військовий прокурор Чернігівського гарнізону не мав права підписувати свій позов в інтересах держави в особі державного концерну Укроборонпром , у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтуєтьсья позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду військовий прокурор Чернігівського гарнізону звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.01.2017р. у справі № 927/100/17 про повернення позовної заяви військовому прокурору Чернігівського гарнізону скасувати.

В апеляційній скарзі військовий прокурор Чернігівського гарнізону зазначає про порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, в той же час останній визнає, що не сплатив судовий збір в повному обсязі

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017р. у складі колегії суддів: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. справу № 927/100/17 призначено до розгляду на 27.02.2017р.

Розпорядження Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному у справі № 927/100/17 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 23.02.2017р. у справі № 927/100/17 визначено колегія суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., суддi: Сітайло Л.Г., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017р. апеляційну скаргу Військового прокурора Чернігівського гарнізону прийнято до свого провадження колегією суддів київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., суддi: Сітайло Л.Г., Жук Г.А.

Третя особа в судове засідання представників не направила, але 27.02.2017р. надала до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів клопотання про розгляд справи № 927/100/17, розгляд якої призначена на 12 год. 40 хв. 27.02.2017р., без їхньої участі.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання третьої особи підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи військовий прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оспорювану ухвалу суду першої інстанції скасувати, представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оспорювану ухвалу суду першої інстанції скасувати, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

У листопаді 2017 року до канцелярії Господарського суду Чернігівської області військовим прокурором Чернігівського гарнізону подано позов в інтересах держави в особі: Державного концерну Укроборонпром до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська Фортеця , третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд про витребування на користь позивача з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська Фортеця нежитлову будівлю складу літ.Ю-1, загальною площею 717, 2 кв.м.(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101), що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.О.Кошового, буд.1. Також у позовній заяві прокурор просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Ніжинська Фортеця вчиняти будь - які юридично значущі дії (продаж, обмін, оренда, дарування, застава тощо) щодо нерухомого майна нежитлової будівлі складу літ.Ю-1, загальною площею 717, 2 кв.м.(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101), що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.О.Кошового, буд.1 до вирішення спору.

Згідно з до статті 57 Господарського процесуального кодексу України подання до позовної заяви подаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожитого мінімум для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до тексту позовної заяви, прокурором заявлено вимогу майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 172 113, 00 грн., тобто судовий збір сплачується із ціни позову 172 113, 00 грн., що становить 2581, 70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується прокурором при поданні позовної заяви останнім сплачено судовий збір в неповному обсязі, а саме 2581, 00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі прокурор посилається, зокрема на те, що не сплата додаткових 70 коп. безумовно жодним чином не перешкоджає призначенню справи до судового розгляду та є свідченням порушення судом конституційного права кожного на судовий захист.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо повернення позовної заяви без розгляду.

Інші доводи апелянта не спростовують законного та обґрунтованого висновку місцевого суду про те, що прокурором не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку, тому дана позовна заява обґрунтовано повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку встановлених законом.

Зокрема, ч.3,4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

У ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України також передбачений обов'язок щодо зазначення в позовній заяві вищезазначених обставин.

Таким чином, нормами чинного законодавства (ч.3,4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.2, 29, 54 Господарського процесуального кодексу України) прямо передбачений імперативний обов'язок прокурора при поданні позову обґрунтувати як наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави, так і неможливість здійснення або фактичне нездійснення захисту цих інтересів в даному випадку державним господарським об'єднанням - Державним концерном "Укроборонпром".

У поданій позовній заяві прокурором зазначено, що підставою, яка обумовила необхідність звернення прокурора до суду за захистом майнових інтересів держави є те, що Державним концерном "Укроборонпром" не вжито заходів захисту інтересів держави, що в розумінні ст.2, 29, п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", не є підставою, за якої прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Державний концерн "Укроборонпром" самостійно звернувся до Військової прокуратури Чернігівського гарнізону з проханням вжити заходів представницького характеру із захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом без належного обґрунтування неможливості самостійного звернення за захистом порушених прав та інтересів.

У відповідності до п.п.1,5 статуту Державного концерну "Укроборонпром", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 зі змінами та доповненнями, Державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром". Концерн набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Концерн має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знак для товарів і послуг, логотип, печатки та штампи із своїм найменуванням і зображенням логотипу та бланки. Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань. Концерн відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення.

Отже, Державний концерн "Укроборонпром" є самостійною юридичною особою, яка має змогу без залучення інших осіб або органів захищати порушені права та не відноситься до органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, представництво інтересів яких прокурор має право здійснювати в суді, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Із зазначеного вбачається, що прокурором подано позов в інтересах Державного концерну "Укроборонпром" без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені прокурором обставини звернення з даним позовом до суду не є достатніми підставами за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів у суді.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-103, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Військового прокурора Чернігівського гарнізону залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2017р. у справі №927/100/17 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №№927/100/17.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Г.А. Жук

Л.Г. Сітайло