Постанова

від 10.01.2017 по справі 911/1543/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа№ 911/1543/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Мудра С.В. - дов. №04 від 29.12.2016

від відповідача Щербина О.Ю. - дов. № 09/05-244 від 16.12.2016

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

Східенерготрейдінг

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.09.2016 (суддя Демидов В.О.)

у справі № 911/1543/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг

до Публічного акціонерного товариства Енергобанк

про визнання недійсними пунктів договору оренди та додаткової угоди

та за зустрічним

позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг

про стягнення 326 344,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі № 911/1543/16 в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом, зустрічний позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг на користь Приватного акціонерного товариства Енергобанк неустойку за період прострочення повернення орендованого майна з 19.02.2016 по 21.06.2016 в розмірі 326 344, 84 грн., а також судовий збір в розмірі 4 895, 18 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при підписанні спірного договору оренди ПАТ Енергобанк правовстановлюючих документів як на рухоме, так і на нерухоме майно не пред'явило, а обіцяло їх пред'явити невідкладно після підписання, чого за твердженням апелянта не відбулось. На думку скаржника, як на день укладення договору оренди, так і на даний час у ПАТ Енергобанк відсутнє право власності на частину майна, що є об'єктом оренди за договором, а саме на виробниче обладнання згідно наведеного в додатку № 1 опису (в тому числі папероробну машину Бертрамс (Англія). За твердженнями апелянта, п. 6.3 розділу Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів договору оренди та пп. 1.3 п. 1 додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до нього передбачені вкрай невигідні для позивача як орендаря умови настання, розмір відповідальності за невиконання зобов'язань за договором оренди та порядок розірвання укладеного сторонами договору оренди. Згадані умови були викладені у договорі та додатковій угоді до нього в результаті погроз, шантажу і залякування позивача представником відповідача у справі тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 911/1543/16 передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суддів та розгляд справи призначено на 22.11.2016.

В судових засіданнях 22.11.2016, 13.12.2016 та 20.12.2016 оголошувалось перерва на підставі ст. 77 ГПК України, останній раз на 10.01.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 продовжено розгляд справи на 15 днів згідно ст. 69 ГПК України.

21.11.2016 надійшло клопотання представника ТОВ Східенерготрейдінг про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Білик та Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Новий Київ . Клопотання мотивовано тим, що згадані підприємства вважають, що виробниче обладнання вибуло з їх володіння проти їх волі як належних власників. Таким чином, з'ясування обставин щодо належності права власності ПАТ Енергобанк на частину об'єкту оренди, зокрема, на виробниче обладнання, можливе лише шляхом залучення цих осіб до участі у даній справі.

12.12.2016 надішли заперечення представника ПАТ Енергобанк про відхилення згаданого клопотання як безпідставного та необґрунтованого, адже рішення у даній справі жодним чином не вплине на права та обов'язки ТОВ Білик та ТОВ Паперова фабрика Новий Київ , оскільки останні не є сторонами договору оренди, який є підставою первісних та зустрічних вимог у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, який здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (п. 8) передбачено, що норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Так, предметом спору за первісним позовом у даній справі є визнання недійсним пунктів договору оренди, укладеного між ТОВ Східенерготрейдінг та ПАТ Енергобанк та за зустрічним позовом - стягнення з ТОВ Східенерготрейдінг на користь ПАТ Енергобанк грошових коштів (неустойки) за неповернення орендованого майна.

Відтак предметом заявлених первісних та зустрічних вимог є матеріально-правові вимоги ТОВ Східенерготрейдінг та ПАТ Енергобанк один до одного на підставі укладеного між ними договору оренди від 21.10.2014.

З огляду на предмет первісних та зустрічних позовних вимог, враховуючи, що ТОВ Білик та ТОВ Паперова фабрика Новий Київ не є сторонами договору оренди, який є підставою первісних та зустрічних позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не може вплинути їх на права та обов'язки, відтак в клопотанні ТОВ Східенерготрейдінг як необґрунтованому та недоведеному обставинами справи слід відмовити.

12.12.2016 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшла заява представника ПАТ Енергобанк про долучення додаткових документів до матеріалів справи на підставі ст. 101 ГПК України.

20.12.2016 супровідним листом представника ПАТ Енергобанк на виконання вимог суду надано документи на підтвердження права власності на нежитлові будівлі та виробниче обладнання, яке було передано ТОВ Східенерготрейдінг за договором оренди.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.01.2017 з'явились представники сторін, представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) доводи своєї апеляційної скарги та додаткових пояснень до неї підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповнень до нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Енергобанк про визнання недійсними п.п. 1.1.1 п. 1 розділу 1 Предмет договору , п. 6.3 розділу Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів Договору оренди від 21.10.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством Енергобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг (далі Договір оренди), а також пп. 1.3 п.1 Додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до нього.

Позовні вимоги мотивовано фактом відсутності у відповідача як орендодавця за Договором оренди права власності на частину переданого в оренду майна, зокрема, на виробниче обладнання, яке знаходилося у будівлях переданих в оренду виробничих цехів (в тому числі папероробної машини Бертрамс (Англія). За доводами позивача за первісним позовом передачу майна в оренду може здійснювати лише власник такого майна за відповідними правовстановлюючими документами. Крім цього, п. 6.3 розділу Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів Договору оренди, а також пп. 1.3 п. 1 Додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до нього передбачені вкрай невигідні для позивача як орендаря умови настання, розмір відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором оренди та порядок його розірвання. За твердженнями позивача за первісним позовом, згадані умови були викладені в Договорі оренди та додатковій угоді до нього в результаті погроз, шантажу і залякування позивача представником відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2016 матеріали справи №911/1543/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг до Публічного акціонерного товариства Енергобанк про визнання недійсними пунктів Договору оренди і Додаткової угоди до нього, а також зобов'язання укласти Додаткову угоду, передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

21.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства Енергобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг про стягнення 326 344,84 грн.

Зустрічний позов мотивовано фактом одностороннього розірвання з 19.02.2016 укладеного сторонами у справі Договору оренди (із застосуванням пп. 1.3 п.1 Додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до Договору оренди) внаслідок недопуску відповідачем за зустрічним позовом працівників позивача за зустрічним позовом для чергового огляду орендованого майна. Крім цього, на підставі ст. 785 ЦК України за період прострочення повернення орендованого майна з 19.02.2016 по 22.06.2016 позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойку в розмірі 326 344, 84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Енергобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг про стягнення 326 344,84 грн.

Як встановлено матеріалами справи, 21.10.2014 між Публічним акціонерним товариством Енергобанк як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг як орендарем укладено Договір оренди, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передав орендареві у тимчасове користування за плату та на обумовлений строк майно:

- виробниче обладнання (у тому числі папероробну машину Бертрамс, Англія) згідно опису, наведеного у Додатку 1 до Договору оренди (цей Додаток 1 до Дговору оренди підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками орендаря та орендодавця);

- комплекс нежитлових будівель за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вулиця Окружна будинок 4, згідно опису, наведеного у Додатку 1 до Договору оренди.

За умовами п. 8.1 Договору оренди термін його дії становить 6 календарних місяців з дати його підписання сторонами, тобто до 21.04.2015.

Відповідно до п. 2.2 Договору оренди з квітня 2015 року місячна орендна плата становить 40 000 грн. 00 коп.

21.10.2014 сторонами у справі складено Акт приймання-передачі майна, що передається в оренду, в якому серед іншого зафіксовано факт передачі орендодавцем орендареві виробничого обладнання (папероробної машини Бертрамс, Англія,та іншого устаткування). Акт приймання-передачі майна в оренду підписано повноважними представниками сторін у справі та скріплено їх печатками.

Положеннями п. 6.3 розділу Договору оренди Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів у випадку порушення орендарем вимог п. 4.2 Договору оренди орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Пунктом 4.2 Договору оренди визначено перелік обов'язків орендаря, зокрема, обов'язок прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі, після прийняття майна в оренду провести комплекс ремонтно-відновлювальних робіт з метою введення майна в експлуатацію, забезпечити охорону майна, надавати доступ до майна уповноваженим представникам орендодавця та ін.

Цим обов'язкам кореспондуються умови п. 3.1.4 Договору оренди, відповідно до якого орендодавець має право з залученням незалежного експерта здійснювати систематичний моніторинг переданого в оренду майна, не рідше одного разу в квартал з метою його ідентифікації, перевірки технічного стану та комплектності.

Як встановлено матеріалами справи, Додатковою угодою № 1 від 20.04.2015 до Договору оренди внесено зміни в частині строку його дії та визначено, що Договір оренди укладається сторонами на строк 12 (дванадцять) календарних місяців з дати його підписання сторонами .

Додатковою угодою № 2 від 21.10.2015 до Договору оренди внесено зміни до п. 3.1.3 Договору оренди в частині права орендодавця відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку, п. 8.1 Договору оренди щодо строку його дії та згадані пункти викладено в таких редакціях:

- 3.1.3. Відмовитися від цього Договору в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення Орендареві не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до запланованої дати припинення Договору. В цьому випадку Договір оренди вважається припиненим зі спливом п'яти календарних днів з моменту направлення Орендодавцем вищевказаного повідомлення про відмову від Договору. В цьому випадку Орендар зобов'язаний звільнити приміщення в термін, зазначений Орендодавцем в повідомленні ;

- 8.1. Договір укладається на строк 15 (п'ятнадцять) календарних місяців з дати підписання сторонами .

Відповідно до рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №29 від 12.02.2015, № 93 від 30.04.2015 та №136 від 14.07.2015 в Публічному акціонерному товаристві Енергобанк запроваджено тимчасову адміністрацію, строк дій якої продовжено до 11.06.2015, з 15.07.2015 призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Енергобанк - Брайко С.А., а отже відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з дня початку ліквідаційної процедури, Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна з метою формування ліквідаційної маси банку.

Як встановлено матеріалами справи, листом від 29.01.2016 ПАТ Енергобанк звернувся до ТОВ Східенерготрейдінг із повідомленням про проведення 02.02.2016 перевірки стану переданого в оренду майна. Факт отримання цього листа відповідачем за первісним позовом не заперечується.

Позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом на зазначеного листа-повідомлення надіслано відповідь від 02.02.2016 № 01/02-1 з повідомленням про сумніви щодо належності орендодавцеві частини орендованого майна, а саме обладнання і, зокрема, папероробної машини Бертрам, Англія.

Як встановлено судом, доступу орендодавцеві до орендованого майна орендарем надано не було, що останнім жодним чином не спростовано.

Вимоги орендодавця про надання доступу до орендованого майна викладалися в подальшому й в листі від 04.02.2016 № 303/5, який отримано орендарем 06.02.2016.

Внаслідок ненадання доступу до орендованого майна з посиланням на приписи п.п. 4.9, 6.3 Договору оренди ПАТ Енергобанк надіслав на адресу ТОВ Східенерготрейдійнг повідомлення про розірвання Договору оренди (цінний лист від 11.02.2016 № 360/5 з описом вкладення).

Факт отримання повідомлення про розірвання договору позивачем за первісним позовом не спростовано, а навпаки доведено матеріалами справи, зокрема, описом вкладення у цінний лист, квитанцією ДППЗ Укрпошта та підписом посадової особи ТОВ Східенерготрейдінг на другому примірнику листа, врученому особисто.

Таким чином, Договір оренди припинив свою дію 19.02.2016 з урахуванням умов, погоджених сторонами в Додатковій угоді №3 до Договору оренди та внаслідок спливу 7 днів з дати направлення орендареві листа від 11.02.2016 № 360/5.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правочином на підставі ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст.203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин згідно ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2013 у справі № 17/131-12 за Приватним акціонерним товариством Енергобанк визнане право власності на комплекс нежитлових будівель, а саме будівлю АЗС (літ. Х) площею 46,5 кв.м.; склад (літ. Ц) площею 1 954,8 кв.м.; котельну (літ. Ф) площею 656,5 кв.м.; будівлю КНС (літ. Ш) площею 42,6 кв.м.; трансформаторну підстанцію (літ. Я) площею 45,1 кв.м., водонапірну башту (1); будівлю артсвердловини (літ. Б) площею 9,3 кв. м.; прохідну (літ. В) площею 14,3 кв.м.; насосну (літ. Я1) площею 43,8 кв.м.; трансформаторну (літ. Щ) площею 42,1 кв.м.; будівлю водоочисної (літ. Ф1) площею 11,5 кв.м.; компресорну (літ. Ц1) площею 22,2 кв.м.; компресорну (Ц2) площею 81,4 кв.м.; склад-цех (літ. Ц3) площею 909,3 кв.м.; цех (літ. Ц4) площею 420,9 кв.м.; електроцех (літ. Ц5) площею 414,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Окружна 4.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, отриманого відносно ТОВ Паперова фабрика Новий Київ (код 36995140), 24.04.2012 за № 12450481 до реєстру внесено запис про те, що на підставі Договору застави № 2 від 26.04.2012, укладеного ПАТ Енергобанк та ТОВ Паперова фабрика Новий Київ (попередній власник предмету оренди - обладнання) відповідно до Договору про надання кредитної лінії № 1204-10 від 26.04.2012, Кредитного договору №1204-11 від 26.04.2012, Кредитного договору № 1204-12 від 26.04.2012 зареєстроване обтяження щодо виробничого обладнання згідно з переліком (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору застави.

25.10.2012 до Державного реєстру обтяжень внесено запис про реєстрацію звернення стягнення на заставлене майно.

Згаданий запис про звернення стягнення на заставлене майно (обладнання) є чинним, ніким не скасований.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, отриманого відносно ТОВ Білик (код 35055226), 26.04.2012 за №12450495 до реєстру внесено запис про те, що на підставі Договору застави № 1 від 26.04.2012, укладеного ПАТ Енергобанк та ТОВ Білик (попередній власник предмету оренди - обладнання) відповідно до Договору про надання кредитної лінії № 1204-10 від 26.04.2012, Кредитного договору № 1204-11 від 26.04.2012, Кредитного договору № 1204-12 від 26.04.2012 зареєстроване обтяження щодо виробничого обладнання згідно з переліком (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору застави.

25.10.2012 до Державного реєстру обтяжень внесено запис про реєстрацію звернення стягнення на заставлене ТОВ Білик майно.

Цей запис про звернення стягнення на заставлене майно (обладнання) ТОВ Білик є чинним, ніким не скасований.

На підтвердження права власності на нежитлові будівлі та виробниче обладнання, яке було передано ТОВ Східенерготрейдінг за Договором оренди, зокрема, на вимогу суду апеляційної інстанції, представником ПАТ Енергобанк надано наказ № 1/2 від 03.01.2013 про створення комісії для проведення інвентаризації заставного майна, протокол засідання інвентаризаційної комісії від 17.01.2013, інвентаризаційний опис основних засобів від 17.01.2013, які на підставі протоколу засідання Правління ПАТ Енергобанк № 4 від 30.01.2013, копію якого долучено до матеріалів справи, оприбутковано на баланс ПАТ Енергобанк . До складу згаданих основних засобів входить обладнання, яке є предметом оренди за Договором оренди, укладеним сторонами у даній справі.

Доказів на підтвердження того, що власниками майна, яке було передано в оренду згідно Договору оренди, є інші особи суду не надано, як не надано й доказів наявного спору з приводу права власності на це майне, зокрема виробниче обладнання. В зв'язку з цим доводи позивача за первісним позовом (апелянта) щодо незаконності набуття ПАТ Енергобанк права власності на нерухоме та рухоме майна, зокрема, виробниче обладнання, не приймаються апеляційним судом до уваги як необґрунтовані та недоведені належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем за первісним позовом не доведено факту незаконного набуття ПАТ Енергобанк права власності рухомого майна (обладнання), яке є предметом Договору оренди, що є підставою для відмови в задоволенні вимоги первісного позову про визнання недійсним п. 1.1.1 п. 1 розділу 1 Предмет договору укладеного сторонами Договору оренди.

Крім цього, посилання позивача за первісним позовом на те, що умовами п. 6.3 розділу Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів Договору оренди та пп. 1.3 п.1 Додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до Договору оренди передбачені вкрай невигідні для позивача за первісним позовом як орендаря умови настання, вид відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором оренди та порядок його розірвання, які укладено в результаті погроз, шантажу і залякування позивача за первісним позовом представником відповідача за первісним позовом не заслуговують на увагу як недоведені в суді.

Так, згідно ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним через вчинення його під впливом насильства або погрози, необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину.

Насильство розуміється як заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин. Воно повинне виражатися в незаконних, не обов'язково злочинних, діях (наприклад, насильством може бути вплив на волю контрагента за допомогою використання його залежного становища). Насильство викликає страх настання невигідних наслідків. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною майбутнього правочину, так і сторонньою особою щодо іншої сторони, її родичів чи близьких.

На відміну від насильства, погроза полягає у здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу, і має місце за наявності як неправомірних, так і правомірних дій (наприклад, погроза звернутися до суду із заявою у справах приватного обвинувачення, позбавити спадщини або накласти арешт на майно). Вона може бути підставою для визнання правочину недійсним, коли через обставини, які мали місце на момент його вчинення, були підстави вважати, що відмова учасника правочину від його вчинення могла спричинити шкоду його законним інтересам.

Будь-яких доказів на підтвердження застосування до уповноваженої особи позивача за первісним позовом заходів примусу, визначених у первісній позовній заяві та передбачених ст. 231 ЦК України, позивачем за первісним позовом суду не надано.

За змістом ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду щодо необґрунтованості вимог позивача за первісним позовом про визнання недійсними п. 6.3 розділу Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів Договору оренди та пп. 1.3 п.1 Додаткової угоди № 2 від 21.10.2015 до Договору оренди.

Будь-яких інших підстав визнання спірних пунктів вищезгаданого правочину недійсними в порядку Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не встановлено.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинене лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним та припиняється лише на майбутнє.

В даному випадку припинення зобов'язання на майбутнє є неможливим внаслідок його припинення 19.02.2016 (до звернення до суду позивача із первісним позовом) з наведених підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вище згадувалось, додатковою угодою № 2 від 21.10.2015 до Договору оренди внесено зміни до пункту 3.1.3 Договору оренди в частині права орендодавця відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку та встановлене право орендодавця відмовитися від цього договору в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення орендареві не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до запланованої дати припинення Договору оренди. В цьому випадку Договір оренди вважається припиненим зі спливом п'яти календарних днів з моменту направлення орендодавцем вищезгаданого повідомлення про відмову від Договору. В цьому випадку орендар зобов'язаний звільнити приміщення в термін, зазначений орендодавцем в повідомленні.

За матеріалами справи, 29.01.2016 ПАТ Енергобанк звернувся до ТОВ Східенерготрейдінг із повідомленням про проведення 02.02.2016 перевірки стану переданого в оренду майна. Факт отримання цього листа відповідачем за первісним позовом не заперечувався.

Відповідачем за зустрічним позовом на адресу позивача за зустрічним позовом у відповідь надіслано листа від 02.02.2016 № 01/02-1 з повідомленням про сумніви щодо належності орендодавцеві частини орендованого майна, а саме обладнання і, зокрема, папероробної машини Бертрам, Англія.

Як встановлено судом першої інстанції, доступу орендодавцеві до орендованого майна орендарем не надано й вимоги орендодавця про надання доступу до орендованого майна згідно листа від 04.04.2016 № 303/5, отриманого орендарем 06.02.2016, також не надано.

Внаслідок ненадання доступу до орендованого майна з посиланням на положення пунктів 4.9, 6.3 Договору оренди ПАТ Енергобанк на адресу ТОВ Східенерготрейдійнг надіслано повідомлення про розірвання договору оренди (цінний лист від 11.02.2016 № 360/5 з описом вкладення).

Факт отримання повідомлення про розірвання договору позивачем за первісним позовом не спростовано й підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, Договір оренди припинив свою дію 19.02.2016 внаслідок спливу 7 днів з дати направлення орендареві листа від 11.02.2016 № 360/5 на підставі п. 6.3 .

Як встановлено матеріалами справи, після припинення Договору оренди орендоване майно орендарем орендодавцеві повернуте не було.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі приписів ст. 785 ЦК України, з урахуванням умов п. 2.2 Договору оренди за період прострочення повернення орендованого майна з 19.02.2016 по 22.06.2016 позивачем за зустрічним позовом обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойку в розмірі 326 344, 84 грн. Розрахунок суми неустойки надано до матеріалів справи й перевірено судом.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки в розмірі 326 344, 84 грн., які доведено в суді належними та допустимими доказами, відповідачем за зустрічним позовом не спростовано, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі № 911/1543/16 - без змін.

Матеріали справи № 911/1543/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук