Ухвала

від 21.02.2019 по справі 911/1543/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.02.2019Справа № 911/1543/16

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. , розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (далі - Банк), на дії та бездіяльність державного виконавця з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 911/1543/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерготрейдінг"

до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

про визнання недійсними пунктів Договору оренди та Додаткової угоди

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерготрейдінг"

про стягнення 326 344,84 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017, у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Банка неустойку за період прострочення повернення орендованого майна з 19.02.2016 по 21.06.2016 у сумі 326 344,84 грн. та судовий збір у сумі 4 895,18 грн.

24.01.2017 на виконання вказаного рішення видано наказ.

11.02.2019 через відділ діловодства суду Банк подав суду скаргу на дії та бездіяльність головного державного виконавця, в якій просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 незаконними;

- скасувати постанову від 06.12.2018 №53308177 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського ВДВС щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення та неповноти вчинення виконавчих дій незаконною.

Відповідно до проведеного повторного автоматизованого розподілу справи №911/1543/16 скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст. 342 ГПК Україна скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 по справі № 911/1543/16 розгляд скарги призначено на 21.02.19.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, представник позивача за первісним позовом та ВДВС в засідання суду не з'явились про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин першої і другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Бойко М.Д. від 06.12.2018 ВП №53308177 наказ господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим, в ході проведення виконавчих дій встановлено. Згідно повідомлення ДПС України боржник має розрахункові рахунки відкриті в банківських установах, на які державним виконавцем накладено арешти. Згідно повідомлень банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні. Нові рахунки боржником не відкривались. Згідно акту державного виконавця за адресою боржника не розшукано. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру МВС Україні за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Державним виконавцем внесено обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Згідно інформаційний довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за боржником нерухоме майно та земельні ділянки на які можливо звернуті стягнення, не зареєстровані. Державним виконавцем внесено обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державний виконавець, в провадженні якого перебувало виконавче провадження №53308177, один раз здійснив перевірку майнового стану боржника щодо виявлення відкритих рахунків рухомого та нерухомого майна боржника.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" №1404 VIII (далі- Закон №1404-VIII) виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З урахуванням обставин справи №911/1543/16, державний виконавець був зобов'язаний продовжувати перевірку майнового стану боржника починаючи з дати винесення постанови від 18.04.18. про поновлення виконавчого провадження, однак так дії були вчинені лише один раз.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 18.07.2018 у справі №915/1294/13

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Тобто, з наведеного вбачається, що законодавством України, яке визначає умови і порядок виконання рішень у примусовому порядку, визначено низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Крім того, державним виконавцем не направлялися запити до територіальних органів Державного земельного кадастру (ДЗК) з метою отримання інформації (відомостей) про наявність зареєстрованого права власності на земельні ділянки (вказаний суб'єкт владних повноважень проводив державну реєстрацію права власності на земельні ділянки до 01.01.13.) та управління Державного технічного нагляду - щодо виявлення права власності на трактори, самохідні шасі, самохідні дорожньо-будівельні і меліоративні машин, тракторні причепи, тощо.

Варто зауважити, що державний виконавець не здійснив розшук юридичної особи - боржника, як того вимагає ч.2 ст. 36 Закону, лише обмежився виходом за юридичною адресою боржника та складанням акту державного виконавця.

Згідно вимог ч.2 ст. 36 №1404-VIII державний виконавець зобов'заний направити запити до відповідних органів з метою з'ясування (встановлення) фактичної адреси юридичної особи- боржника або вчинити інші дії, спрямовані на отримання інформації, що сприятиме ефективному виконанню рішення.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження всіх заходи щодо розшуку майна боржника - Товариства, на яке могло б бути звернено стягнення та виконано наказ господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 911/1543/16.

Таким чином, оскільки державним виконавцем не в повному обсязі здійснено розшук майна боржника, його дії з прийняття постанови про повернення виконавчого документа та бездіяльність щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення і неповноти вчинення виконавчих дій слід визнати неправомірними, а постанову - незаконною.

Відповідно до частин першої і другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись статтями 342-343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу подану Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" на дії та бездіяльність державного виконавця з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 911/1543/16 задовольнити.

2. Визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бойко Марії Дмитрівни щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 неправомірними.

3. Скасувати постанову №53308177 від 06.12.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з порушенням чинного законодавства.

4. Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бойко Марії Дмитрівни щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення та неповноти вчинення виконавчих дій неправомірною.

5.Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Ягічева Н.І.