Ухвала

від 22.03.2018 по справі 911/1543/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

22.03.2018Справа № 911/1543/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Мельник К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства Енергобанк (далі - Банк), м. Київ,

на дії та бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС) Бучка Віталія Васильовича, м. Київ,

з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017

у справі № 911/1543/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Східенерготрейдінг (далі - Товариство), м. Київ,

до Банка

про визнання недійсними пунктів договору оренди та додаткової угодита за зустрічним позовом Банка

до Товариства

про стягнення 326 344,84 грн.,

за участю представників:

скаржника - Мариниченка М.П. (довіреність від 01.03.2018 №09/05-247);

Товариства - не з'явився;

ВДВС - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017, у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Банка неустойку за період прострочення повернення орендованого майна з 19.02.2016 по 21.06.2016 у сумі 326 344,84 грн. та судовий збір у сумі 4 895,18 грн.

24.01.2017 на виконання вказаного рішення видано наказ.

Банк 06.03.2018 подав суду скаргу на дії та бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Бучко Віталія Васильовича, в якій просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 незаконними;

- скасувати постанову від 29.12.2017 №53308177 про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення та неповноти вчинення виконавчих дій незаконною;

- зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. перерахувати стягувачу - Банку, авансовий внесок у сумі 6 624,80 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 26.01.2017 №1494514301 та надати звіт про використання авансового внеску.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 розгляд скарги призначено на 22.03.2018; запропоновано ВДВС завчасно до початку судового засідання надати суду: письмові пояснення щодо скарги Банка; копії матеріалів виконавчого провадження №53308177 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі №911/1543/16; запропоновано учасникам процесу надати письмові пояснення по суті скарги.

ВДВС 22.03.2018 подав суду копії матеріалів виконавчого провадження №53308177.

Представники Товариства та ВДВС у судове засідання 22.03.2018 не з'явилися. ВДВС 22.03.2018 подало суду клопотання, в якому просило розгляд скарги здійснювати без участі представника. Представник Товариства про причини неявки суд не повідомив.

Представник Банка у судовому засіданні 22.03.2018 надав пояснення по суті скарги, підтримав її та просив задовольнити.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, господарський суд міста Києва дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин першої і другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. від 29.12.2017 ВП №53308177 наказ господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними; виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника та належного йому майна не розшукано; згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про майно на яке можливо звернути стягнення, відсутнє; відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві за боржником транспортних засобів не зареєстровано; грошові кошти на відкритих боржником рахунках відсутні; майно, належне боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення не виявлено.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Тобто, з наведеного вбачається, що законодавством України, яке визначає умови і порядок виконання рішень у примусовому порядку, визначено низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження всіх заходи щодо розшуку майна боржника - Товариства, на яке могло б бути звернено стягнення та виконано наказ господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі № 911/1543/16.

З поданих ВДВС суду матеріалів вбачається, що державний виконавець не надсилав запитів про наявність у боржника земельних ділянок чи нерухомого майна, не перевірив наявність у боржника грошових коштів та майна, належних боржнику від інших осіб, у тому числі на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів тощо (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень), а також виявлення наявних корпоративних прав боржника.

Таким чином, оскільки державним виконавцем не в повному обсязі здійснено розшук майна боржника, його дії з прийняття постанови про повернення виконавчого документа та бездіяльність щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення і неповноти вчинення виконавчих дій слід визнати неправомірними, а постанову - незаконною.

Що ж до вимоги про зобов'язання головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. перерахувати стягувачу - Банку, авансовий внесок у сумі 6 624,80 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 26.01.2017 №1494514301 та надати звіт про використання авансового внеску, то слід зазначити таке.

Частиною першою статті 41 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, вимога Банка про зобов'язання головного державного виконавця ВДВС Бучка В.В. перерахувати стягувачу - Банку, авансовий внесок у сумі 6 624,80 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 26.01.2017 №1494514301 та надати звіт про використання авансового внеску не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої і другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, керуючись статтями 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства Енергобанк на дії та бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучка Віталія Васильовича з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі №911/1543/16 задовольнити частково.

2. Визнати дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучка Віталія Васильовича щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 зі справи №911/1543/16 неправомірними.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучка Віталія Васильовича від 29.12.2017 №53308177 про повернення виконавчого документа стягувачу.

4. Визнати бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучка Віталія Васильовича щодо невжиття всіх заходів примусового виконання рішення та неповноти вчинення виконавчих дій неправомірною.

5. У задоволенні решти вимог скарги публічного акціонерного товариства Енергобанк на дії та бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучка Віталія Васильовича з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі №911/1543/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 02.04.2018.

Суддя В.О. Демидов