КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2017 р. Справа№ 37/482
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Дикунської С.Я.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016
за скаргою Публічного акціонерного товариства Центренерго на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 37/482 (суддя - Ковтун С.А. )
за позовом Відкритого акціонерного товариства Укрнафта в особі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз
до відповідача 1.Відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія Центренерго
2. Зміївської теплоелектростанції відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія Центренерго
третя особа, на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -1. Відкрите акціонерне товариство Сумиобленерго
2. Спільне підприємство Укртехносинтез
про стягнення 14785464, 23 грн
за участю представників учасників провадження:
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: Гаврись Ярослав Богданович, довіреність №401/22 від 06.12.2016
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились;
від відділу ДВС: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2004 у справі №37/482, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2004, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2003 про відмову в задоволенні позову скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія Центренерго на користь Відкритого акціонерного товариства Укрнафта в особі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз 14 785 464,23 грн та 2 668,00 грн судових витрат.
23.01.2004 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2004 Господарський суд міста Києва видав наказ про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія Центренерго на користь Відкритого акціонерного товариства Укрнафта в особі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз 14785464,23 грн та 2668 грн судових витрат.
27.10.2004 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного наказу.
06.12.2004 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинено виконавче провадження.
22.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанови про поновлення виконавчого провадження, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1478813, 22 грн та про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні у межах суми 46922861,69 грн..
Публічне акціонерне товариство Центренерго звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанов від 22.09.2016 про поновлення виконавчого провадження №3244961, стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на кошти боржника по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 37/482 від 23.01.2004; та визнати недійсними вказані постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 скаргу Публічного акціонерного товариства Центренерго задоволено. Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанов від 22.09.2016 про поновлення виконавчого провадження № 3244961, стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на кошти боржника по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 37/482 від 23.01.2004. Визнано недійсними постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2016 про поновлення виконавчого провадження № 3244961, стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на кошти боржника по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 37/482 від 23.01.2004.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №37/482 та відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Центренерго в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державним виконавцем було правомірно винесено постанови про поновлення провадження у справі, стягнення виконавчого збору та накладення арешту на майно, оскільки станом на момент їх винесення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значилась інформація, що Публічне акціонерне товариство Центренерго не перебуває в стані припинення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 11.01.2017.
10.01.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Центренерго надійшов відзив №8-08/66 від 10.01.2017 на апеляційну скаргу, який долучений судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.01.2017 представник Публічного акціонерного товариства Центренерго заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №37/482 залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники апелянта та Відкритого акціонерного товариства Укрнафта в особі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз , Зміївської теплоелектростанції відкритого акціонерного товариства Державна енергогенеруюча компанія Центренерго , Відкритого акціонерного товариства Сумиобленерго та Спільного підприємства Укртехносинтез не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 98, 64 ГПК України.
Беручи до уваги належне повідомлення учасників процесу про розгляд апеляційної скарги, закінчення строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлених ст. 102 ГПК України, відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників апелянта та інших учасників провадження, за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесені оскаржуваної судової ухвали, вважає, що апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).
Згідно з ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як свідчать матеріали справи 27.10.2004 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 37/482 від 23.01.2004.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2004 було порушено провадження у справі № 15/76-б (надалі номер змінено на № 15/76-6-43/624-б) про банкрутство ПАТ Центренерго і одночасно, відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в чинній станом на 2004 рік редакції) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі.
Публікація про порушення провадження у справі про банкрутство відбулась 08.04.2006 в офіційному друкованому органі - газеті Урядовий кур'єр № 67.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження (в редакції із змінами внесеними, Законом від 18.11.2003 р. №1255-IV) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Згідно з ч. 7 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до вищенаведених приписів законодавства 06.12.2004 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав порушення відносно ПАТ Центренерго справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 36 (ст. 39 в редакції з 09.03.2011) Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження зупиняється до закінчення існування обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження.
Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.
Державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Як вірно вказано місцевим господарським судом, заборгованість ПАТ Центренерго перед ПАТ Укрнафта , яка була предметом стягнення в судовому порядку, виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ Центренерго та є конкурсною заборгованістю, на яку поширюється дія мораторію та особливі умови погашення такої заборгованості згідно з Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
На даний час провадження у справі про банкрутство ПАТ Центренерго триває та знаходиться на стадії розпорядження майном боржника.
Крім того, з поданих до матеріалів справи документів вбачається, що ПАТ Укрнафта у визначені законом строки звернулось із заявою № юр-686 від 20.04.2006 (а.с. 236 том 2) про визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство ПАТ Центренерго , в тому числі про визнання конкурсними вимогами 14788132,23 грн., які є предметом даного виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 (а.с. 242-250 том 2) за наслідками попереднього засідання, затверджено реєстр вимог кредиторів, та визнано конкурсним кредитором ПАТ Укранафта із віднесенням до 4 черги реєстру вимог кредиторів суму 14788132,23 грн., яка є предметом даного виконавчого провадження.
22.09.2016 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс: постанову про поновлення виконавчого провадження №3244961 про стягнення із ПАТ Центренерго на користь ПАТ Укрнафта в особі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз суми у розмірі 14788132,23 грн.; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1478813,22 грн. по виконавчому провадженню №3244961; постанову про арешт коштів боржника.
Поновлюючи виконавче провадження державний виконавець, як на підставу для поновлення послався на ту обставину, що постановою Верховного Суду України від 05.07.2005 скасовано усі ухвалені судові рішення (у справі про банкрутство ПАТ Центренерго ), а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Водночас, відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.07.2005 у справі №15/76-б, з урахуванням ухвали від 09.08.2005 про виправлення допущеної описки (а.с. 229-235 том 2), задоволено касаційну скаргу ПАТ Центренерго та скасовано ухвалу підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 13.09.2004 та постанову Вищого господарського суду України від 13.04.2005 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2004, тобто Верховним Судом України скасовано лише рішення судів, що стосувались ухвали підготовчого засідання. Разом з цим, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2004 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ Центренерго , якою введено мораторій, не була предметом даного оскарження та перегляду судами апеляційної та касаційної інстанції.
Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2004 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ Центренерго , якою введено мораторій, є чинною.
Отже, станом на день винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов існували обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, та відповідно не були усунені на момент винесення оскаржуваних постанов органу виконавчої служби.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог частини 1 статті 7 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, з огляду на відсутність передбачених чинним законодавством обставин для поновлення виконавчого провадження, постанови, винесені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2016 про поновлення виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору і накладення арешту є незаконними та підлягають скасуванню.
Статтею 121-2 ГПК України унормовано, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься відповідна ухвала.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Господарський суд міста Києва дійшов ґрунтовного висновку про існування підстав для задоволення скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
Наведене свідчить, що під час прийняття оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дотримався вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва 03.11.2016 у справі №37/482 відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст.86, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016у справі №37/482 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №37/482 залишити без змін.
4. Справу №37/482 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.О. Мальченко
С.Я. Дикунська
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2017 |
Оприлюднено | 18.01.2017 |
Номер документу | 64074797 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні