Рішення

від 23.06.2010 по справі 2-779/2010

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

23.06.2010 р. Макарівський районий суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Чмир І.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі про визнання відмови протиправною та зобов язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом,посилаючись на те,що вона відповідно до ст..1 Закону України Про соціальний захист дітей війни є дитиною війни і відповідно до ст.. 6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006 році вона зазначену допомогу не отримувала, а в 2007-2008 роках отримувала у значно меншому розмірі. На її звернення до управління Пенсійного фонд, у Макарівському районі про перерахунок допомоги відповідно до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" отримано відмову. Тому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його нарахувати та виплатити їй недоплачену як дітям війни щомісячну державну соціальну допомогу - за 2006-2008 роки та виплачувати надалі.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і викладене підтвердила.

Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області через свого представника в судовому засіданні не визнало позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачці на час закінчення Другої світової війни (2.09.1945 р.) було менше 18 років,тобто вона відповідно до ст..1 Закону України Про соціальний захист дітей війни є дитиною війни , перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Макарівському районі Київської області, що підтверджується , пенсійним посвідченням з відповідною відміткою, довідкою відповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України віл 20 грудня 2005 року N 3235-ІУ, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком,однак дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20.12.2005 року.Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік № 3367-1У від 19.01.2006 року було відновлено дію ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та внесено зміни до Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік ,відповідно до яких ст..110 було викладено в новій редакції та встановленого пільги дітям війни,передбачені ст..6 Закону запроваджуються у 2006 році поетапно,за результатами виконання бюджету у першому півріччі,у порядку визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.Однак протягом 2006 року КМ України з цього приводу ніяких постанов не приймав.

Зважаючи на викладене позовні вимоги позивачки за 2006 рік не підлягають задоволенню.

На 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на підставі п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

В 2008 році статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-УІ від 28 грудня 2007 року; було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року И 10-рп/2008.

Тому суд вважає, що позивач в 2007 році з 9 липня по 31 грудня, а в 2008 році з 22 травня по 31 грудня мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень вказаного Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.62 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2007 році становив: з 1 квітня - 406 гри., з 1 жовтня - 411 гри,, відповідно до ст.58 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2008 році становив: з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

При ньому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачці вказане підвищення нараховувалось та виплачувалось відповідно до розмірів встановлених Постановами Кабінету Міністрів України, оскільки згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який мас нищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці застосуванню підлягають норми ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

За таких обставин, оскільки позивачу невірно проводилось нарахування щомісячної соціальної державної допомоги, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу суми підвищення до пенсії як дитині війни з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та в подальшому відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачкою не наведено поважних причин пропуску нею строку звернення до суду, підстав для поновлення вказаного строку не вбачається, а відповідач наполягав на застосуванні даного строку.

Керуючись ет.ст.1.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-УІ від 28 грудня 2007 року. ст. ст..60,215,209 ч.3 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України по Макарівському району Київської області у виплаті позивачці щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України по Макарівському району Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року з урахуванням виплачених сум вказаної допомоги у відповідності до ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення..