Рішення
від 15.07.2010 по справі 2-779/2010
НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 15.07.2010

ЄУ № 2-779/2010

Провадження №2-779/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді В.В. Проньки

при секретарі О.Л.Котовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі Луганської області, в якому зазначив, що він належить до соціальної категорії Дитина війни і відповідачем в 2007, 2009 році йому не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007та 2009 р., з урахуванням фактично здійснених виплат.

Позивач в судове засідання не з'явився, в наданій до суду позовній заяві просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В наданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , яка діє з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачувалось особам, які є інвалідами в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності не проводилась. Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Саме в такому розмірі управління Пенсійного Фонду в Новопсковському районі Луганської області виплачує підвищення до пенсії дітям війни в 2009 році. Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни правомірними через відсутність бюджетного фінансування. Відповідач також зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 має правовий статус дитина війни , що підтверджується посвідченням № 116581 від 13.04.1998 року.

В лютому 2010 року позивач звернулася до відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за 2007, 2009 р.р.

і

13.03.2010 року відповідачем було повністю відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті доплати

до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат (а.с.5).

У 2009 році позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено довідкою відповідача.

Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам закону.

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на

2007рік дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які не є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення етапі 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік , якими була зупинена дія етапі 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , визнані такими, що не відповідають Конституції.

Відповідно до статті 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з і жовтня - 415,11 грн.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняпя Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .

Законом України Про соціальний захист дітей війни визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Таким чином, після прийняпя вищезазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни , зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося , що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положенню пункту 28 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України , Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня

2008року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії дитина війни . Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких.

розмірах: з 22 травм - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії

з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.

Отже - нарахування та виплата у 2009- році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про захист дітей війни , згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачу ється замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті -позивачу державної допомоги як дитині війни у розмірі, встановленому ст. б Закону України Про соціальний захист дітей війни у редакції від 18.11.2004 року не грунтується на нормах закону, тому є неправомірною.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року , то вона є не обґрунтованою, в зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність тільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком,

встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни у 2007, 2009 р.р. Крім того, суд зобов'язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 01.01.2009 по 31.12.2009 р. з урахуванням того, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 88 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позову у розмірі 37 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати державного мита на підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито» , суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп., сплачене ним при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2007, 2009 р.р. відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 р., з урахуванням фактично здійснених виплат, з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов»язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а вразі подачі заяви про апеляційне оскарження - після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

СудНовопсковський районний суд Луганської області
Дата ухвалення рішення15.07.2010
Оприлюднено16.11.2017
Номер документу70251291
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-779/2010

Ухвала від 18.03.2024

Цивільне

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Шульга О. М.

Рішення від 02.03.2010

Цивільне

Котовський міськрайонний суд Одеської області

Сітарчук О. І.

Рішення від 02.11.2010

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Циганок В. Г.

Ухвала від 19.06.2018

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ходаківський М. П.

Рішення від 18.01.2010

Цивільне

Овідіопольський районний суд Одеської області

Куркан М. М.

Рішення від 15.07.2010

Цивільне

Новопсковський районний суд Луганської області

Пронька В. В.

Ухвала від 28.07.2010

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Гавриленко В. Г.

Ухвала від 13.07.2010

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Гавриленко В. Г.

Ухвала від 01.12.2010

Цивільне

Бучацький районний суд Тернопільської області

Гордєєв В. О.

Рішення від 23.06.2010

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тюхтій П. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні