Постанова

від 20.12.2016 по справі 826/14672/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2016 року 15:01 № 826/14672/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Колос К.О., Маркова О.В., Цибіної О.П.,

представника відповідача - Панасюк Ю.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося дочірнє підприємство Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011671406 та №0011711406 від 07.07.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки та рішеннях, прийнятих на їх підставі, є необґрунтованими та протиправними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства України. При цьому, позивач зазначає, що товариство не порушувало вимог ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а наявні у нього документи підтверджують поставку товару до його оплати.

В ході судового розгляду даної справи представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав того, що у ДП Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України станом на 01.10.2015, 01.01.2016 та 01.04.2016 існувала дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, у розмірі 9663487,55 рос.руб. за контрактами від 21.11.2005 №277, від 31.12.2009 №1 та від 30.12.2000 №2 з ООО Концерн Калина (Росія), а відтак ДП Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України порушено п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю .

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 28.03.2016 року по 15.04.2016 року на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28.03.2016 року №833/26-15-14-03-04, №834/26-15-14-03-04, №836/26-15-14-04-06, №839/26-15-14-03-03, №835/26-15-14-04-01, №838/26-15-14-04-01, 837/26-15-14-06-04, від 14.04.2016 року №220/26-15-14-04-01, №221/26-15-14-04-01, згідно з пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78, наказу ГУ ДФС у м. Києві №1789 від 28.03.2016 року, у зв'язку з надходженням відомостей від державного реєстратора про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо реорганізації діяльності ДП Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України шляхом приєднання до ТОВ Юнілівер Україна (код 25641220 (110) від 04.12.2015 №10741270019042109, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України (код ЄРДПОУ 31515283) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 15.04.2016, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №77/1-26-15-14-03-04 від 22.04.2016 року.

За результатами перевірки ДП Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.138.2, п. 138.5 статті 138., п.п.139.1.9. п.139.1 статті 139, 14.1.36. п. 14.1 статті 14, п.138.10 статті 138, 153.1.2, пп. 153.1.3 п. 153.1 статті 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого: завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) за 2014 рік на загальну суму 14672295 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 статті 198 , п.201.4, п. 201.6, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, (із змінами та доповненнями), в результаті чого: завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 1195740 грн. в тому числі по періодам: за березень 2014 року в сумі 1195740 грн.;

- занижено податок на додану вартість. що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1529811грн. в тому числі по періодам: за січень 2014 року в сумі 1496072 грн., за грудень 2014 року в сумі 33739 грн.,

- п. 200.1. п. 200.4, п. 200.7, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами і доповненнями та підрозділу 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 N 1267/26044), за результатами перевірки ДП "Паллада-Україна" ГОВ "Юнілівер Україна" завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2016 року в розмірі 27 443 125 грн.;

- п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, 171.2 ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 865,50 грн.;

- п.п. б 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ змінами і доповненнями,

- ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме:

- ненадходження товару ДП Паллада Україна Юнілівер Україна на суму 911 876.39 .руб. (еквів. 349613,41 грн.) від ООО КОНЦЕРН "КАЛИНА" (Росія) за контрактом від 11.2005 №277;

- ненадходження товару ДП Паллада Україна Юнілівер Україна на суму 4404100.00 руб. (еквів. 1688531,94 грн.) від ООО КОНЦЕРН "КАЛИНА" (Росія) за контрактом від №1 та від 30.12.2010 №2;

- ненадходження товару ДП Паллада Україна Юнілівер Україна на суму 4347511.16 руб. (еквів. 1666835.78 грн.) від ООО КОНЦЕРН "КАЛИНА" (Росія) за контрактом від №2;

п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему ного регулювання та валютного контролю , зі змінами та доповненнями, а саме порушення термінів декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України. Паллада Україна Юнілівер Україна попереджене про застосування спеціальних санкцій ст.37 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХП "Про зовнішньоекономічну діяльність".

07.07.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0011671406, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 1909659,76 грн.

- №0011711406, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - неподаткова штрафна санкція у розмірі 510,00 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи та акта перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з ненадходженням оплаченої товарної продукції від ООО Концерн Калина (Росія) за контрактами від 21.11.2005 №277, від 31.12.2009 №1, від 30.12.2010 №9 у 90-денний термін з дати оплати таких товарів.

Відповідно до умов вказаних контрактів було встановлений обов'язок позивача на оплату після фактичної поставки.

Згідно з пунктом 1.1 Контракту №1 від 31.12.2009 постачальник ООО Концерн Калина (Росія) зобов'язується поставити, а позивач - прийняти та своєчасно оплатити парфюмерно-косметичну продукцію, мило, товари побутової хімії, синтетичні миючі та чистячі засоби, засоби гігієни, ігри та іграшки для дітей, дитячу біжутерію, компакт-диски (аудіо-відео), видання книжні та журнальні для дітей та підлітків, канцелярські товари, паперові товари для дітей.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Контракту №1 від 31.12.2009 умовами поставки товару є СРТ, пункт поставки м. Київ, згідно Інкотермс-2000. Датою переходу права власності є дата переміщення товару під митний режим експорту. Кількість та асортимент товару, який поставляється, визначаються відповідно до рахунку-фактури або рахунку-проформи, який оформлюється відповідно до кожної поставленої партії товару.

Щодо умов оплати товару, то відповідно до пункту 4.2 Контракту №1 від 31.12.2009 оплата за кожну партію поставленого товару здійснюється банківським переказом у вигляді 100% післяплати протягом 14 календарних днів з моменту передачі позивачу товару. В будь-якому випадку строк оплати товару не повинен перевищувати 310 календарних днів з моменту переміщення товару через митний кордон Російської Федерації.

Згідно з пунктом 1.1 Контракту №2 від 30.12.2010 постачальник ООО Концерн Калина (Росія) зобов'язується поставити, а позивач - прийняти та своєчасно оплатити парфюмерно-косметичну продукцію, мило, товари побутової хімії, засоби гігієни, ігри та іграшки для дітей, дитячу біжутерію, компакт-диски (аудіо-відео), видання книжні та журнальні для дітей та підлітків, канцелярські товари, паперові товари для дітей.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Контракту №2 від 30.12.2010 умовами поставки товару є СРТ, пункт поставки м. Київ, згідно Інкотермс-2000. Датою переходу права власності є дата переміщення товару під митний режим експорту. Кількість та асортимент товару, який поставляється, визначаються відповідно до рахунку-фактури або рахунку-проформи, який оформлюється відповідно до кожної поставленої партії товару.

Щодо умов оплати товару, то відповідно до пункту 4.2 Контракту №2 від 30.12.2010 оплата за кожну партію поставленого товару здійснюється банківським переказом у вигляді 100% післяплати протягом 14 календарних днів з моменту передачі позивачу товару. В будь-якому випадку строк оплати товару не повинен перевищувати 350 календарних днів з моменту переміщення товару через митний кордон Російської Федерації.

Згідно з пунктом 1.1 Контракту №277 від 21.11.2005 постачальник ООО Концерн Калина (Росія) зобов'язується поставити, а позивач - прийняти та своєчасно оплатити парфюмерно-косметичну продукцію, мило, товари побутової хімії, синтетичні миючі та чистячі засоби, засоби гігієни.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Контракту №277 від 21.11.2005 умовами поставки товару є СРТ, пункт поставки м. Київ, згідно Інкотермс-2000. Датою переходу права власності є дата переміщення товару під митний режим експорту. Кількість та асортимент товару, який поставляється, визначаються відповідно до специфікації, яка оформлюється до кожної поставленої партії товару.

Щодо умов оплати товару, то відповідно до пункту 4.2 Контракту №277 від 21.11.2005 оплата за кожну партію поставленого товару здійснюється банківським переказом у вигляді 100% післяплати протягом 14 календарних днів з моменту передачі позивачу товару. В будь-якому випадку строк оплати товару не повинен перевищувати 90 календарних днів з моменту переміщення товару через митний кордон Російської Федерації.

Наведене свідчить, що вказаними вище умовами контрактів від 21.11.2005 №277, від 31.12.2009 №1, від 30.12.2010 №2 була встановлена після плата, а відтак позивач мав право розраховуватись за імпортований товар після його фактичної поставки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у червні 2015 року позивачем та ООО Концерн Калина (Росія) було підтверджено факт наявності неоплачених поставок товарів по Контрактам №1 від 31.12.2009, №2 від 30.12.2010 та №277 від 21.11.2005 та укладено відповідні додаткові угоди.

Так, додатковою угодою від 17.06.2015 до Контракту №1 від 31.12.2009 сторонами було визначено, що по Контракту №1 від 31.12.2009 існують неоплачені поставки товару на загальну суму 4 404 100 рос. рублів згідно вантажно-митних декларацій №754953 від 26.08.2010, №763914 від 13.12.2010, №762975 від 02.12.2010, №269045 від 20.01.2011, №763070 від 03.12.2010. Також сторонами було погоджено подовжити строк вказаного Контракту до повного виконання сторонами всіх обов'язків.

Додатковою угодою від 17.06.2015 до Контракту №2 від 30.12.2010 сторонами було визначено, що по Контракту №2 від 30.12.2010 існують неоплачені поставки товару на загальну суму 4 347 511,16 рос. рублів згідно вантажно-митних декларацій №270564 від 09.02.2011, №270992 від 15.02.2011, №272775 від 11.03.2011, №290518 від 14.10.2011, №292949 від 08.11.2011. Також сторонами було погоджено подовжити строк вказаного Контракту до повного виконання сторонами всіх обов'язків.

Додатковою угодою від 17.06.2015 до Контракту №277 від 21.11.2005 сторонами було визначено, що по Контракту №277 від 21.11.2005 існують неоплачена поставка товару на загальну суму 911 876,39 рос. рублів згідно вантажно-митної декларації №75140 від 10.01.2007. Також сторонами було погоджено подовжити строк вказаного Контракту до повного виконання сторонами всіх обов'язків.

Таким чином, сторонами належним чином були ідентифіковані поставки товарів, за якими залишилась неоплаченою позивачем вартість таких товарів у розмірі 9 663 487,55 рос. рублів.

Крім того, наявними в матеріалах справи листами ПАТ Сітібанк від 29.06.2016 №161560/0401-1, від 22.07.2016 №161764/0401-1, від 22.07.2016 №161762/0401-1, від 22.07.2016 №161763/0401-1, підтверджено, що станом на дату вказаних листів оплата за поставлений ООО Концерн Калина (Росія) товар, включаючи спірні вантажно-митні декларації, була здійснена у повному обсязі.

При цьому, як вбачається із вказаних листів ПАТ Сітібанк поставки товарів за контрактом №1 від 31.12.2009 припинились у січні 2011 року, за контрактом №2 від 30.12.2010 - у січні 2012 року та за контрактом №277 від 21.11.2005 - у березні 2007 року.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за додержанням податкового законодавства при здійсненні ЗЕД управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД ГУ ДФС у м. Києві Одрінський О.Ю. повідомив, що укладені між позивачем та ООО Концерн Калина (Росія) контракти, закриті та у бухгалтерському обліку позивача була відсутня кредиторська заборгованість станом на момент проведення перевірки.

Наведене в сукупності свідчить, що позивач правомірно здійснив оплату за поставлений товар ООО Концерн Калина (Росія) по вантажно-митним деклараціям, визначеним сторонами в додаткових угодах до контрактів №1 від 31.12.2009, №2 від 30.12.2010 та №277 від 21.11.2005, а відтак не допустив порушень законодавства України в сфері дотримання строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, .третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги дочірнього підприємства Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги дочірнього підприємства Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0011671406 та №0011711406 від 07.07.2016 року.

Присудити на користь дочірнього підприємства Паллада-Україна товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер України (код ЄДРПОУ 30554253) документально підтверджені судові витрати в розмірі 28652,55 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов