Постанова

від 10.01.2017 по справі 820/3513/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2017 р. № 820/3513/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Скіф , ОСОБА_2, Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, про скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати висновок Управління держземагенства у Харківському районі Харківської області, правонаступником якого є Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, № 09 від 05.01.2015 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно, в порушення вимог закону, погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, розробленого ТОВ СКІФ на замовлення ОСОБА_2 (треті особи по справі).

У судове засідання, призначене на 10.01.2017 року представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 10.01.2017 року сторони та треті особи не з'явилися, своїх представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи всі учасники по справі повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 29.04.2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Комуніст, Харківського району Харківської області по вул. Центральній ,43а, орієнтовною площею 0,20 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

В рішенні рекомендовано звернутись до фізичної або юридичної особи, яка відповідно до законодавства має право на проведення робіт із землеустрою, для розроблення проекту землеустрою із наступною необхідністю надання для затвердження та прийняття рішення щодо надання земельної ділянки у власність.

Товариством з обмеженою відповідальністю СКІФ , на замовлення ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та подано для погодження до Держземагенства у Харківській області.

Управлінням держземагенства у Харківському районі Харківської області, правонаступником якого є Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, був виданий висновок № 09 від 05.01.2015 року, яким було погоджено проект землеустрою, складений ТОВ СКІФ на замовлення ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а (спірний висновок).

Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ст. 1861 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

На момент погодження спірного висновку належним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин було Управління держземагенства у Харківському районі Харківської області, яке, згідно з відомостями наданими відповідачем, станом на момент розгляду справи як юридична особа припинено, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі від 27.05.2016 року, номер запису 14711120003026377, а вся документація із землеустрою передана до його правонаступника - відповідача по справі.

Зі змісту ст. 186 Земельного кодексу України випливає, що її норми є відсилочними відносно регулювання порядку складання документації із землеустрою, а відтак має застосовуватися спеціальне законодавство, зокрема Закон України Про землеустрій та видані на його виконання підзаконні нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій , проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно ст. 50 до Закону України Про землеустрій , проект землеустрою повинен містити, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки), матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки), матеріали погодження проекту землеустрою, кадастровий план земельної ділянки.

Вказані положення Закону України Про землеустрій кореспондують з імперативними вимогами ст. 198 Земельного кодексу України, яка окремо регулює питання кадастрової зйомки, не містить жодних виключень і відповідно до якої кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Отже чинне законодавство містить чіткі та однозначні норми стосовно вимог, які пред'являються до проекту землеустрою та його обов'язкових елементів.

Такими обов'язковими елементами проекту землеустрою, зокрема, є акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки) (ч. 3 ст. 50 Закону України Про землеустрій ) та погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (п. б ст. 198 Земельного кодексу України).

В своєму позові позивач зазначає, що проект землеустрою не містить акту приймання-передачі межових знаків на зберігання та акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками складеного належним чином.

А саме, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 30.09.2014 року, який міститься в проекті землеустрою, складеному ТОВ СКІФ не містить підпису (погодження) позивача, хоча суміжні земельні ділянки по вул. Центральній, 43 та вул. Роздольній, 28, які належать позивачу, в ньому відображені.

Також позивач вказує на факт неповідомлення його ТОВ СКІФ чи будь-якою іншою особою про дату та час проведення робіт із землеустрою та, зокрема, складання акту погодження меж земельної ділянки, яка формується та межує з земельними ділянками позивача.

З наданого позивачем акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 30.09.2014 року, який позивачем було отримано внаслідок ознайомлення з проектом землеустрою в Роганській селищній раді, вбачається, що замість підпису-погодження власника суміжних земельних ділянок по вул. Центральній, 43 та вул. Роздольній, 28, тобто позивача, міститься підпис невстановленої особи та печатка ТОВ СКІФ та зроблені примітки: Див. додаток до акту від 30.09.14 .

Крім того вказаний акт встановлення та погодження меж містить підпис землевпорядника та печатку Роганської селищної ради.

В додатку до акту встановлення та погодження меж наведено посилання про те, що акт складений у відповідності до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, яка затверджена наказом Держкомзему України № 376 від 18.05.2010 р. (надалі за текстом - Інструкція ).

Окрім цього в додатку до акту зазначено, що особи, які брали участь в його складанні обізнані, що гр. ОСОБА_1, тобто позивач, мешкає (згідно пред'явленого паспорту) в м. Харків, вул. С. Грицевця, б. 37, кв. 128, але її відношення до права власності (права користування) на земельні ділянки в с-щі Комуніст, вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 документальними доказами не підтверджено.

Отже, з огляду на зміст як самого акту встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року так і додатку до нього є очевидним, що виконавцю робіт з виготовлення проекту землеустрою - ТОВ СКІФ , а також представникам Роганської селищної ради - землевпоряднику ОСОБА_3 та депутату і голові постійної комісії ОСОБА_4 на момент складання акту і додатку було відомо про існування позивача та її дійсне (згідно пред'явленого паспорту) місце проживання.

При цьому відповідно до положень Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 року N 573 Про затвердження Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) ТОВ СКІФ , як виконавець, під час складання проекту був зобов'язаний з'ясувати всі відомості про суміжних землевласників або розпорядників.

Так положеннями зазначеного наказу в розділі XXIV. Суміжники кадастрової одиниці зазначено:

24.1. Елемент "Суміжники кадастрової одиниці" (AdjacentUnitInfo) наведений у додатку 39.

24.2. Елемент "Суміжники кадастрової одиниці" (AdjacentUnitInfo) включає елементи, у яких зазначаються відомості про суміжні ділянки, кадастрові одиниці та осіб, які є їх власниками або розпорядниками.

24.2.1. В елементі "Кадастровий номер суміжної кадастрової одиниці" (CadastralNumber) вказується унікальний номер суміжної кадастрової одиниці.

24.2.2. В елементі "Межі з суміжником" (AdjacentBoundary) зазначається опис меж із суміжною кадастровою одиницею згідно із додатком 12 (комплексний тип "Межа об'єкта").

24.2.3. В елементі "Ознака конфлікту меж" (Conflict) вказуються межі, які перетинаються із сусідніми кадастровими одиницями.

24.2.4. В елементі "Власник або розпорядник" (Proprietor) зазначається особа, яка є власником суміжної кадастрової одиниці або має право розпоряджатися нею.

24.2.5. В елементі "Блок додаткової інформації" (AdditionalInfoBlock) зазначається будь-яка додаткова інформація в довільній формі, що стосується суміжної кадастрової одиниці.

Таким чином, враховуючи наведені положення наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 року N 573, а також той факт, що суміжні земельні ділянки належать позивачу на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 022093 та серії ЯД № 022092, що розташовані по вул. Роздольна 28; серії ЯЖ № 462227, що розташована по вул. Центральна 43 із зазначенням в цих державних актах кадастрових номерів суміжних земельних ділянок, ТОВ СКІФ було зобов'язано виявити факт перебування у приватній власності позивача земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 з метою своєчасного повідомлення про проведення робіт з встановлення меж земельної ділянки, яка формується, на місцевості (в натурі) та погодження цих меж з позивачем, як з сумісним землекористувачем.

Проте цього зроблено не було, що свідчить або про недобросовісне відношення до виконання своїх обов'язків або про навмисний характер таких дій.

Більш того, з огляду на безпосередню участь у складанні акту представників Роганської селищної ради - землевпоряднику ОСОБА_3 та депутату і голові постійної комісії ОСОБА_4 є очевидним, що відомості щодо розпорядження землями Роганської селищної ради в тому числі про передачу у власність позивача земельних ділянок за вищезгаданими державними актами, а також про особу та місце проживання позивача знаходилися у розпорядженні Роганської селищної ради.

Крім того позивачем було надано до матеріалів справи лист Роганської селищної ради № 02-29-42 від 11.06.2014 року , який свідчить про повну та належну обізнаність Роганської селищної ради, як підписанта акту про встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року та додатку до нього, про належність земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 саме позивачу та її адресу проживання.

Отже, з огляду на очевидні факти обізнаності осіб, які брали участь у складанні акту про встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року та додатку до нього, про належність позивачу на праві власності земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 та місця проживання позивача, ТОВ СКІФ , як виконавець робіт зі складання проекту землеустрою, у відповідності до положень Інструкції, на яку також посилається і відповідач у своїх запереченнях, було зобов'язане повідомити позивача про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення від ТОВ СКІФ позивачу мало бути надіслане рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Проте такого повідомлення позивача здійснено не було.

Відносно посилання в додатку до акту про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 30.09.2014 року про публікацію оголошення про проведення робіт по встановленню меж в газеті Премьер від 25.09.2014 року № 222 (5526) суд зазначає, що з огляду на принцип належності та допустимості доказів вказане оголошення не має доказової сили для вирішення справи оскільки відповідно до публічної інформації з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації газети, що розповсюджує свою дію на Харківську область, під назвою Прем'єр не зареєстровано.

До того ж, як вже зазначено вище, судом належним чином встановлено той факт, що позивач є суміжним землекористувачем по відношенню земельної ділянки, що формується за проектом землеустрою ТОВ СКІФ , тобто зацікавленою особою в розумінні Інструкції, а дійсне місце проживання позивача (за паспортом) було відомо як виконавцю робіт із землеустрою - ТОВ СКІФ так і Роганській селищній раді.

Отже, виконавцем робіт з виготовлення проекту землеустрою та встановлення і погодження меж земельної ділянки - ТОВ СКІФ було порушено положення п. 3.12 Інструкції в частині повідомлення позивача як власника (користувача) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Наслідком цього порушення є невідповідність акту встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року і додатку до нього, як обов'язкових складових елементів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, розробленого ТОВ СКІФ на замовлення ОСОБА_2 вимогам ст. 198 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 6 ст. 1861 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, з огляду на встановлену судом невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, розробленого ТОВ СКІФ на замовлення ОСОБА_2 вимогам ст. 198 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України Про землеустрій , відповідач, у відповідності до положень ст. 19 Конституції України та ч. 6 ст. 1861 Земельного кодексу України був зобов'язаний відмовити у погодженні проекту землеустрою, проте цього не зробив.

Також, з огляду на положення ст. 71 КАС України, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та наданих ним доказам.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стосовно звернення позивача до адміністративного суду за захистом його інтересу суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) вказав, що поняття "охоронюваний законом інтерес розуміється як прагнення, потреби, вигоди особи, задоволення яких передбачено або безпосередньо випливає з положень закону. Охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України , охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що спірним висновком відповідача порушено законні інтереси позивача. Ці порушення полягають в наступному.

Виходячи з принципів земельного законодавства, які встановлюють принцип забезпечення рівності права власності громадян на землю, та вимоги законодавства щодо встановлення межових знаків, було порушено інтерес позивача в участі у процедурі закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі, адже вказане вимагається відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3.12. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376).

Такий інтерес позивача як власника суміжної земельної ділянки є важливим, оскільки надає гарантії на непорушення її права власності на земельну ділянку, а також дозволяє, відповідно, виконувати обов`язок щодо визначення спільних меж, передбачений ст. 106 Земельного кодексу України.

Окрім того, порушено майновий інтерес позивача як потенційного власника земельної ділянки, висновок про погодження проекту землеустрої якої оскаржується.

Як вбачається з наданих позивачем копій постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 820/18771/14, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року по справі № 820/3508/15, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі № 820/2600/15 позивач тричі протягом 2014-2015 років намагався отримати висновок про затвердження проекту землеустрою суміжною земельної ділянки, однак тричі отримував від відповідача висновок про відмову у погоджені проекту землеустрою. Вказані висновки відповідача позивач оскаржував до адміністративного суду, який тричі задовольняв позовні вимоги і визнав всі три висновки незаконними та скасував їх.

Зазначені рішення (постанови) суду набрали чинності, а отже обставини встановлені ними є преюдиційними фактами, обов'язковими як для сторін по справі так і для суду в силу ст. 72 КАС України.

Отже наявність систематичного характеру намагань позивача отримати земельну ділянку у власність у відповідності до чинного законодавства свідчить про наявність майнового інтересу в оскарженні спірного висновку про погодження проекту землеустрою ОСОБА_2, який міг би бути реалізований якби відповідач не допустив порушення вимог закону під час погодження проекту землеустрою.

Такий майновий інтерес підпадає під охорону статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод відповідно до практики Суду.

Так, у справі Справа ОСОБА_5 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії (заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 р.) Суд визнав, що поняття майно охоплює також правомірні очікування / законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу, наприклад бути власником земельної ділянки, яка надається у визначеній законом процедурі.

Вказана позиція Європейського суду з прав людини кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-605 цс16 від 25.05.2016 р., яка вказує на те, що заінтересована особа може оспорити правочин, що, на її думку, порушує її законний інтерес.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Отже, вищенаведене обґрунтовує наявність очевидної і прямої заінтересованості позивача у наданні їй у власність земельної ділянки, оскільки від скасування висновку про погодження проекту землеустрою залежить подальша можливість законної реалізації позивачем його права на отримання земельної ділянки у власність.

Таким чином, ОСОБА_1 є належним позивачем у справі про скасування висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на викладене, вимоги адміністративного позову є законними та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими та такими, на які не може спиратись суд під час винесення рішення по справі з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ч.1, ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст. ст. 8, 19, 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 6-11, 49, 71, 72, 158, 159, 160, 162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Скіф , ОСОБА_2, Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, про скасування висновку - задовольнити.

Скасувати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №9 від 05.01.2015 земельної ділянки загальною площею 0,20 га ОСОБА_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області (юридична адреса: 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Крупської буд. 15, код ЄДРПОУ 39881469) на користь ОСОБА_1 (адреса: 61000, м. Харків, вул. С. Грицевця, б. 37, кв. 128) витрати зі сплати судового збору у розмірі 562,45 (п'ятсот шістдесят дві) грн., 45 коп..

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.