Ухвала

від 29.06.2017 по справі 820/3513/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 року м. Київ К/800/8741/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області треті особи - Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф", ОСОБА_3, про скасування висновку,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області треті особи - Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф", ОСОБА_3, в якому просила скасувати висновок Управління держземагенства у Харківському районі Харківської області від 05.01.2015 року № 09 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року позов задоволено. Скасовано висновок від 05.01.2015 року №9 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,20 га ОСОБА_3

У касаційній скарзі Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що що рішенням Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 29.04.2014 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Комуніст, Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, орієнтовною площею 0,20 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФ", на замовлення ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та подано для погодження до Держземагенства у Харківській області.

Управлінням Держземагенства у Харківському районі Харківської області, правонаступником якого є Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, був виданий висновок від 05.01.2015 року № 09, яким було погоджено проект землеустрою, складений ТОВ "СКІФ" на замовлення ОСОБА_3 щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а.

Відповідно до статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" встановлено що, проект землеустрою повинен містити, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки), матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки), матеріали погодження проекту землеустрою, кадастровий план земельної ділянки.

Вказані положення Закону України "Про землеустрій" кореспондують з імперативними вимогами статті 198 Земельного кодексу України, яка окремо регулює питання кадастрової зйомки, не містить жодних виключень і відповідно до якої кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, проект землеустрою не містить акту приймання-передачі межових знаків на зберігання та акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками складеного належним чином.

Крім того, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 30.09.2014 року, який міститься в проекті землеустрою, складеному ТОВ "СКІФ" не містить підпису (погодження) позивача, хоча суміжні земельні ділянки по вул. Центральній, 43 та вул. Роздольній, 28, які належать позивачу, в ньому відображені.

З наданого позивачем акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 30.09.2014 року, вбачається, що замість підпису-погодження власника суміжних земельних ділянок по вул. Центральній, 43 та вул. Роздольній, 28, тобто позивача, міститься підпис невстановленої особи та печатка ТОВ "СКІФ" та зроблені примітки: "Див. додаток до акту від 30.09.14", при цьому, вказаний акт встановлення та погодження меж містить підпис землевпорядника та печатку Роганської селищної ради.

В додатку до акту встановлення та погодження меж наведено посилання про те, що акт складений у відповідності до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, яка затверджена наказом Держкомзему України № 376 від 18.05.2010 р..

В додатку до акту зазначено, що особи, які брали участь в його складанні обізнані, що гр. ОСОБА_2, тобто позивач, мешкає (згідно пред'явленого паспорту) в м. Харків, вул. С. Грицевця, б. 37, кв. 128, але її відношення до права власності (права користування) на земельні ділянки в с-щі Комуніст, вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 документальними доказами не підтверджено.

Зі змісту акту встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року та додатку до нього вбачається, що виконавцю робіт з виготовлення проекту землеустрою - ТОВ "СКІФ", а також представникам Роганської селищної ради - землевпоряднику ОСОБА_4 та депутату і голові постійної комісії ОСОБА_5 на момент складання акту і додатку було відомо про існування позивача та її дійсне (згідно пред'явленого паспорту) місце проживання.

З листа Роганської селищної ради від 11.06.2014 року № 02-29-42, вбачається про повну та належну обізнаність Роганської селищної ради, як підписанта акту про встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року та додатку до нього, про належність земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 саме позивачу та її адресу проживання.

Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.11.2009 року № 573 Про затвердження Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) ТОВ "СКІФ", як виконавець, під час складання проекту був зобов'язаний з'ясувати всі відомості про суміжних землевласників або розпорядників.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги той факт, що суміжні земельні ділянки належать позивачу на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 022093 та серії ЯД № 022092, що розташовані по вул. Роздольна 28; серії ЯЖ № 462227, що розташована по вул. Центральна 43 із зазначенням в цих державних актах кадастрових номерів суміжних земельних ділянок, ТОВ "СКІФ" було зобов'язано виявити факт перебування у приватній власності позивача земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 з метою своєчасного повідомлення про проведення робіт з встановлення меж земельної ділянки, яка формується, на місцевості (в натурі) та погодження цих меж з позивачем як з сумісним землекористувачем.

Отже, з огляду на очевидні факти обізнаності осіб, які брали участь у складанні акту про встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року та додатку до нього, про належність позивачу на праві власності земельних ділянок в с-щі Комуніст, по вул. Центральна, 43 та вул. Роздольна, 28 та місця проживання позивача, ТОВ "СКІФ" як виконавець робіт зі складання проекту землеустрою, у відповідності до положень Інструкції, було зобов'язане повідомити позивача про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, виконавцем робіт з виготовлення проекту землеустрою та встановлення і погодження меж земельної ділянки - ТОВ "СКІФ" було порушено положення пункт 3.12 Інструкції в частині повідомлення позивача як власника (користувача) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Наслідком цього порушення є невідповідність акту встановлення та погодження меж від 30.09.2014 року і додатку до нього як обов'язкових складових елементів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, розробленого ТОВ "СКІФ" на замовлення ОСОБА_3 вимогам ст. 198 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, з огляду на встановлену судами попередніх інстанцій невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства на території Роганської селищної ради в сел. Комуніст Харківського району Харківської області по вул. Центральній, 43а, розробленого ТОВ "СКІФ" на замовлення ОСОБА_3 вимогам статті 198 Земельного кодексу України та статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідач, всупереч положень статті 19 Конституції України та частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України погодив проект землеустрою.

Виходячи з принципу забезпечення рівності права власності громадян на землю, та вимог законодавства щодо встановлення межових знаків, було порушено інтерес позивача щодо участі у процедурі закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі, адже вказане вимагається відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: пункту 3.12. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Такий інтерес позивача як власника суміжної земельної ділянки є важливим, оскільки надає гарантії на непорушення її права власності на земельну ділянку, а також дозволяє, відповідно, виконувати обов`язок щодо визначення спільних меж, передбачений статті 106 Земельного кодексу України.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказаними діями порушено майновий інтерес позивача, як потенційного власника земельної ділянки, висновок про погодження проекту землеустрої якої оскаржується.

Судами також встановлено, що відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 820/18771/14, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року по справі № 820/3508/15, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі № 820/2600/15 позивач тричі протягом 2014-2015 років намагався отримати висновок про затвердження проекту землеустрою суміжною земельної ділянки, однак тричі отримував від відповідача висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою. Вказані висновки відповідача позивач оскаржував до адміністративного суду, який тричі задовольняв позовні вимоги і визнав всі три висновки незаконними та скасував їх.

Зазначені рішення (постанови) суду набрали чинності, а отже обставини встановлені ними є преюдиційними фактами, обов'язковими як для сторін по справі так і для суду в силу ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що наявність систематичного характеру намагань позивача отримати земельну ділянку у власність у відповідності до чинного законодавства свідчить про наявність майнового інтересу в оскарженні спірного висновку про погодження проекту землеустрою ОСОБА_3, який міг би бути реалізований якби відповідач не допустив порушення вимог закону під час погодження проекту землеустрою.

Такий майновий інтерес підпадає під охорону статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод відповідно до практики Суду.

Так, у справі Справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" (заява № 12742/87, рішення від 23.10.1991 року) суд визнав, що поняття "майно" охоплює також "правомірні очікування"/"законні сподівання" вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу, наприклад бути власником земельної ділянки, яка надається у визначеній законом процедурі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується обгрунтованим висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний висновок Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області від 05.01.2015 року № 09 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є необґрунтованим та неправомірним, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області треті особи - Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф", ОСОБА_3, про скасування висновку - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед