Постанова

від 18.01.2017 по справі 908/1740/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.01.2017р. справа № 908/1740/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М. Скакун О.А. , Зубченко І.В. Представники сторін: від позивача:адвокат Стеценко А. В. - за договором про надання правової допомоги від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_5 - за довіреністю Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро на рішення господарського суду Запорізької області від 12 вересня 2016 р. у справі№ 908/1740/16 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про за зустрічним позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , м. Запоріжжя Госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія , смт. Тернувате, Запорізька область зобов'язання передати товар Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , м. Запоріжжя Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро провизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_7, м. Дніпро (далі - Підприємець ) звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом № б/н від 20.06.2016р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , м. Запоріжжя (далі - Товариство ) передати товар за договором наукового обміну тваринами від 25.05.2015р. (далі - Договір ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія , смт. Тернувате, Запорізька область (далі - Третя особа )

18.07.2016р. Товариство звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом Підприємця про визнання зазначеного договору від 25.06.2015р. недійсним.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. у справі № 908/1740/16 у задоволенні позовних вимог за первісним та за зустрічним позовами відмовлено.

Ухвалюючи спірне рішення, господарський суд виходив з того, що договір наукового обміну тваринами від 25.06.2015р. Сторонами не укладався, оскільки його було підписано начальником госпрозрахункового підрозділу Зоологічний парк місцевого значення Таврія Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , який взагалі не наділений повноваженнями вчиняти правочини, зокрема, підписувати договори, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А . Відтак - будь-яке виконання за неукладеним договором є неможливим.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Підприємець подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. у справі № 908/1740/16, та прийняти нове рішення, яким вимоги за первісним позовом - задовольнити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі.

До початку судового засідання, 18.01.2017р., до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові докази по справі та докази на підтвердження розміру понесених позивачем за первісним позовом витрат.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та зазначених вище письмових поясненнях, звернувся до судової колегії з проханням скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. у справі № 908/1740/16, та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги за первісним позовом та стягнути з відповідача понесені Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги у цій справі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав додаткові письмові пояснення з приводу Акту приймання - передачі справ ВГРП Таврія ТОВ Джаз-А у зв'язку зі зміною керівництва від 26.10.2015р. та пояснив, що зазначений акт не є бухгалтерським документом, що фіксує, чи підтверджує здійснення господарської операції, не є документом, який породжує для юридичної особи будь-які правові наслідки та носить суто внутрішній характер і не має будь-якої юридичної сили для третіх осіб.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія .

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час розгляду справи представник Підприємця звернувся до апеляційного господарського суду з письмовим клопотанням про долучення до справи додаткових доказів, обґрунтовуючи неможливість їх надання суду першої інстанції тим, що ці додаткові документи були надані йому слідчими органами лише після початку розгляду справи апеляційним судом. Про існування цих документів Підприємцю під час розгляду справи у суді першої інстанції об'єктивно не було відомо.

Проаналізувавши надані позивачем (за первісним позовом) додаткові письмові докази, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визначилась щодо належності останніх та дійшла до висновку про наявність об'єктивних причин неможливості надання цих документів суду першої інстанції і, як наслідок - необхідність їхнього долучення до матеріалів справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з порушенням норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 25.06.2015р. між Госпрозрахунковим підприємством зоологічний парк місцевого значення Таврія (Сторона 1), що є відокремленим структурним підрозділом Товариства без права юридичної особи, в особі директора ОСОБА_10 та Підприємцем (Сторона 2) укладено договір наукового обміну тваринами, за умов якого Сторона 2 передає Стороні 1 шість муфлонів європейський, а Сторона 1 передає Стороні 2 - десять ланей європейських (молодняк).

Згідно п. 2.1 договору, тварини повинні бути поставлені у місце призначення протягом 180 днів.

20.06.2015р. Підприємець передав Третій особі муфлонів європейських, що підтверджується складеною сторонами видатковою накладною від 30.06.2015р. (а.с. 11).

У порушення умов договору Сторона 2 свої зобов'язання не виконала, зазначених вище тварин Підприємцю - не передала, в наслідок чого останній звернувся до господарського суду Запорізької області з цим позовом про зобов'язання Товариства (юридичної особи) виконати умови згаданого Договору.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, Товариство посилалося на те, що договір наукового обміну тваринами не відповідає вимогам частин другої, третьої статті 203 ЦК України, з огляду на те, що представник товариства під час укладення цієї угоди діяв із перевищенням наданих йому повноважень і зазначений правочин у подальшому не схвалювався відповідним органом товариства, тому договір є недійсним з підстав, передбачених статтею 215 ЦК України.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Однак, оскаржуване рішення господарського суду у даній справі вказаним вимогам не відповідає.

Так в основу рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні обох позовів покладений висновок про те, що оскільки спірний договір був підписаний ОСОБА_10, який на момент підписання договору не був наділений повноваженнями підписувати договори - цей договір слід вважати таким, що не укладався.

Однак, апеляційний суд не може погодитись із таким висновком господарського суду та - вважає його передчасним та таким, що не ґрунтується на повному, всебічному аналізі як норм діючого законодавства, так і правових висновків Верховного суду України, зроблених в аналогічних справах, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі статтею 41 Закону України Про господарські товариства вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких, між іншим, належить обрання і відкликання членів наглядової ради (частина перша, підпункт в частини п'ятої).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (частина перша статті 98 ЦК України).

Частиною першою статті 46 Закону України Про господарські товариства в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням чергового засідання Ради Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , оформленим протоколом № 02/09/2013-1 від 02.09.2013р. було видано довіреність (№ 34/1 від 08.10.2013р.) начальнику відокремленого госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія ОСОБА_10 для здійснення всіх функцій по організації фінансово - господарської діяльності підрозділу.

Відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як установлено судом апеляційної інстанції, зазначена раніше довіреність № 34/1 від 08.10.2013р., видана начальнику відокремленого госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія ОСОБА_10 без права передоручення та чинна до 31.12.2014р., а отже підписуючи спірний договір останній вже не був наділений повноваженнями на вчинення правочину від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А .

Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Разом із цим, згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо) (п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно Акту приймання - передачі справ ВГРП Таврія ТОВ Джаз-А у зв'язку зі зміною керівництва від 26.10.2015р. (а.с. 155-160), що між ВГРП ЗП МЗ ТАВРІЯ та Приватним підприємцем ОСОБА_7 був підписаний договір наукового обміну тваринами від 25.06.2015р., згідно з яким 30.06.2015р. (накладна 3006) ПП ОСОБА_7 передав, а начальник ВГРП ЗП МЗ ТАВРІЯ ОСОБА_10 прийняв муфлонів європейських в кількості 6 (шість) осіб в обмін на лань європейську в кількості 10 (десять) осіб (молодняк). Станом на 26.10.2015р. лані не передані (а. с. 159).

Цей акт затверджений Головою комісії, Т.в.о. ТОВ ДЖАЗ-А , ОСОБА_11.

На думку апеляційного суду, ця обставина свідчить про цілковите наступне схвалення спірного правочину Сторонами

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що незважаючи на перевищення начальником відокремленого госпрозрахункового підприємства зоологічний парк місцевого значення Таврія , ОСОБА_10 наданих йому повноважень при укладенні договору наукового обміну тваринами від 25.05.2015р., виконання Підприємцем вказаного договору, неповернення Товариством одержаних від Підприємця за спірним правочином тварин, врахування як цього правочину, так і одержаного за ним Товариством під час передачі справи з відображенням цього у згаданому акті - свідчить про схвалення спірного договору, що є підставою для відмови у визнанні договору недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 року № 3-60гс14, від 19.08.2014 року № 3-68гс14, від 18.11.2014 № 3-177гс14.

Що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на стадії апеляційного провадження, колегія суддів визнає такі вимоги обґрунтованими.

Так, відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст. 1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зазначені положення містяться також і у ст. 28 Правил адвокатської етики.

Принцип "розумного обгрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Так, до матеріалів справи позивачем додано договір № 2 про надання правової допомоги адвокатом від 17.06.2016р., укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатом Стеценко Артемом Вікторовичем, що діє на підставі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 413 від 04.06.2008р., відповідно до умов якого, адвокат зобов'язувався надати клієнту правову допомогу у господарському процесі з питань зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А передати клієнтові товар за договором наукового обміну тваринами від 25.06.2015р.

Згідно п. 11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18 березня 2008 року № 01-8/164) суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи все вищенаведене та те, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують надання послуг адвоката Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 по даній справі, а також те, що внаслідок порушення саме відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, останній був змушений звернутися до адвоката для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат з оплати послуг адвоката.

Оскільки ухвалами Донецького апеляційного господарського суду по цій справі явка сторін не визнавалась обов`язковою, вимоги про відшкодування за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А понесених позивачем витрат на транспортні послугу - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються відповідача за первісним позовом.

Враховуючи викладене, з огляду на допущене місцевим судом неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування переглянутого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. у справі № 908/1740/16 в частині відмови у задоволенні первісного позову - скасувати.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , м. Запоріжжя про зобов'язання передати товар за договором наукового обміну тваринами від 25.05.2015р. - задовольнити.

Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А (код ЄДРПОУ 20525319) передати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) десять молодих особин - ланей європейських.

В іншій частині - рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Джаз - А , м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20525319) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дніпро (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) суму витрат за подання позовної заяви в розмірі 1' 378,00 грн та суму витрат за подання апеляційної скарги в розмірі 1' 515,80 грн та суму витрат пов'язаною з наданням правової допомоги позивачу адвокатом на стадії апеляційного провадження в розмірі 6' 114,80грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.18 Закону України Про виконавче провадження .

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: О. А. Скакун

І. В. Зубченко

Надруковано 6 примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - третій особі;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС.