Ухвала

від 11.01.2017 по справі 603/321/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/321/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Гудкова Ю.Г. Провадження № 22-ц/789/133/17 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш авто" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 23 лютого 2016 року він уклав з ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто договір фінансового лізингу №003438, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати йому на умовах фінансового лізингу у користування транспортний засіб Dong Feng DF504 Сав з кабіною, а він зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплатити відповідачеві передбачені договором лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору.

Даний договір уклав під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення, в який ввів представник відповідача під час обговорення умов договору.

Так, згідно пропозиції представника ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" вважав, що укладає договір купівлі - продажу, а не договір фінансового лізингу. Також у договорі був записаний інший транспортний засіб, ніж погоджений з представником ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", зокрема замість мототрактора Garden Scout T24DIF-VT, вартістю 41 000 грн., вказано транспортний засіб - DongFeng DF504 Сав з кабіною, вартістю 14 909,09 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладення договору становило 410 000,00 грн.

З умовами договору він не був належним чином ознайомлений, оскільки додатки №1 №2 №3 до договору, якими визначені вартість предмета лізингу, специфікація та графік сплати лізингових платежів або план відшкодування, він не підписував і не отримував.

В договір включені несправедливі умови, які зазначені ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, при укладені договору фінансового лізингу були порушені вимоги закону щодо дотриманні нотаріальної форми, а також у відповідача відсутня ліцензія з надання відповідних фінансових послуг, що є підставою для визнання договору недійсним.

На виконання умов договору ним було сплачено 41 000 грн.

Його вимогу про анулювання договору фінансового лізингу та повернення сплачених коштів відповідач відхилив.

Рішенням Монастириського районного суду від 22 серпня 2016 року вирішено:

"Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №003438 від 23.02.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто та ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто (01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39706238) в користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 41 000 (сорок одна тисяча) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто (01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39706238) в користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн."

В апеляційній скарзі ТзОВ Лізингова компанія "Ваш Авто" просить скасувати рішення Монастириського районного суду від 22 серпня 2016 року, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, обґрунтовуючи тим, що висновки суду про те, що даний договір суперечить засадам справедливості, добросовісності, розумності та містить істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків, не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг".

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Проаналізувавши норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", слід дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 лютого 2016 року ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто та ОСОБА_1 уклали договір фінансового лізингу №003438, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати позивачу на умовах фінансового лізингу у користування транспортний засіб Dong Feng DF504 Сав з кабіною, а позивач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплатити передбачені договором платежі лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно умов договору вартість предмета лізингу, специфікація, порядок та розмір сплати обсягу фінансування визначаються додатками №1, №2, №3 (визначення терміну "Авансовий платіж", "Предмет лізингу" п.1.1 п.9.2 договору).

На виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 сплатив ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто 41 000 грн. адміністративного платежу, що підтверджується квитанцією №0332310014 від 23 лютого 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що умови договору фінансового лізингу від 23 лютого 2016 року є несправедливими відповідно до положень статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів",

З цими висновками погоджується апеляційний суд.

Так, в обґрунтування висновку про наявність несправедливих умов договору, суд першої інстанції вірно взяв до уваги те, що за змістом договору фінансового лізингу лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За такими зобов'язаннями відповідає продавець. У той же час договором передбачено, що лізингодавець отримує вигоду - штраф у розмірі 10 % від розміру авансового платежу та всю суму сплаченого адміністративного платежу (пункти 1.4 ; 10.14 договору).

Пунктами 12.4, 12.5, 12.6, 12.10 договору передбачена сплата лізингоодержувачем штрафу, пені. Проте умовами договору не передбачено захисту прав лізингоодержувача від неналежного виконання договірних зобов'язань лізингодавцем, що свідчить про дисбаланс між правами та обов'язками сторін.

Також суд вірно проаналізував та дав належну оцінку положенням п.12.13 договору, згідно якого у випадку відмови від прийняття предмету лізингу, лізингодавець має право розірвати даний договір та вимагати від лізингоодержувача сплати на користь лізингодавця неустойку (штраф) у розмірі 10% від вартості предмета лізингу. Враховуючи, що в такому випадку за умовами договору лізингодавець не повертає лізингоодержувачу сплачені ним на виконання даного договору кошти, суд вірно встановив, що ця умова договору суперечить п.4 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки, надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв язку з розірванням або невиконанням ним договору є несправедливою умовою договору. У даному випадку адміністративний платіж (призначений за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору) є окремою оплачуваною послугою відповідача в розмірі 41 000 грн. Тому неповернення і цих коштів суперечить п.4 та п.5 ч.3 Закону.

Крім того, беручи до уваги підстави заявлених позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.

З огляду на юридичну природу договору фінансового лізингу та положень статті 692 ЦК України споживач послуг, укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобов'язань та ціну транспортного засобу, який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу. При цьому ціна предмета лізингу є істотною умовою такого договору згідно вимог статей 638, 655, 691 ЦК України.

Відповідно до пункту 10.4 договору в разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення договору сторони домовились та беруть на себе зобов'язання до купівлі транспортного засобу підписати додаток 3 до цього договору із установленням щомісячних платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі.

Доказів того, що лізингоодержувач підписував та був ознайомлений з додатками №1, №2, №3 до договору в матеріалах справи не має і додатки до договору не додані.

Таким чином, на момент укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов'язань та графіком лізингових платежів, що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобов'язань лізингоодержувача.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони також не погодили постачальника (продавця) автомобіля, у зв'язку з чим були недотримані вимоги ст. 808 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 вказаної норми, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, тому що в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності тощо суперечить положенням статті 808 ЦК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг 2 від 12.07.001 № 2664-ІІІ з наступними змінами та доповненнями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами, а саме: діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано суду документів, які б підтверджували наявність у ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто відповідної ліцензії станом на дату укладення оспорюваного договору.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як встановлено судом, договір фінансового лізингу від 23 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто , нотаріально посвідчено не було.

Ці обставини та вимоги закону врахував суд першої інстанції і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір містить умови, які є несправедливими для позивача, що є підставою для визнання його недійсним згідно із Законом України "Про захист прав споживачів" та укладено з порушенням норм ЦК України, недодержання яких в момент вчинення правочину тягне визнання його недійсним.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами представника ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто відхилити.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: