Ухвала

від 11.10.2017 по справі 603/321/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто на заочне рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року ,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 23 лютого 2016 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто (далі - ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто ) було укладено договір фінансового лізингу. Зазначав, що договір ним було укладено під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення, так як він вважав, що укладає договір купівлі - продажу, а не договір фінансового лізингу. При підписанні договору з представником ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто , було погоджено придбання мототрактора Garden Scout T24DIF-VT, вартістю 41 тис. грн, але у договорі було записано інший транспортний засіб - мінітрактор Dong Feng DF504 Сав, вартістю 14 909 доларів 09 центів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладення договору становило 410 тис. грн.

З умовами договору він не був належним чином ознайомлений, оскільки додатки №№ 1, 2, 3 до договору, якими визначені вартість предмета лізингу, специфікація та графік сплати лізингових платежів, він не підписував і не отримував.

Нотаріальна форма договору укладеного між ним та відповідачем не була дотримана, а також у відповідача відсутня ліцензія з надання відповідних фінансових послуг, що є підставою для визнання договору недійсним.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд визнати договір фінансового лізингу від 23 лютого 2016 року недійсним, стягнути з відповідача на його користь на відшкодування майнової шкоди 41 тис. грн, а також понесені ним судові витрати.

Заочним рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2016 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року , позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 23 лютого 2016 року, укладений між ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто та ОСОБА_4 Стягнуто з ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 41 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ Лізингова компанія Ваш Авто , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 203, 215, 799, 806 ЦК України, дійшли до обґрунтованого висновку про те, що договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму), а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Ураховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про те, що сторонами при укладенні спірного договору фінансового лізингу не додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення, унаслідок чого наявні підстави для визнання такого договору недійсним.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15, від 19 жовтня 2016 року № 6-1551цс16, яка у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто відхилити.

Заочне рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта В.І. Журавель С.П. Штелик