Постанова

від 27.10.2016 по справі 810/5488/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року м.Київ 810/5488/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Спецагромонтаж" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Приватне підприємство "Спецагромонтаж" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0007591702 та 27.11.2015 № 0012431702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.11.2015 №0012431702 та прийнято у цій частині нову постанову про задоволення позову.

У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 стягнуто на користь Приватного підприємства "Спецагромонтаж" за рахунок бюджетних асигнувань Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області судові витрати у розмірі 2813,94 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 касаційну скаргу Приватного підприємства "Спецагромонтаж" задоволено частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2015 №0007591702, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 прийнято адміністративну справу до провадження Київського окружного адміністративного суду та призначено справу до судового розгляду. У судовому засіданні 27.10.2016 судом було замінено відповідача по справі - Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, на правонаступника - Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що судом постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що спірним податковим повідомленням-рішенням №0007591702 від 26.06.2015 нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. на підставі п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України у зв'язку з висновком контролюючого органу про те, що подані Приватним підприємством "Спецагромонтаж" розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку, за ІІІ- ІV квартали 2014 року містять недостовірні відомості, зокрема, відсутня інформація щодо суми нарахованого податку у розмірі 59554,44 грн., нарахованого на суму доходу, який був виплачений колишнім працівникам підприємства.

Проте, на думку позивача, вказані висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у Приватного підприємства "Спецагромонтаж" не виникло обов'язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 59544,44 грн., а подані позивачем розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що Приватним підприємством "Спецагромонтаж" було занижено суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до державного бюджету за ІІІ- ІV квартали 2014 року, у розмірі 59554,44 грн.

Крім того, відповідач зазначив про те, що позивачем було подано розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку, за ІІІ- ІV квартали 2014 року з недостовірними відомостями про фізичних осіб, яким було виплачено доходи, без нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

У зв'язку з цим відповідач вважає прийняття податкового повідомлення - рішення №0007591702 від 26.06.2015 обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження. Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти вказаного клопотання представника позивача не заперечував. Вказане клопотання позивача було задоволено судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/ 13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 27.05.2015 по 03.06.2015 Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київської області було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Спецагромонтаж" (код ЄДРПОУ 32221973) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 03.06.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 03.06.2015, за результатами якої складено акт №1019/10-07-22-02-12/32221973 від 10.06.2015.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення наступних вимог законодавства:

- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем несвоєчасно (28.05.2015) подано податкову декларацію платника єдиного податку юридичної особи за І квартал 2015 р.;

- ст. 162, ст. 163, ст. 164, ст. 167, ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів громадянам та занижено суми податку з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених громадянам, всього у сумі 59554, 44 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено про те, що під час перевірки поданих позивачем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, встановлено, що розрахунки ІІІ кв.2014 р. - IV кв.2014 р. містять недостовірну інформацію щодо осіб, яким було виплачено доходи, без нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб: ОСОБА_1 - 635,64 грн., ОСОБА_2 - 1075,00 грн., ОСОБА_3 - 26309,47 грн., ОСОБА_4 - 12411,23 грн., ОСОБА_5 - 19045,71 грн., ОСОБА_6 - 3976,54 грн., ОСОБА_7 - 31000,00 грн., ОСОБА_8 - 18588,61 грн., ОСОБА_9 - 16978,16 грн., ОСОБА_10 - 4339,02 грн., ОСОБА_11 - 22809,01 грн., ОСОБА_8 - 2710,91 грн., ОСОБА_12 - 13337,67 грн., ОСОБА_13 - 9688,34 грн., ОСОБА_14 - 31581,63 грн., ОСОБА_15 - 9292,68 грн., ОСОБА_16 - 24593,12 грн., ОСОБА_17 - 14041,94 грн., ОСОБА_18 - 11102,77 грн., ОСОБА_19 - 15328,08 грн., ОСОБА_11 - 14443,46 грн., ОСОБА_2 - 7410,90 грн.. ОСОБА_20 - 18976,03 грн., ОСОБА_21 - 8390,02 грн., ОСОБА_22 - 780,00 грн., ОСОБА_23 - 26485,64 грн., ОСОБА_21 - 5945,92 грн., ОСОБА_5 - 14289,98 грн., ОСОБА_3 - 10463,34 грн.

Так, зокрема, дані виплати були здійсненні ПП "Спецагромонтаж" за відрядження минулих років працівникам, які були звільненні з ПП "Спецагромонтаж" у 2006-2008 рр.

Відповідач зауважив про те, що оскільки заборгованість з авансовим звітом не належить до фонду оплати праці і не є зарплатою працівників, то щодо неї діє загальний термін позовної давності у три роки, який передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України. При цьому, оскільки строк позовної даності вже минув, то вказана заборгованість ПП "Спецагромонтаж" перед працівниками потрапила до складу інших доходів у податковому обліку підприємства.

Контролюючий орган зазначив про те, що позивачем у період з 01.01.2012 по 27.05.2015 було виплачено доходи на користь платників податків - фізичних осіб, проте, при цьому, ним не було утримано податок з доходів фізичних осіб з виплачених громадянам доходів на суму 54554,44 грн., і відповідно, подано податкові розрахунки за ІІІ - IV квартал 2014 року з недостовірною інформацією про фізичних осіб, яким було виплачено доходи без нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

На підставі акта перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні документи:

- податкове повідомлення-рішення №0007611702 від 26.06.2015, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку, на загальну суму 74443,05 грн., з яких податкове зобов'язання на суму 59 554,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 888,61 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0007591702 від 26.06.2015, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

У період з 23.10.2015 по 27.10.2015 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Спецагромонтаж" (код ЄДРПО 32221973) з питань, що стали предметом оскарження, за період з 01.01.2012 по 27.05.2012, за результатами якої було складено акт від 03.11.2015 № 1861/10/07-17-03-17-03/322221973.

У вказаному акті перевірки податковий орган зазначив про порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- ст.162, ст.163, ст.164, ст.167, ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не було утримано податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів громадянам та занижено суми податку з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених громадянам всього у сумі 59 554,44 грн.;

- п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України - зазначено, що за вказані порушення до позивача буде застосовано штрафні санкції.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0012431702 від 27.11.2015, яким позивач нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку на загальну суму 89231,66 грн., з яких податкове зобов'язання на суму 59544,44 грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29777, 22 грн.

Листом №9758/10/10-10-07-17-03 від 27.11.2015 Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0007611702 від 26.06.2015.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішення №0007591702 від 26.06.2015 та №0012431702 від 27.11.2015, позивач звернувся з позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Як було вказано вище, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у цій справі було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.11.2015 №0012431702, у зв'язку з встановленням відсутності у позивача обов'язку щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 59554,44 грн.

В цій частині постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.09.2016 у цій справі.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що як вбачається з акта перевірки, підставою для нарахування податковим повідомленням-рішенням №007591702 спірної суми штрафу у розмірі 510 грн. було порушення позивачем гл. 2, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України. В п.п. 3.7.2.1 акта перевірки суть порушення зазначено в тому, що за період з 01.01.2012 р. по 27.05.2015 р. підприємством виплачувались доходи на користь платників податків - фізичних осіб та не утримувався податок з доходів, а тому податкові розрахунки подано з недостовірними відомостями, що є порушенням п.п.119.2 ст. 1199 Податкового кодексу України.

Відповідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

В той же час, суди попередніх інстанцій, розглядаючи вказаний епізод зробили висновки щодо несвоєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи за І квартал 2015 року (п.п.3.3 акту).

Отже суди попередніх інстанцій обставину, яка стала підставою для нарахування податковим повідомленням-рішенням №007591702 суми штрафу, взагалі не досліджували та не оцінювали, що виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судових актів у цій частині.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині спору.

Відповідно до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в акті перевірки №1019/10-07-22-02-42/32221973 від 30.06.2015 (Т.1 а.с.41), посадовими особами податкового органу зазначено про те, що ПП "Спецагромонтаж" у період з 01.01.2012 по 27.05.2015 було виплачено доходи на користь платників податків-фізичних осіб та не утримано податок з доходів фізичних осіб, що, на думку відповідача, свідчить про те, що подані позивачем розрахунки за формою 1-ДФ за ІІІ - IV квартали 2014 року містять недостовірну інформацію.

Отже, спірним податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2015 №0007591702 штрафні санкції до позивача були застосовані саме за подання ПП "Спецагротехмонтаж" розрахунків за формою 1-ДФ за ІІІ - IV квартали 2014 року з недостовірною інформацією, а не за несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи за І квартал 2015 р., як було зазначено судами першої та апеляційної інстанцій при попередньому розгляді цієї справи.

Наведене підтверджується і наявним в матеріалах справи розрахунком фінансових санкцій до акта перевірки (т. 3, а.с. 40), в якому зазначено, що податковим періодом для застосування санкцій в розмірі 510,00 грн. є ІІІ - IV квартали 2014 року (а не І квартал 2015 р.).

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу.

Пунктом 51.1 ст.51 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу про подання позивачем розрахунків форми 1-ДФ за ІІІ - VI квартал 2014 року з недостовірною інформацією заснований на твердженні про заниження позивачем суми податку доходів фізичних осіб, яка підлягає сплаті державного бюджету, у розмірі 59554,44 грн.

Отже, нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0007591702 від 26.06.2015 має похідний характер від нарахованих позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення №0012431702 від 27.11.2015 грошових зобов'язань, при тому, що протиправність такого нарахування була встановлена судовим рішенням - постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у цій справі, яка в цій частині була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.09.2016.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, протиправність нарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДФО на підставі податкового повідомлення-рішення №00012431702 від 27.11.2015 є преюдиціальною обставиною, яка не потребує додаткового доказування.

За таких обставин, враховуючи скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №00012431702 від 27.11.2015, у зв'язку з встановленням відсутності у позивача обов'язку щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 59554,44 грн., суд дійшов висновку про те, що у Приватного підприємства "Спецагротехмонтаж" не виникло обов'язку і щодо зазначення в поданих податковому органу розрахунках форми 1-ДФ за ІІІ - VI квартал 2014 року інформації про відповідні суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб.

У зв'язку з цим, висновки податкового органу про те, що подані позивачем розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за ІІІ - VI квартал 2014 року містять недостовірну інформацію, є помилковими та необґрунтованими.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0007591702 від 26.06.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду (з урахуванням змінений позовних вимог) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1347,62 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 стягнуто на користь Приватного підприємства "Спецагромонтаж" (код за ЄДРПОУ 32221973; індекс - 08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул.. Південна, б. 1-А) за рахунок бюджетних асигнувань Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код за ЄДРПОУ 38692984; індекс - 08600, м. Васильків, вул. Декабристів, б. 45) судові витрати у розмірі 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 94 коп. за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги (пропорційно розміру задоволених вимог).

За таких обставин, враховуючи задоволення позову, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, становить 7 грн. 65 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.06.2015 №0007591702.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Спецагромонтаж" (08662, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Гребінки, вулиця Південна, будинок 1-А, ідентифікаційний код 32221973) судовий збір у розмірі 7 (сім) гривень 65 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 34, ідентифікаційний код 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.