Ухвала

від 19.01.2017 по справі 826/18564/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18564/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кузьмишиної О.М.., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Інвестмент - Шаповалової Вікторії Миколаївні на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Інвестмент до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання недійсним ППР, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Про-Інвестмент (далі також - ТОВ Про-Інвестмент , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - ДПІ, відповідач), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000121501 від 30.03.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт від 16.03.2015 № 5/26-55-15-01/38704051, яким зафіксовані порушення позивачем: ст. 198, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації за листопад 2014 року на суму 241 667 грн.

Відповідно до встановленого порушення відповідачем 30.03.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000121501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 241 667 грн.

Висновки податкового органу про протиправність формування податкової звітності ґрунтуються на наступних обставинах.

Так, ТОВ Про-Інвестмент подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року (реєстраційний № 9072803138 від 17.12.2014), де задекларовано в рядку 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суму 4 657 417,00 грн., яка згідно з додатком 2 до декларації виникла у періоді з жовтня 2013 року по жовтень 2014 року.

Перевіркою встановлено, що в жовтні 2013 року ТОВ Про-Інвестмент отримало авансовий платіж у сумі 1 000 000,00 грн, (в т. ч. ПДВ 166 666,67 грн) від ТОВ Чиста вода СМС на умовах договору поставки від 02.10.2013 №ЧВСМС/ПИ 2010. Згідно вказаного договору ТОВ Про-Інвестмент зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ Чиста вода СМС товар (конвектори, радіатори та решітки дерев'яні) на об'єкт - житлово - офісний комплекс за адресою: м.Київ, пр. Перемоги, 42. Загальна сума вказаного договору становить 5 973 936,00 грн. (в т.ч. ПДВ 995 656,00 грн.). Строк поставки 2 місяці.

Згідно договору від 04.10.2013 №ПИ/ЧВСП410 ТОВ Чиста вода СП зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ Про-Інвестмент товар (конвектори, радіатори та решітки дерев'яні) на об'єкт - житлово - офісний комплекс за адресою: м.Київ, пр. Перемоги, 42. Загальна сума договору становить 5 856 794,94 грн (в т.ч. ПДВ 976 132,49 гривень). Строк поставки 1 місяць.

На підставі договору від 04.10.2013 №ПИ/ЧВСМС410 та податкової накладної від 25.10.2013 №6, виписаної ТОВ Чиста вода СП , ТОВ Про-Інвестмент віднесено до податкового кредиту за жовтень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 166 666,67 гривень.

Станом на 31.11.2014 у ТОВ Про-Інвестмент відсутні акти прийому - передачі товарів згідно договору поставки, укладеного з ТОВ Чиста вода СП . Згідно акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.12.2013 №522/26-53-22-03-38409164 податкові зобов'язання ТОВ Чиста вода СП за жовтень 2013 року не підтверджено.

За результатами перевірки здійснено висновок про неправомірне формування ТОВ Про-Інвестмент податкового кредиту у розмірі 166 666,67 грн у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій з ТОВ Чиста вода СП .

В акті перевірки зазначено також, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ Про-Інвестмент зменшено податковий кредит на підставі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників у зв'язку з поверненням коштів ПрАТ КЗСМ Фотон у сумі 4 267 019,00 грн (в т.ч. ПДВ 853 404,00 грн). Разом з тим, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що 17.10.2014 ПрАТ КЗСМ Фотон перераховано на банківський рахунок ТОВ Про-Інвестмент грошові кошти у розмірі 5 570 423,25 грн (в .ч. ПДВ 928 403,88 гривень).

Враховуючи викладене, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ Про-Інвестмент вимог п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу та завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року у розмірі 75 000,00 гривень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Щодо посилання апелянта про порядок формування податкового кредиту, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього

Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Головного управління ДФС у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ Про-Інвестмент та ТОВ Чиста вода СП з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Щодо посилання апелянта на дотримання всіх вимог на виконання укладеного договору від 04.10.2013 року та додаткової угоди до договору від 01.10.2015 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.

В перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ Чиста вода СП (код ЄДРПОУ 38409164) (Постачальник), укладено договір поставки № ПИ/ЧВСП 410 від 04.10.2013, відповідно до умов якого ТОВ Чиста вода СП зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар згідно специфікацій (конвектори опалювальні, решітки дерев'яні дубові, радіатори сталеві панельні), а ТОВ Про-Інвестмент прийняти товар і сплатити його ціну.

Згідно п.2.3 даного договору датою поставки товару вважається день, в який товар фактично передано від постачальника до покупця в належній якості, кількості, комплектності за актом приймання-передачі товару та з необхідним пакетом документів, до якого, зокрема, входять : податкова накладна, видаткова накладна, гарантійні документи, технічну документацію заводу-виробника, сертифікат якості на поставлений товар, рахунок-фактуру.

Право власності на товар виникає у покупця з дати поставки товару постачальником відповідно до п.2.3 договору (п.2.4 даного договору).

У пункті 4.4 договору вказано, що оплата товару здійснюється наступним чином :

- 80% від суми договору, яка становить 3 904 529,96 грн, крім того ПДВ 780 905, 99 грн. - протягом 7 банківських днів після підписання цього договору;

- 20% від суми договору, яка становить 976 132, 49 грн., крім того ПДВ 195 226, 50 грн. - протягом 7 банківських днів після отримання від постачальника письмового повідомлення про можливість відвантаження товару.

Строк поставки - 1 місяць (специфікація № 1 до договору поставки № ПИ/ЧВСП 410 від 04.10.2013.

25.10.2013 Товариство перерахувало постачальнику (ТОВ Чиста вода СП ) авансовий платіж в сумі 1 000 000 грн., в тому числі ПДВ 166 666,67 грн.

У зв'язку з проведеною за договором № ПИ/ЧВСП 410 від 04.10.2013 оплатою, постачальник (ТОВ Чиста вода СП ) видав Товариству податкову накладну № 6 від 25.10.2013.

Інших документів що підтверджують виконання даного договору позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та спірним контрагентом, вказано на те, що станом на 31.12.2014 контролюючим органом було встановлено відсутність акту-прийому передачі товарів у ТОВ Про-Інвестмент . Крім того, відповідно до акту ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 19.12.2013 № 522/26-53-22-03-38409164 податкові зобов'язання ТОВ Чиста вода СП за жовтень 2013 року, контролюючим органом не були підтверджені.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпорт товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, слід звернути увагу на те, що розрахунок було здійснено не у повному обсязі, а саме сплату здійснено тільки в сумі 1 000 000, 00 грн. однак п.4.4.1 договору передбачено сплату у розмірі 80% від суми договору, яка становить 3 904 529, 96 грн., крім того ПДВ 780 905, 99 грн.

Для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ Чиста вода СП необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку можуть свідчити факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Отже, слід звернути увагу на те, що податковим органом встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ Чиста вода СП за жовтень 2013 року не підтверджено.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до вище зазначеного колегія суддів погоджується з думкою відповідача, що належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на надані додаткові пояснення відповідача та зазначає наступне.

Згідно з поданою ТОВ Про-Інвестмент до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за листопад 2014 року № 9072803138 від 17.12.2014 року та Довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 4657417 гривень.

Перевірка правомірності нарахування сум залишку від'ємного значення ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який проводиться перевірка, включно.

Згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації з ПДВ) періодами в яких виникла сума від'ємного значення є: жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року та жовтень 2014 року.

По-перше, під час перевірки первинних документів по господарських операціях за жовтень 2013 року, шо були здійснені ТОВ Про-Інвестмент по взаємовідносинах із ТОВ Чиста вода СП , податковий номер 38409164, встановлено:

Згідно договору № ПИ/ЧВСП 410 від 04 жовтня 2013 року ТОВ Чиста вода СП зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ Про-Інвестмент товар (конвектори, радіатори та ришітки дерев'яні) на об'єкт житлово-офісний комплекс за адресою: проспект Перемоги, 42. Загальна сума даного договору становить 4 880 662,45 грн., крім того податок на додану вартість (20%) 976 132,49 грн., всього 5 856 794, 94 грн. Строк поставки 1 місяць.

Під час проведення перевірки ТОВ Про-Інвестмент не надано жодних документів. шо засвідчували б факт отримання товару, зазначеного у Договорі.

З огляду на вищевикладене, ТОВ Про-Інвестмент на порушення вимог п. 198.1 та 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України завищено суму податкового кредиту за жовтень 2013 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 166666.67 грн..

Також, за даними ІС Податковий блок встановлено завищення ТОВ Про-Інвестмент податкового кредиту за даною операцією у зв'язку зі зменшенням податкових зобов'язань за результатами перевірки ТОВ Чиста вода СП , п.н. 38409164, ДНІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві, оформленої Актом № 522/26-53-22-03- 38409164 від 19.12.2013 року.

Отже, аналізуючи АКТ перевірки ДНІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ Про-Інвестмент не має права на податковий кредит відносно ТОВ Чиста вода СП тому, що про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ Чиста вода СП свідчить отримання майнової вигоди чи права на неї контрагентами-покупцями виключно шляхом зменшення бази оподаткування з податку на прибуток та/або податку на додану вартість за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

По-друге, перевіркою відображених у рядку 16.1 Декларацій „Коригування податкового кредиту..." показників за перевіряємий період у сумі 2952781 грн. встановлено, що в основному на їх формування мало вплив розірвання договорів з ПРАТ КЗСМ ФОТОН та повернення попередньої оплати майнових прав на квартири, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, буд. 42.

За даними декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ Про-Інвестмент задекларовано до зменшення суму податкового кредиту по розрахункам- коригування кількісних і вартісних показників на 4267019 грн., в т.ч. ПДВ 853404 грн.. На підставі наданих до перевірки документів з'ясовано, що 17.10.2014 року ПРАТ КЗСМ ФОТОН перераховано грошові кошти на банківський рахунок ТОВ Про-Інвестмент у розмірі 5 570 423, 25грн.,в т.ч. ПДВ 928 403, 88 грн.

Таким чином, згідно пп. 192.1.1. п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2014 року на 75 000грн.

Отже, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2013 р. по 30.11.2014 р. встановлено завищення на суму 241 667 грн., у т. ч. за жовтень 2013 року - 166 667 грн., за жовтень 2014 року - 75 000 грн.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що ТОВ Про-Інвестмент не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам із спірним контрагентом, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаним контрагентом, суд першої інстанції дійшлов до правильного про обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30.03.2015 № 0000121501.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Про-Інвестмент - Шаповалової Вікторії Миколаївні - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 січня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Кузьмишина О.М.