Постанова

від 15.10.2009 по справі 11/55-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/55-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 жовтня 2009 р.                                                                                    № 11/55-09  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М., –(доповідача у справі),Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю  "МЕГАПОЛІС ДКС"

на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 04.06.09

у справі № 11/55-09

господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  "МЕГАПОЛІС ДКС"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Дніпро"

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент"

простягнення суми

за участю представників від:

позивача Бєлов О.В. (дов. від 16.06.09)

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ДКС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Дніпро" 820448,29 грн., що складають суму надлишково сплачених грошових коштів, відносно обсягу робіт, здійснених за договором №38/07, 438151,45 грн.; штрафу за прострочення виконання робіт, 75515,98 грн. інфляційних, 15727,75 грн. річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.09 (суддя Мельниченко І.Ф.) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідач не мав змоги своєчасно виконати, передбачені умовами договору роботи, оскільки Генпідрядником своєчасно не передано належний для виконання робіт будівельний майданчик (фронт робіт) та не закінчені будівельні роботи на спірному об'єкті, до виконання яких підрядник не мав можливості розпочати роботи, передбачені спірним договором. До того ж, замовник лише в березні 2008 р. узгодив колір облицювальних панелей дворового фасаду.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем належним чином виконані всі умови договору №38/07 і повністю забезпечено відповідачу можливість виконання робіт у повній відповідності до умов договору №38/07. Скаржник також посилається на обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем та зазначає, що відповідач у встановлені в договорі строки не виконав увесь обсяг робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.10.07 ТОВ "Мегаполіс ДКС" (замовник), ТОВ Фундамент (генпідрядник) та ТОВ "ДБК-Дніпро" (підрядник) уклали договір №38/07 на виконання робіт по виготовленню та монтажу навісної вентильованої фасадної системи будівлі по вул. Григоренка, 23 Дарницького району в м. Києві, згідно якому підрядник (відповідач) бере на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню та монтажу навісної вентильованої фасадної системи будівлі по вул. Григоренка, 23 Дарницького району в м. Києві згідно:

- орієнтованому розрахунку вартості виконання робіт (Додаток №1);

- орієнтованому графіку фінансування виконання робіт (Додаток №2);

- орієнтованому графіку виконання робіт (Додаток №3).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору замовник (позивач) та генпідрядник (третя особа) зобов'язалися прийняти виконані підрядником (відповідачем) роботи. Замовник взяв на себе зобов'язання оплатити виконані підрядником роботи згідно умовам договору. В п.2.1 договору сторонами встановлена загальна вартість робіт,  яка складає 4381514,55 грн. В п.2.2.1 договору сторони встановили, що замовник в строк 10 банківських днів сплачує підряднику аванс у розмірі 350000 грн.

В п. 2.2.3 договору сторони передбачили, що оплата замовником виконаних (належним чином та якісно) підрядником робіт за кожний окремий місяць здійснюється на підставі акту виконаних підрядних робіт, у строк п'ять банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних підрядних робіт за відповідний звітний місяць. Разом з сумою оплати виконаних підрядних робіт за відповідний звітний місяць, замовник сплачує підряднику суму авансу за виконання робіт у наступному місяці.

Загальна сума грошових коштів перерахованих позивачем відповідачеві складає - 1860000 грн. Відповідач в період з травня по серпень 2008 виконав роботи на загальну суму 1039551,71 грн. Вимоги щодо стягнення суми 820448 грн. позивач обґрунтовує тим, що вказана сума є надлишковою відносно обсягу робіт, фактично виконаних відповідачем, і вважає що відповідач зобов'язаний був її повернути починаючи з 15.08.08. Крім того, просить стягнути з відповідача штраф за невчасне виконання робіт, річні та інфляційні за невчасне повернення суми передплати.

Суд в позовних вимогах про стягнення штрафу відмовив, пославшись на те, що відсутня вина відповідача у невчасному виконанні робіт. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком, оскільки відповідно до ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.1,2 ст.613 Цивільного кодексу України). Тому у стягненні штрафних санкцій обґрунтовано судом відмовлено.

Щодо стягнення суми передплати, то вимоги в цій частині є також визнані судом необґрунтованими, оскільки умови договору №38/07, не містять зобов'язання підрядника повернути грошові кошти, (в т.ч. і надлишкові, відносно обсягу робіт, виконаних на певному етапі), що перераховані замовником в якості авансу, за виконання робіт, за спірним договором, у разі його несвоєчасного виконання, та виконання робіт не у повному обсязі. Позивач не звертався з вимогою про розірвання договору, більше того, не погодився на розірвання договору, коли з такою пропозицією до нього звертався відповідач. Крім того, в матеріалах справи є акти приймання виконаних робіт з вересня по листопад 2008 та рахунки на придбання будматеріалів, які не підписані позивачем, а відтак, не оплачені. Тому необхідність повернення суми передплати позивачем не доведена.

За таких обставин, рішення суду про відмову в позові є законним і обґрунтованим. Доводи скаржника про те, що обов'язок надати будмайданчик лежав на ТОВ "Фундамент", а не на ньому, тому прострочення кредитора не мало місця, не приймаються до уваги. Так, договір є тристороннім, за його умовами і ТОВ "Фундамент" і позивач мають право вимагати від відповідача виконання робіт, тобто в цьому питанні вони є кредиторами відповідача. Прострочення будь-кого з кредиторів звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, а тому, рішення господарського суду слід залишити без змін, так як воно ухвалене при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ДКС" залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.09 у справі № 11/55-09 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

          О. Подоляк