38/39-32/133
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2009 № 38/39-32/133
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -: Рубан Д.В. посвідчення № 59 від 08.04.2008 року
від позивача: Ковальчук О.Д. дов. № 4 від 10.0.2009 року
від відповідача: 1) Бєляшова І.В. дов. № 220/208/д від 27.04.2009 року
2) не з'явились
від третьої особи: не з'явились
-
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Атланта-Капітал"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.05.2009
у справі № 38/39-32/133 (суддя
за позовом Приватне підприємство "Атланта-Капітал"
до Міністерство оборони України
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа відповідача Центральне спеціалізоване будівельне управління "Укроборонбуд"
про визнання недійсним договору та зобов"язання вчинити дії
СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року у справі № 38/39-32/133 відмовлено Приватному підприємству “Атланта-Капітал” в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 - в ступній частині ухвали Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року № 38/39-32/133 замість дати винесення ухвали: “15.05.2009” читати: “15.07.2009” та замість третьої особи “Центральне спеціалізоване будівельне управління “Укроборонбуд” читати “третя особа Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України”. Викладено п.2 описової частини у такій редакції: “07.07.2009 представником позивача було подано клопотання про вжиття запобіжних заходів у вигляді огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, а саме нерухомого майна, яке було об'єктом договору № 11/009/03/ОЦс купівлі-продажу нерухомого військового майна, укладеного 23.03.2006 року між Державою України через орган, уповноважений управляти майном - Міністерством оборони України та Приватним підприємством «Атланта-Капітал».
Не погоджуючись із ухвалою суду, Приватне підприємство “Атланта-Капітал” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року (з врахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року про виправлення описки) у справі №38/39-32/133.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є безпідставною та необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що зі змісту розділу V-1 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, що вжиття судом запобіжних заходів можливе до відкриття провадження по справі. Крім цього, зазначений розділ не містить обмежень щодо вжиття запобіжних заходів відносно вимог про збільшення позовних вимог. Разом з тим, до подання заяв про збільшення позовних вимог ставляться такі ж самі вимоги, як і до позовних заяв.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2009 року апеляційну скаргу Приватного підприємства “Атланта-Капітал” прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 02.09.2009 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/16 від 01.09.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Євграфової Є.П. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 38/39-32/133 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 02.09.2009 року представників позивача (апелянта), відповідача-2 та третьої особи, колегією суддів ухвалою від 02.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 23.09.2009 року.
23.09.2009 року представником відповідача-1 у судовому засіданні були подані пояснення, в яких останній просить залишити ухвалу Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.05.2009 року (з врахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року про виправлення описки) у справі №38/39-32/133 скасувати.
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.09.2009 року заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №38/39-32/133 від 15.07.2009 року
Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 23.09.2009 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи. .
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді знаходяться позовні вимоги Приватного підприємства «Атланта-Капітал».
15.05.2009 року представником позивача через відділ документального забезпечення Господарського суду м. Києва було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Приватне підприємство «Атланта-Капітал» просить визнати дійсним договір № 11/009/03/ОЦс купівлі-продажу нерухомого військового майна, який укладений 23.03.2006 року між Державою Україна через орган, уповноважений управляти майном - Міністерством оборони України та Приватним підприємством «Атланта-Капітал».
07.07.2009 представником позивача було подано клопотання про вжиття запобіжних заходів у вигляді огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, а саме нерухомого майна, яке було об'єктом договору № 11/009/03/ОЦс купівлі-продажу нерухомого військового майна, укладеного 23.03.2006 року між Державою України через орган, уповноважений управляти майном - Міністерством оборони України та Приватним підприємством «Атланта-Капітал».
Клопотання позивача обґрунтовано тим, що останній має намір подати заяву про збільшення позовних вимог та витребування у Міністерства оборони України нерухомого майна, яке було об'єктом договору купівлі-продажу.
При цьому, позивач наголошував, що на даний час відповідач має реальну можливість розпоряджатися майном, яке об'єктом договору купівлі-продажу, питання про дійсність якого вирішується у суді, і вимогу про витребування якого буде ним подано.
У зв'язку з наведеним позивач па підставі ст. 43 ГПК України просив застосувати заходи у вигляді огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, а саме приміщень, які будуть витребувані позивачем, оскільки огляд їх стану є необхідним для встановлення кількості та стану відповідних приміщень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 38/39-32/133 було відмовлено Приватному підприємству “Атланта-Капітал” в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року (з врахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року про виправлення описки) у справі № 38/39-32/133 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Згідно ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи включають:
1) витребування доказів;
2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;
3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпний і розширенню не підлягає.
Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Передбачені статтею 432 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушення з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення(Лист Вищого господарського суду від 14.02.2007, № 01-8/78 "Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".
Тобто, підставами вжиття запобіжних заходів є певні обставини, які спонукають особу на те, що в майбутньому може бути утруднене чи унеможливлене подання до суду доказів, або суб'єктивне уявлення особи про порушення чи загрозу порушення її прав. Заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду.
В розумінні розділу V-1 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи вживаються судом лише до відкриття провадження у справі, після цього судом можуть вживатись заходи щодо забезпечення позову.
Господарсько процесуальним кодексом України не передбачено вжиття запобіжних заходів відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України після порушення провадження у справі, а також до подання заяви про збільшення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року (з врахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року про виправлення описки) № 38/39-32/133 прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Приватного підприємства “Атланта-Капітал”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Атланта-Капітал” залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року (з врахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року про виправлення описки) № 38/39-32/133 залишити без змін.
Матеріали справи № 38/39-32/133 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 6423471 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні