Постанова

від 16.01.2017 по справі 914/876/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Справа № 914/876/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бонк Т.Б., Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача - Коржевич У.Ф.

від відповідача (скаржника) - Цімко П.О.

від третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт від 10 листопада 2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2016 року (підписане 02.11.2016 року), суддя Крупник Р.В.

у справі №914/876/15

за позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, м. Львів

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до стану, який існував до моменту захоплення, шляхом демонтажу

в с т а н о в и в :

16 березня 2015 року Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 0,0068 га та площею 0,0095 га (загальною площею 0,0163 га) на АДРЕСА_1 та приведення земельних ділянок у стан, який існував до моменту захоплення, шляхом демонтажу огорожі та відновлення верхнього ґрунтового покриву.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2016 року у справі №914/876/15 затверджено укладену між сторонами мирову угоду від 15 лютого 2016 року та припинено провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України.

За результатами розгляду апеляційної скарги третьої особи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року у справі №914/876/15 ухвалу Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2016 року скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Львівської області.

Вказана постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2016 року у даній справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2016 року по справі №914/876/15 позов Львівської міської ради задоволено в повному обсязі: суд вирішив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Кіносвіт звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0068 га та площею 0,0095 га (загальною площею 0,0163 га) на АДРЕСА_1, а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Кіносвіт привести вказані земельні ділянки у стан, який існував до моменту захоплення, шляхом демонтажу огорожі та відновлення верхнього ґрунтового покриву.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем всупереч закону без відповідного на те рішення органу місцевого самоврядування самовільно зайнято земельні ділянки площею 0,0068 га та площею 0,0095 га (загальною площею 0,0163 га) на АДРЕСА_1, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки №75 від 19.09.2014 року та приписом Держсільгоспінспекції №503 від 19.09.2014 року. Також суд взяв до уваги закінчення строку дії договору оренди землі від 30.03.2006 року (щодо земельної ділянки на котрій розміщено той самий будівельний майданчик).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Кіносвіт подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2016 року по справі №914/876/15 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що долучений до позовної заяви кадастровий план земельної ділянки (додаток до договору оренди землі від 30.03.2006 року), на якому містяться позначення щодо двох земельних ділянок площею 0,0068 га та площею 0,0095 га із зазначенням про їх самовільне зайняття ТзОВ Кіносвіт шляхом встановлення огорожі, не є належним та допустимим доказом в даній справі, оскільки відсутні відомості щодо особи, якою нанесені такі позначення, дата та підстави їх внесення, а також відомості щодо завірення такої копії на відповідність її оригіналу. При цьому, скаржник зазначив, що всупереч запереченням відповідача щодо відповідності такої копії кадастрового плану його оригіналу, суд не витребував та не оглянув оригінал кадастрового плану, щоб встановити відповідність копії, долученої до позовної заяви. Поряд з тим, звертає увагу, що згідно дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області від 03.11.2011 року №ЛВ11411069984 на виконання будівельних робіт, ТзОВ Кіносвіт здійснює реконструкцію частини власних нежитлових приміщень цілісного немайнового комплексу, а 27.03.2008 року Галицькою районною адміністрацією надано дозвіл НОМЕР_2 на виконання робіт по встановленню ТзОВ Кіносвіт тимчасової огорожі будівельного майданчика на АДРЕСА_2, відтак, вважає, що відповідачем встановлено та облаштовано огорожу згідно погодженого буд генплану на підставі дозволу наданого Галицькою районною адміністрацією. Крім того, скаржник, посилаючись на Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, зазначає, що у випадку, якщо земляні та/або ремонтні роботи проводяться особами у рамках підготовчих або будівельних робіт, право на проведення яких оформлене в установленому законодавством порядку, то у такому випадку дозвіл не вимагається, а у відповідності до п.8 Прикінцевих положень ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Фіксація судового процесу з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт 16 січня 2017 року здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ініціативою суду на підставі ч.7 ст.81-1 ГПК України.

В судове засідання з'явились представники сторін та третя особа.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив відвід головуючому судді Якімець Г.Г. та члену колегії - судді Кравчук Н.М. У задоволенні заяви відповідача про відвід суддів відмовлено, з приводу чого колегією суддів винесено ухвалу від 16 січня 2017 року, в якій зазначено підстави відмови у задоволенні такої заяви.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 ГПК України. Просив суд витребувати в позивача оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, в тому числі кадастрового плану земельної ділянки (додаток до договору оренди землі від 30.03.2006 року), на якому невідомою особою без зазначення дати та підстав нанесено позначення двох земельних ділянок площею 0,0068 га і площею 0,0095 га із зазначенням про їх самовільне зайняття ТзОВ Кіносвіт шляхом встановлення огорожі. Поряд з тим, просив суд витребувати у Державної інспекції сільського господарства в Львівській області матеріали перевірки дотримання ТзОВ Кіносвіт земельного законодавства щодо використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, за результатами якої винесено припис №503 від 19.09.2014 року.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, колегія суддів відмовила в його задоволенні.

Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Слід зазначити, що відповідачем не доведено, яким чином витребування вказаних документів вплине на розгляд даної справи, оскільки, доказів, які б свідчили про протилежне відповідачем не надано, в той час, як обставина щодо самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок доведена позивачем належними та допустимими доказами, що знаходяться у матеріалах справи, в тому числі і актом обстеження земельної ділянки №75 від 19.09.2014 року та приписом Держсільгоспінспекції №503 від 19.09.2014 року, які є чинними, на момент вирішення спору.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2016 року по справі №914/876/15 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача та третя особа в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначали, що відповідач використовує спірні земельні ділянки безпідставно,, оскільки Львівською міською радою не приймались будь-які рішення про передачу таких ділянок відповідачу у користування чи у власність. Поряд з тим, наголошували на чинності припису Держсільгоспінспекції №503 від 19.09.2014 року, що підтверджує незаконне використання відповідачем спірних земельних ділянок.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30 березня 2006 року, на підставі ухвали Львівської міської ради №3469 від 16.03.2006 року, між Львівською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кіносвіт (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, а саме: п.1 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування існуючих споруд.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1040 га, кадастровий НОМЕР_1.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено строком на 10 (десять) років до 16 березня 2016 року.

03 листопада 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідачу видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ 11411069984, зокрема, на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будинків АДРЕСА_1 та їх розміщення під торгівельно-розважальний центр.

У листопаді 2012 року відповідач звернувся до Галицької районної адміністрації з заявою №1/б від 01.10.2012 року про надання дозволу на встановлення огорожі будівельного майданчика по АДРЕСА_2 у зв'язку з початком будівництва об'єкта Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху будинків АДРЕСА_1 та їх розширення під торгівельно-розважальний центр з початком будівництва - 01.12.2012 року.

Листом №31вих-7154 від 27.12.2012 року Галицька районна адміністрація відмовила відповідачу в наданні дозволу з тих підстав, що Департаментом містобудування Львівської міської ради оскаржено в судовому порядку дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ТзОВ Кіносвіт .

Як вбачається з листа Галицької районної адміністрації №31-459 від 23.02.2015 року дозволу на огородження земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ТзОВ Кіносвіт на АДРЕСА_1 під будівельний майданчик адміністрацією не надавалося.

Слід зазначити, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №461/889/13ц за позовом Галицької районної адміністрації до ТзОВ Кіносвіт ; треті особи Львівська міська рада, ОСОБА_3 про демонтаж тимчасової огорожі, яка зведена ТзОВ Кіносвіт на земельній ділянці загальною площею 0,0163 га на АДРЕСА_1, звільнення якої від вказаної огорожі є предметом позову в даній справі, та за зустрічним позовом ТзОВ Кіносвіт до Галицької районної адміністрації про визнання незаконною бездіяльності, визнання права на розміщення тимчасової огорожі.

Судом також встановлено, що 19 вересня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності встановлено, що ТзОВ Кіносвіт самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 0,0163 га із земель житлової та громадської забудови шляхом встановлення металевої огорожі та долучення до земельної ділянки, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі від 30.03.2006 року (зареєстрованого за №040643800753 від 03.04.2006 року) та надана для обслуговування існуючих будівель у м. Львові на АДРЕСА_1, чим порушено ст.ст.125, 126 ЗК України.

За результатами проведеної перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області 19 вересня 2014 року винесено ТзОВ Кіносвіт припис №503 про зобов'язання останнього в 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0163 га.

Разом з тим, 08 жовтня 2014 року директора ТзОВ Кіносвіт притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 765 грн. за порушення вимог ст.ст.125, 126 ЗК України.

Судом також встановлено, що чинність припису Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №503 від 19 вересня 2014 року була предметом розгляду справи №876/1/15 за позовом ТзОВ Кіносвіт до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2016 року у справі №876/1/15 (К/800/549/16) в задоволенні позовних вимог ТзОВ Кіносвіт відмовлено в повному обсязі. З огляду на що вказаний припис є чинним.

Крім того, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 23 березня 2016 року у справі №914/670/15 встановлено, що 16 березня 2016 року договір оренди від 30.03.2006 року, який укладено між Львівською міською радою та ТзОВ Кіносвіт припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відтак, вказаним рішенням зобов'язано ТзОВ Кіносвіт повернути орендовану земельну ділянку на АДРЕСА_1, загальною площею 0,1040 га., кадастровий номер НОМЕР_1. Вказане рішення суду залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16 червня 2016 року та Вищого господарського суду України від 07 вересня 2016 року.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель ).

Частиною 1 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (ч.1 ст.12 ЗК України).

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не доведено протилежного, що Львівською міською радою, як розпорядником землями територіальної громади м. Львова, зокрема, земельними ділянками площею 0,0068 га та площею 0,0095 га (загальною площею 0,0163 га), що знаходяться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, на яких відповідачем встановлено огорожу будівельного майданчика, рішення про передачу таких земельних ділянок ТзОВ Кіносвіт не приймалося, що свідчить про зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, шляхом встановлення на них металевої огорожі будівельного майданчика, відбулося самовільно.

Пунктом 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року №459/2011 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених у встановленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Як зазначалось вище, Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області винесено припис ТзОВ Кіносвіт №503 від 19 вересня 2014 року, який є чинним та останнім не виконано.

19 вересня 2014 року відповідальною особою Державної інспекції сільського господарства в Львівській області в присутності директора по будівництву Кіносвіт складено Акт обстеження земельної ділянки №75, яким встановлено самовільне зайняття ТзОВ Кіносвіт земельних ділянок. Копію такого акту отримав директор по будівництву ТзОВ Кіносвіт , про що свідчить підпис останнього. Як вбачається з цього акту до нього додається план-схема земельної ділянки.

В матеріалах справи міститься, завірена печаткою Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, копія кадастрового плану земельної ділянки (додаток до договору оренди землі від 30.03.2006 року) на якому містяться позначення щодо двох земельних ділянок площею 0,0068 га та площею 0,0095 га із зазначенням про їх самовільне зайняття відповідачем шляхом встановлення огорожі.

Твердження апелянта щодо неналежності копії кадастрового плану земельної ділянки як доказу в даній справі спростовується у рішенні суду першої інстанції, оскільки такі ж доводи відповідач зазначав, заперечуючи проти позову в суді першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами протилежне, тобто факт існування належної правової підстави на зайняття ним спірних земельних ділянок чи той факт, що відповідачем такі ділянки взагалі не зайнято.

При цьому, правомірність припису Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №503 від 19 вересня 2014 року підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2016 року у справі №876/1/15 (К/800/549/16), якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ Кіносвіт про визнання протиправним та скасування зазначеного припису.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежне не доведено.

Зважаючи на все наведене вище, беручи до уваги те, що відповідач, без відповідного на те рішення органу місцевого самоврядування, самовільно зайнято земельні ділянки площею 0,0068 га та площею 0,0095 га (загальною площею 0,0163 га) на АДРЕСА_1 для встановлення огорожі будівельного майданчика, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо посилань скаржника на відсутність у земельних ділянок, які просить звільнити позивач, кадастрових номерів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі земельні ділянки не сформовані як окремі ділянки з виготовленням відповідної технічної документації, відтак, у них відсутні кадастрові номери, які б могли їх ідентифікувати. Слід наголосити, що Львівська міська рада такі ділянки не передавала у власність чи користування відповідача.

Колегія суддів не бере до уваги і посилання апелянта на виданий 27.03.2008 року Галицькою районною адміністрацією дозвіл НОМЕР_2 на виконання робіт по встановленню ТзОВ Кіносвіт тимчасової огорожі будівельного майданчика на АДРЕСА_2, оскільки строк такого дозволу з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто на даний час вказаний дозвіл не діє. Поряд з тим, дозвіл на встановлення огорожі не може бути належною правовою підставою для використання відповідачем спірних земельних ділянок, які йому не надавались.

Інші доводи скаржника спростовуються висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги, у відповідності з ст.49 ГПК України, залишається на скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Кіносвіт .

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2016 року по справі №914/876/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/876/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 23.01.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бонк Т.Б.

Кравчук Н.М.