Ухвала

від 17.01.2017 по справі 760/6191/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/108/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Коробенко С.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

при секретарі судового засідання Орліченко О.Ю.

з участю:

прокурора Пономаренка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ПономаренкаВ.П. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Маркевича С.В., погоджене з прокурором п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Пономаренко В.П. про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001259 від 23.06.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, садове товариство Горобина .

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання детектива, слідчий суддя врахувавши відсутність доказів того, що зазначені у клопотанні земельні ділянки є предметом, засобом чи знаряддям злочину, набуті злочинним шляхом чи за рахунок доходів від злочину, а також те, що вони належать на праві власності ОСОБА_3, яка не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Пономаренко В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива про накладення арешту та накласти арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, садове товариство Горобина .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що право приватної власності на зазначені земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_3, яка є матір'ю підозрюваного ОСОБА_4, яка відповідно до ст. 1 Закону України Про запобігання корупції є близькою особою, та зазначає, що попереднім власником майна був ОСОБА_4, а отже, на думку прокурора, дані земельні ділянки, відповідно до ст. 175 СК України належать їм на праві спільної сумісної власності, а тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідність в накладенні арешту на вказані земельні ділянки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2015 року за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України.

30.08.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

08.12.2016 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Маркевич С.В., за погодженням із прокурором п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Пономаренко В.П. звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, садове товариство Горобина .

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні даного клопотання.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи - такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, метою накладення арешту на земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3, відповідно до клопотання детектива, є конфіскація майна як виду покарання.

Враховуючи, що матір підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_3 не має жодного з наведених процесуальних статусів, відсутні підстави для накладення арешту на наведене в клопотанні майно, яке їй належить на праві приватної власності, саме з метою його конфіскації.

Відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту на майно третіх осіб, з метою забезпечення речових доказів або спеціальної конфіскації, проте слідчий такої мети арешту в клопотанні не наводив та не доводив в судовому засіданні обґрунтованість таких вимог, що виключає можливість накладення арешту з метою, яка не була зазначена у клопотанні детектива.

Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Твердження прокурора про те, що земельні ділянки, відповідно до ст. 175 СК України, належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який є попереднім власником майна, на праві спільної сумісної власності, колегія суддів визнає непереконливими, оскільки вони не підтверджуються належними доказами, доданими до клопотання. Натомість, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 74930883 від 06.12.2016 року, право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, садове товариство Горобина зареєстровані за ОСОБА_3, на підставі договорів дарування, яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, що не заперечується ні детективом, ні прокурором.

Враховуючи викладене, твердження прокурора про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Маркевича С.В., про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001259 від 23.06.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, садове товариство Горобина , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Пономаренка В.П. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б.