Ухвала

від 18.01.2017 по справі 2а-1670/7404/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 січня 2017 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7404/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі за адміністративним позовом

позивача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці до відповідача Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" про зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" про зобов'язання вчинити дії задоволено: зобов'язано Державний заклад "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" перерахувати на користь Кременчуцького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань капіталізовані платежі у сумі 459400,62 грн, які відділення буде сплачувати потерпілому на Державному закладі "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" ОСОБА_2.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 апеляційну скаргу Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" повернуто скаржнику.

Отже, за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вказана постанова набрала законної сили19.06.2013.

30.12.2016 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12, а саме просить:

- змінити спосіб виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 2а-1670/7404/12 із зобов'язання Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань капіталізовані платежі у сумі 459400,62 грн на: стягнути з Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань капіталізовані платежі у сумі 459400,62 грн.

В обґрунтування заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці зазначило, що Державний заклад "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" є державною установою та обслуговується в Управлінні державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області, тому для стягнення коштів заявник направив до органів казначейства виконавчий лист Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-1670/7404/12. Проте Управління Казначейства у Кременчуцькому районі повернуло виконавчий лист без виконання у зв'язку з тим, що останній носить зобов'язальний характер.

У судовому засіданні 18.01.2017 представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці заяву підтримав, просив суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці про зміну способу й порядку виконання постанови від 20.12.2012 у справі № 2а-1670/7404/12, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення необхідно встановити конкретні обставини, які роблять неможливим його виконання.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити у даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема державний орган.

Таким чином, зазначеною нормою закону передбачено виконання судових рішень боржником, у яких є державний орган, і зобов'язального характеру.

У зазначеному Законі немає заборони виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, у резолютивній частині яких замість слів "стягнути" записано "зобов'язати перерахувати". При наявності такої заборони законодавець у прикінцевих та перехідних положеннях Закону мав би передбачити рекомендацію судам привести свої рішення у відповідність з цим Законом шляхом зміни способу виконання судових рішень.

Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 № К/800/24506/14.

Суд звертає увагу на те, що лист Управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області від 09.11.2016 № 02-26/619 в обґрунтування повернення виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 № 2а-1670/7404/12 без виконання містить посилання лише на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Водночас суд зазначає, що лист Управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області від 09.11.2016 № 02-26/619 не містить обґрунтування щодо неможливості виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 2а-1670/7404/12 з посиланням на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Крім того, суд зауважує, що фактично спосіб захисту порушених прав був обраний позивачем у позовній заяві шляхом зобов'язання вчинити певні дії, а не шляхом стягнення певної суми.

Отже, заявник просить змінити зміст постанови суду.

Враховуючи те, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено виконання судових рішень зобов'язального характеру, боржником у яких є державний орган, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 23.01.2017.

Суддя Т.С. Канигіна