Ухвала

від 13.03.2017 по справі 2а-1670/7404/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р.Справа № 2а-1670/7404/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Чайка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 по справі № 2а-1670/7404/12

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці

до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 відмовлено у задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці (далі - позивач) про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 і задовольнити зазначену заяву.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а також зазначив, що вчинення певних дій відносно коштів боржника, яким є державний орган, та механізм перерахування цих коштів законодавством не передбачено, що робить неможливим виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012, адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці до Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" про зобов'язання вчинити дії задоволено. Зобов'язано Державний заклад "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" перерахувати на користь Кременчуцького міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань капіталізовані платежі у сумі 459400,62 грн., які відділення буде сплачувати потерпілому на Державному закладі "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" ОСОБА_2.

Вищезазначена постанова набрала законної сили та 22.08.2013 позивачу видано виконавчий лист.

Позивач направив до органів казначейства виконавчий лист Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-1670/7404/12. Проте Державна казначейська служба України у Кременчуцькому районі Полтавської області повернула виконавчий лист без виконання у зв'язку з тим, що останній носить зобов'язальний характер.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення в адміністративних справах, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зі змісту вказаної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту. Відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Враховуючи вищенаведене, підставою для вирішення питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення є встановлення судом факту наявності об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або роблять його неможливим.

З урахування вищенаведених процесуальних норм та аналізуючи резолютивну частину постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 колегія суддів прийшла до висновку про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд першої інстанції задовольнив.

Положеннями п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що "захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

При зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення статтею 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яка містить висновки по суті позовних вимог, тому суд не може змінювати змісту судового рішення в цілому.

З огляду на зазначене, стягнення коштів з рахунків відповідача виходить за межі судового розгляду, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача про зміну способу й порядку виконання постанови суду у справі № 2а-1670/7404/12.

Враховуючи вищенаведене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року по справі № 2а-1670/7404/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2017